11.4.Система оперативного фінансового планування (бюджетування)

Оперативне фінансове планування необхідне для оперативного контролю за фактичним надходженням і фактичними грошовими видатками. Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місяцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет – це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.

Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном “бюджетування” і спрямована на вирішення двох основних завдань:

1) визначення обсягу видатків, що пов’язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;

2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Бюджети, що використовують в процесі оперативного фінансового планування, класифікуються за:

1. сферами діяльності підприємства;

2. видами витрат;

3. обсягом номенклатури витрат;

4. методами розробки.

За сферами діяльності підприємства виділяють бюджети з операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Ці бюджети розробляють як деталізацію відповідних поточних фінансових планів по підприємству у цілому на наступний квартал або місяць.

За видами витрат планові бюджети поділяють на поточний і капітальний.

Поточний бюджет конкретизує план доходів і витрат підприємства, який доводиться до центрів доходів, витрат і прибутку. Він складається з двох розділів: 1) поточні витрати; 2) доходи від поточної господарської діяльності.

Капітальний бюджет – це форма доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, який розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів тощо. Він складається з двох розділів: 1) капітальні витрати; 2) джерела надходження коштів (інвестиційні ресурси).

За обсягом номенклатури витрат виділяють бюджети функціональний і комплексний.

Функціональний бюджет розробляється з однієї або двох статей витрат. Наприклад, бюджет оплати праці персоналу, бюджет рекламних заходів.

Комплексний бюджет розробляється з широкої номенклатури витрат. Наприклад, бюджет адміністративно-управлінських витрат, виробничої ділянки.

За методами розробки розрізняють стабільний і гнучкий бюджети.

Стабільний бюджет не змінюється від зміни обсягів діяльності підприємства. Наприклад, бюджет витрат по забезпеченню охорони підприємства.

Гнучкий бюджет передбачає встановлення плануємих витрат не у фіксованих сумах, а у вигляді нормативів витрат, які “прив’язані” до відповідних показників.

По реальним інвестиційним проектам таким показником може бути обсяг будівельно-монтажних робіт.

По операційній діяльності аналогічним показником є обсяг випуску або реалізації продукції. В цьому випадку витрати планують за алгоритмом:

ЗО_О = В_ПОСТ + ОР _* В_ЗН ,

де ЗО_О – загальний обсяг поточних витрат по операційній діяльності;

В_ПОСТ – запланований обсяг постійних статей бюджету;

ОР - обсяг реалізації або випуску продукції;

В_ЗН - встановлений норматив змінних витрат бюджету на одиницю продукції.

Особливою формою бюджету є платіжний календар, який розробляється по окремих видах руху грошових коштів.

У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємства незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показан увесь грошовий оборот за певний проміжок часу.

Складання платіжного календаря дає змогу виявити недостатність коштів, з’ясувати причини такого становища, визначити відповідні заходи для запобігання фінансовим ускладненням.

З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з’ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи, і таким чином оперативно уникнути фінансових ускладнень і забезпечити платоспроможність підприємства.

Таким чином, в процесі внутрішньофірмового планування на підприємстві виконують такі основні розрахунки:

• змінних витрат на одиницю продукції;

• постійних витрат на одиницю продукції;

• повної собівартості одиниці продукції;

• варіантів цін реалізації одиниці кожного виду продукції;

• прогнозу виручки від реалізації продукції;

• амортизаційних відрахувань;

• податків і обов’язкових платежів;

• прогнозу собівартості продукції на плануємий період;

• доходів від реалізації основних фондів та інших активів;

• планового прибутку (збитку) від реалізації по кожному виду продукції в цілому по підприємству;

• прогнозу виплати дивідендів;

• платежів з добровільного страхування майна, медичного страхування робітників та ін.;

• кошторису утворення і використання фондів спеціального призначення підприємства;

• розподілу прибутку;

• формування і використання резервного фонду;

• зміни власного капіталу в плануємому періоді;

• потреби у власних оборотних коштах;

• потреби у короткострокових кредитах під розрив у платіжному обороті;

• обсягів капітальних вкладень та джерел фінансування;

• потреби у довгостроковому кредиті;

• витрат по договорам підряду при підрядному способі будівництва;

• грошових витрат при господарському способі будівництва;

• джерел погашення кредитів на фінансування капітальних вкладень.