
- •Рекомендовано до друку
- •Укладачі: с. Мягкота, х. Василів, м. Марків, я. Білий, п. Панасюк, о. Кушнір, о. Вовк, т. Куречко
- •Визначення питомої потужності електричної лампи
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення тонкої лінзи
- •І. Теоретичні відомості
- •III. Хід роботи
- •IV. Завдання науково-дослідного характеру
- •Контрольні питання
- •Вивчення аберацій лінз
- •І. Теоретичні відомості
- •II. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення числової апертури та роздільної здатності мікроскопа
- •І. Опис приладів і методика вимірювання
- •Іі. Завдання
- •III. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої дифракційної гратки та довжини світлової хвилі
- •І. Теоретичні відомості
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи Завдання 1. Визначення сталої дифракційної гратки
- •Завдання 2. Визначення довжини світлової хвилі
- •Контрольні питання
- •Визначення довжини хвилі випромінювання оптичного квантового генератора
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення основних явищ поляризації на приладі норенберга
- •I. Теоретичні відомості
- •Іі. Завдання
- •Ііі. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення явищ обертової поляризації світла
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі .Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Дослідження режимів газового розряду у ртутно-кварцовій лампі
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення концентрації розчинів за допомогою фотоелектричного колориметра-нефелометра фек-56
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення характеристик фотоелементів
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення магнітного обертання площини поляризації
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення вольт-амперних і світлових характеристик фотоопору
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення концентрації розчину цукру за допомогою рефрактометра
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі .Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої стефана-больцмана
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення коефіцієнта поглинання твердих тіл
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Градуювання спектроскопа та визначення довжин хвиль спектральних ліній досліджуваної речовини
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення показника заломлення прозорих твердих тіл за допомогою мікроскопа
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Вивчення водневих спектрів та визначення сталої рідберга
- •І. Теоретичні відомості
- •Спектр водню і будова атома водню. Енергетичні рівні в атомі водню.
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої планка за спектром водню
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення взаємодії радіоактивного -випромінювання з речовиною
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення взаємодії радіоактивного -випромінювання з речовиною та вивчення його кількісних характеристик
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Додаток
Контрольні питання
Як утворюється суцільний, смугастий та лінійчастий спектр?
Як формулюється перший постулат Бора?
Як формулюється другий постулат Бора?
Сформулюйте та запишіть умову квантування моменту імпульсу.
За якою формулою обчислюється радіус n-ї стаціонарної орбіти атома водню?
За якими формулами обчислюється кінетична та потенціальна енергії електрона в атомі водню?
Яка формула повної енергії електрона в атомі водню?
Запишіть формулу Бора для частоти випромінювання (поглинання) світла електроном при його переході з одного стаціонарного рівня на інший.
Що називають спектральною серією?
Записати робочу формулу для обчислення сталої Планка.
Лабораторна робота № 122
Вивчення взаємодії радіоактивного -випромінювання з речовиною
Прилади і матеріали: радіометр Б-4, джерело -випромінювання, металева пластинка, штангенциркуль, секундомір.
Мета роботи: ознайомитися з будовою радіометра Б-4, підготувати його до роботи та провести вимірювання.
І. Теоретичні відомості
Радіоактивністю називають спонтанне (самовільне) перетворення ядер нестійких ізотопів одних елементів на ядра ізотопів інших елементів, яке зумовлене внутрішніми причинами та супроводжується випромінюванням - - частинок та -фотонів.
Радіоактивність поділяють на природну та штучну залежно від того, як був створений нестійкий ізотоп – штучно чи існував у природі.
Радіоактивне -випромінювання являє собою потік ядер гелію з високою кінетичною енергією (2-9 МеВ), швидкістю від 14 до 20 тисяч км/с, великою іонізуючою здатністю (у повітрі 30 тис. пар іонів на 1 см пробігу) і відповідно малою проникною здатністю – повністю поглинаються шаром біологічної тканини товщиною 0,12 мм (у повітрі 3-9 см).
Радіоактивне -випромінювання – це потік швидких електронів або позитронів, які називаються -частинками. Швидкість -частинок порядку 160 тис. км/с, маса в 7350 разів менша за масу -частинок, іонізуюча здатність в 100 разів менша, а проникна здатність у стільки ж разів більша, ніж у a-частинок (пробіг у біологічній тканині електрона становить 6 см, у повітрі – до 40 м).
-випромінювання є потоком фотонів (квантів) із дуже короткою довжиною хвилі (меншою за 0,05 нм). Швидкість -квантів дорівнює швидкості світла. Іонізуюча здатність -квантів у повітрі незначна – 1-2 пари іонів на 1 см пробігу, проникна здатність велика: тіло людини пронизують наскрізь, повітря – на декілька сотень метрів, шар свинцю – до 5 см.
Важливими параметрами, які характеризують процес взаємодії іонізуючих випромінювань з різними речовинами, є коефіцієнт лінійного вбирання та шар половинного вбирання d.
Коефіцієнт лінійного вбирання чисельно дорівнює відносному зменшенню інтенсивності випромінювання на одиницю довжини l проникнення:
, (1)
де N0 – кількість частинок радіоактивного випромінювання, що падають на тіло; N – кількість частинок радіоактивного випромінювання, що пройшли через тіло. Одиниця вимірювання см-1.
Шар половинного вбирання – це така товщина шару даної речовини, яка зменшує інтенсивність радіоактивного випромінювання вдвічі (інтенсивність радіоактивного випромінювання пропорційна числу -частинок). Визначивши коефіцієнт лінійного вбирання речовини, товщину шару половинного вбирання обчислюють за формулою
. (2)
Відношення / (де - густина речовини) називається масовим коефіцієнтом вбирання (вимірюється в см2/г). Досліди показують, що відношення / майже не залежить від речовини, яка опромінюється.
Радіоактивне випромінювання застосовують для діагностики захворювань внутрішніх органів; вивчення процесів, що відбуваються в організмі; лікування злоякісних пухлин.
У великих дозах радіоактивне випромінювання шкідливо діє на організм і викликає променеву хворобу.