10. Методика проведення прокурорських перевірок додержання законодавства про охорону власності. Завершальний етап перевірки.

Після того як прокурор завершив вивчення документів, матеріа­лів особових справ, пояснень посадових осіб, він зобов'язаний дати оцінку встановленим порушенням. Для цього враховуються розмір завданої шкоди, ступінь суспільної небезпечності винного, спосіб учинення правопорушення та інші обставини, які впливають на ха­рактер і спосіб притягнення до відповідальності. Це — доволі склад­на і відповідальна частина роботи. Потрібно встановити, ким кон­кретно вчинено правопорушення, методи порушень, розкрити їхні причини, з'ясувати, що зроблено адміністрацією за кожним фак­том, особливо за наявності системи у виникненні недостач у тих са­мих матеріально відповідальних осіб.

За результатами таких переві­рок прокурор може - щодо осіб, у діях яких наявні ознаки злочину, прокурор порушує кримінальну справу.

У разі потреби прокурор виносить постанову про виїмку актів ревізій, перевірок, інвентаризацій, речових доказів — справжніх до­кументів зі слідами, що відображають підробку, незаконність спи­сань товарно-матеріальних цінностей чи інших порушень облікової дисципліни тощо. До цих матеріалів долучаються пояснення поса­дових осіб, відібрані в процесі перевірки.

Постанова про порушення кримінальної справи разом з іншими зібраними матеріалами передається слідчому для провадження роз­слідування.

У випадку, коли постанову було винесено помічником прокуро­ра, який виконував перевірку, а прокурор вважає, що постанова безпідставна, він її скасовує і дає вказівку щодо проведення додат­кової або повторної прокурорської перевірки.

Щодо осіб, які за недоліки в роботі, на думку прокурора, підля­гають дисциплінарній відповідальності, прокурор виносить поста­нову про порушення дисциплінарного провадження, яку скеровує відповідному керівникові.

На осіб, які підлягають адміністративній відповідальності, про­курор скеровує матеріали відповідному компетентному органу.

Виявивши незаконні накази, розпорядження та інші документи, що свого часу були видані адміністрацією чи керівництвом суб'єкта господарювання і вже набрали чинності та реалізовані, прокурор готує відповідний протест, за умови, що порушення закону не усу­нуто на його усну вимогу.

Окрім цього, прокурор вносить припис у разі, коли дію очевидно­го та істотно шкідливого акта (рішення) необхідно негайно усунути.

Підводячи підсумки перевірки, прокурор вирішує питання про доцільність внесення подання за її результатами, в порядку визна­ченому Законом України «Про прокуратуру».

11.Методика прокурорського нагляду за додержанням податкового з-ва.

Здійснюючи перевірку додержання відповідними органами по­даткового законодавства прокурор повинен вживати заходи:

1. З приводу бездіяльності податкових інспекцій.

2. З приводу незаконної діяльності посадових осіб податкової ад­міністрації.

Приводами до прокурорської перевірки можуть виступати такі джерела інформації:

- звіти, які отримує адміністрація від суб'єктів господарювання;

- дані про реєстрацію суб'єктів оподаткування;

- відомості із засобів масової інформації;

- заяви та скарги громадян;

- аналіз слідчої та судової практики. Уся ця інформація може слугувати:

• висновку, що податкова адміністрація діє із порушенням закону;

• висновку, що на податкову адміністрацію чиниться тиск з боку окремих осіб чи органів влади.

Наглядова прокурорська діяльність у цій, як і в інших сферах, реалізується шляхом проведення прокурорської перевірки, що може відбуватись у двох формах:

1. Безпосередня прокурорська перевірка (власними силами).

2. Опосередкована перевірка, шляхом дачі прокурором вказівки вище-стоячому структурному підрозділу податкової адміністрації виконати перевірку діяльності нижчестоячого підрозділу або створенням комплексної групи із числа податківців та прокурорських працівників.

Основні питання підготовки до прокурорської перевірки:

1. Визначити коло питань, що підлягають встановленню.

