1.2.Роль пенсійних відносин в ринковій економіці та соціальній сфері

Останніми роками змінилися підходи науковців щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян. Відповідно до досліджень французького науковця Гіймана А. М. питання пенсійного забезпечення не обіжно розглядати через призму трьох складових: ситуації для даної категорії на ринку праці, соціального захисту та організації життєвого циклу різних вікових категорій. Це само собою показує що ситуація на ринку праці та загальна ситуація в економіці країни відіграє велику роль в формуванні соціального захисту населення. Вплив ситуації на ринку на систему пенсійного забезпечення і в навпаки також в своїй роботі підкреслює К. Лесне, який зазначає, що тільки значне покращення стану у економіці дозволить досягти рівноваги в пенсійному забезпеченні. Також для економіки та самого бюджету держави є одним із визначальних факторів – розмір пенсійних виплат. Адже при сучасних демографічних проблемах це питання постає досить гостро у зв’язку із тим, що кількість соціально неактивного населення зростає швидкими темпами за рахунок збільшення кількості людей похилого віку.

Значну роль відіграє приватне пенсійне забезпечення. Дослідження підтверджує тенденцію до збільшення ролі приватного забезпечення пенсій в країнах ЄС та важливість аналізу її впливу на майбутній рівень пенсій.  Залежно від його ролі в загальній системі, низький рівень покриття додаткового пенсійного забезпечення може стати причиною стурбованості щодо майбутнього рівня пенсії, особливо тих, хто знаходиться під найбільшою загрозою – жінок, молоді, низькооплачувані та особи з нижчим рівнем освіти.  Вплив на економічну і соціальну сферу мають такі фактори як:

• дедалі більше перенесення ризиків (зайнятість, довголіття та фінансові ризики) з постачальника пенсії (роботодавець чи держава) на особу зумовлює необхідність покращувати фінансову освіту; 

• більший зв’язок між фактичними пенсійними внесками особи та кінцевими пенсійними виплатами означає, що вплив перерв в робочому стажі на рівень пенсій потребує особливої уваги; 

• надзвичайно важливо уникати правил, які дозволяють отримати доступ до пенсійних заощаджень занадто рано або використати заощадження занадто швидко для того, щоб рівень пенсії залишався адекватним протягом всього пенсійного періоду; 

• плата за управління приватним забезпеченням суттєво впливає на остаточні пенсійні виплати. Наприклад, щорічні сплати на рівні 1% протягом 40 років внесків дорівнюватимуть 18% від загальної суми внесків до часу виходу на пенсію).

Дослідження показує, що кількість людей, охоплених різними системами пенсійного страхування, суттєво відрізняється залежно від країни-члена та типу системи страхування: чи то державне чи то добровільне стахування.  Наприклад, кількість людей, які забезпечується державним пенсійним страхування коливається від 25% в Італії до 100% в Швеції, середній рівень складає 50-70% [3].

Професійною системою пенсійного забезпечення покривається пенсія 75% людей і більше в Данії, Нідерландах та Швеції, тоді як частина країн покривають 40-75% (Бельгія, Німеччина, Ірландія, Кіпр, Об’єднане Королівство), а більшість країн мають покриття менше 20% (Італія, Австрія, Франція, Іспанія, Фінляндія, Люксембург, Португалія, Польща). [2,3] Добровільним пенсійним забезпеченням користується всього кілька відсотків громадян, хоча в деяких країнах-членах ця частина більша: наприклад, 45% в Чехії. В Німеччині, Об’єднаному Королівстві та Ірландії ця частка дещо нижча.

Пенсійні відносини відіграють важливу роль для економіки адже завдяки їм перерозподіляється значна частка грошових ресурсів та визначається соціальна справедливість серед населення. Якщо брати закордонний досвід то можна сказати що наша пенсійна система не є досить соціально справедливою адже існує значний розрив між найбільшою і найменшою пенсією.