- •Екзаменаційний білет № 1
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Екзаменаційний білет № 9
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет № 11
- •Екзаменаційний білет № 12
- •Екзаменаційний білет № 13
- •Екзаменаційний білет № 14
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет № 16
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Екзаменаційний білет № 18
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Екзаменаційний білет № 22
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Екзаменаційний білет № 24
- •Екзаменаційний білет № 25
Екзаменаційний білет № 3
1. Переважна більшість закордонних соціопсихологів основних ознак "малої групи" вважають безпосередність контакту, особистий ("віч-на-віч") характер спілкування між її членами.
Відповідно до цієї ознаки, як зауважує Л.П. Буєва, і прийнята класифікація груп на:
- первинні (у них відбуваються безпосередні контакти);
- вторинні (члени групи не зв'язані інтимністю відносин);
- офіційні (породженою офіційною структурою громадської організації);
- неофіційні (групи спілкування).
У роботах Ш. Бюлера групи підрозділяються на:
- природні й штучні (створені із природних потреб і по "розрахунку");
- формальні і неформальні (головне розходження яких - в організації влади й типі керівництва);
- організовані й неорганізовані.
Свою класифікацію груп - по їхній ролі й місцю в структурі суспільства пропонує В. А. Гаврилов. Він виділяє:
1. малі соціально-економічні групи людей, особисто взаємодіючих у сфері праці, малі трудові колективи;
2. малі соціально-політичні групи людей, які представляють в даній організації інтереси певних соціополітичних інститутів, які функціонують у рамках усього суспільства;
3.аматорські (самодіяльні) малі групи, що існують переважно в сфері дозвілля;
4.малі вікові групи, створені на основі відомого збігу умов життя, потреб, звичок, інтересів і т.п.;
5. групи, засновані на приналежності до певного полу (жіночі, чоловічі);
6. територіально-побутові групи людей, об'єднаних за місцем проживання й спільному використанню навколишнього їхнього матеріально-технічного середовища.
2. Темпера́мент — вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини.
Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини. Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.
3.самое начало 19 века отмечено бурным ростом нескольких направлений.С одной стороны активно развивается психоанализ-школа психотерапии,пераоначально основанная на работах зигмунда фрейда,в которых человек описывался как система из нескольких независимых структур личности,борющихся друг с другом-оно(ид),я(эго),сверх-я(суперэго).В этом конфликте оно представляет собой биологические потребности человека,из которых основное внимание психоаналитики уделяли сексуальной потребности,а сверх-я представляет собой требования социума,культуры.развитие этой школы оказало сильное влияние не только на практику,но и на науку,заставив учёных обратить внимание на феномены,находящиеся за пределами сознания,на неосознаваемые детерминанты психической деятельности.
В США активно развивается бихевиоризм-основанная дж.уотсоном школа психологии.В германии развивается гештальтпсихология,являющаяся дальнейшим развитием на пути изучения феноменов сознания.Первая мировая война стимулировала развитие прикладных аспектов психологии,в первую очередь-психодиагностики.
