Робота над змістом

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, схваленому науковим керівником.

Для успішного виконання курсової роботи першочергове значення має цілеспрямованість і чітка послідовність виконання окремих частин роботи. Студент повинен чітко сформулювати мету та визначити завдання наукового пошуку. Виконання курсової роботи починається зі збирання і систематизації найбільш суттєвої інформації щодо питань, які мають бути розкриті в роботі, аналізу результатів попередніх досліджень з цієї проблематики в українській та зарубіжній юридичній науці.

План курсової роботи може бути як простим, так і складним і містити:

• вступ;

• основну частину - орієнтовно три розділи, в кожному з яких може бути не менше двох параграфів;

• висновки і пропозиції;

• список використаних джерел;

• додатки.

Орієнтовний план курсової роботи наведено в дод. Г.

У вступі курсової роботи потрібно розкрити актуальність обраної для дослідження теми, визначити місце цієї проблеми в системі відповідної галузі права та системі законодавства, обгрунтувати доцільність її дослідження для подальшого розвитку юридичної науки, визначити ступінь розроблення цієї теми в спеціальній літературі. У курсовій роботі слід чітко зазначити мету і головні напрями дослідження, його об’єкт і предмет, визначити методологію дослідження. Обсяг вступу не може перевищувати дві-три сторінки.

У основній частині курсової роботи подається вичерпний виклад матеріалу з питань, які досліджуються, наводиться система аргументованих доказів, фактів та узагальнень, що підтверджують обгрунтованість висновків і пропозицій студента.

Відповідно до обраної теми роботи студент самостійно вивчає законодавчі та інші нормативні акти, літературні джерела (монографії, статті), інші документи. Це дає змогу йому визначити теоретичні основи проблеми, що досліджується, і виявити рівень її наукового розроблення. Бажано, аби один із розділів основної частини курсової роботи мав теоретичний характер. У ньому викладаються головні теоретичні положення досліджуваної теми, визначаються підходи до її розроблення та понятійний апарат, характеризується й аналізується стан нормативного забезпечення вирішення проблеми, визначаються питання, які потребують подальшого наукового розроблення та правового врегулювання. Опанування теоретичними основами теми роботи дає можливість усвідомити її взаємозв’язок із загальними тенденціями розвитку сучасного законодавства та відповідних суспільних відносин.

У процесі виконання аналітичної частини роботи визначаються цілі і завдання аналізу суспільних відносин, які досліджуються; розглядаються організаційно-правові питання досліджуваної теми; виділяються чинники, що впливають на досліджувані явища, наводиться їх оцінка; розглядаються проблеми управління відповідними відносинами, аналізуються матеріали судової та іншої правозастосовчої практики, констатуються закономірності, тенденції, зв’язки, інші характерні особливості; формуються висновки та пропозиції щодо оптимізації правового регулювання відносин, які розглядаються в роботі.

Кожен підрозділ курсової роботи повинен завершуватися висновками щодо проаналізованого матеріалу. Обов’язково мають бути посилання на використані джерела. Усі розділи повинні бути логічно пов’язані між собою.

У завершальній частині (висновках) курсової роботи у сконцентрованому вигляді визначаються шляхи і тенденції подальшого розвитку відповідних відносин, формуються висновки та пропозиції, що випливають із проведеного наукового дослідження, зокрема пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, механізму його реалізації, оптимізації управління у відповідній галузі. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обгрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання. Пропозиції можуть мати як позитивний, так і негативний характер, наприклад, про скасування окремих положень чинного законодавства. Висновки рекомендується формулювати чітко і точно, не перевантажуючи їх поясненнями і зайвою деталізацією. Обсяг висновків і пропозицій повинен бути не меншим за три-чотири сторінки.

Список використаних джерел вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у певній послідовності. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номера за списком джерел у квадратних дужках з посиланням на сторінку (наприклад: [15, с. 125]).

Додатки до роботи повинні містити інформаційні матеріали, що становлять базу досліджень згідно з обраною темою і розміщуються на останніх сторінках. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний (ілюстративний) матеріал, потрібний для повноти розуміння та сприйняття курсової роботи.

Обсяг курсової роботи повинен бути 25-30 сторінок друкованого тексту.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальними вимогами до викладення матеріалу курсової роботи є чіткість побудови, логічна послідовність, переконлива аргументація, точність у визначеннях, конкретність у викладенні результатів роботи, доведеність висновків та обгрунтування рекомендацій. Курсова робота повинна бути надрукована за допомогою комп’ютера. Матеріал курсової роботи слід подати у такій послідовності:

• титульна сторінка (дод. В);

• зміст (дод. Г);

• перелік умовних позначень (у разі потреби);

• вступ;

• основна частина; висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Усі складові курсової роботи потребують оформлення у відповідний спосіб.

