Розвиток зв’язного мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку

Ільїна В.М. вчитель-дефектолог вищої категорії

спеціального дитячого садка № 8

м. Херсон

Діти з затримкою психічного розвитку та недорозвитком мовлення мають порушення зв’язків між окремими реченнями, наявність повторів, пауз. Вони не здатні побудувати монолог, наприклад, сюжетну, або описову розповідь на запропоновану тему, переказати текст своїми словами. У таких дітей відсутня логічна доказовість своїх стверджень і висновків, відсутні навички культури мовлення: невміння використовувати інтонації, регулювати силу голосу, темп мовлення. Вони мають погану дикцію.

Робота з розвитку зв’язного мовлення у дітей складається з двох етапів

1. Формування диференційованого смислового сприймання ситуації і складання смислової програми висловлювання.

2. Формування навичок, їх перешифрування в розгорнуте мовлення.

Ці навички і дії необхідно відпрацьовувати на рівні речення, а потім зв’язного тексту. Так, спираючись на сюжетний малюнок, ставиться запитання до кожного слова уявного речення. Педагог задає питання: «Хто намальований на картинці?», «Що робить дівчинка?». Після цього дитина розповідає що намальовано на картинці. В подальшому ускладнення завдань буде виражатися в тому, що частина смислової програми дитині дається педагогом, завершує її дитина. Дефектолог спираючись на малюнок, промовляє початок речення, а дитина закінчує його, добавляючи одне, або два слова самостійно. Наприклад: «Восени часто йдуть …(дощі)». «В лісі діти …(знайшли їжака)». В подальшому дані вправи проводять без опори на наочність. Таким чином, попутно з формуванням практичного аналізу вербального складу фрази закріплюється і фразовий стереотип . Дітей підводять до практичного розуміння поняття «речення». На цій асові можливе виділення речень із спеціально підібраних текстів. При цьому вводяться також матеріальні опори: промовляння кожного речення супроводжується плеском в долоні. Після вимови кожного речення витримується читка пауза, увага фіксується на тому, що іграшки в цей момент відпочивають. Далі педагог ще раз вказаним чином читає текст і пропонує дітям визначити кількість речень, орієнтуючись на кількість пауз.

Далі діти називають один, два, три речення. Для підвищення мотивації, інтересу до навчання використовують сюрпризні моменти (наприклад, прихід в гості хлопчика Неумійка). В процесі цих вправ закріплюється фразовий стереотип і діти підготовлюються до оволодіння зв’язним мовленням.

Досвід з навчання дітей з затримкою психічного розвитку зв’язному мовленню показав, що на початковому етапі навчання такі традиційно прийняті в роботі види вправ, як переказ об ємного тексту без наглядної опори, опис предметів і об’єктів, придумування кінця до розповіді педагога, складання оповідання за опорними словами є недоступними для вихованців. Для цього застосовуються допоміжні засоби, що спростовують і направляють процес становлення у дитини розгорнутого смислового висловлювання. Одним з таких засобів є наочність, при якій, або з приводу якої проходить мовленнєвий акт.

В процесі використання наочного моделювання діти знайомляться з графічним способом надання інформації – моделлю. В якості умовних замісників моделі виступають символи різноманітного характеру: геометричні форми, умовні позначення, силуети, контури, піктограми, плани та схеми, таблиці.

Дуже ефективною і цікавою являється методика вивчення віршів за допомогою мнемо таблиць та технології «чарівні каблучки». Діти не люблять вчити вірші, переказувати тексти, не володіють прийомами і методами запам’ятовування. Заучування віршів викликає у них великі труднощі. Швидку втому, негативні емоції. Для того щоб сформувати мову дитини, наповнити її великою палітрою слів, красивих фраз, сприяти розвитку емоційно чуттєвої сфери дитини, допомогти навчитися комунікативному мовленню, використовуються мнемотаблиці (схеми). Суть заклечається в тому, що на кожне слово, або словосполучення підбирається картинка (зображення). Таким чином весь віршик замальовується схематично. Після цього дитина по пам’яті, спираючись на графічні зображення відтворює віршик в цілому. Спочатку дорослий пропонує дитині схему вірша, а потім дитина сама включається в створення цих схем. При використанні мнемо таблиць діти бачать всіх діючих осіб і тому свою увагу дитина концентрує на правильній побудові речення, на відтворенні в своїй мові необхідних висловів.

Звичайно метод мнемотехніки ні в якому разі не може замінити широко відомий метод в розвитку і укріпленню пам’яті – традиційний метод вивчення віршів. Допомогти зробити процес запам’ятовування процес більш простим, цікавішим із цими задачами мнемоніка справляється успішно. Детальніше зупинимося на вивченні віршів за допомогою технології «Чарівні каблучки».

Ні першому етапі – вибирається вірш для заучування. Далі необхідно його виразно прочитати. Потім розбити вірш на частини. Вірш читається по строчкам і кожна його частина супроводжується надіванням каблучки-схеми дефектологом на палець дитини. Далі дитина самостійно розповідає вірш за допомогою каблучок. На заключному етапі проводиться декламування вірша без допомоги каблучок.

Примірний план – конспект заняття «Заучування вірша М. Познанської «Їжачок - хитрячок»».

Програмовий зміст: вчити вслухатися у віршовані форми, розуміти, запам’ятовувати їх, збагачувати словник дітей, розвивати інтонаційну виразність мовлення, дикцію.

Обладнання: «чарівні каблучки» - схеми малюнки до кожної стрічки вірша.

Хід заняття;

• Організаційний момент. Дидактична гра «Коли це буває?»

• Дидактична вправа «Паличка, зупинися» - підбір слів – ознак до слова «осінь».

• Виразне читання вірша дефектологом.

• Бесіда за змістом вірша, пояснення незрозумілих слів.

• Читання кожної строчки вірша і надівання каблучки на пальчик дитини.

• Повторення і розповідання вірша дитиною за допомогою «чарівних каблучок».

• Розповідання вірша без допомоги каблучок.

Практика показує, що більшість дітей в групі заучують вірш напам’ять, поки «малюють» його:

На початку року – 4 дитини (з дванадцяти), на кінець року – 8 дітей.

Поступово пам’ять дітей укріплюється, їх образне мислення розвивається. Вони запам’ятовують тексти набагато краще, більші за об’ємом, легше та емоційніше.

Використовуючи прийоми наочного моделювання, мнемо таблиці, технологію «чарівні каблучки», вдається підвищити інтерес дітей до усного виду діяльності та добитися значних результатів в корекції мови дошкільників.

Література:

1. Е.Ф.Соботович «Методические рекомендации по преодолению тяжелых речевых нарушений у детей» Киев 1984

2. Г.Е. Сычова «Опорные картинки для пересказа текста» Методические рекомендации М. Книголюб 2008 16с. (Развитие связной речи)

3. С.Г. Шевченко «Особенности речевого развития детей с ЗПР» 2001

4. Е.В. Мальцева «Особенности развития словаря детей с ЗПР» 1989

5. Г.О. Люблінська «Розвиток зв язної мови» «Дитяча психологія» 247-255с.

6. І. Батючок «Шляхи подолання затримки мовленнєвого розвитку» журнал «Дефектолог» 6. 2008

7. С. Дарда «Формування початкового дитячого лексикону в дітей з затримкою психічного розвитку» Дефектолог 12 2009

8. Т.А. Ткаченко «Формирование и развитие связной речи у дошкольников с применением моделирования» сборник «Учим говорить правильно» М. 2009