5.3. Мета та завдання технології колективного творчого виховання.

Першим у педагогічній діяльності використав технологію колективного творчого виховання А. С. Макаренко. Вся діяльність його колонії імені М. Горького та комуни імені Ф. Дзержинського була заснована на ідеях цієї технології: ко­лективне рішення і виконання всіх дій; зміна складів зведених загонів; система перспективних ліній.

Згодом санкт-петербурзький учитель І. П. Іванов, узагаль­нивши ідеї А. С. Макаренка, розробив та апробував техно­логію колективного творчого виховання.

Одна з головних ідей методики колективного творчого ви­ховання — формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших Колективні творчі справи — це, передусім, прояв життєво-практичної громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних дій на загальну користь та радість. Це справа колективна, тому що планується, готується, здійснюється і обговорюється всіма учасниками. Вона — творча, тому що на кожній стадії її здійснення і учні, і педагоги ведуть пошук найкращих шляхів вирішення спільного завдання; бо справа не робиться по шаблону, зав­жди розкриває нові можливості її учасників. Колективні творчі справи розрізняються за напрямками виховання: гро­мадські, трудові, пізнавальні, спортивні, оздоровчі, художньо-естетичної творчості тощо.

Мета технології — забезпечувати соціальне замовлення на людину нового, демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція.

Зав­дання ктс:

— виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації коллективної творчої діяльності, вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці — в тій чи іншій мірі — при обговоренні результатів колективної творчої справи; і вони стають їхніми вимогами до себе;

• у процесі КТС здійснювати в тісній єдності завдання різноманітних частин виховання: громадянського, морального, трудового, розумового, фізично­го, естетичного;

• у процесі КТС розвивати в єдності всі три сторони особистості: пізнавально-світогляд­на (знання, погляди, переконання, ідеали), емоційно-вольова (почуття, прагнення, інтереси, потреби), діяльнісна (уміння, навички, звички, здібності, риси характеру);

• у процесі КТС реалізувати різні функції виховної діяльності: вихователі передають гото­вий цінний досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом і створюють новий досвід разом з вихователями та під їх керівництвом; відбувається поєднання цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення та нагромадження у вигляді позитивних традицій, подальший їхній розвиток;

• у процесі колективної творчої діяльності взаємопо­в'язано здійснювати виховання та самовиховання учнів і педагогів як особистісне, так і взаємне.

5.4. Технологія ніт.

Багато хто з педагогів-дослідників уже сьогодні говорить про те, що комп'ютер погано поєднується з традиційною си­стемою освіти. Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Проте можливості комп'ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік індивідуально-орієнтованої моделі навчання.

У науковій літературі термін "HIT" визначається як су­купність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо ке­рування технічними і соціальними проблемами . Складови­ми HIT є засоби і методи HIT.

Основною метою HIT навчання є підготовка учнів до пов­ноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні завдання HIT навчання:

• інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

• побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

• системна інтеграція предметних галузей знань;

• розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

• розвиток умінь експериментально-дослідницької діяль­ності та культури навчальної діяльності;

• формування інформаційної культури учнів;

• реалізація соціального замовлення, обумовленого інфор­матизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка ко­ристувача засобів нових інформаційних технологій).

У початковій школі комп'ютер використовують як засіб для розвитку розумових дій молодших школярів. На сьогод­нішній день існує багато програм розвивального характеру, серед них — пакет "Вундеркінд", який складається з дванад­цяти розвивальних комп'ютерних ігор для дітей. Вони при­значені для розвитку в дитини логічного мислення (гра "Малюк-1", розділи "Добери пару" та "Знайди зайве", ігри "Наш потяг", "15x15"), пам'яті (ігри "Тренування пам'яті", "Вивчаємо годинник"), математичної та художньої уяви.