Робота виконується на одному боці аркуша білого паперу формата А4 (210x297 мм). У друкованому варіанті текст розміщується через півтора міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту 1,8 мм (Тітек Ке\у Котап № 14).

Текст курсової роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів:

• з лівого боку - не менше 20 мм;

• з правого - не менше 10 мм;

• зверху та знизу - не менше 20 мм.

Вписувати у друкований текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання курсової роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам в основному тексті.

Кожний розділ курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація без крапки наступної сторінки проставляється у правому верхньому куті.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ» (РОЗДІЛ 1), підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий

10

номер підрозділу, між якими ставиться крапка: наприклад, «1.4» (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому самому рядку йде заголовок підрозділу, який починається з великої літери.

Ілюстрації, таблиці, посилання

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках курсової роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні чи табличні матеріали, розміри яких більші за формат А4, ураховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У лівому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу), поряд вказується назва таблиці.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку, над її подальшими частинами пишеться: «Продовження табл. 2.3».

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у працях [1-9]...».

У процесі підбору літератури, окрім нормативних актів, актів Конституційного Суду України, роз’яснень Президії Вищого господарського суду України, постанов Пленуму Верховного Суду України необхідно використовувати список джерел, вказаний у програмі курсу; систематичні та предметні каталоги у бібліотеках; статті і матеріали, опубліковані в журналах і газетах; енциклопедії та довідники, мережу Інтернет. Варто вивчати матеріали, опубліковані у періодичних виданнях «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Юридическая практика», «Бизнес», «Закон і бізнес», «Праця і зарплата», «Вісник КНТЕУ» та ін. У мережі Інтернет слід звертатися до сайтів друкованих видань або спеціалізованих юридичних сайтів:

www.yrgazeta.com,

www.liga.net,

www.buhgalteria.com.ua,

www.maik.ru,

www.nbuv.gov.ua.

Вивчення джерел краще починати з праць, які надруковані в поточному навчальному році, а потім за минулі роки.

Посилаючись у тексті на використані джерела, потрібно навести їх порядковий номер за списком літератури у квадратних дужках, а також сторінки використаного матеріалу. За потреби посилання на нормативні акти, слід вказати відповідні розділи або статті із зазначенням повної назви акта. Якщо в тексті курсової роботи наведено всі реквізити нормативного акта (назву, вид, номер та дату прийняття), то зноска на нього не потрібна, але дане джерело обов’язково повинне бути зазначене в списку використаних джерел. При виконанні курсової роботи забороняється дослівне списування тексту з літературного джерела, нормативних матеріалів. Якщо за текстом необхідно навести цитату, вона береться в лапки з посиланням на відповідне джерело.

Список використаних джерел повинен містити всі джерела, використані під час написання роботи, та розміщуватись за їх значимістю в алфавітному порядку. Формуючи список джерел за темою роботи, студент обов’язково повинен зазначити прізвище та ініціали автора, назву праці, видавництво, місце та рік видання. Якщо до списку входять періодичні публікації, то обов’язково слід зазначити прізвище та ініціали автора, назву статті, журналу, газети тощо, рік видання, номер та сторінки, на яких надрукована стаття (дод. Д).

Список використаних джерел розміщують у такій послідовності:

1. закони України;

2. постанови Верховної Ради України;

3. укази Президента України;

4. постанови Кабінету Міністрів України;

5. нормативні акти міністерств та відомств;

6. рішення Конституційного Суду України, роз’яснення Президії Вищого господарського суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України;

7. монографії;

8. журнальні статті;

9. газетні статті;

10. матеріали практики.

Джерела в списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (див. дод. Д).

Додатки

Додатки оформляються як продовження курсової роботи і розміщуються у порядку появи посилань у тексті роботи, наприклад: Додаток А, Додаток Б.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки.

Титульна сторінка курсової роботи оформляється за зразком, наведеним у дод. В.

Завершуючи роботу, необхідно прочитати її, звернути особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, виправлення помилок, повтори, суперечності, невдало підібрані порівняння тощо. Особливо детальної перевірки потребують цитати, цифри, бібліографічні посилання. За необхідності потрібно доопра­цювати рукопис.

Завершена курсова робота підписується студентом і науковим керівником.

ПЕРЕВІРКА І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завершальним етапом курсового дослідження є перевірка та захист курсової роботи.

