
- •Розділ I місце та значення пенсійних відносин в україні на сучасному етапі
- •1.1.Суть, функції та структура пенсійної системи України
- •1.2.Роль пенсійних відносин в ринковій економіці та соціальній сфері
- •Розділ II аналіз пенсійних відносин
- •2.1.Особливості формування та використання пенсійних фондів
- •2.2 Аналіз змін у пенсійному законодавстві та їх вплив на економічне зростання в Україні
- •Розділ III проблеми та перспектив пенсійних відносин в україні на сучасному етапі
- •3.1. Проблеми пенсійних відносин в Україні
- •3.2. Перспективи розвитку пенсійних відносин в Україні та світові тенденції
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
Розділ III проблеми та перспектив пенсійних відносин в україні на сучасному етапі
3.1. Проблеми пенсійних відносин в Україні
Пенсійна реформа покликана збільшити кількість платників внесків до Пенсійного фонду та відновити соціальну справедливість щодо людей, які отримують нині малі пенсії.
Основними негативними чинниками пенсійного забезпечення в Україні є: низький рівень офіційних зарплат,відсутність гендерної справедливості між чоловіками і жінками в пенсійному забезпечені так середня пенсія чоловіка становить 1327 грн, то у жінок аналогічний показник становить872 грн, пенсії, що призначаються за окремими законами, загрозливі демографічні тенденції. Серед загрозливих демографічних тенденцій особливо варто виділити постійне збільшення людей старшого віку, яке вже сьогодні переважає частку дітей на 0,9%. Також слід виділити те, що в Україні є несприятливе співвідношення пенсіонерів та працездатного населення. В Австрії цей показник становить 39,5%, у Бельгії - 34,7, Іспанії - 32, Казахстані - 19, Франції, - 35, Нідерландах - 27%, а в Україні - 74,1%", якщо зважити не те, скільки фактично людей сплачують страхові внески, тобто працюють легально, то ця цифра вже становитиме 95%: в Україні нині майже один працюючий утримує одного пенсіонера. Також в Україні має місце невідповідність підвищення державних соціальних гарантій сучасним економічним реаліям, та коефіцієнт зростання середнього розміру пенсії в окремі періоди темп приросту заробітної плати, пік такого підвищення припав на 2005 і дорівнював +36,8 а в 2013 він становив +12. Такі дії державних органів призвели до того що сьогодні існує дефіцит пенсійного фонду. Дефіцит бюджету ПФ був встановлений у розмірі 21,763 млрд. грн. Він повністю покривається за рахунок коштів державного бюджету.
На початку 2014р. загальна заборгованість ПФ за казначейськими позиками, залученими для покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій, як і раніше, становила близько 49 млрд. грн. Протягом минулого року Пенсійний фонд залучив таких позик на 37,3 млрд. грн., повернув - на 37 млрд. грн. До початку 2013р. обсяг неповернених Пенсійним фондом коштів таких позик становив 49,12 млрд. грн. Сукупна заборгованість підприємств і організацій з виплат, які адмініструє ПФ, становить близько 10 млрд. грн. "В органах державної виконавчої служби на сьогоднішній день знаходиться 53,2 тис. судових рішень про стягнення коштів на користь органів ПФ на суму 4,1 млрд. грн.
Рис. 2.6 Порівняння видатків та пенсійні виплати у 2012-2013 роках, млн. грн. [17].
Кількаразове підвищення мінімального розміру пенсій до розміру прожиткового мінімуму без певних джерел фінансування, незбалансоване з ростом середньої заробітної плати та фінансовими можливостями Пенсійного фонду України, призвело до фінансової кризи пенсійної системи. Дані Держкомстату свідчать, що з 1996 р. середній рівень пенсії збільшився в 26 разів - з 38,7 грн. до 949 грн. станом на початок 2014 р. Згідно з проектом кошторису прибутків і витрат фонду на 2014 р., дохідна частина бюджету Пенсійного фонду з урахуванням залишку складе 182,686 млрд. грн., видаткова, - 202,282 млрд. грн.
Зауважимо, що на надходження до Пенсійного фонду України впливає не тільки високий рівень демографічної навантаження на працездатне населення (який є одним з найвищих у Європі), а й наявність у значної частини застрахованих осіб пільг зі сплати внесків (спрощене оподаткування) та низька заробітна плата. Ці фактори посилюють незбалансованість солідарної системи, стримують запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування та негативно впливають на розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Пенсійні виплати становлять близько 15% ВВП, з них 19% забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету. За чинним законодавством в Україні зберігається найнижчий серед інших країн світу пенсійний вік для чоловіків і жінок, встановлено велику кількість пільгових пенсій. Прив'язка пенсій до мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму призвели до зрівнялівки мінімальної та середньої пенсії, що в значній мірі впливає на трудову мотивацію працюючих і викликає невдоволення серед пенсіонерів.
Існує багато проблем в області солідарної системи, функціонування якої стикається з низькою проблем, серед яких:
- внаслідок недосконалої роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади не покращується дисципліна зі сплати страхових пенсійних внесків;
- повільно здійснюється детінізація зайнятості та доходів, що є значним резервом для фінансової стабілізації пенсійної системи та системи соціального страхування в цілому;
- гостро стоїть питання про фактичне участі в пенсійному страхуванні фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
- введення нової формули розрахунку пенсії, яка фактично не спрацьовує, оскільки розмір мінімальної пенсії вище заробітної;
- порушення принципу соціальної справедливості у вітчизняній пенсійній системі;
- нерівні умови призначення пенсій для різних категорій населення, особливо за професійною ознакою, що є елементом дискримінації.
Сучасна пенсійна система має низьку проблем серед яких: повільно здійснюється детінізація зайнятості та доходів, що є значним резервом для фінансової стабілізації пенсійної системи та системи соціального страхування в цілому, дефіцит коштів та багато інших тому потребує суттєвих змін та реформування та пристосування для українських умов економіки.