- •1.Політика як соціальний правовий феномен
- •3. Мораль, політика і право.
- •4. Предмет політології
- •5.Методологія і методи вивчення політичних явищ.Функції політології.
- •6. Порівняльна політологія
- •8.Політичні погляди н.Макіавеллі. Макіавеллізм.
- •9.Томас Гоббс і його вчення про державу, політичну владу та право.
- •10. Джон Локк як засновник системи класичного лібералізму
- •11. Правничо-розподільча теорія ш.-л. Монтеск'є.
- •12.Руссо про народний суверенітет.
- •13.Вчення і.Канта, Гегеля про державу та право.
- •14. Політична творчість м.Вебера
- •15.Політичні погляди у Київській Русі.
- •16.Конституція п.Орлика та її політичне значення.
- •17. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій
- •18. Погляди м.Драгоманова і м.Грушевського на проблеми українського державотворення.
- •26. Легітимність політичної влади, типи легітимності.
- •27.Криза влади: причинно-наслідковий механізм та правова обумовленість
- •28.Політична система суспільства
- •34.Форми територіального устрою держави.
- •Понятие и сущностные черты федерализм:
- •35.Державна бюрократія як суб’єкт політики
- •38. Сутність політичних партій.Їх типологія.
- •43 Групи інтересів та групи тиску: поняття, функції, типологія.
- •44.Громадсько-політичні рухи: причини виникнення, етапи розвитку, класифікація та функції.
- •51. Передумови та шляхи демократизації.
- •52.Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні
- •53.Вибори як інститут демократії.
- •55.Політичний процес
- •56.Політична діяльність. Основні форми здійснення політичної діяльності.
- •57.Суб'єкти і об'єкти політики.
- •58.Політична свідомість як форма відображення політичних відносин суспільства.
- •59.Політична ідеологія
- •60.Лібералізм як ідейно-політична течія Заходу
- •61.Соціально-політичні ідеї консерватизму
- •62.Соціал-демократична доктрина суспільного устрою
- •64. Неолібералізм та неоконсерватизм.
- •65.Політична доктрина фашизму та нацизму.
- •66.Політична культура суспільства: поняття і зміст
- •67 Типологія та функції політичних культур
- •68.Політична соціалізація :переваги правової держави.
- •69.Політичні еліти. Поняття , зміст.
- •70. Основні елітарні теорії
- •71.Типологія і функції політичних еліт.
- •72.Політичне лідерство
- •73.Типологія політичного лідерства, його функції.
- •74.Політична стабільність, її основні різновиди
- •75, 76 Політичний конфлікт – сутність, функції, типологія.
- •77.Міжнародна політика в житті суспільства
- •78.Провідні європейські і світові установи та організації
- •79.Зовнішня політика,зміст принципи функції
- •80. Україна в сучасному геополітичному просторі
- •81.Геополітика
- •82. Мирне співіснування: еволюція політичного змісту
- •83. Політична модернізація
- •84.Неопатрімоніальні політичні системи
- •85.Змі та політика
- •87.Закон «малих чисел» м.Вебера
- •88. Закон «соціального ілюзіонізму» п. Сорокіна
- •90.М.Грушевський про державний суверенітет
1.Політика як соціальний правовий феномен
Політикою зазвичай називають все те що має за мету і все що передбачає діяльність по її досягненню.Підходи до визначення: діяльнісний підхід дозволяє визначити найважливіші змістовні стадії її здійснення: визначення цілей політики, організацію соціальних ресурсів,регулювання політ діяльності визначення цілей політики.Теологічна інтерпретація політики містить у собі дві невід’ємні засади політики-колективність як основну ознаку політ діяльності й цілеспрямованість як панівний соціальний орієнтир політики.Вияви політики множинні і багато аспектні.Загальноприйнятим є розмежування в ній форми змісту і прцесу.Форма політики втілюється в її організаційних структурах-політичних інституціях та в системі правових і організаційних норм.Зміст політики визначається її цільовими і ціннісними настановами,актуальною соціальною проблематикою,розміщенням політичних сил мотивацією і механізмами прийняття політичних рішень.У політичному процесі концентрується комплексний конфліктний характер політичної діяльності,у ній виявляються взаємини різних соціальних груп організацій та індивідів у формі сутичок чи співпраці.У політології вирізняють три рівні існування політики:мегарівень,макрорівень і мікроріень.Магорівень охоплює світовий політ процес у всіх його взаємозв’язках,та міжнародну політ проблематику.Макрорівень характеризує функціонування політики в національно-державному чи регіональному масштабі.Мікрорівень охоплює окремі організації-парьії профспілки корпорації тощо.Суб’єкт політики-джерело активно цілеспрямованої і предметно-практичної діяльності спрямованої на об’єкт.Суб’єкт не просто активний за своєю природою,він завжди діяльний і є ініціатором взаємодії з об’єктом.Об’єкт політики-предмет,залучений до сфери діяльності соціальних спільнотта індивідів як суб’єктів політики.
2.Аналітична модель „поле політики”: соціально-економічні та правові засади політики. Розглядання феномена політики на рівні багатьох соціальних Дефініцій свідчить про її обумовленість сукупністю соціальних чинників. Польський політолог А. Боднар запропонував схему-модель, яка дає візуально-логічне уявлення про творчі чинникиполітики як їх комплексне похідне.
Поле політики являє собою сукупність соціальних відносин, через які і на основі яких виникає сфера політичного життя суспільства; воно визначає конструктивні (творчі) чинники політики і суспільний простір дії політики.
Політика (Р) реалізує потреби соціальних груп у зв'язках і є результатом впливу:
- суспільних структур, що породжують системи цінностей Р2 - РЗ;
- суспільно-економічної ситуації та її відображення в буденному сприйнятті умов життя Р1 - Р2;
- суспільної свідомості та її впливу на сприйняття ідеологічних структур Р4 - РЗ;
- суспільної свідомості та її впливу на сприйняття економічних структур Р4 - Р1;
- суспільних позаекономічних структур на економічні Р2 - Р1.
Політика як сфера діяльності, що організаційно «планує» життєдіяльність соціальних мас, справляє зворотний вплив на середовище, яке її обумовлює:
Р1 - політика є виразом економічних інтересів різних соціальних груп;
Р2 - політика виражає потреби соціальних груп у зв'язках і інтересах та їх усвідомлення елементами соціальної структури (класами, соціальними верствами тощо);
РЗ - критерії оцінки цих потреб визначаються через ідеологічні цінності соціальних груп;
Р4 - політика зумовлює і сама зумовлена сукупним змістом суспільної свідомості.
Прикладом цього може стати епохп Петра1. Сутність петровських перетворен («розвиток навздогін» шляхом подолання патріархальних підвалин) полягає в тому, що вони стали класичним прикладом радикальних реформ без участі і навіть за опору широких верств населення. Регламентація всіх сторін суспільного буття - суть цієї епохи, вона накладала відбиток на відносини між соціальними групами, верствами і станами. Правління Петра І стало предтечею тоталітарного упорядкування соціального життя з усіма його складовими: відчуженням мас від політики, «одержавленням» свідомості населення, посиленням органів і засобів державного контролю, адмініструванням в усіх сферах суспільства.
Цей приклад ілюструє взаємозв'язок економічного, соціального і духовно-морального чинників у створенні політичних форм та інститутів, регулюючих життєдіяльність суспільства.