Частка. Все про неї.

Група

Роль у мовленні

Приклади

Формотворчі

утворюють форми дієслів:

• умовного способу

• наказового способу

би, б

хай, нехай

Заперечні

передають заперечення

не, ні, ані

Модальні

уживаються для

• оформлення запитання

• ствердження думки

• підсилення думки

• виділення окремих слів і підсилення їхнього значення

• вказівки на предмет, дію, місце

• вказівки на кількість

• спонукання до дії

чи, хіба, невже еге, атож, так, аякже як, та, що за, що то, навіть, тільки, хоч, хоча 6, лише, лишень, аж, же, таки, уже, собі от, це, то, ото, он, ген,

приблизно, майже, мало не, трохи не, чи не годі, бодай, -бо, -но, ну

Спосіб написання

Умова

Приклади

Разом

частки аби, ані, де, чи, чим, що, як

у складі будь-якої частини мови

абиякий, аніскільки, чимдуж, щосили

частки би, б, же, ж, то, що в складі сполучників або інших часток

мовби, нібито, аякже, абощо

частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах і в складі займенників і прислівників

купається, вклонивсь, колись, когось

Через дефіс

частки -бо, -но, -то, -от, -таки,

що стоять безпосередньо після слова, якого стосуються

чекай-но, тому-то, знайшов-таки (але таки знайшов, усе ж таки)

частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали префіксами або суфіксами в прислівниках і займенниках

казна-хто, бозна-чому, хто-небудь

Окремо

формотворчі частки

хотілося б, нехай готує

частки, що надають словам смислових чи емоційних відтінків

аж, ж, саме, ще, хоч

частки у сполуках слів (здебільшого в сполучних словах)

поки що, навряд

д чи, дарма що, що за, що ж до

Сурядні

(з'єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення)

Підрядні

(поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення)

єднальні:

і, й, та (і), і..А, ні...ні, ані...ані, не тільки ... а й

причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що

часові: коли, тільки, як, щойно, лед­ве, як тільки, після того як

протиставні:

а, але, та (але), зате, проте, однак

умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо...то

мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб

розділові:

або, чи, хоч, або...або, чи...чи, хоч...хоч, то...то, чи то...чи то, не то...не то

допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай

порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито

з'ясувальні: що, щоб, як

міри та ступеня: аж, що аж, що й

наслідкові: так що

Прості

Складні

(пишуться завжди разом)

Складені

(пишуться завжди окремо)

і, й, а, але, та, чи, би, як, коли, хоч

якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов)

тому що, дарма що, для того щоб, так що

Одиничні

Повторювані

Парні

а, але, зате, проте, однак, бо, коли

(Караюсь, мучуся, але не каюсь ).

і...і, ні,..ні, або...або, то...то, не то...не то

(Місяць... то виринав, то потопав).

хоч...але, не тільки...а й, як...так і, якби...то й

(Як дбаєш, так і маєш).

Сполучники

Самостійні частини мови з прийменниками або частками

1. Бійці замовкли, пластинку зняли, проте (але) пісня продовжувала звучати (0. Гончар).

1. Звився жайворонок високо під чисте, неначе нове, небо і заспівав про те, що мертва земля ожила знов (М. Коцюбинський).

2. На гору доступитися нелегко, зате (але)з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Сполучники проте, зате можна замінити сполучником але.

Ти знаєш за те люблю тебе, що думки маєш ти у високості.

До займенника те, вжитого з прийменником про або за, можна поставити питання (про що?)

3. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода).

Що б не сталося, ми не розлучимось (Леся Українка).

Займенник що логічно наголошений, а частка б може змінювати позицію в реченні. 

4. Якби ви вчились так,  як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

Як би ти славила тепер в житті розквітлий світ і рідну землю милу (В. Масенко).

Прислівник як завжди виділяється наголосом, а частку би можна перенести в інше місце речення.