
- •Конспект лекцій
- •Короткий історичний нарис виникнення залізобетонних конструкцій
- •1.3 Властивості та галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •1.4 Поняття про попередньо напружені конструкції
- •Лекція №2
- •Класифікація залізобетонних конструкцій за напруженим станом і призначенням. Види збк за способом їх спорудження
- •2.2 Матеріали для кам’яних і армокам’яних конструкцій. Частини будинків і споруд, які виконують із каменю
- •Матеріали для залізобетонних і кам’яних конструкцій та їх фізико-механічні властивості Лекція № 3 фізичні властивості, міцність бетону
- •3.1 Види бетону. Структура бетону та її вплив на міцність і деформативність
- •3.2 Міцність бетону
- •Лекція №4 деформативність бетону
- •4.1 Несилові деформації бетону
- •4.2 Силові деформації бетону
- •Лекція №5 арматура для залізобетонних конструкцій
- •5.1 Види арматури за призначенням
- •5.2 Фізико-механічні властивості арматурної сталі
- •5.3 Класифікація арматури
- •5.4 Арматурні вироби
- •5.5 Стики й перетини арматури
- •Лекція №6 фізико-механічні властивості залізобетону
- •6.1 Усадка та повзучість залізобетону
- •6.2 Зчеплення арматури з бетоном
- •6.3 Анкерування арматури
- •6.4 Захисний шар бетону
- •6.5 Корозія залізобетону
- •Лекція №7 кам'яна та армокам'яна кладка
- •7.1 Міцнісні характеристики кам'яної кладки
- •7.2 Деформативність кладки
- •7.3 Армування кладки
- •Загальні положення про розрахунок будівельних конструкцій Лекція № 8 методи розрахунку за допустимими напруженнями та руйнівними зусиллями
- •8.1 Види та етапи розрахунків, їх завдання
- •8.2 Поняття про стадії напружено-деформованого стану залізобетонних елементів
- •8.3 Основні положення методу розрахунку збк за допустимими напруженнями
- •8.4 Основні положення методу розрахунку збк за руйнівними зусиллями
- •Лекція № 9 основні положення методу розрахунку за граничними станами
- •9.1 Суть методу
- •9.2 Характеристичні та розрахункові значення навантажень. Сполучення навантажень
- •9.3 Характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів
- •9.4 Коефіцієнти надійності за відповідальністю
- •9.5 Суть розрахунку за граничними станами
- •Основи проектування (розрахунку і конструювання) залізобетонних і кам'яних конструкцій Лекція №10 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальНиМи перерізами згідно сніп [8]
- •10.1 Передумови розрахунку
- •Лекція №11 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальними перерізами згідно дбн [10, 11]
- •11.1 Недоліки розрахунку міцності за сНіП
- •11.2 Залежності «напруження – деформації» для бетону й арматури
- •11.3 Розрахунок елементів прямокутного профілю з одиничним армуванням
- •Лекція № 12
- •12.1 Розрахунок елементів прямокутного перерізу з подвійним армуванням
- •12.3 Конструктивні вимоги до армування елементів, що згинаються
- •Лекція №13 розрахунок міцності згинальних елементів за похилими перерізами
- •13.1 Можливі випадки руйнування похилого перерізу
- •13.2 Еволюція методів розрахунку похилого перерізу
- •Розрахунок похилих перерізів на дію згинального моменту [8]. Умову міцності похилих перерізів за згинальним моментом (рис. 57, б)записують як
- •Міцність похилої стиснутої смуги[8]. Експериментально встановлено, що додержання умови
- •13.3 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі згідно дбн [10, 11]
- •Лекція №14 розрахунок міцності залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу при стиску
- •14.1 Правила проектування
- •Лекція №15 розрахунок елементів кам'яних конструкцій
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень.
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень
- •15.2 Кам'яні стіни при зосереджених навантаженнях
- •15.3 Кам'яні стіни при зсувних і горизонтальних навантаженнях
- •Список літератури
Лекція №14 розрахунок міцності залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу при стиску
14.1 Правила проектування.
14.2 Особливості конструювання стиснутих елементів.
Література: [1], С. 236 – 260, [10], [11].
14.1 Правила проектування
Правила проектування залізобетонних конструкцій [10, 11] наводять загальні умови рівноваги елементів прямокутного перерізу при позацентровому стиску та згині, розглядаючи дві форми рівноваги: весь переріз стиснутий; у перерізі є зона розтягу. Для стиснутих ЗБК вони зображені на рис. 60
Розглянемо випадок, коли діаграма механічного стану бетону задається у вигляді полінома (47) і переріз армований стрижнями без попереднього напруження.
