
- •Рекомендовано до друку
- •Укладачі: с. Мягкота, х. Василів, м. Марків, я. Білий, п. Панасюк, о. Кушнір, о. Вовк, т. Куречко
- •Визначення питомої потужності електричної лампи
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення тонкої лінзи
- •І. Теоретичні відомості
- •III. Хід роботи
- •IV. Завдання науково-дослідного характеру
- •Контрольні питання
- •Вивчення аберацій лінз
- •І. Теоретичні відомості
- •II. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення числової апертури та роздільної здатності мікроскопа
- •І. Опис приладів і методика вимірювання
- •Іі. Завдання
- •III. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець ньютона
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої дифракційної гратки та довжини світлової хвилі
- •І. Теоретичні відомості
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи Завдання 1. Визначення сталої дифракційної гратки
- •Завдання 2. Визначення довжини світлової хвилі
- •Контрольні питання
- •Визначення довжини хвилі випромінювання оптичного квантового генератора
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення основних явищ поляризації на приладі норенберга
- •I. Теоретичні відомості
- •Іі. Завдання
- •Ііі. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення явищ обертової поляризації світла
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі .Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Дослідження режимів газового розряду у ртутно-кварцовій лампі
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення концентрації розчинів за допомогою фотоелектричного колориметра-нефелометра фек-56
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення характеристик фотоелементів
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення магнітного обертання площини поляризації
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення вольт-амперних і світлових характеристик фотоопору
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •III. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення концентрації розчину цукру за допомогою рефрактометра
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі .Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої стефана-больцмана
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення коефіцієнта поглинання твердих тіл
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Градуювання спектроскопа та визначення довжин хвиль спектральних ліній досліджуваної речовини
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення показника заломлення прозорих твердих тіл за допомогою мікроскопа
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Вивчення водневих спектрів та визначення сталої рідберга
- •І. Теоретичні відомості
- •Спектр водню і будова атома водню. Енергетичні рівні в атомі водню.
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Визначення сталої планка за спектром водню
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення взаємодії радіоактивного -випромінювання з речовиною
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення взаємодії радіоактивного -випромінювання з речовиною та вивчення його кількісних характеристик
- •І. Теоретичні відомості
- •Іі. Опис приладів і методика вимірювання
- •Ііі. Завдання
- •IV. Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Додаток
Контрольні питання
Що таке електричний розряд у газі?
Який розряд називається самостійним?
Який розряд називається несамостійним?
Що таке вольт-амперна характеристика?
Який вид має вольт-амперна характеристика в газі?
Що таке первинна і вторинна іонізація газу?
Що таке іонізаційний потенціал?
За яких умов спостерігається іскровий розряд?
Чим зумовлений іскровий розряд?
Які основні механізми утворення носіїв заряду в дуговому розряді?
Звітна таблиця 1
Лабораторна робота № 111
Визначення концентрації розчинів за допомогою фотоелектричного колориметра-нефелометра фек-56
Прилади і матеріали: колориметр-нефелометр фотоелектричний ФЕК-56М, набір забарвлених розчинів.
Мета роботи: оволодіти методом визначення оптичної густини і концентрації забарвлених розчинів за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-56М.
І. Теоретичні відомості
Світлова хвиля, проходячи через речовини, збуджує коливання електронів в атомах. На це витрачається частина її енергії, тому амплітуда коливання хвилі поступово затухає. При цьому відбувається перетворення енергії електромагнітних коливань на теплову енергію, яка витрачається на збудження та іонізацію атомів, фотохімічні реакції і т.ін.
Перехід енергії світлової хвилі в інші види енергії називається поглинанням світла. Слабо поглинаючі речовини називають прозорими, сильно поглинаючі – непрозорими. Закон поглинання світла для паралельного пучка монохроматичних променів в однорідному середовищі встановлений Бугером: в кожному наступному шарі однакової товщини поглинається однакова частина потоку енергії падаючої хвилі.
Н
ехай
на поверхню середовища товщиною d
перпендикулярно до його поверхні падає
світловий потік інтенсивністю І0
(рис.1). Інтенсивність світлового потоку
І – це кількість енергії, що
переноситься світловим потоком за 1 с
через плоску, розташовану перпендикулярно
до світлового потоку площадку товщиною
1 м2. Напрям поширення світлової
хвилі відповідає позитивному напряму
осі 0х.
Розглянемо на віддалі х від поверхні речовини шар з малою товщиною dx, на який падає світло інтенсивністю Іх. Відповідно до закону Бугера зміна інтенсивності dІх, яка відбувається в шарі товщиною dх, пропорційна Іх та dх:
dІх = ‑ k Іх dх, (1)
де “‑” вказує на те, що зі збільшенням поглинального шару інтенсивність світла зменшується, k – коефіцієнт поглинання. Розділимо змінні в однорідному диференціальному рівнянні (1) та проінтегруємо його:
,
звідки
.
Тому закон Бугера записують у вигляді
. (2)
З рівняння (2) бачимо, що якщо покласти k = 1/d, то І/I0 = e. Отже, фізичний зміст коефіцієнта поглинання k чисельно рівний оберненій товщині шару поглинаючої речовини, при якій інтенсивність світла зменшується в е 2,72 рази. Нижче в таблиці наведено числові значення коефіцієнта поглинання k деяких речовин:
Коефіцієнт поглинання залежить від стану, хімічної природи речовини та від довжини світлової хвилі, яка поглинається в цій речовині. Тому закон (2) справедливий для монохроматичного світла, що характеризується певною довжиною хвилі . Тобто для монохроматичного світла закон Бугера має такий вигляд:
, (3)
де k ‑ монохроматичний коефіцієнт поглинання.
Відомо, що монохроматичний коефіцієнт поглинання k прямо пропорційний концентрації розчину С:
k = С, (4)
- питомий коефіцієнт поглинання (дорівнює k для розчину одиничної концентрації); С – концентрація розчиненої речовини в розчині. Це закон Бера.
Підставивши (4) в рівняння (3), отримаємо закон Бугера-Ламберта-Бера:
. (5)
На практиці поглинання характеризують коефіцієнтом пропускання (прозорістю) розчину:
(6)
або оптичною густиною розчину:
. (7)
Підставивши (5) в (7), отримаємо D = kdlge = 0,43kd, звідки
. (8)
Комбінуючи формули (5) та (7), для оптичної густини D одержимо:
. (9)
Отже, оптична густина D при сталій товщині шару d залежить від концентрації С розчиненої у розчині речовини та від довжини хвилі світла. Залежність D = f(C) використовується для визначення концентрації розчинів і є основою методу концентраційної колориметрії.
Якщо два розчини однієї і тієї ж речовини (1 = 2) з концентраціями С1 та С2 при товщині шарів d1 і d2 відповідно поглинають світло однаково, то їх оптичні густини однакові (D1 = D2). Тоді С1d1 = С2d2, і невідома концентрація розчину (наприклад С2) становить:
. (10)
Для визначення оптичної густини і коефіцієнта поглинання забарвлених розчинів служать фотоелектроколориметри.