Виконана курсова робота в установлений термін здається на кафедру і після реєстрації передається науковому керівнику для перевірки та рецензування. На виконану курсову роботу науковий керівник готує рецензію, в якій дає зазначає позитивні сторони курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, визначає недоліки або дискусійні питання, оцінює запропоновані студентом заходи і пропозиції та їх практичну цінність, а також робить висновок щодо допуску до захисту.

Якщо за результатами першої перевірки науковим керівником робота (проект) оцінена незадовільно, вона не допускається до захисту і повертається студенту на доопрацювання.

13

Студент до початку екзаменаційної сесії повинен виправити вказані недоліки і подати роботу на перевірку вдруге, повторно зареєструвавши її.

За результатами повторної перевірки науковий керівник пише відповідну рецензію (позитивну чи негативну) і виносить роботу на розгляд комісії по захисту курсових робіт.

Студент повинен ознайомитися з рецензією, аби мати змогу підготуватися до пояснень під час захисту у зв’язку з можливими зауваженнями рецензента. Під час захисту потрібно мати із собою курсову роботу з рецензією та залікову книжку.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком перед комісією у складі наукового керівника та двох-трьох викладачів кафедри у терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі.

Для захисту курсової студент повинен підготувати стислу доповідь щодо курсової роботи і підготовлені наочні матеріали (4-6 сторінок з найважливішими ілюстративними матеріалами; плакати або розда­вальний матеріал, дискети, слайди, фотографії тощо). Обсяг тексту доповіді має відповідати 10 хвилинам виступу, містити основні результати проведеного дослідження, викладені висновки та пропозиції. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і, за можливості, усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді на поставлені зауваження. Наочні матеріали (за наявності) мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Студент стисло доповідає комісії (зав. кафедри, науковий керівник, заст. зав. кафедри з методичної роботи) сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами.

Під час захисту курсової роботи члени комісії та присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити студентові запитання щодо змісту курсової роботи. Відповіді студента повинні бути конкретними, аргументованими і короткими.

У процесі захисту членами комісії оцінюється:

• оформлення та презентація курсової роботи (проекту);

• глибина оволодіння студентом досліджуваної теми;

• уміння вести дискусію, обґрунтовувати і відстоювати свою точку зору;

• чітко відповідати на поставлені запитання.

Остаточна оцінка за курсову роботу вноситься до рецензії, відомості підсумкового контролю знань та залікової книжки студента.

14

У випадку незадовільної оцінки курсової роботи комісією по захисту оцінка виставляється у відомість підсумкового контролю знань, а робота повертається студенту:

• при оцінці РХ - для виконання роботи повторно за раніше затвердженою темою з урахуванням визначених недоліків;

• при оцінці Р - для виконання роботи за новою темою.

Повторний захист курсової роботи здійснюється в додаткову сесію, після чого:

• у разі одержання студентом позитивної оцінки він допускається до складання екзамену з дисципліни, відповідно до розкладу екзаменів у додаткову сесію;

• у разі одержання незадовільної оцінки студент відраховується з університету.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав (не зареєстрував) курсову роботу або не з’явився на захист у зазначений термін, не допускається до складання екзамену з відповідної дисципліни в основну сесію. При цьому у відомості підсумкового контролю знань робиться запис - «не з’явився» і студент має академічну заборгованість з дисципліни.

ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінювання якості виконання і захисту студентами курсової роботи здійснюється за 100-баловою шкалою КНТЕУ з подальшим переведенням її в 4-балову національну шкалу та шкалу ЄКТС.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, що приймає захист курсових робіт. Об’єктами оцінювання є три складові:

• зміст;

• оформлення;

• захист курсової роботи (проекту).

№ пор.	Об’єкт оцінювання	Максимальна кількість балів, яку може одержати студент
1	Розкриття змісту курсової роботи	55
2	Оформлення курсової роботи	15
3	Захист курсової роботи	ЗО

Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-55 балів):

• ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження;

• наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;

• логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;

• наочність та якість ілюстративного матеріалу;

• дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел (літератури);

• рівень обґрунтування запропонованих рішень;

• ступінь самостійності проведеного дослідження;

• відповідність побудови роботи визначеним цілям і завданням.

Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0-15 балів):

• відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;

• наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;

• посилання на використані джерела і нормативні документи.

