- •1.Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •2, 16, 22, 43, 87.Аудиторський ризик.
- •3.Суть аудиту, його мета і завдання.
- •4, 6, 62.Зміст і характеристика міжнародних стандартів аудиту.
- •5.Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього.
- •7.Становлення і розвиток аудиту в Україні.
- •8.Характеристика кодексу етики аудиторів.
- •9, 14.Види аудиту та його класифікація.
- •10.Стандарти внутрішнього аудиту.
- •11.Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •12. Критерії оцінки фінансової звітності
- •13.Види аудиторських послуг.
- •15.Концепції та постулати аудиту.
- •17, 59, 60.Класифікація робочих документів аудитора .
- •18, 49, 80.Аудиторські докази та їх характеристика.
- •24, 26,70.Особливості аудиту в середовищі електронної обробки даних
- •25, 64.Предмет і об’єкти аудиту.
- •27, 61. Метод аудиту.
- •28, 63.Звітність аудиторів (аудиторських фірм)
- •20, 29. Вибіркові прийоми аудиту
- •30, 73.Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та її використання в процесі аудиту.
- •31. Види аудиторських тестів та їх роль в процесі аудиторської перевірки
- •32.Організація і методика внутрішнього аудиту
- •33. Планування аудиторської діяльності.
- •34, 89.Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •35, 72. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора
- •36, 75, 76.Склад підсумкової документації аудиторських перевірок.
- •37. Організація і функціонування аудиторських фірм.
- •39, 71.Загальна характеристика процесу аудиту.
- •40. Аналітичні процедури.
- •41, 45.Інформаційне забезпечення аудиту.
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •42, 84.Права та обов’язки аудиторів
- •44, 86.Аудиторська палата України, її повноваження та порядок створення
- •46.Сертифікація аудиту.
- •47, 82.Аудиторські процедури та їх класифікація.
- •48.Управління аудиторською діяльністю в Україні.
- •50, 65.Суть і завдання внутрішнього аудиту та його місце в системі внутрішнього контролю
- •51.Процедури отримання аудиторських доказів
- •52.Аудиторські висновки спеціального призначення.
- •53.Оцінка якості роботи аудитора
- •54.Зміст і структура аудиторського висновку.
- •55.Робочі документи аудитора та вимоги до них.
- •56, 81, 88.Аудиторський висновок та його види
- •57, 79.Функції робочих документів аудитора
- •58, 78. Законодавча база аудиторської діяльності в Україні
- •66. Викривлення у фінансовій звітності.
- •74.Суттєвість в аудиті.
- •85.Планування аудиту
27, 61. Метод аудиту.
За допомогою методу аудиту досліджується його предмет і об'єкти. Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають дослідженню.
У межах загального діалектичного методу є дедуктивні й індуктивні методи. В першому випадку об'єкт спочатку вивчають, виходячи із загальних положень, інтересів системи вищого рівня, і лише після цього приступають до його властивостей та інших характеристик, що визначають місце об'єкта в цілісній системі, його складність, цілі функціонування, стан, інші особливості.
Отже можна зробити такі висновки:
Метод аудиту - це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.
Метод аудиту доцільно розглядати в цілісності, як економічну прикладну науку.
В аудиті використовуються загальнонаукові і спеціальні прийоми, що формують його метод.
До загальнонаукових відносять:
Аналіз - це метод дослідження, який включає вивчення предмета шляхом уявного та практичного розчленування його на складові частини (ознаки, властивості тощо).
Cинтезу дозволяє вивчати предмет у цілості, єдності та взаємозв'язку його окремих об'єктів. Цей метод дає можливість знаходити взаємозв'язки загального з частковим.
Аналогія – це наукове дослідження, яким досягається пізнання ознак об'єктів на основі їх подібності з іншими.
. Суть методу моделювання полягає в тому, що вивчення об'єкта замінюється вивченням його замінника - моделі.
Абстрагування - це вдумливе відволікання від тих чи інших сторін, властивостей і зв'язків об'єкта дослідження. Відволікання від несуттєвого.
На відміну від абстрагування метод конкретизації полягає в дослідженні об'єктів в їх різносторонності. При цьому досліджується стан об'єктів за певних конкретних умов їх існування.
Спеціальні прийоми:
При формальній перевірці документів звертається увага на заповнення всіх реквізитів, наявність необумовлених виправлень, підчисток, дописок у тексті і сумах, реальність підписів тощо.
Арифметична перевірка - це правильність підрахунків у первинних документах, облікових реєстрах і звітності.
Перевірка документів по суті передбачає контроль аудитора за законністю і доцільністю господарської операції.
Спостереження - це візуальний нагляд за ходом виконання операцій або процедур з метою визначення способу їх виконання.
Опитування - це пошук офіційної і неофіційної доказової інформації в усній і письмовій формі у компетентних осіб.
28, 63.Звітність аудиторів (аудиторських фірм)
Порядок подання звітності аудиторами (аудиторськими фірмами) визначений Інструкцією щодо складання звітності за формою № 1 – аудит (річна) „Звіт аудиторської фірми(аудитора) про надані послуги”, затвердженою рішенням Аудиторської палати України 28 січня 2010 року № 210/12 зі змінами відповідно до рішення Аудиторської палати України від 23.12.2010 № 224/8.
Форму № 1-аудит (річна) "Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги" (далі – Звіт) аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю як фізичні особи – підприємці (далі - суб`єкти аудиторської діяльності) подають до Аудиторської палати України (далі – АПУ) через Уповноваженого представника АПУ у відповідному регіоні не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним.
Суб’єкт аудиторської діяльності, що надає Звіт, несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у Звіті.
Особа, яка приймає Звіт у суб’єкта аудиторської діяльності, здійснює камеральну перевірку Звіту на предмет правильності заповнення і арифметичних підрахунків.
У назві Звіту вказується рік, за який складається Звіт.
У адресній частині Звіту наводяться:
– за реквізитом "Найменування/Ім’я суб`єкта аудиторської діяльності" – повне найменування суб’єкта аудиторської діяльності: найменування аудиторської фірми або прізвище, ім’я, по-батькові аудитора, що займається аудиторською діяльністю як фізична особа – підприємець, що звітують (згідно з реєстраційними даними);
– за реквізитом "Місцезнаходження/Місце проживання" – юридична адреса суб'єкта аудиторської діяльності: місцезнаходження аудиторської фірми або місце проживання фізичної особи – підприємця (згідно з реєстраційними даними) на дату подання Звіту;
– за реквізитом "Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності" – фактична адреса здійснення діяльності суб'єктом аудиторської діяльності на дату подання Звіту;
за реквізитом "телефон" – номер телефону, перед яким у дужках вказується код міста або оператора мобільного зв’язку;
за реквізитом "e-mail" – адреса електронної пошти;
за реквізитом "веб-адреса (за наявності)" – адреса веб-сайту суб`єкта аудиторської діяльності;
у сітці кодів – інформація про суб'єкт аудиторської діяльності, що звітує, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (ДРФО), а також номер Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Свідоцтва, виданого АПУ.
Звіт складається з 6 розділів, у яких наводяться про кількість замовлень, обсяги реалізованих послуг, основні показники діяльності, показники щодо завдання з надання впевненості за організаційно-правовою формою суб’єктів господарювання (розділ ІІ), показники щодо завдання з надання впевненості за видами економічної діяльності суб'єктів господарювання (розділ ІІІ), показники щодо статутного капіталу аудиторської фірми (розділ ІV), показники щодо кількості працівників (розділ V), показники щодо кількості виконавців цивільно-правових договорів, які не є суб’єктами аудиторської діяльності (розділ VІ)