Для першої форми рівняння рівноваги набувають вигляду
:
,
(78)
:
,
(79)
для другої
,
(80)
,
(81)
тут
– кривизна вигнутої осі в перерізі;
– деформації
бетону крайньої стиснутої фібри;
–
деформації
розтягнутої
фібри бетону;
;
– висота
стиснутої зони бетону;
– відстань i-го
стрижня (або шару арматури) від найбільш
стиснутої грані перерізу; y
– відстань від найбільш стиснутої фібри
до центра ваги перерізу; е
–
ексцентриситет прикладання зовнішньої
сили N
щодо
центра ваги перерізу.
Напруження
в арматурі визначаються за діаграмами
деформування (48, 49), виходячи з того, що
.
Рисунок 60 – До розрахунку прямокутного перерізу при позацентровому стиску: а – перша форма рівноваги; б – друга форма рівноваги
Системи двох нелінійних алгебраїчних рівнянь з двома невідомими розв’язуються підбором з контролем критеріїв вичерпання несучої здатності на кожному кроці розрахунків.
За результатами розв’язання системи рівнянь будуються діаграми «нормальна сила – деформації найбільш стиснутої фібри бетону». Максимальні величини N і приймаються за несучу здатність. У разі, якщо визначені величини несучої здатності будуть меншими за зовнішні впливи, необхідно виконати зміну розмірів перерізу, армування або міцності бетону. Величини зовнішніх впливів і підрахованої несучої здатності не повинні відрізнятися більше ніж на 3%.
14.2 Особливості конструювання стиснутих елементів
Форма поперечного перерізу стиснутих елементів найчастіше буває квадратною або прямокутною, розвиненою в площині дії моменту. При значних згинальних моментах М, що діють в одному напрямі, поперечний переріз збірних ЗБК доцільно приймати тавровим або двотавровим, його розміри визначають розрахунком, для колон їх приймають кратними 50 мм.
Стиснуті елементи, що працюють у звичайних умовах, виготовляють із бетону класу не нижче ніж С12,5/15, а сильно навантажені − С20/25. У колонах діаметр поздовжніх стрижнів призначають не менше за 16 мм. Поздовжню й поперечну арматуру об'єднують у плоскі або просторові зварні чи в'язані каркаси. У лінійних позацентрово стиснутих елементах відстані між осями стрижнів поздовжньої арматури необхідно приймати такими: у напрямку, перпендикулярному до площини згинання, – не більше ніж 400 мм, а в напрямку площини згинання − 500 мм. Якщо відстань між осями робочих стрижнів у напрямку площини згинання перевищує 500 мм, установлюють конструктивну арматуру діаметром не менше ніж 12 мм, щоб між поздовжніми стрижнями було не більше ніж 400 мм. Робочі стрижні в поперечному перерізі колон розміщують ближче до поверхні елемента, мінімальна товщина захисного шару завжди більша діаметра й більша за 20 мм.
Поперечною
арматурою стиснуті стрижні закріплюють
від утрати стійкості у будь-якому
напрямку. Її діаметр приймають не менше
ніж
(
−
найбільший діаметр поздовжньої арматури
і при в'язаних каркасах не менше ніж 5
мм). За наявності поздовжньої арматури,
котру беруть до уваги в розрахунках,
хомути розміщують на відстані не більше
ніж 500 мм, а також не більше ніж 20
при зварних каркасах і не більше ніж
15
при в'язаних.
Рисунок 61 – Армування стиснутих елементів гнучкою арматурою: а, б, д − зварними каркасами; в, г − в'язаними; 1 − зварні каркаси; 2 − з'єднувальні стрижні, 3 − шпильки; 1-1 − площина, в якій діє момент
Якщо
крайні плоскі каркаси мають проміжні
поздовжні стрижні, то вони через один
і не менше ніж через 400 мм за шириною
грані елемента з'єднують із поздовжніми
стрижнями, розташованими біля протилежної
грані, шпильками. Шпильок не ставлять,
коли ширина грані елемента
мм,
а також якщо кількість поздовжніх
стрижнів біля цієї грані не перевищує
чотирьох. У разі застосування в'язаних
хомутів поздовжні стрижні (принаймні
через один) розташовують у місцях
перетину хомутів, а ці перетини на
відстані не більше ніж 400 мм по ширині
грані елемента. Для стиснутих елементів
застосовують коефіцієнт армування
3
%, для позацентрово стиснутих –
0,5
– 1,2 %, мінімальний відсоток армування
залежить від
і приймається
0,05
– 0,25.