2.Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.

Педагог має розглядати процес виховання як послідовність етапів, знання яких допоможе йому спланувати виховну роботу, передбачити її зміст і методику проведення на кожному етапі.

Етапи процесу виховання:

1. Визначення сукупності рис і властивостей особистості (певного ідеалу), які слід сформувати у вихованця.

2. Вивчення індивідуальних особливостей вихованця (колективу), його позитивних рис, недоліків у характері й поведінці.

3. Залучення вихованців до різних видів діяльності, участь в яких сприяє формуванню досвіду поведінки відповідно до ідеалу;

4. Спонукання учнів до самостійної роботи з розвитком особистості. Заняття учня самоосвітою і самовихованням.

На всіх етапах процесу виховання здійснюють педагогічне керівництво, управління цим процесом.

Управління процесом виховання – діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців.

1. З’ясувати зміст виховної роботи з урахуванням вимог суспільства до рівня вихованості учнівського колективу і кожного учня окремо.

2. Дібрати методи, форми і прийоми, які зроблять виховний процес цілеспрямованим і систематичним.

3.Виявити виховні можливості сім'ї, громадських організацій.

4.Стосунки на демократичних і гуманістичних засадах.

5. Формувати лише гуманні взаємини між учнями.

6. Постійно вивчати результати виховної роботи, рівня вихованості учнів, виховних можливостей педагогічного колективу та батьків.

За концепцією національного виховання психолого-педагогічний аспект готовності педагога до виховної діяльності поєднує в собі:

- високий рівень національної самосвідомості, знання національної психології та характеру народу, його культурно-історичних традицій;

- втілення типових якостей рідного народу, його духовного, культурного і морального багатства, бездоганне володіння українською мовою;

- високий рівень професійної підготовки, широкий світогляд і наукову ерудицію, духовне багатство та емоційну культуру вчителя, прагнення до постійного самовдосконалення;

- любов до дітей і висока педагогічна культура;

- досконале володіння дидактичними, організаторськими, комунікативними, перцептивними, сугестивними, науко-пізнавальними здібностями;

- розвиток власної спостережливості, педагогічної уяви, оптимізму

- мистецьке володіння словом, образно, емоційно передавати власні думки.

3. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання.

Підвищення результативності виховного процесу, подолання формалізму завжди були актуальними питаннями.

Типовими проявами формалізму у вихованні є:

- дроблення виховного процесу

- гонитва за кількістю виховних впливів, що суперечить характеру реального процесу розвитку дитини і колективу;

- однобічність .

- відсталість форм виховного впливу, традиційний підхід

- невиразність виховного впливу;

- зовні показний характер виховної роботи, що суперечить внутрішньому;

- незавершеність, неповнота виховних впливів.

Удосконалення виховного процесу у школі:

1. Організація виховних центрів(створення музеїв, стендів). Як говорив В.О. Сухомлинський, у школі і стіни повинні говорити.

2. Органічне поєднання завдань школи і потребами довкілля.

3. Створення в школі морально-психологічного клімату поваги до знань.

4. Підбір раціонального змісту виховання.

5. Розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залучення їх до різних видів діяльності;

6. Своєчасне здійснення виховних заходів.

7. Використання різноманітних форм і методів виховного впливу, які б відповідали віку учнів, спонукали їх до активності, ініціативи й самостійності.

8. Підвищення емоційності виховних заходів.

9. Створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання.

10. Подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів.