5.Результати процесу виховання

Критерієм ефективності та якості педагогічного процесу є вихованість школярів – наявність у них високих моральних якостей.

Рівні вихованості:

1. Група дуже низького рівня вихованості. Негативний досвід поведінки, що важко піддається педагогічному впливу, саморегуляція і самоорганізація у них не розвинуті;

2. Група низького рівня вихованості. Слабкий вияв позитивного, нестійка поведінка, зриви.

3. Група середнього рівня вихованості. Стійка позитивна поведінка, наявність регуляції та саморегуляції; організації та самоорганізації, але активна позиція не виявляється;

4. Група високого рівня вихованості. Стійкий і позитивний досвід поведінки, саморегуляції, прагнення до організації та регуляції діяльності поведінки інших людей, вияви активної позиції.

Тема: Компоненти виховання План

1.Основні компоненти процесу виховання: мета, завдання, зміст, методи, засоби та форми.

2.Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.

3.Шляхи підвищення ефективності виховного процесу.

1.Основні компоненти процесу виховання.

Компонентами процесу виховання є: свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і звички поведінки.

Свідомість – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому.

Почуття – психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її переживання, емоційне ставлення до навколишнього світу.

Навичка – психічне новоутворення , завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з залежною точністю і швидкістю.

Звичка – схильність людини до відносно усталених способів дій.

«Гарна звичка – це моральний капітал, - писав К.Д. Ушинський.

Компоненти виховного процесу:

- цільовий – визначення цілей виховання;

- змістовий – розробка змісту виховання;

- операційно-діяльнісний – організація виховної діяльності та взаємодія учасників процесу;

- оцінювально-результативний – перевірка, оцінка й аналіз результатів виховання, судження щодо ефективності процесу;

- комунікативний – відображає наявність у виховній системі суб’єкта та об’єкта виховання та означає спілкування, їх взаємодію у процесі виховання.

Процес виховання – динамічний, неперервний, безупинний. Його рушійними силами є сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей. За своєю природою суперечності можуть бути внутрішніми й зовнішніми.

До внутрішніх суперечностей належать:

- суперечність між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно розв’язати вихованцю, і можливостями, що обмежують спрямовані на їх розв’язання його вчинки та дії.

- суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця.

Серед зовнішніх суперечностей виокремлюють:

- невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї.

- зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на школярів зовнішніх обставин.;

- неоднакове ставлення до учнів учителів, які не завжди дотримуються принципу єдності вимог.

- суперечність, породжена наявністю в окремих учнів досвіду негативної поведінки.