Іі. Опис приладів і методика вимірювання

Радіоактивне випромінювання не реєструється органами чуттів людини. Тому для його реєстрації використовують спеціальні прилади - радіометри. Радіометр "БЕТА" призна­чений для кількісного визначення ступеня -радіоактивності речовин, контролю радіоактивної забрудненості води та харчових продуктів. Блок-схема приладу показана на рис.1.

1 - Свинцевий контейнер; 2 - свинцева кришка контейнера; 3 - сенсор -випромінювання; 4 – місце розташування досліджуваного об'єкта; 5 - пульт управління та індикації результату.

Призначення кнопок на пульті управління та індикації результату:

1. на бічній панелі:

– перемикач живлення приладу;

– перемикач звукового сигналу.

2. на лицевій панелі:

"Режим" – кнопка вибору режиму;

"Пуск" – кнопка запуску радіометра на вимірювання (утримувати не менше 1 с)

Режими радіометра:

"0" – режим встановлення радіометра у початковий стан;

"1"‑"6" – автоматичний запуск радіометра на вимірювання упродовж 1, 10, 500, 1000, 2000 с відповідно;

"7" – функціональний контроль блока вимірювання та індикації результатів 5 (див. рис.1). Щоб зупинити радіометр, необхідно перевести його кнопкою "Режим" у режим роботи "1"‑"6".

П ринцип роботи радіометра залежить від типу сенсора 3 (див. рис.1). В установці використовується газорозрядна трубка Т, під’єднана до лічильної схеми П (рис.2). Принцип роботи газорозрядної трубки ґрунтується на явищі іонізації -частинками суміші газів. У трубці Т поміщено циліндричний конденсатор, однією обкладкою якого є металевий циліндр (служить катодом К), а іншою – натягнута вздовж циліндра тонка нитка (служить анодом А). До катода К і анода А прикладена висока напруга від джерела постійного струму, яка через великий опір R навантаження під'єднана до лічильної схеми П. За відсутності потоку -частинок газ у трубці нейтральний, у ньому немає носіїв заряду, а тому струм між К і А не проходить. При наявності потоку -випромінювання у трубці виникає газовий розряд, унаслідок чого через опір R проходить струм. У зв'язку з тим, що опір R великий, розряд швидко гаситься. Імпульси напруги на опорі реєструються лічильною схемою П. За допомогою радіометра визначають швидкість рахунку приладом імпульсів n. n – це кількість імпульсів, що реєструються приладом за 1 с:

n = N/t [с^–1], (7)

де N – кількість імпульсів за час вимірювання t.

Питома активність A_m визначається за формулою

A_m = _A(n – n_ф – n_К) [Кі/кг], (8)

де n – загальна швидкість рахунку; n_ф – швидкість рахунку від радіоактивного фону; _A – перерахунковий коефіцієнт (значення вказані в табл. 1); n_К – швидкість рахунку від природного радіонукліду ⁴⁰К (значення вказані в табл. 2).

Таблиця 1	Таблиця 2

Ііі. Завдання

1. Перевірити справність радіометра.

2. Визначити природний фон радіоактивності.

3. Визначити лінійний , масовий  коефіцієнт вбирання та шар половинного поглинання d.

4. Визначити швидкість рахунку: загальну n, фонову n_ф, природного радіонукліда ⁴⁰К n_К.

5. Визначити питому активність A_m досліджуваного об'єкта.