3. Класифікація електротоварів за ступенем захисту від ураження електричним струмом

За ступенем захисту електротоварів від ураження електричним струмом поділяють на п’ять класів:

0 – вироби, в яких захист забезпечується основною ізоляцією;

01 – мають основну ізоляцію і забезпечені захисним тиском;

1 – мають основну ізоляцію і додатково приєднуються до заземлюючої жили шнура або мають заземлюючий контакт виделки;

11 – мають подвійну (основну і додаткову) або посилену ізоляцію;

111 – вироби, в яких захист від ураження електричним струмом забезпечується за допомогою їх живлення від безпечної напруги (не більше 42 В)

4. Вимоги до роботи електропобутових приладів з нагрівальними елементами в умовах перевантаження.

Прилади з нагрівальними елементами повинні витримувати перевантаження, які можуть бути в період їх нормальної експлуатації. Відповідність до цієї вимоги стандарту перевіряють шляхом випробувань приладів протягом 15 циклів, кожен з яких складається з робочого періоду, що відповідає умовам нормальної експлуатації і періоду охолодження, який повинен бути достатнім для охолодження приладів до кімнатної температури.

Під час робочого періоду вмикають усі нагрівальні елементи приладу, які можуть робити одночасно, при цьому напруга живлення повинна бути такою, щоб споживана потужність становила:

1,33 номінальної споживаної потужності для приладів з номінальною споживаною потужністю не більш як 100 Вт;

1,27 номінальної споживаної потужності або 1,21 її значення плюс 12 Вт, залежно від того, що більше, для приладів з номінальною споживаною потужністю більше, ніж 100 Вт.

Під час випробувань не повинні спрацьовувати термовимикачі без самоповернення, дістатися яких можна лише за допомогою спеціального інструмента. Якщо спрацьовує термовимикач із самоповерненням або без самоповернення, який може бути повернутий у початковий стан без інструменту, то робочий період вважається закінченим. Після цього прилад охолоджується (можливе примусове охолодження), і вимикач установлюють у початковий стан для наступного циклу роботи.

Якщо прилад має вбудований електродвигун, робота якого може вплинути на стан нагрівальних елементів, то його слід вмикати до окремого джерела живлення з номінальною напругою і нормальним навантаженням.

5. Електрична безпека ізоляції та струму витоку приладів.

Міцність ізоляції, приладів перевіряють за умови нормальної робочої температури, а також після впливу на неї вологи.

Міцність ізоляції визначається шляхом прикладання випробувальної напруги протягом 1 хв.:

500В – для основної ізоляції приладів, які працюють від напруги до 42В.

1000В – для основної ізоляції приладів – більше ніж 42В.

2750В – для додаткової ізоляції

3750В – для підсиленої ізоляції.

Якість ізоляції – визначається її опором та напругою, які вона витримує без пошкоджень.

Безпека електроприладів зменшується завдяки струму витоку, яки виникає між струмопровідними частинами й іншими матеріалами, що контактують з ними.

Підвищення електробезпеки сприяє нормуванню значень шляхів витоку струму, повітряних зазорів і відстаней по ізоляції.

Повітряний зазор – це найкоротша відстань між двума струмопровідними частинами.

Якщо струмопровідні частини (до 250в) розділені між собою додатковою ізоляцією, то її товщина не поинна бути меншою від 1мм і не меншою від 2 мм.