3. Організація внутрішнього фінансового контролю на підприємстві

У механізмі фінансового менеджменту важлива роль належить системам і методам внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішній фінансовий контроль являє собою організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть привести до банкрутства.

У практиці країн, з розвинутою ринковою економікою поширення дістала нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що застосовується у великих компаніях з розгалуженою мережею або в холдінгових компаніях, яка називається контроллинг. Сьогодні система контроллингу поступово починає впроваджуватися і на вітчизняних підприємствах.

У загальній системі контроллингу виокремлюється один з основних його блоків – фінансовий контроллинг.

Фінансовий контроллинг – це напрям фінансової роботи на підприємстві, зв’язаний з орієнтацією управлінського процесу на досягнення оперативних і стратегічних цілей підприємства.

Функції контроллингу:

• координація управлінської діяльності по досягненню цілей підприємства;

• інформаційна і консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень;

• створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством;

• забезпечення раціональності управлінського процесу.

Організаційно-методичні основи створення системи контроллінгу на підприємстві передбачають організацію служби контроллінгу як спеціального структурного підрозділу. Служба контроллінгу входить до складу фінансово-економічних служб підприємства. Для забезпечення ефективної роботи служба контроллінгу повинна:

• мати можливість отримання необхідної інформації із бухгалтерії, фінансового відділу, планово-економічного відділу, служби збуту та матеріально-технічного постачання;

• мати повноваження на організацію за допомогою інших економічних служб збору додаткової інформації, яка не міститься у фінансово-економічній документації;

• мати можливість швидкого доведення інформації до вищого керівництва підприємства;

• бути незалежною від інших підрозділів фінансово-економічних служб.

Впровадження на підприємстві системи фінансового контроллингу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління фінансовою діяльністю.

Тема 3. Управління грошовими потоками

3.1. Економічна сутність і класифікація грошових потоків підприємства

3.2. Характеристика основних стадій процесу управління грошовими потоками

3.1. Економічна сутність і класифікація грошових потоків підприємства

Грошовий потік представляє собою сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства.

Поняття грошового потоку підприємства є агрегованим, воно містить у своєму складі різноманітні види цих потоків, які обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони потребують певної класифікації.

Основними ознаками класифікації грошових потоків є такі:

1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють:

• грошовий потік по підприємству в цілому;

• грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства;

• грошовий потік по окремих господарських операціях.

2. За видами господарської діяльності у відповідності до міжнародних стандартів обліку розрізняють:

• грошовий потік по операційній діяльності;

• грошовий потік по інвестиційній діяльності;

• грошовий потік по фінансовій діяльності.

3. За спрямованістю руху грошових коштів виділяють два основних види грошових потоків:

• позитивний грошовий потік - сукупність надходжень грошових коштів;

• негативний грошовий потік - сукупність виплат грошових коштів.

4. За методом обчислення обсягу грошові потоки поділяються на:

• валовий грошовий потік - уся сукупність надходжень або витрат грошових коштів за аналізований період часу в розрізі окремих його інтервалів;

• чистий грошовий потік - різниця між позитивним і негативним грошовими потоками за аналізований період в розрізі окремих його інтервалів.

5. За рівнем достатності обсягу розрізняють:

• надлишковий грошовий потік, при якому надходження грошових коштів істотно перебільшують реальні потреби підприємства у цілеспрямованому їх витрачанні;

• дефіцитний грошовий потік, при якому надходження грошових коштів значно нижчі реальних потреб.

6. За методами оцінки у часі виділяють:

• теперішній грошовий потік, величина якого приведена з вартості до поточного моменту часу;

• майбутній грошовий потік, величина якого приведена з вартості до конкретного майбутнього моменту часу.

7. За неприривністю формування розрізняють:

• регулярний грошовий потік, який характеризує постійні надходження і витрачання коштів;

• дискретний грошовий потік, який відображає надходження і витрачання грошових коштів з одиничних господарських операцій.

8. За стабільністю часових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються такими видами:

• регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами;

• регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами.

Дуже важливим в управлінні грошовими потоками є їх поділ на вхідні (надходження грошових коштів) і вихідні (використання грошових коштів) грошові потоки.

Призначення вхідних грошових потоків полягає у забезпеченні підприємства коштами, які необхідні для здійснення поточної та інвестиційної діяльності. Дані потоки суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, його платоспроможність.

Фінансово-господарська діяльність кожного господарюючого суб’єкта безпосередньо пов’язана з витрачанням, використанням коштів. Призначення вихідних грошових потоків полягає у використанні коштів за різними напрямами фінансово-господарської діяльності. Ці потоки також справляють суттєвий вплив на поточний фінансовий стан, платоспроможність і кінцеві результати діяльності підприємства.