24. Функції та види наочності в навчанні історії.

Функ: 1). створ в уч яскраві і точних зорових образів мин; 2. функ уточн і конкретиз іст-х уявл уч; 3.виховна (розв естет смаку. Види: внутрішня (вч опир вже на готові в уявл уч образи); предметна (уч спогляд на реал образи); худ-ня наочність (форм-ня в уч образів і уявл на осн сприйн худ образів (мист, портр); умовна (вираження іст-х явищ мовно-умовних знаків (карти, схеми, діаграми, граф).

13. Методи усного викладу історичного матеріалу.

Функ: розповідно-описова; логічна-утвердж сили люд-ї думки. Сл може бути актив і пас. Недол, види.

14. Мовленнєвий етикет вчителя.

передбач не тільки волод літ мовою, вона має бути живою, подав мат-л вибірково, продумано; формул так, щоб люд хотіли слухати, цим полегш його засвоєння, привабл форми подачі мат-лу.

15. Монологічна форма викладу іст матеріалу.

2 форми усн: моно і діалог. Моно: Розповідь опис; х-ка; пояснення; розмірковування (від аргум до висновк та узагал) (5).

16. Розповідь як метод викладу іст мат-лу.

осн ознака-сюжетн викл; Поділ на розп (більш емоц) та стисле повідомл.

17. Опис історичного явища як метод викладання історії.

послідовн викл ознак чи особл-ей іст-го явища, його сутнісних рис, складу, зовн вигл. Ключове: послідовн викл. Нема сюж, але є конкр О. Поділ: картин та аналітичн.

18. Хар-ка іст-го явища як метода викладання.

це точносформульоване перерахування сутнісних рис іст-го явища та його особливостей у їх внутр звязку.(констатуюча (що є зара) та підсумкова)

19. Пояснення історичного матеріалу вчителем.

це розкр внутр звязк та закономірн. Чому?

21. Діалогічна форма повідомлення історичного матеріалу. Бесіда на уроці історії.

метод. Дж інф вч і уч. Залежно від мети розрізн: вступна; контрольна; аналітична; узагальнююча; підсумкова. До неї треба готуватися (пит).

42. Формування в учнів істо-х понять у контексті розкриття закономірностей іст-го процесу.

2 спос переходу від емпір до теор рівня: індук IN (від конкр до заг) та дед. Рівність і складність узагальн змін в залежн від віку уч. Сер. Шк—конкр іст поняття; спосіб описати чи проілюстр. Ст Шк—заг іст понят. Спосіб склад: не мож сформ за 1 чи 2 ур. Скл з 2 ет: 1. розкласти на склад част (к-ра: театр, муз..) 2. формування заг іст, соціолог понят не можна без тривалого їх викор на практ.

20. Шкільна лекція та вимоги до неї.

- це форма провед ур, яка передбач систематичний, послідовний виклад шир за зміст мат-лу з певн дисц, нерідко узагаль-го х-ру. Виклад мат-лу часто займ весь ур або й 2.Мета: роз-ти в уч уміння слухати, аналізувати, виділяти гол, конспектувати. Залеж від змісту та дидакт задач шкіл лекц поділ на: 1. оглядові (вступні до нов курсу; повторювально-узагал); тематичні. На відм від огл Л у змісті тем-х Л факти переваж на т-єю. Уч тези та конспект. Підгот та провед: 1.Підгот ет (формул теми; підбір списку реком літ-ри; склад плану; підг тексту; відбір прийомів активіз пізнавал діяльн уч; відбір і підгот засобів навч); 2. Провед: (огол теми, плану і спис літ; мотивац навч діяльн; постановка пізнавал діяльн; постановка проблемного завд; послідовне виклад мат-лу; узагал викладеного (може бути за участі уч); тесув чи творч для перевір). Вимоги: науковість; за змістом виход за межі підручн; спир нга внутр наочність, апелювати до образів, які вже є; повинна вчити думати (представл різні т.зору на 1 подію, елементи методології як здобув ці зн), чит швидк і зрозум мовою. Лише СТ кл.