2. Визначити час, місце, коло осіб - учасників групи (спеціалістів, посадових осіб - податківців та ін.).

3. Вивчити нормативний матеріал - акти, які слугують підставою та предметом перевірки.

4. Які матеріали попередніх перевірок необхідно зібрати і проана­лізувати.

5.Визначити коло посадових осіб, від яких необхідно одержати від­повідну інформацію, та шляхи її перевірки.

6. Визначити перелік документів, які необхідно перевірити.

7. Скласти розгорнутий план прокурорської перевірки.

Робочий етап

Перш за все потрібно витребувати і вивчити джерела інфор­мації щодо суб'єкта перевірки. Ними можуть виступати:

- зведений звіт про результати роботи податкової адміністрації;

- журнали обліку контролюючої роботи за юридичними чи фі­зичними особами;

- акти раніше проведених окремих перевірок (документальних перевірок правильності обчислення податків);

- рішення за актами перевірок;

- матеріали про накладення адміністративних стягнень;

- наряди переписки з фінансово-банківськими структурами;

- матеріали розгляду заяв і скарг тощо.

Здійснюючи перевірку, потрібно звертати увагу на такі основні блоки питань:

1. Забезпечення виконання вимог закону щодо повного обліку плат­ників податків. Тут прокурор з'ясовує, чи всі платники податків обліковані в податкових інспекціях, чому хтось не перебуває на такому обліку, чому, хто винен, питання про відповідальність по­садових осіб.

2. Своєчасність виявлення порушень податкового законодавства. Для цього також потрібно звернутись до джерела інформації податкового органу, матеріалів перевірок їх служб контрольно-ревізійним управлінням.

Повнота виявлення порушень податкового законодавства. Ця повнота охоплює два аспекти: а) дотримання строків періодич­ності проведення перевірок; б) проведення перевірок в повному обсязі.

Відповідність законам застосованих адміністративних заходів за фактами виявлених порушень, а) вимога до посадової особи про усунення порушень; б) вилучення у фізичних осіб патентів, інших документів, якими посвідчено право на заняття підприємниць­кою діяльністю; в) стягнення в бюджет суми недоїмок; г) засто­сування штрафних фінансових санкцій; д) притягнення до адмі­ністративної відповідальності посадових і фізичних осіб. Тут прокурор з'ясовує: - чи діяла посадова особа в межах повноважень;

- чи правильно визначений розмір штрафу;

- чи належним способом оформлено накладення адміністра­тивного стягення;

- чи не було накладення стягнення, яке не передбачено зако­нодавством;

- чи не було фактів, коли штрафні санкції накладені на фізичну осо­бу, а реально штраф сплачує підприємство (юридична особа);

- чи не було випадків безпідставного звільнення від відповідаль­ності

- чи у всіх випадках протоколи про адміністративні правопо­рушення та інші документи податкових адміністрацій звер­тались до виконання;

- чи у всіх випадках матеріали, в яких зафіксовані правопору­шення з ознаками злочину, направлялись податковими інспек­ціями до відповідних органів (в органи дізнання чи досудового слідства податкової міліції тощо);

- чи всі такі матеріали належно реєструвались;

- чи вживались за цими матеріалами необхідні заходи реагу­вання.

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення в галузі застосування податкового законодавства ті ж що й у інших сферах прокурорсько-наглядової діяльності, тобто передбачені ст ст 21-24, 33 Закону "Про прокуратуру", а саме протест, припис, по­дання, постанова про порушення відповідних видів провадження та позов до суду

Оскільки більшість з них вже детально розглядалась, зупини­мось лише на цивільному позові, який у цій сфері нагляду має певні особливості Вони пов'язані з тим, що цивільний позов, у зв'язку з неналежним виконанням податкових законів, може бути внесений 1) за податкову недоїмку до суб'єктів господарювання, 2) до подат­кових адміністрацій про відшкодування шкоди державі або платникам податків (в основному в інтересах лише державних юридичних осіб або хворих фізичних осіб Щодо недержавних юридичних осіб про­курор в їх інтересах з позовом до суду не звертається)