Тема 3. Бухгалтерський облік у сша

1. Загальна характеристика обліку в США

2. Суть основного капіталу та особливості його оцінки

3. Облік нематеріальних активів

4. Облік природних ресурсів

5. Способи обліку основних засобів

6. Методи нарахування амортизації основних засобів

1. Загальна характеристика обліку в сша

Бухгалтерський облік у США й інших країнах поділяється на управлінський і фінансовий.

Найважливішими в цій державі вважаються такі облікові принципи:

1. Ведення записів. Мають бути зафіксовані всі операції, що змінюють фінансово-господарську діяльність установи.

2. Вимірювання (оцінка). Дані мають бути відображені в таких грошових вимірниках, щоб їх можна було використову­вати різним користувачам.

3. Класифікація облікових записів. Необхідно використо­вувати таку класифікацію, яка б дала змогу правильно іден­тифікувати активи та зобов'язання підприємства, визначати розбіжності.

4. Зміни (виправлення) в записах. Суть усіх змін має бути чітко відображена в документах.

5. Звітність. Звіти мають складатися зі встановленою пе­ріодичністю і відображати успіхи або недоліки в економічній Діяльності підприємства.

Питаннями бухгалтерського обліку в американських кон­цернах займаються: скарбник, контролер, головний бухгал­тер, внутрішній ревізор і підпорядковані їм облікові відділи.

Скарбник організовує операції з готівкою та цінними папе­рами, стежить за вдосконаленням операцій і здійснює кон­троль за ними.

Контролер відповідає за організацію та функціонування си­стеми обліку і зовнішньої фінансової звітності, за складання операційних фінансових кошторисів, організовує фінансові звіти, вивчає та розробляє показники та форми звітності, реко­мендує різні системи обліку витрат виробництва і доходів тощо.

Головний бухгалтер займається керівництвом обліку. Він керує системою обробки даних і безпосередньо спостерігає за її центром.

Внутрішній ревізор забезпечує перевірку бухгалтерська за­писів і статистичних даних, узгодженість затверджених прав­лінням проектів із виробничими відділами, контроль за збере­женням матеріальних цінностей і грошових сум, вивчає вплив застосовуваних методів контролю та результати господарської діяльності.

Якщо контролер безпосередньо не відповідає за фінансові кошториси, до складу бухгалтерії входить директор або заві­дувач із фінансових питань. Під його керівництвом розробля­ють виробничий кошторис компанії, встановлюють форму цехових коштів і методи контролю за їх використанням, ве­дуть спостереження за витрачанням кошторисів відповідно до затвердженого кошторису.

Поряд із вказаними є професія бухгалтера-ревізора (аудито­ра). Вперше вона з'явилась у 80-ті роки XIX ст. У травні 1880 р. було створено Інститут дипломованих бухгалтерів Англії та Уельсу, згодом подібні інститути виникли в США.

Поява аудитора зумовлена зростаючою недовірою до опублі­кованої звітності. Акціонери та кредитори, вкладаючи свої капітали в різні фірми, не мають гарантії того, що прибуток правильно і повністю відображений у звітності.

Відділ кошторисів проводить аналіз фінансових кошторисів і дає консультації при їх підготовці за асигнуваннями на бу­дівництво та придбання основних засобів.

Загальний облік здійснюється переважно у відділі загаль­ного обліку, де ведеться головна книга та допоміжні реєстри за операціями, що не обліковуються в інших відділах бухгалтерії. Відділ також складає зведену бухгалтерську звітність.

Відділ податкового обліку займається питаннями, пов'язаними з платниками податків. Очолює його керуючий або адміністратор з питань фінансів, підпорядкований казначею. При визначенні податкових зобов'язань фірми він тісно співпрацює із загальним і ревізійним відділами й отримує вказівки від контролера.

В американських компаніях фінансовий облік централізо­ваний. Інформація про стан справ у філіалах компаній надхо­дить у центральну бухгалтерію через канали передачі інфор­мації за допомогою комп'ютерної мережі.

Організація обліково-фінансової діяльності у філіалах фірм специфічна і залежить від величини та характеру цих філіалів.

Основні рекомендації щодо організації облікових відділів зводяться до такого:

• кожному працівникові обліку необхідно точно визначи­ти його обов'язки та викласти їх письмово;

• координація взаємовідносин між однією людиною та гру­пою людей має бути визначена письмово;

• адміністратор та інші службовці підпорядковані вказів­кам, які йдуть від одного джерела;

• вся діяльність облікового персоналу має бути розбита на логічні функції відповідно до індивідуальних обов'язків кожного;

• дії виконавців мають бути згруповані таким чином, щоб виконання їх поєднувалося з ефективністю виробництва.

Позитивним є те, що питання організації обліку постійно перебувають в центрі уваги американських бухгалтерів, які працюють над забезпеченням гнучкості та згідно з обставина­ми, котрі постійно змінюються.