2. Витрати підприємства та їх класифікація
Забезпечення діяльності підприємства передбачає проведення різноманітних витрат. Витрати підприємства – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Всі витрати підприємства поділяються на дві групи: витрати, що здійснюються в процесі проведення звичайної діяльності, та витрати, які проводяться за наявністю надзвичайних подій. В свою чергу, витрати від звичайної діяльності включають:
витрати від операційної діяльності;
фінансові витрати;
витрати від участі в капіталі;
інші витрати.
Структуру витрат підприємства відображено на Рис. 13.
Рис. 13 . Структура витрат підприємства
Витрати від операційної діяльності охоплюють витрати підприємства, що пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (основна діяльність), а також з проведенням операцій з їх забезпечення 9інша діяльність). До витрат від операційної діяльності відносяться:
собівартість продукції;
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) являє собою витрати підприємства на її виробництво. Склад витрат, що можуть відноситися підприємством до собівартості продукції, регламентується законодавством. Основні елементи собівартості продукції включають:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
інші витрати.
У зв’язку з тим, що обсяги та склад собівартості продукції мають важливе значення в процесі оподаткування доходів підприємств, окремі їх елементи підлягають регулюванню з боку законодавства. Як правило, це стосується таких витрат як амортизація необоротних активів та обов’язкові відрахування підприємств до державних цільових фондів. Державне регулювання таких витрат проводиться шляхом визначення нормативів відрахувань.
В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” зазначається, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції включаються:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати (нерозподілені).
Загальновиробничі витрати охоплюють витрати на управління виробництвом (оплата працівників апарату управління цехами, дільницями та ін.; відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління, витрати на відрядження персоналу цехів, дільниць та ін.); амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на опалення, освітлення, водозабезпечення, каналізацію та ін. виробничих приміщень; на охорону праці; додержання техніки безпеки та ін.. Загальновиробничі витрати поділяються також на постійні та змінні. Постійні витрати не змінюються за умов збільшення (зменшення) обсягів діяльності підприємства. Змінні витрати пропорційно збільшуються або зменшуються при нарощування (скороченні) реалізації продукції. Як змінні, так і постійні витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням прийнятої бази розподілу (часів праці, заробітної плати, обсягів діяльності, прямих витрат та ін.). Нерозподілені витрати відносять до собівартості в періоди їх виникнення. Перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.
Собівартість продукції – це лише одна з частин витрат підприємства, пов’язаних з операційною діяльністю. До інших частин відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати. Вони не включаються до складу собівартості, але враховуються в загальному обсязі витрат підприємства. Кожна з частин витрат має певне функціональне призначення.
Адміністративні витрати – це частина загальногосподарських витрат, що має своєю метою забезпечення обслуговування: управління підприємством в цілому. Сюди не входять витрати на управління виробничими підрозділами (цехами, дільницями та ін.). До складу адміністративних витрат включаються:
загальнокорпоративні організаційні витрати (на проведення річних зборів учасників, представницькі витрати та ін.);
витрати на відрядження апарату управління підприємством;
витрати на утримання матеріальних необоротних активів загальногосподарського користування (оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона, водопостачання та ін.);
податки, збори та інші обов’язкові платежі;
інші витрати (плата за послуги комерційних банків; виплати, пов’язані з судовими процесами; винагороди за послуги юристів, аудиторів, фінансистів та ін.).
Витрати на збут охоплюють витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів, послуг). До їх складу відносяться:
витрати на пакувальні матеріали для затоварювання готової продукції;
витрати на ремонт тари;
оплата праці та комісійних винагород продавцям, торговельним агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку;
відрядження працівників сфери збуту;
витрати на утримання необоротних активів, що використовуються в процесі забезпечення збуту продукції;
витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції;
витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;
інші витрати, пов’язані зі збутом продукції.
Інші операційні витрати складаються з таких основних елементів:
витрати на дослідження та розробки;
собівартість реалізованих виробничих запасів та реалізованої іноземної валюти;
сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування в резерв сумнівних боргів;
втрати від зменшення запасів, нестач та псування цінностей;
визнані штрафи, пені та неустойки;
витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;
інші витрати, що здійснюються в процесі проведення операційної діяльності.
Фінансові витрати – це витрати підприємства, пов’язані з виплатою процентів та інших платежів, пов’язаних з залученням позикового капіталу. Вони охоплюють проценти за кредит та інші фінансові витрати. До процентів за кредит відносяться процентні платежі, нараховані та виплачені за користування банківськими кредитами. Інші фінансові витрати включають витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів, нарахуванням відсотків згідно з кредитними угодами (крім банківських кредитів), фінансового лізингу та ін..
Втрати від участі в капіталі відображають збитки, що одержує підприємство від проведення інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Їх величина розраховується шляхом віднесення загальної суми збитків або зменшення власного капіталу асоційованої, дочірньої або спільної фірми до частки підприємства в їх статутному капіталі. При цьому такі витрати не повинні перевищувати вартості фінансової інвестиції. Збитки або зменшення власного капіталу підприємства можуть мати місце, зокрема, в разі переоцінки вартості необоротних активів та інвестицій.
У випадках, коли підприємство здійснює витрати у звітному періоді, але згідно з законодавством їх можна враховувати в ціні продукції тільки в наступні строки, використовується показник витрати майбутніх періодів. Таким чином, такі витрати можуть бути віднесеними до витрат підприємства тільки за умов настання передбачених подій. До таких витрат, зокрема, відносяться витрат, пов’язані з проведенням підготовчих робіт в галузях виробництва з сезонними циклами; витрати, що мають за мету освоєння нових виробництв; авансові платежі за оренду нематеріальних активів; оплата страхових полісів; перерахування коштів в процесі проведення підписки на періодичні та довідкові видання та ін..