
- •Тема 2. Трудові ресурси
- •4. Сутність продуктивності праці. Методи вимірювання продуктивності праці.
- •5. Чинники підвищення продуктивності праці.
- •6. Сутність, форми та системи оплати праці.
- •2.4. Сутність продуктивності праці. Методи вимірювання продуктивності праці
- •2.5. Чинники підвищення продуктивності праці
- •2.6. Сутність, форми та системи оплати праці.
Тема 2. Трудові ресурси
Лекція 4. Продуктивність та оплата праці на підприємстві
4. Сутність продуктивності праці. Методи вимірювання продуктивності праці.
5. Чинники підвищення продуктивності праці.
6. Сутність, форми та системи оплати праці.
2.4. Сутність продуктивності праці. Методи вимірювання продуктивності праці
Продуктивність праці є вирішальним чинником підвищення ефективності виробництва. Економічна сутність продуктивності праці полягає в тому, що вона виражає співвідношення між кількістю виробленої продукції та витратами робочого часу на її виготовлення. Отже, вона характеризує ефективність цих витрат у процесі суспільного виробництва.
Залежно від ступеня розвитку умов виробництва одна і та сама кількість праці протягом певного часу може дати більшу або меншу кількість продукту. Чим краще оснащене підприємство, чим ефективніше воно використовує техніку і застосовує нові технології, чим вищий на ньому рівень соціального забезпечення робітників, тим вищою буде продуктивність праці, і навпаки.
Таким чином, продуктивність праці —це кількість затраченої праці на виготовлення одиниці продукції.
Продуктивність праці тісно пов'язана з інтенсивністю праці, яка характеризує ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількістю витраченої енергії людини. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними і психічними можливостями людського організму. Отже, інтенсивність праці має фізіологічні межі, тобто не може бути необмеженою і потребує дотримання фізіологічних норм затрат людської енергії.
Рівень продуктивності праці визначається за допомогою прямих та обернених показників.
До прямих показників належить виробіток продукції.
До обернених показників належить трудомісткість, яка поділяється на планову, фактичну і нормативну.
Загальний виробіток продукції — це та кількість продукції, яку випустило підприємство за розрахунковий період.
Продуктивність праці визначається у натуральних, вартісних і нормативних показниках.
Продуктивність праці в натуральних показниках характеризує продуктивність праці окремого працівника, визначається відношенням кількості випущеної продукції в натуральних одиницях по підприємству або його структурному підрозділу до середньооблікової чисельності працюючих на цьому підприємстві.
Продуктивність праці у вартісних показниках дає змогу узагальнити в одному показнику продуктивність праці при виконанні різних робіт та виготовленні різноманітної продукції, визначається відношенням загального обсягу випущеної підприємством продукції (виконаних робіт) у вартісних одиницях (валовий дохід) до середньооблікової чисельності працюючих на цьому підприємстві.
В даному випадку показник продуктивності праці залежить від величини валового доходу підприємства. Одним із чинників зростання валового доходу може бути збільшення витрат виробництва. Це можна досягти, використовуючи на виробництво продукції більш дорогі сировину та матеріали.
Продуктивність праці в нормативних одиницях визначається відношенням сумарного обсягу виконаних робіт до фактично відпрацьованого часу на підприємстві у людино-годинах.
До обернених показників продуктивності праці належать показники трудомісткості продукції. Трудомісткість продукції характеризується кількістю робочого часу витраченого на виробництво одиниці продукції чи на конкретний комплекс робіт.
Нормативна трудомісткість окремого процесу дорівнює сумі витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції або виконання комплексу робіт.
Планова трудомісткість визначається на основі показників нормативної трудомісткості. Така трудомісткість, як правило, менша від нормативної на величину зменшення трудових витрат, що передбачено організаційно-технічними заходами підприємства. Але вона може дорівнювати і нормативній.
Планова та нормативна трудомісткості визначаються в людино-годинах.
Фактична трудомісткість показує фактичні витрати робочого часу окремого робітника, які припадають на виготовлення одиниці готової продукції.
Технологічно трудомісткість визначається витратами основних робітників та розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
Трудомісткість обслуговування визначається витратами праці допоміжних працівників, що зайняті обслуговуванням виробництва.
Виробнича трудомісткість складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних працівників на виконання одиниці роботи.
Трудомісткість управління визначається витратами праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців.
Повна трудомісткість відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу та складається з виробничої трудомісткості та трудомісткості управління.