
- •1.1. Стомлення при фізичній і розумовій роботі. Відновлення
- •2.1. Профілактика втоми
- •2.3. Відпочинок і профілактика стомлення
- •Класифікація проявів стомлень
- •Характеристика зон потужності в процесі виконання фізичних вправ
- •Час, необхідний для завершення відновлення різних біохімічних процесів в період відпочинку після напруженої м'язової роботи
Класифікація проявів стомлень
Види |
Прояв стомлення |
Стан спортсмена |
Легке |
Стан, який розвивається навіть після незначної за об'ємом і інтенсивності м'язової роботи. |
Воно проявляється у вигляді втоми. Працездатність при цій формі стомлення, як правило, не знижується |
Гостре |
Стан, який розвивається при граничному одноразовому фізичному навантаженні |
Відзначається слабкість, різко знижується працездатність і м'язова сила, з'являються реакції атипій серцево-судинної системи на функціональні проби. Блідість особи. Тахікардія. Підвищення максимального АД на 40-60 мм рт. ст., різке зниження мінімального АД, на ЕКГ порушення обмінних процесів серця, підвищення загального лейкоцитозу крові, іноді білок в сечі |
Перенапруження |
Стан, що гостро розвивається, після виконання одноразового граничного тренувального або змагання навантаження на тлі пониженого функціонального стану організму |
Загальна слабкість, млявість, запаморочення, іноді непритомний стан, порушення координації рухів, серцебиття, зміна АД. Порушення ритму серця, збільшення печінки (больовий печінковий синдром), реакція атипії серцево-судинної системи на навантаження. Ця форма триває від декілька днів до декількох тижнів. |
Перетренування |
Стан, який розвивається у спортсменів при неправильно побудованому режимі тренувань і відпочинку (фізичне перевантаження, одноманітність засобів і методів тренування, порушення принципу поступовості збільшення навантажень, недостатній відпочинок, часті виступи в змаганнях) |
Виражені нервово-психічні зрушення, погіршення спортивних результатів, порушення серцево-судинної і нервової системи зниження опірності організму до інфекцій |
Перевтома |
Патологічний стан організму. Воно найчастіше проявляється у вигляді неврозу, спостерігається, як правило, у спортсменів з нестійкою нервовою системою, емоційно вразливих, при надмірних фізичних навантаженнях |
Прояви схожі на властиві перетренуванню, але чіткіше виражені. Спортсмени апатичні, їх не цікавлять результати участі в змаганнях, у них порушений сон, з'являються болі в серці, розлад травлення, статевої функції, тремор пальців рук |
При тривалому напруженому тренувальному навантаженні (30-60 с), спрямованому на вдосконалення швидкісної витривалості, спостерігалося достовірне збільшення активності ланок САС. Так, екскреція адреналіну і норадреналіну в порівнянні з фоном зростала майже в 3 рази і дофаміну більш ніж в 2 рази. Така реакція САС на тривале навантаження є позитивною.
Таким чином, у спринтерів при навантаженні швидкісної спрямованості САС переважно реагує адреналовою реакцією. Це добре узгоджується з відомими уявленнями про те, що адреналін - "гормон тривоги" ответствен за швидку мобілізацію енергетичних ресурсів, швидкий перехід організму із стану спокою в стан підвищеної активності.
Таблиця 3