4.3. Фінансова рента (аннуітет)
Часто інвестиції пов’язані з тією чи іншою периодичністю платежів, при яких суми грошей можуть неодноразово переміщуватися між сторонами угоди, тобто приходится мати справу з потоками односторонніх або зустрічних платежів. Якщо передбачаються внески (виплати) однакових сум через рівні проміжки часу на протязі певного періоду, то такі платежі називаються постійною фінансовою рентою, або постійним аннуітетом.
Прикладами аннуітету є виплата фіксованих дивідендів за привілейованими акціями, нарахування амортизації лінійним методом 9 у теперішній час в Україні цей метод використовується для нематеріальних активів), і т. ін. Якщо період виплати аннуітета не визначено, такі платежі називають довічним аннуітетом (або пожиттєвою фінансовою рентою); прикладами можуть бути фіксовані дивіденди за привілейованими акціями, фіксована сума пенсії.
Існують аннуітети - пронумерандо ( якщо платежі здійснюються на початку кожного часового інтервалу) і постнумерандо, або звичайні аннуітети (якщо платежі здійснюються наприкінці кожного інтервалу, вони частіше за все використовуються в інвестиційних розрахунках).
Розрізняють такі поняття, як нарощенна (майбутня) вартість аннуітета та приведена (теперішня) вартість аннуітета.
Нарощенна (майбутня) вартість FV щорічних платежів однакової величини A визначається за формулою
FVA = AK r,n,
де K r,n – акумулюючий коефіцієнт нарощення при заданій річній процентній ставці r та кількості років n,
K
r,n
=
Змістовий модуль 2. Управління фінансовими ресурсами підприємства
Тема 5. Управління прибутком
5.1. Поняття і особливості формування прибутку від операційної діяльності
5.2.Види прибутку
5.3. Управління формування операційного прибутку підприємства
5.4. Управління розподілом прибутку
5.1. Поняття і особливості формування прибутку від операційної діяльності
Прибуток є показником, що формується на мікрорівні. Узагальнюючи в собі фінансові результати різних видів діяльності, прибуток формує одне з джерел сплати податків та поповнює джерела формування фінансових ресурсів підприємства.
Сутність прибутку проявляється у наступному:
Прибуток являє собою форму доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності.
Прибуток є формою доходу підприємця, що вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно пов’язана з категорією капіталу – особливим чинником виробництва – і в усередненому вигляді характеризує цілі функціонуючого капіталу.
Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал в той чи інший вид бізнесу. Він є результатом тільки умілого і успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій або об’єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки позбавитися очікуваного прибутку, але і повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певній мірі і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності.
Прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину доходу, яка „очищена” від понесених витрат на здійснення цієї діяльності.
Прибуток є вартісним показником, вираженим в грошовій формі.
Прибуток являє собою виражений в грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, і являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.
В умовах ринкової економіки прибуток підприємства відіграє важливу роль.
Прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності.
Прибуток підприємства створює базу економічного розвитку держави загалом. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє „наповнювати” прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів.
Прибуток підприємства є критерієм ефективності конкретної виробничої (операційна) діяльності.
Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток.
Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства. Зростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частки отриманого підприємством прибутку.
Прибуток підприємства є найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку виявляється в тому, що кошти, які перераховуються до бюджетів різних рівнів в процесі його оподаткування, служить джерелом реалізації різних соціальних програм, що забезпечують виживання соціально не захищених членів суспільства.
Прибуток є основним захисним механізмом, що оберігає підприємство від загрози банкрутства..
Згідно з П(С)БО 3 операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Основна діяльність при цьому визначається як операції, зв’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.
У процесі управління прибутком підприємства головна роль відводиться формуванню прибутку по операційній діяльності. Характер операційної діяльності підприємства визначається передусім специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств складає виробничо - комерційна або торгова діяльність, яка доповнюється здійснюваною ними інвестиційною і фінансовою діяльністю. Разом з тим, інвестиційна діяльність є основною для інвестиційних компаній й інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність є основною для банків і інших фінансових інститутів.
Операційна діяльність підприємства характеризується наступними основними особливостями, які визначають характер формування прибутку:
вона є головним компонентом всієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Основний обсяг активів, основна чисельність персоналу підприємства обслуговують цю діяльність. Відповідно прибуток від операційної діяльності при нормальних умовах функціонування підприємства займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі прибутку підприємства;
операційна діяльність носить пріоритетний характер п відношенню до інвестиційної і фінансової діяльності. Тому розвиток будь-яких інших видів діяльності не повинен вступати в суперечність з розвитком операційної діяльності, а тільки підтримувати її;
інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним параметром оцінки окремих стадій життєвого циклу підприємства. Відповідно можливості формування операційного прибутку на різних стадіях життєвого циклу підприємства визначають задачі і спрямованість загальної стратегії розвитку підприємства;
господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, носять найрегулярніший характер. У порівнянні з операціями інших видів діяльності частота операцій по ній найбільш висока. Це визначає регулярність формування операційного прибутку в нормальних умовах господарювання підприємства;
операційна діяльність підприємства орієнтована в основному на товарний ринок, в той час, як фінансова і інвестиційна діяльність підприємства здійснюються переважно на фінансовому ринку. Відповідно і умови формування операційного прибутку значною мірою пов’язані зі станом кон’юнктури відповідних сегментів товарного ринку;
здійснення операційної діяльності пов’язане з капіталом вже інвестованим в неї, в той час, як майбутнє інвестування капіталу є предметом інвестиційної і фінансової діяльності підприємства;
у процесі операційно діяльності споживається значний обсяг живої праці, на відміну від інвестиційної і фінансової діяльності, де витрати цієї праці неістотні;
операційній діяльності властиві, нарівні із загальними, і специфічні види ризиків, які об’єднуються поняттям „операційний ризик” .
Розглянуті особливості формування операційного прибутку вимагають обліку в процесі управління ним.
Операційна діяльність підприємства складається з ряду послідовно здійснюваних етапів, характер яких визначається галузевими особливостями. Перші два етапи здійснення операційної діяльності пов’язані виключно з формуванням витрат, в той час, як третій етап – переважно з формуванням прибутків і частково з формуванням витрат.