- •Конспект лекцій
- •Короткий історичний нарис виникнення залізобетонних конструкцій
- •1.3 Властивості та галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •1.4 Поняття про попередньо напружені конструкції
- •Лекція №2
- •Класифікація залізобетонних конструкцій за напруженим станом і призначенням. Види збк за способом їх спорудження
- •2.2 Матеріали для кам’яних і армокам’яних конструкцій. Частини будинків і споруд, які виконують із каменю
- •Матеріали для залізобетонних і кам’яних конструкцій та їх фізико-механічні властивості Лекція № 3 фізичні властивості, міцність бетону
- •3.1 Види бетону. Структура бетону та її вплив на міцність і деформативність
- •3.2 Міцність бетону
- •Лекція №4 деформативність бетону
- •4.1 Несилові деформації бетону
- •4.2 Силові деформації бетону
- •Лекція №5 арматура для залізобетонних конструкцій
- •5.1 Види арматури за призначенням
- •5.2 Фізико-механічні властивості арматурної сталі
- •5.3 Класифікація арматури
- •5.4 Арматурні вироби
- •5.5 Стики й перетини арматури
- •Лекція №6 фізико-механічні властивості залізобетону
- •6.1 Усадка та повзучість залізобетону
- •6.2 Зчеплення арматури з бетоном
- •6.3 Анкерування арматури
- •6.4 Захисний шар бетону
- •6.5 Корозія залізобетону
- •Лекція №7 кам'яна та армокам'яна кладка
- •7.1 Міцнісні характеристики кам'яної кладки
- •7.2 Деформативність кладки
- •7.3 Армування кладки
- •Загальні положення про розрахунок будівельних конструкцій Лекція № 8 методи розрахунку за допустимими напруженнями та руйнівними зусиллями
- •8.1 Види та етапи розрахунків, їх завдання
- •8.2 Поняття про стадії напружено-деформованого стану залізобетонних елементів
- •8.3 Основні положення методу розрахунку збк за допустимими напруженнями
- •8.4 Основні положення методу розрахунку збк за руйнівними зусиллями
- •Лекція № 9 основні положення методу розрахунку за граничними станами
- •9.1 Суть методу
- •9.2 Характеристичні та розрахункові значення навантажень. Сполучення навантажень
- •9.3 Характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів
- •9.4 Коефіцієнти надійності за відповідальністю
- •9.5 Суть розрахунку за граничними станами
- •Основи проектування (розрахунку і конструювання) залізобетонних і кам'яних конструкцій Лекція №10 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальНиМи перерізами згідно сніп [8]
- •10.1 Передумови розрахунку
- •Лекція №11 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальними перерізами згідно дбн [10, 11]
- •11.1 Недоліки розрахунку міцності за сНіП
- •11.2 Залежності «напруження – деформації» для бетону й арматури
- •11.3 Розрахунок елементів прямокутного профілю з одиничним армуванням
- •Лекція № 12
- •12.1 Розрахунок елементів прямокутного перерізу з подвійним армуванням
- •12.3 Конструктивні вимоги до армування елементів, що згинаються
- •Лекція №13 розрахунок міцності згинальних елементів за похилими перерізами
- •13.1 Можливі випадки руйнування похилого перерізу
- •13.2 Еволюція методів розрахунку похилого перерізу
- •Розрахунок похилих перерізів на дію згинального моменту [8]. Умову міцності похилих перерізів за згинальним моментом (рис. 57, б)записують як
- •Міцність похилої стиснутої смуги[8]. Експериментально встановлено, що додержання умови
- •13.3 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі згідно дбн [10, 11]
- •Лекція №14 розрахунок міцності залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу при стиску
- •14.1 Правила проектування
- •Лекція №15 розрахунок елементів кам'яних конструкцій
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень.
