40

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ»

НА ТЕМУ

“ Особливості пенсійних відносин в Україні на сучасному етапі”

Науковий керівник:

Білак О.С.

Виконавець :

студент II курсу групи ФК-21

Гуменюк Ю. В

напряму підготовки “Фінанси і

кредит”

Чернівці

2014

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ I. МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ …………...............................................................................5

1.1 Суть, функції та структура пенсійної системи України……………5

1.2 Роль пенсійних відносин в ринковій економіці та соціальній

сфері………………………………………………………………………..12

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ПЕНСІЙНИХ ВІДНОСИН ЗА 2011-2013 РОКИ..……………………………………………………………………...……..15

2.1 Особливості формування та використання пенсійних фондів…….15

2.2 Аналіз змін у пенсійному законодавстві та їх вплив на економічне зростання в Україні …………………………………..……………………………20

РОЗДІЛ III. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПЕНСІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ …………….………………………………26

3.1 Проблеми пенсійних відносин в Україні ………………………….26

3.2 Перспективи розвитку пенсійних відносин в Україні та світові

тенденції…………..………………………………………………………29

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………...33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………… 37

ВСТУП

В умовах ринкового середовища, перебудови української економіки важливу роль відіграє пенсійне забезпечення. Особливого значення воно відіграє в кризовому середовищі адже формує значну частину надходжень до бюджету населення. Через пенсійну систему держава здійсню перерозподіл грошових ресурсів до людей похилого віку та людей які отримали свої пенсії по інвалідності тощо. Тому, на сьогоднішній день, особливої актуальності набуває проблема побудови ефективної та досконалої системи формування пенсійної системи , для ефективного розвитку національної економіки. Нині у пенсійному дискурсі домінує тема фінансового стану цієї системи. Зависока частка пенсійних видатків у ВВП змушує спеціалістів шукати шляхів виходу з ситуації, що склалася. Оскільки інші параметри пенсійної системи досягли граничного значення та вичерпали свій регулюючий потенціал, увага експертної спільноти прикута до можливостей зміни пенсійного віку . За часів СРСР пенсійний вік був одним з найнижчих в світі. Ще десятиліття тому на обговорення теми підвищення пенсійного віку накладалось своєрідне табу. Згодом ситуація дещо змінилась. Верховна Рада України восени 2011 р. прийняла закон, який запровадив поступове підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років. Прийняття закону тимчасово знизило напругу суспільної дискусії. Проте довгостроковий демографічний прогноз не залишає жодного сумніву щодо того, що протягом найближчих років тема підняття пенсійного віку знову спливе на порядку денному. Про те це було лише однією із багатьох проблем, які має перебороти пенсійна система, що залишилися їй в спадок від СРСР.

Основна мета курсової роботи полягає у дослідження особливостей пенсійних відносин в Україні та з`ясувати її недоліки та перспективи.

Об’єктом дослідження виступає пенсійна система України

Предметом дослідження виступає економічні відносини пов’язані із наданням громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії.

Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

• дослідити теоретичні основи структури пенсійної системи;

• проаналізувати процес формування доходів і видатків Пенсійного фонду України;

• висвітлити проблеми існуючої пенсійної системи та проаналізувати можливі її перспективи;

• розглянути зарубіжний досвід розвитку пенсійних відносин.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених; статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Пенсійного фонду України. Серед авторів, які зверталися до вивчення окремих аспектів цієї тематики та внесли певний вклад в характеристику пенсійної системи України: Василик О.Д, Кудряшов В.П.,  Нікбахт Е., Гропеллі А. Полтерович В. М

В першому розділі даної курсової роботи показано роль і структуру пенсійної системи для економіки сучасної України. Визначено особливості формування доходів і видатків Державного бюджету України.

В другому розділі роботи проводиться аналіз стану та динаміки доходів і видатків ПФУ та описується сучасний стан її формування доходів і видатків. Також проаналізовано структуру пенсійної системи щодо видатків та доходів та перерозподілу коштів, також проаналізовано пенсійну діяльність на макрорівні.

В третьому розділі сформульовано основні проблеми форумання пенсійної системи, а також дано інформацію про зарубіжний досвід пенсійної діяльності.

Розділ I місце та значення пенсійних відносин в україні на сучасному етапі

1.1.Суть, функції та структура пенсійної системи України

Пенсійна система кожної країни - один з найважливіших елементів соціального захисту осіб найманої праці. Організаційно-правова форма пенсійної системи визначається станом економіки і ринку праці, існуючої податкової політики і політики в галузі доходів, демографічною ситуацією, розвитком фінансових, в тому числі і страхових інститутів, прийняттям суспільством конкретної моделі пенсійного забезпечення. Формування моделі національної пенсійної системи - результат суспільної злагоди з приводу принципів побудови, способів здійснення соціальної політики. Така злагода складається під впливом економічних, культурних і національних традицій країни. 

Пенсійна система України — сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії. Пенсійна система України в сучасному вигляді започаткована в січні 2004 року і містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі [1].

