
- •46.Гарантії конституційного ладу України.
- •47.Принципи організації і діяльності органів державної влади та їх закріплення в Конституції України.
- •48.Правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •49.Характеристика України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.
- •50.Поняття, система і види органів державної влади в Україні.
- •51.Порядок діяльності Конституційного Суду України. Процедура розгляду ним справ. Висновки Конституційного Суду України та їх юридичні наслідки.
- •52.Конституційне закріплення форми Української держави.
- •53.Поняття та ознаки парламенту. Види парламентів. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України.
- •54.Конституція про систему судів загальної юрисдикції в Україні.
- •55.Конституційне регулювання питань власності в Україні.
- •56.Кількісний склад, структура і порядок формування Верховної Ради України.
- •57.Конституційно правовий статус суддів в Україні.
- •58.Конституційні принципи національно-культурної і мовної політики України.
- •59. Конституційно-правовий статус народного депутата.
- •60.Основні засади судочинства в Україні.
49.Характеристика України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.
Конституція України встановила, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
3 види суверенітету: національний, державний та народний, причому всі види суверенітету пов'язані між собою.Національний — це повновладдя нації та її реальна можливість самостійно вирішувати власні питання, можливість реалізації своїх прав, у тому числі право утворювати національну державу.Народний — це повновладдя не окремої нації, а народу, його здатність до організації економічного, політичного та культурного буття, реальна участь народу в управлінні справами держави, визнання народу єдиним джерелом влади.Державний — це верховенство, самостійність та незалежність державної влади всередині країни та за ЇЇ межами.Одним з важливих етапів становлення Української держави було прийняття Декларації про державний суверенітет України. Цей документ було прийнято 16 липня 1990 p., Основним завданням Декларації було урочисто проголосити про намір українського народу створити незалежну суверенну державу.В буквальному розумінні демократія означає "владу народу". Розрізняють три типи демократії: представницьку багатопартійну, представницьку однопартійну, пряму (або сумісне демократичне правління).Пряма демократія означає, що рішення приймаються всіма, кого вони стосуються. Представницька демократія означає, що рішення, що впливають на життя людей, приймаються не всіма членами суспільства, а людьми (представниками), спеціально вибраними для цієї мети.Для демократичних держав характерними є наступні риси:1. Народ є джерелом і носієм влади. Ст. 5 Конституції України. 2 (ст. 3).3. Демократія передбачає вираження волі більшості, але при врахуванні прав меншин.4. Демократія передбачає виборність органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів (ст. 71).5. Демократична держава гарантує свободу політичної діяльності, що не заборонена Конституцією та законами України. (ст. 15).6. Демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя. Розкриваючи зміст соціальної функції держави, слід вказати на ст. З Конституції України.Вирішення поставлених соціальних завдань держава спирається на соціальне законодавство.Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини, яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини у повсякденній діяльності. До основних принципів правової держави належать:• верховенство і панування правового закону в усіх сферах життя (ст. 8 Конституції України);• постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади (ст. 5);• здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6);• забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою та громадянським суспільством;