Критерії оцінювання захисту курсової роботи (0-30 балів):

• уміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади проведеного дослідження;

• повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії за змістом роботи;

• ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання КНТЕУ в 4-балову та шкалу ЄКТС здійснюється в такому порядку:

Оцінка за 100-баловою шкалою, що використовується в КНТЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЄКТС
90-100	Відмінно	А
82-89	Добре	В
75-81		С
69-74	Задовільно	О
60-68		Е
35-59	Незадовільно - потрібно переробити роботу відповідно до визначених зауважень	РХ
1-34	Незадовільно - потрібно підготувати роботу за новою темою	Р

Додатки

Додаток А

Орієнтовна тематика курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальне право»

1. Конституція України та кримінальне право.

2. Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.

3. Чинне кримінальне законодавство і структура кримінального закону.

4. Чинність кримінального закону у просторі та часі.

5. Поняття злочину і класифікація злочинів.

6. Об’єкт і предмет злочину.

7. Об’єктивна сторона злочину.

8. Суб ’ єкт злочину.

9. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

10. Форми і види вини у кримінальному праві.

11. Необхідна оборона й умови її правомірності.

12. Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння.

13. Стадії вчинення умисного злочину.

14. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

15. Поняття співучасті, її форми та види.

16. Причетність до злочину.

17. Поняття і мета покарання.

18. Система та види покарань у кримінальному праві.

19. Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.

20. Призначення покарання: загальні засади та специфіка.

21. Поняття та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності.

22. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

23. У мовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

24. Інститут судимості.

25. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.

26. Кваліфікація злочинів, вимоги до кваліфікації та її процес.

27. Контрабанда: поняття та аналіз складу злочину.

28. Убивство: поняття, види та особливості кваліфікації.

29. Тілесні ушкодження: кримінально-правова характеристика.

30. Статеві злочини: кримінально-правова характеристика.

31. Крадіжка: кримінально-правова характеристика.

32. Розбій: кримінально-правова характеристика.

33. Грабіж: особливості кваліфікації.

34. Вимагання: специфіка складу злочину.

35. Злочини у фінансово-кредитній сфері.

36. Злочини у сфері здійснення підприємницької діяльності.

37. Службові злочини: поняття, загальна характеристика і види.

38. Зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень: кримінально-правова характе­ристика і розмежування.

39. Хабарництво: кримінально-правова характеристика.

40. Злочини проти правосуддя: кримінально-правова характеристика.

41. Хуліганство: кримінально-правова характеристика і відмежування від суміжних злочинів.

42. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами: кримі­нально-правова характеристика і відмежування від суміжних злочинів.

43. Злочини проти моральності: кримінально-правова характеристика.

44. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами: особливості кваліфікації.

45. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: особливості кваліфікації.

Орієнтовна тематика курсових робіт з навчальної дисципліни «Кримінальне процесуальне право»

1. Мета і завдання кримінального судочинства.

2. Кримінально-процесуальне право як галузь права.

3. Джерела кримінально-процесуального права.

4. Характеристика кримінально-процесуальних відносин.

5. Система принципів кримінального судочинства.

6. Принцип публічності в кримінальному судочинстві.

7. Презумпція невинуватості в кримінальному судочинстві.

8. Право на захист у кримінальному судочинстві.

9. Об’єктивна істина в кримінальному судочинстві.

10. Гласність судового розгляду.

11. Змагальність у кримінальному судочинстві.

12. Принцип незалежності суду в кримінальному судочинстві.

13. Класифікація суб’єктів і учасників кримінального судочинства.

14. Органи дізнання в кримінальному судочинстві.

15. Органи досудового слідства в кримінальному судочинстві.

16. Суд як суб’єкт кримінального судочинства.

17. Прокурор у кримінальному судочинстві.

18. Представництво в кримінальному судочинстві.

19. Підозрюваний і обвинувачений у кримінальному судочинстві.

20. Захисник у кримінальному судочинстві.

21. Потерпілий у кримінальному судочинстві.

22. Свідок у кримінальному судочинстві.

23. Експерт і спеціаліст у кримінальному судочинстві.

24. Оцінка доказів кримінальному судочинстві.

18

Орієнтовна тематика курсових робіт з навчальної дисципліни «Правове регулювання безпеки підприємницької діяльності»

1. Загальна характеристика законодавства України щодо забезпечення безпеки підприємницької діяльності.

2. Правові умови забезпечення безпеки діяльності комерційних підприємств в Україні.

3. Захист діяльності суб’єктів підприємництва нормами конкурентного права.

4. Захист прав підприємців при легітимації їх підприємств та ліцензуванні діяльності.

5. Захист честі, гідності та ділової репутації підприємців за законо­давством України.

6. Характеристика законодавства України про захист від недобро­совісної конкуренції.

7. Характеристика адміністративно-правових охоронних засобів у сфері підприємництва.