З прийняттям законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» в 2004 розпочато впровадження пенсійної реформи, сутність якої полягає в переході до трирівневої пенсійної системи: Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система),що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування базується на засадах солідарності і субсидування та здійсненні виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Обов'язкові відрахування до Пенсійного фонду робляться зазвичай бухгалтерією працівника при нарахуванні йому заробітної зарплатні. По суті, Пенсійний фонд — установа куди спочатку йдуть всі відрахування з заробітних плат, а потім йде розподіл серед пенсіонерів — при досягненні пенсійного віку вони зазвичай отримують пенсію. Слід зауважити, що органи Пенсійного фонду ведуть чіткий персоніфікований облік надходжень страхових внесків кожного українця. Пенсійний фонд забезпечує роботу єдиного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Пенсійний фонд на сьогодні забезпечує нарахування та виплату «державних» пенсій. Тенденція, яка спостерігається в Україні (так само, як і в багатьох країнах) досить сумна: скорочення питомої ваги працюючого населення, та збільшення кількості пенсіонерів. Демографічний прогноз та економічні розрахунки свідчать про те, що якщо систему не змінити, то в майбутньому з'являться дуже високі ризики того, що пенсійних внесків працюючих людей не буде достатньо для того, щоб забезпечувати виплату пенсій пенсіонерам.

Загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення полягає в тому, що частина внесків у Пенсійний фонд України буде направлена в державний Накопичувальний пенсійний фонд України. Внески будуть мати персоніфікований характер і враховуватися на індивідуальних пенсійних рахунках [17].

Кошти Накопичувального фонду будуть інвестуватися в економіку України з метою захисту їх від інфляції, одержання інвестиційного доходу, забезпечення потреб держави в джерелах фінансування довгострокових інвестиційних проектів. Все це повинне сприяти загальному економічному зростанню країни.

Керування пенсійними коштами здійснюють спеціальні компанії по управлінню активами (зараз вони вже керують активами недержавних пенсійних фондів), обрані на конкурсній основі. Ці компанії діють із дотриманням законодавчо встановлених обмежень щодо напрямків інвестування для забезпечення захисту інтересів громадян і стабільного збільшення їх коштів. Безпосереднє зберігання пенсійних активів здійснює Зберігач — банківська установа, яка буде контролювати використання цих коштів.

Кошти, які будуть враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, будуть їхньою власністю. Люди зможуть скористатися ними при досягненні пенсійного віку або, в окремих випадках (наприклад, у випадку інвалідності), раніше цього терміну.

Виплати з Накопичувального пенсійного фонду України будуть здійснюватися додатково до солідарної пенсії довічно або одноразово. Другий рівень пенсійної системи буде впроваджуватися в Україні з 2012 року, після створення системи державного нагляду та регулювання, а також необхідної інфраструктури.

Впроваджуватись другий рівень буде лише після формування необхідних економічних передумов та створення відлагодженої і ефективної системи державного нагляду та регулювання у цій сфері, а також необхідної інфраструктури.

Законопроектами, також передбачається, що, починаючи з 2018 року, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже — в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Система недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) створена для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено законодавством, здійснюється:

• недержавними пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

• страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

• банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

НПФ у багатьох країнах світу є одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення.

Недержавний пенсійний фонд — це фінансова установа, призначена для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Учасники НПФ — це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники — це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї) [13].

НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками.

Недержавні пенсійні фонди можуть бути трьох видів:

Корпоративний НПФ створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду.

Професійний НПФ можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності збігаються з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі).

Відкритий НПФ створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Питання щодо участі в НПФ як для громадян, так і для роботодавців є справою добровільною.

Функції НПФ виконуються відповідно до договорів про обслуговування фонду такими ліцензованими юридичними особами: адміністратор НПФ — укладає пенсійні контракти з вкладниками, веде облік пенсійних внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників, оформляє пенсійні виплати; компанії з управління активами (КУА) — забезпечують примноження пенсійних коштів шляхом їх інвестування в різні фінансові інструменти (акції, облігації, депозити та інші) відповідно до вимог законодавства; банк зберігач — контролює дотримання таких вимог, провадить операції з перерахування пенсійних коштів та забезпечує їх зберігання [12].

Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески — сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.

Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.

1. Суб'єктами солідарної системи є:

• застраховані особи, а в окремих випадках, визначених Законом, члени їхніх сімей та інші особи;

• страхувальники;

• Пенсійний фонд;

• уповноважений банк;

• підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

2. Суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:

• особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;

• підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення;

• Накопичувальний фонд;

• недержавні пенсійні фонди;

• юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;

• зберігач;

• страхові організації.

Інші суб'єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення можуть бути визначені законами України [1].

Отже, пенсійна система це сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії. В Україні впроваджено трирівневу систему пенсійного забезпечення(солідарна, накопичувальна,недержавне пенсійне забезпечення). Суб’єктами пенсійної системи виступають: застраховані особи,страхувальники, пенсійний фонд.