
- •4. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •10. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •12. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •31. Комісія з питань оп підприємства
- •33. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •46.Розслiдування та облiк нещасних випадкiв
- •52. Гігієнічна класифікація праці
- •63. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •71. Безпечність технологічного процесу
- •73. Призначення та класифікація системи вентиляції
- •75. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •82. Основні вимоги до системи вентиляції
- •83. Причини аварій і нещасних випадків під час експлуатації систем, що працюють під тиском
46.Розслiдування та облiк нещасних випадкiв
Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять згiдно "Положенню про розслiдування та облiк нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях".
Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства , а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.
Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання ...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день.
Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).
Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються:
потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.
Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв.
Спецiальне розслiдування.
Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не бі-льше 10 днів. В 5-ти денний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi.
52. Гігієнічна класифікація праці
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників (факторів).
Оцінка умов праці здійснюється на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, за яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються впродовж регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство; за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступені.
4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів чинників виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з гігієнічними нормативами. До чинників виробничого середовища належать: параметри мікроклімату; вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості та ін. Вищеназвані чинники розглянуто в наступних розділах підручника.
Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Важкість праці відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпуса, переміщенням у просторі тощо.
Напруженість праці відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника і оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.
Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема, за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.