Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте економічну сутність інвестицій.

2. Наведіть класифікацію інвестицій за основними ознаками.

3. Назвіть форми реальних інвестицій та надайте їм характеристику.

4. Визначте форми фінансових інвестицій та надайте їм характеристику.

5. Охарактеризуйте процес управління реальними інвестиціями на рівні держави.

6. Охарактеризуйте процес управління реальними інвестиціями на рівні підприємства.

7. Розкрийте послідовність управління портфелем фінансових інвестицій.

Рекомендована література: 6, 8, 18, 19, 20,21, 22, 23, 24.

Тема 9. Управління фінансовими ризиками. План.

1. Місце ризику в господарській діяльності підприємства.

2. Зони фінансового ризику.

3. Методи оцінки ризику.

4. Співвідношення ризику і доходу. Способи мінімізації ризику.

Сучасну фінансово-господарську діяльність важко уявити без ризику. Посилення ризику - це не що інше, як зворотний бік самостійності підприємництва, своєрідна плата за неї. Отже, перш ніж зробити ту чи іншу фінансову операцію, треба спрогнозувати її економічну доцільність, рівень ризику і не переходити за припустимі його межі.

При оцінці ризику головне місце належить аналізу можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Тут маються на увазі не об'єктивні витрати ресурсів у процесі роботи підприємства, а випадкові, непередбачені, але потенційно можливі втрати, що виникають внаслідок відхилення діяльності від визначеного порядку. У той же час необхідно враховувати, що випадковий розвиток подій може приводити до збільшення витрат одного виду ресурсів і зниженню витрат іншого виду. Тому випадкові події можуть впливати на кінцеві результати господарської діяльності, тобто мати як несприятливі, так і сприятливі наслідки. При оцінці ризику слід в однаковій мірі враховувати і ті, й інші.

Зазначимо, що виходячи з можливих втрат у діяльності підприємства, можна виділити три основні види підприємницького ризику: виробничий, комерційний, фінансовий. Виробничий ризик пов'язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг, із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності. Комерційний ризик - це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, що були вироблені, чи закуплені підприємством.

Фінансовий ризик - це ризик, який виникає в сфері відносин підприємства з банками й іншими фінансовими інститутами. Фінансовий ризик діяльності підприємства вимірюється найчастіше відношенням позикових коштів до власних. До фінансових ризиків відносяться: кредитний, процентний, валютний ризики, ризик упущеної фінансової вигоди.

Під час загальної характеристики підприємницьких ризиків студент повинен самостійно визначити причини виникнення кожного з них, звернувши особливу увагу на види фінансових ризиків.

Далі підкреслимо, що ризик - це імовірна категорія, і в цьому сенсі його варто характеризувати і вимірювати як імовірність виникнення визначеного рівня втрат. Для вивчення показників ризику варто виділити визначені галузі або зони ризику щодо величини втрат. Галузь, у якій втрат не передбачається, називають безризиковою зоною. Цієї галузі відповідають нульові втрати або негативні (перевищення прибутку). Під зоною припустимого ризику варто розуміти галузь, у межах якої даний вид господарської діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менше очікуваного прибутку. Межа зони припустимого ризику відповідає рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку від господарської діяльності. Зона критичного ризику припускає можливість втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку, часом сягаючи величини повного розрахункового виторгу, що включає суму витрат і прибутку.

Крім критичного ризику, розрізняють ще й катастрофічний ризик. Зона катастрофічного ризику представляє галузь втрат, що по своїй величині перевищують критичний рівень і в максимумі можуть досягти величини, рівної всьому майновому стану підприємства. Катастрофічний ризик здатний привести до краху, банкрутства підприємства, його закриттю і до розпродажу майна.

Для визначення ризику на практиці використовують статистичний, експертний та комбінований методи. Статистичний метод заснований на тому, що фінансовий ризик, як і будь-який ризик, має матеріально виражену імовірність настання втрат, що спирається на статистичні дані і може бути розрахований з досить високою точністю. Експертний метод може бути реалізований шляхом обробки думок досвідчених підприємців або фахівців. Найбільш прийнятним варіантом для практики є комбінація зі статистичного й експертного способів визначення ризику. Під час розгляду даного питання студент повинен дати розгорнуту характеристику кожного з методів оцінки ризику і навести показники, які з цією метою використовуються.

Звертаємо увагу на те, що вибір інвестиційного рішення в умовах ризику і невизначеності залежить від ступеня ризику, економічної віддачі й інших факторів. Існує співвідношення ризику і доходу. Чим вище ризик, тим більше очікувані доходи. При виборі конкретного засобу вирішення фінансового ризику інвестор повинний виходити з таких принципів: не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал; треба думати про наслідки ризику; не можна ризикувати всім заради малого.

Для зниження ступеня фінансового ризику застосовуються різні способи, серед яких найбільш значущими є: диверсифікація; придбання додаткової інформації про вибір і результати; лімітування; страхування і самострахування; передача частини ризику іншим особам чи організаціям шляхом хеджування, укладання ф’ючерсних угод і ін. За допомогою рекомендованої літератури студент повинен самостійно визначити сутність кожного з означених способів та вміти навести практичні приклади.