Екзаменаційний білет № 3

1. Переважна більшість закордонних соціопсихологів основних ознак "малої групи" вважають безпосередність контакту, особистий ("віч-на-віч") характер спілкування між її членами.

Відповідно до цієї ознаки, як зауважує Л.П. Буєва, і прийнята класифікація груп на:

- первинні (у них відбуваються безпосередні контакти);

- вторинні (члени групи не зв'язані інтимністю відносин);

- офіційні (породженою офіційною структурою громадської організації);

- неофіційні (групи спілкування).

У роботах Ш. Бюлера групи підрозділяються на:

- природні й штучні (створені із природних потреб і по "розрахунку");

- формальні і неформальні (головне розходження яких - в організації влади й типі керівництва);

- організовані й неорганізовані.

Свою класифікацію груп - по їхній ролі й місцю в структурі суспільства пропонує В. А. Гаврилов. Він виділяє:

1. малі соціально-економічні групи людей, особисто взаємодіючих у сфері праці, малі трудові колективи;

2. малі соціально-політичні групи людей, які представляють в даній організації інтереси певних соціополітичних інститутів, які функціонують у рамках усього суспільства;

3.аматорські (самодіяльні) малі групи, що існують переважно в сфері дозвілля;

4.малі вікові групи, створені на основі відомого збігу умов життя, потреб, звичок, інтересів і т.п.;

5. групи, засновані на приналежності до певного полу (жіночі, чоловічі);

6. територіально-побутові групи людей, об'єднаних за місцем проживання й спільному використанню навколишнього їхнього матеріально-технічного середовища.

2. Темпера́мент — вроджена (біологічно зумовлена) і незмінна властивість людської психіки, що визначає реакції людини на інших людей та на обставини.

Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини. Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.

3.самое начало 19 века отмечено бурным ростом нескольких направлений.С одной стороны активно развивается психоанализ-школа психотерапии,пераоначально основанная на работах зигмунда фрейда,в которых человек описывался как система из нескольких независимых структур личности,борющихся друг с другом-оно(ид),я(эго),сверх-я(суперэго).В этом конфликте оно представляет собой биологические потребности человека,из которых основное внимание психоаналитики уделяли сексуальной потребности,а сверх-я представляет собой требования социума,культуры.развитие этой школы оказало сильное влияние не только на практику,но и на науку,заставив учёных обратить внимание на феномены,находящиеся за пределами сознания,на неосознаваемые детерминанты психической деятельности.

В США активно развивается бихевиоризм-основанная дж.уотсоном школа психологии.В германии развивается гештальтпсихология,являющаяся дальнейшим развитием на пути изучения феноменов сознания.Первая мировая война стимулировала развитие прикладных аспектов психологии,в первую очередь-психодиагностики.