37. Організація і функціонування аудиторських фірм.

Головною складовою організаційної структури аудиторської діяльності мають бути аудиторські фірми. Рівень економічного розвитку країни диктує створення аудиторських фірм. Завданням держави є законодавче забезпечення їх організації та розвитку. Професійні організації аудиторів засновуються аудиторами та аудиторськими фірмами на добровільних засадах. Напрями та порядок їх діяльності визначають засновники і члени професійних організацій.

Аудиторська фірма — це юридична особа, що має право здійснювати виключно аудит. Згідно із законодавством України для здійснення аудиторської діяльності має бути щонайменше один аудитор, у якого є кваліфікаційний сертифікат.

Основні функції аудиторських фірм такі:

експертиза фінансово-господарської діяльності та стану майна підприємства (найбільш поширена функція);

перевірка достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності (функція, пов’язана із визначенням рівня організації бухгалтерського обліку, перевіркою відповідності чинному законодавству внутрішніх і зовнішньоекономічних операцій);

прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства (реалізується за домовленістю із замовником);

наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств (функція спрямована на розробку методичних вказівок та аналіз планування і здійснення внутрішнього аудиту);

налагодження бухгалтерського обліку;

надання консультацій з обліку, зовнішньоекономічних операцій, оподаткування (консультаційна функція) тощо.

З метою налагодження зразкового обліку та контролю на підприємствах, що обслуговуються аудиторськими фірмами, вони повинні здійснювати свою роботу в співпраці з місцевими фінансовими, податковими та контрольно-ревізійними органами.

Як показує міжнародний досвід, аудиторська діяльність може здійснюватись за різними організаційними формами. Найбільш поширені — це індивідуальна аудиторська діяльність, господарські товариства та професійні корпорації.

Індивідуальна аудиторська діяльність передбачає діяльність аудитора-одноосібника, який має сертифікат, який підтверджує його фахову підготовку для здійснення аудиту. Такий аудитор виступає як приватний підприємець.

Господарські товариства можуть бути за формою акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою відповідальністю (ТОВ) тощо. Такі організаційні форми найбільш поширені. Характерними для них є партнерство, де на чолі фірми стоїть один або кілька незалежних аудиторів, що мають сертифікати. Це товариство має право займатися виключно аудиторською діяльністю.

Професійні корпорації передбачають об’єднання багатьох аудиторських фірм з метою забезпечення принципу незалежності. Такі об’єднання менш поширені, ніж господарські товариства. Однак у світі загальновідомі транснаціональні компанії такі як «Делойт енд Туш», «Прайс Уотерхауз Куперс», «Ернст енд Янг» виконують дуже великий обсяг послуг, причому в межах багатьох країн.

Крім сертифікату для здійснення аудиторської діяльності аудиторські фірми (аудитори) повинні пройти реєстрацію в Аудиторській палаті України (АПУ) і отримати свідоцтво встановленого зразка про включення до Реєстру суб’єкта аудиторської діяльності. Порядок включення до Реєстру викладено у “Положенні про Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності” Аудиторські фірми (аудитори) зобов’язані подати в АПУ заяву встановленого зразка та заповнити реєстраційну картку, де вказати такі дані: ідентифікаційний код суб’єкта аудиторської діяльності; дату початку аудиторської діяльності; назву аудиторської фірми (прізвище, ім’я та по-батькові - для аудитора); адресу фактичного місця розташування; номери контактних телефонів; організаційно-правову форму власності; інформацію про державну реєстрацію; інформацію про засновників; прізвище, ім’я та по-батькові керівника фірми; номер і дату видачі сертифіката ; кількість працівників, у тому числі сертифікованих аудиторів; наявність та місце розташування філій та відділень.

Продовження терміну дії свідоцтва (п’ять років) здійснює контрольно-реєстраційна комісія, рішення якої затверджує АПУ на підставі заяви суб’єкта аудиторської діяльності, після звіряння даних, раніше внесених до Реєстру.

Включені до Реєстру суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані:

- дотримуватись вимог чинного законодавства України, рішень АПУ, положень Міжнародних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України ;

- подавати до АПУ в установлений термін звіт про аудиторську діяльність; - у місячний термін повідомляти АПУ про зміни в документах, які подані для реєстрації.

Відповідальність за достовірність наданих для внесення в Реєстр даних несуть виключно керівники суб’єктів аудиторської діяльності.

До аудиторів та аудиторських фірм, які не включені до Реєстру, застосовуються стягнення, передбаченні статтями 26, 27 Закону України ”Про аудиторську діяльність”.

38, 77, 83. Договір про проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Для здійснення аудиту фінансової звітності аудитор (аудиторська фірма) повинен отримати від замовника письмове звернення, у якому висвітлити мету аудиторської перевірки, масштаб (період перевірки), форму подання звіту перевірки, методи перевірки, місце і строки перевірки. Письмове звернення оформляється у вигляді “Листа-замовлення”. Перш ніж дати згоду на здійснення аудиту аудитори повинні провести аналіз інформації щодо потенційного клієнта, оскільки за умови особливих обставин ця діяльність може бути ризикованою.

Крім того, необхідно врахувати спеціальні вимоги до аудиторів щодо їх незалежності, зважити реальну можливість задовольнити потреби замовника.

Підтвердженням згоди аудитора (аудиторської фірми) на здійснення аудиту є “Лист-зобов’язання”, де вказується згода щодо завдань, масштабу аудиту. Після обміну інформації на основі “Листа-замовлення” та “Листа-зобов’язання” замовником та виконавцем складається “Договір на проведення аудиту”. Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав та обов’язків.

Загальний порядок укладання господарських договорів висвітлено у Господарському кодексі України від 16 січня 2003 р. у главі 20 “Господарські договори”, а також Цивільним кодексом України.

Зміст договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, зміну або припинення зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Крім укладення договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.