Питання для самоконтролю:

1. Надайте загальну характеристику прибутку суб’єкта підприємництва.

2. На які підсистеми поділяється управління прибутком?

3. Охарактеризуйте зміст і завдання управління формуванням прибутку підприємства.

4. Як, відповідно до Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, здійснюється формування прибутку підприємства.

5. Охарактеризуйте постійні витрати суб’єкта підприємництва.

6. Дайте визначення змінних витрат суб’єкта підприємництва.

7. Який показник називають порогом рентабельності?

8. Від яких факторів залежить збільшення обсягу прибутку підприємства?

9. Охарактеризуйте ефект операційного левериджу.

10. За якою формулою розраховується коефіцієнт операційного левериджу?

11. Назвіть особливості формування прибутку підприємства в часі.

12. За якими напрямами розподіляється отриманий прибуток?

13. Вирішення яких завдань передбачає управління розподілом прибутку підприємства?

14. Розкрийте послідовність реалізації політики управління розподілом прибутку суб’єкта підприємництва.

Рекомендована література: 5, 9, 15, 20, 18, 19, 22, 23, 24.

Тема 6. Управління активами. План.

1. Економічна сутність і основні види активів.

2. Управління оборотними активами підприємства.

3. Управління необоротними активами суб’єкта підприємництва.

4. Система показників ефективності використання активів підприємства.

 

На початку вивчення даної теми зазначимо, що активи являють собою економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, використаних у господарській діяльності з метою одержання прибутку. Для організації своєї діяльності підприємство повинно мати основні засоби та оборотні кошти. В процесі його функціонування формуються оборотні кошти і необоротні активи. З метою більш детальної характеристики даних видів студент повинен звернутись до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.07.99 р. № 996-XIV і П(С)БО№2 "Баланс", та за їх допомогою визначити, що відноситься до матеріальних і нематеріальних активів, фінансових активів, оборотних та необоротних активів.

Також за допомогою рекомендованої методичної літератури необхідно знати характерні ознаки валових та чистих активів, а також розподіл активів відповідно до ступеня ліквідності.

З метою комплексного управління активами підприємства фінансовий менеджмент реалізує відповідну політику за такими напрямами: складання чіткого прогнозу щодо подальших перспектив росту операційної діяльності підприємства; оцінка співвідношення обсягу та структури існуючих у розпорядженні підприємства коштів масштабам і спеціалізації його діяльності; забезпечення оптимальної структури активів підприємства з позиції генерування ними максимальної величини прибутку; максимізація швидкості обороту активів підприємства в процесі виробничого й операційного циклів. Під час вивчення даного питання студент повинен більш детально розкрити кожний з означених напрямів.

Далі зазначимо, що управління оборотними активами складає найбільшу частину фінансового менеджменту. Необхідність управління оборотними активами зводиться до забезпечення мінімізації виробничо-комерційного циклу, тобто оптимізації кількості товарних запасів, коштів і дебіторської заборгованості. Через це управління оборотними активами передбачає управління: грошовими активами; товарними запасами; дебіторською заборгованістю.

Основною задачею фінансового менеджменту в процесі управління запасами товарно-матеріальних цінностей є оптимізація їх розміру та обороту. Політика управління запасами передбачає: визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів, що авансуються у формування запасів товарно-матеріальних цінностей; мінімізацію поточних витрат по обслуговуванню запасів; забезпечення своєчасного залучення в господарський оборот зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей; реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів товарно-матеріальних цінностей в умовах інфляції.

Політика управління дебіторською заборгованістю являє собою складову частину політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в мінімізації її загального розміру і строків інкасації боргу. Зміст політики управління дебіторською заборгованістю представлено наступними етапами: визначення можливої суми оборотних активів, що відволікаються в дебіторську заборгованість; визначення складу та оцінка потенційних дебіторів по товарним операціям; формування принципів здійснення розрахунків підприємства з контрагентами; використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості; визначення механізму стягнення дебіторської заборгованості; формування умов забезпечення стягнення дебіторської заборгованості; оцінка розміру фінансових втрат від відволікання оборотних активів та можливостей їх компенсації; виявлення фінансових можливостей надання комерційного та споживчого кредиту; лімітування розміру можливого кредиту; формування системи штрафних стягнень за прострочення виконання зобов’язань. Також студенту слід звернути увагу на те, що в сучасній практиці фінансового менеджменту існують наступні методи управління дебіторською заборгованістю, сутність яких студент повинен розкрити самостійно: факторинг; форфейтинг; облік векселю; продаж боргів.

Основною метою фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства. Основний зміст політики управління грошовими активами зводиться до наступного: визначення мінімально необхідної потреби в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності; диференціація мінімально необхідної потреби в грошових активах по видам поточної господарської діяльності; виявлення діапазону коливань залишків грошових коштів по окремим етапам майбутнього періоду; забезпечення ефективного використання тимчасово вільного залишку грошових коштів; корегування потоку платежів з метою оптимізації потреби в грошових активах; забезпечення прискореного обороту грошових активів.

Наступним питанням даної теми є управління необоротними активами. Перш ніж розглянути основні його етапи студент повинен знати, що відноситься до основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій; яким чином здійснюється експертна оцінка необоротних активів. Безпосередньо політику управління необоротними активами підприємства доцільно формувати за такими основними етапами: аналіз необоротних активів в майбутньому періоді; оптимізація загального обсягу та складу необоротних активів підприємства; забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів підприємства; забезпечення ефективного використання необоротних активів підприємства; формування принципів та оптимізація структури джерел фінансування необоротних активів підприємства.

Підводячи підсумок вищеозначеним питанням студент повинен розглянути систему показників ефективності використання активів підприємства. До них відносяться: коефіцієнт оборотності активів; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості; коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів; тривалість операційного циклу; коефіцієнт оборотності власного капіталу. Методику їх розрахунку студент повинен розглянути самостійно. Зазначимо, що дані показники характеризують швидкість перетворення визначеної групи засобів у грошову форму, роблячи тим самим безпосередній вплив на платоспроможність підприємства. Збільшення швидкості обороту коштів свідчить про збільшення виробничо-технічного потенціалу підприємства.