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень
- •15.2 Кам'яні стіни при зосереджених навантаженнях
- •15.3 Кам'яні стіни при зсувних і горизонтальних навантаженнях
- •Список літератури
9.3 Характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів
У різних розрахунках потрібна різна забезпеченість міцності. У зв'язку з цим для бетону й арматури використовують два поняття: характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів. Розрізняють наступні характеристичні значення:
− опір
бетону на осьовий стиск
;
– опір
бетону осьовому розтягу
(у разі необхідності, для аварійних
розрахункових ситуацій може
використовуватися значення опору бетону
при осьовому розтягу
).
Зазначені величини приймаються залежно
від класу бетону на стиск С
згідно норм [6].
Розрахунковий опір бетону на стиск
,
(32)
де
c
=
1,3
– коефіцієнт
надійності для бетону при стискові
призначається виходячи із значення
коефіцієнта варіації міцності бетону
на стиск 13,5 % (може прийматися й c
=
1,22
якщо доказано, що система контролю
якості на виробництві забезпечує в
конструкції коефіцієнт варіації міцності
бетону не більше 10 %);
–
коефіцієнт, який враховує вплив на
міцність бетону при стискові тривалості
дій і несприятливих впливів, які викликані
способом прикладання навантаження
(величина
може змінюватися від 0,8 до 1,0, призначається
проектувальником і погоджується з
замовником, рекомендованим є значення
=
1).
Величина розрахункового опору бетону на розтяг визначається як
,
(33)
де
ct
=
1,5
–
коефіцієнт
надійності бетону при розтязі,
призначається виходячи із значення
коефіцієнта варіації міцності бетону
на розтяг 15 %;
–
коефіцієнт, який враховує вплив на
міцність бетону при розтязі тривалості
дій і несприятливих впливів, які викликані
способом прикладання навантаження
(рекомендованим є значення
=
1).
Розрахункові значення опорів бетону при осьовому стискові та розтязі приймають залежно від класу бетону на стиск С згідно норм [6].
Розрахунковий опір бетону зменшується, а іноді збільшується за рахунок відповідних коефіцієнтів умов роботи бетону сi, що враховують особливості його роботи в конструкції:
с1 – тривалість дії статичного навантаження (с1 = 1 – при короткочасній дії навантаження, с1 = 0,9 – при його тривалій дії);
с2 – характер руйнування бетонних конструкцій (с2 = 0,9);
с3 – вводиться для бетонних і залізобетонних конструкцій, які бетонуються в вертикальному положенні, при висоті бетонування більше ніж 1,5 м с3 = 0,85).
Основною
характеристикою міцності арматури є
її характеристичне значення на межі
фізичної
або умовної
текучості, котре
як правило, наводиться в відповідних
нормативних документах на арматуру.
Розрахункові
значення опору арматури розтягу
визначається за формулою
,
(34)
s – коефіцієнт надійності для арматури (залежить від виду та класу арматури, призначається виходячи із значення коефіцієнта варіації міцності для сталі від 7 до 10 5 %: для арматури А240С – 1,05; А400С – 1,10; А600 – А1000 – 1,2; В500 – 1,2; Вр1200 – 1500 – 1,25; К1400 – 1500 – 1,2).
Розрахункові значення опору арматури на стиск приймаються рівними розрахунковому значенню опору арматури на розтяг , але не більше тих, що відповідають граничному значенню деформацій стиску бетону, в якому знаходиться арматура, при короткочасній або тривалій дії навантаження.
За
певних умов розрахунковий опір арматури
при розрахунках за першою групою
граничних станів множать на коефіцієнт
умов роботи арматури si,
котрий
враховує характер прикладання
навантаження, призначення арматури,
наявність швів зварювання тощо. Для
арматури класу В500
граничні значення опору стиску приймаються
з коефіцієнтом умов роботи 0,9. Розрахункові
значення опору поперечної арматури
(хомутів і відігнутих стрижнів)
знижують
порівняно з
шляхом множення на коефіцієнт умов
роботи 0,8, і приймають не більше 300 МПа.