8. Правове регулювання охоронної діяльності в Україні.

9. Правове забезпечення охоронної діяльності на підприємстві, в банку.

10. Характеристика законодавства в Україні про захист інформації з обмеженим доступом.

11. Особливості розкриття комерційної та банківської таємниці банківськими установами України.

12. Правове забезпечення інформаційної безпеки в комерційних підприємствах і банках.

13. Правовий захист від промислового шпигунства на підприємствах і в банках України.

14. Правове регулювання доступу до інформації, її отримання та використання.

15. Правове регулювання вироблення та поширення інформації.

16. Правове регулювання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності комерційного підприємства, банку.

17. Характеристика нормативно-правової бази комерційного банку з питань безпеки.

18. Характеристика нормативно-правової бази комерційного підпри­ємства з питань безпеки.

19. Правовий статус працівника приватних правоохоронних органів в Україні.

20. Правове регулювання безпеки підприємницької діяльності на зовнішньоекономічному ринку.

За погодженням з викладачами, які ведуть ці курси, студент

може обрати іншу тему курсової роботи.

ІУ

Завідувачу кафедри

(назва кафедри)

(прізвище, ініціали) Студент(а/ки)

(прізвище, ім 'я та по батькові) (факультету, курсу, групи, форми навчання)

ЗАЯВА

Прошу дозволити мені виконати курсову роботу (проект) з

дисципліни

(вказати назву дисципліни)

за темою

(вказати бажану тему курсової роботи (проекту))

(дата) (підпис студента)

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра

Дисципліна

Напрям підготовки (спеціальність)

Факультет Курс Г рупа

Форма навчання Семестр

ЗАВДАННЯ на курсову роботу студента

(прізвище, ім 'я, по батькові)

1. Тема роботи

2. Об’єкт дослідження

3. Термін подачі студентом закінченої роботи

4. План роботи

5. Дата видачі завдання

Студент

(підпис)

Керівник _______

(підпис) (прізвище, ім 'я, по батькові)

« » 20 р.

Зразок титульної сторінки курсової роботи

і

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра правознавства

КУРСОВА РОБОТА на тему: «Крадіжка: кримінально-правова характеристика»

студент II курсу ФЕМП денної форми навчання спеціальності 060101 «Правознавство»

спеціалізація «Правове забезпечення безпеки підприємницької діяльності»

(прізвище, ім 'я, по батькові)

(прізвище, ім 'я, по батькові)

(підпис)

Науковий керівник Доцент, канд. юрид. наук

(підпис)

Зміст

ВСТУП 30

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 30

ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 5

РОБОТА НАД ЗМІСТОМ 7

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 22

Додатки 33

« » 20 р. 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖКГК.ІІ

1. Кримінальне право України. Загальна частина | І скч 11 ішнм поаП для студ. вищ. навч. закл. /Р.В. Вереша; Акад. адвокачури України 2-ге вид., псреробл. та допов. - К. : Центр учбової літератури. .’(> І

319с.

2. Кримінальне право України. Загальна частина [Текст|: иамч. іюсіГ». / Л.І. Сопільник, М.П. Федоров ; Львів, ун-т бічнссу іа прана, ГУ МВС України у Львів, обл. - Л. : [б. в.], 2012. 463 с.

3. Кримінальне право України. Особлива частина |Тексі| намч посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т.Б. Ніколагнко, Н.О. (’ич . ІІші акад. Держ. прикордон. служби України ім. І>. Хмені.ішщ.иио, к.к|> кримін. права. - Хмельницький : Вид-во Нац. акад. ДП( V, 201.’. 1231 с.

4. Про практику призначення судами кримінального покарання постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жоншн ЛІ03 р. № 7//Вісник Верховного Суду України. - 2003. №6. ( I I 20.

5. Павленко В. Громадські роботи в системі покарані., не іміГи іамих ч позбавленням волі: загальна характеристика іа шляхи вдосконалення // Право У країни. - 2003 .-№11 С. 47 101

6. Гринчак С. В. Проблеми кримінальної відповідані.тн и ча учаси. у транснаціональних організаціях, які займаються не іаконною трансплантацією [Текст] / С.В. Гринчак // Проби іакошккті: Республік, міжвід. наук. зб. /відп. ред. В.Я. Тацій. X Пан. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 99. -С. 133-139.

7. Про практику застосування судами законодавства про крпмінані.пу відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом [Текст] : постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 р. № 5 // Вісн. Верхов. Суду України. 2005. -№ 5.-С. 9-12.

8. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; за чаг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 4-те вид., допов. - X. : Одісссй, 2008. 1208 с.