
- •Конспект лекцій
- •Короткий історичний нарис виникнення залізобетонних конструкцій
- •1.3 Властивості та галузі застосування залізобетонних конструкцій
- •1.4 Поняття про попередньо напружені конструкції
- •Лекція №2
- •Класифікація залізобетонних конструкцій за напруженим станом і призначенням. Види збк за способом їх спорудження
- •2.2 Матеріали для кам’яних і армокам’яних конструкцій. Частини будинків і споруд, які виконують із каменю
- •Матеріали для залізобетонних і кам’яних конструкцій та їх фізико-механічні властивості Лекція № 3 фізичні властивості, міцність бетону
- •3.1 Види бетону. Структура бетону та її вплив на міцність і деформативність
- •3.2 Міцність бетону
- •Лекція №4 деформативність бетону
- •4.1 Несилові деформації бетону
- •4.2 Силові деформації бетону
- •Лекція №5 арматура для залізобетонних конструкцій
- •5.1 Види арматури за призначенням
- •5.2 Фізико-механічні властивості арматурної сталі
- •5.3 Класифікація арматури
- •5.4 Арматурні вироби
- •5.5 Стики й перетини арматури
- •Лекція №6 фізико-механічні властивості залізобетону
- •6.1 Усадка та повзучість залізобетону
- •6.2 Зчеплення арматури з бетоном
- •6.3 Анкерування арматури
- •6.4 Захисний шар бетону
- •6.5 Корозія залізобетону
- •Лекція №7 кам'яна та армокам'яна кладка
- •7.1 Міцнісні характеристики кам'яної кладки
- •7.2 Деформативність кладки
- •7.3 Армування кладки
- •Загальні положення про розрахунок будівельних конструкцій Лекція № 8 методи розрахунку за допустимими напруженнями та руйнівними зусиллями
- •8.1 Види та етапи розрахунків, їх завдання
- •8.2 Поняття про стадії напружено-деформованого стану залізобетонних елементів
- •8.3 Основні положення методу розрахунку збк за допустимими напруженнями
- •8.4 Основні положення методу розрахунку збк за руйнівними зусиллями
- •Лекція № 9 основні положення методу розрахунку за граничними станами
- •9.1 Суть методу
- •9.2 Характеристичні та розрахункові значення навантажень. Сполучення навантажень
- •9.3 Характеристичні та розрахункові значення опорів матеріалів
- •9.4 Коефіцієнти надійності за відповідальністю
- •9.5 Суть розрахунку за граничними станами
- •Основи проектування (розрахунку і конструювання) залізобетонних і кам'яних конструкцій Лекція №10 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальНиМи перерізами згідно сніп [8]
- •10.1 Передумови розрахунку
- •Лекція №11 розрахунок міцності згинальних елементів за нормальними перерізами згідно дбн [10, 11]
- •11.1 Недоліки розрахунку міцності за сНіП
- •11.2 Залежності «напруження – деформації» для бетону й арматури
- •11.3 Розрахунок елементів прямокутного профілю з одиничним армуванням
- •Лекція № 12
- •12.1 Розрахунок елементів прямокутного перерізу з подвійним армуванням
- •12.3 Конструктивні вимоги до армування елементів, що згинаються
- •Лекція №13 розрахунок міцності згинальних елементів за похилими перерізами
- •13.1 Можливі випадки руйнування похилого перерізу
- •13.2 Еволюція методів розрахунку похилого перерізу
- •Розрахунок похилих перерізів на дію згинального моменту [8]. Умову міцності похилих перерізів за згинальним моментом (рис. 57, б)записують як
- •Міцність похилої стиснутої смуги[8]. Експериментально встановлено, що додержання умови
- •13.3 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі згідно дбн [10, 11]
- •Лекція №14 розрахунок міцності залізобетонних елементів прямокутного поперечного перерізу при стиску
- •14.1 Правила проектування
- •Лекція №15 розрахунок елементів кам'яних конструкцій
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень.
- •15.1 Стіни із неармованої кам'яної кладки при дії вертикальних навантажень
- •15.2 Кам'яні стіни при зосереджених навантаженнях
- •15.3 Кам'яні стіни при зсувних і горизонтальних навантаженнях
- •Список літератури
11.3 Розрахунок елементів прямокутного профілю з одиничним армуванням
Дано: b, h, fcd, Ecd, εc1,cd, As, fyd, εs0, Es, M.
Невідомі Mu, εcu,cd, σc, x, Nc, yNc, εs, σs, Ns.
Рисунок 53 – Розрахункова схема нормального перерізу згинальних ЗБК прямокутного профілю з одиничним армуванням
Для розв’язання задачі з 9-ма невідомими формуємо систему рівнянь, у котру входять [13]:
– рівняння рівноваги:
1)
;
2)
,
тут
3)
,
4)
або
,
5)
або
;
– фізичні залежності:
6)
діаграма деформування бетону
(у вигляді (46), (47) або у іншому прийнятному
вигляді);
7)
діаграма деформування арматури
;
– геометрична залежність
8)
гіпотеза плоских перерізів
;
9)
критерій
максимальної міцності згинального
елемента в нормальному перерізі
або
Запропонований
розрахунок на основі екстремального
критерію міцності відрізняється від
інших точністю, котра обумовлена
використанням повної системи рівнянь
механіки твердого деформованого тіла:
статичних, геометричних і фізичних. При
його реалізації непотрібно залучувати
емпіричні залежності, а також знаходити
із експериментів граничну стисливість
бетону
– вона визначається із розрахункових
рівнянь як одна із невідомих величиин
задач міцності. Однак підвищена точність
розрахункової моделі пов'язана з
застосуванням складного математичного
апарата, що приводить до додаткових
складностей для проектувальників. Тому
актуальною є розробка інженерних методів
розрахунку. У разі передумови про
досягнення напруженнями в розтягнутій
арматурі межі текучості
(іншими словами при розгляді непереармованих
ЗБК) кількість невідомих і рівнянь
зменшиться на 2. Для такого випадку на
кафедрі ЗБіККтаОМ ПолтНТУ [14] виведені
формули та розроблені таблиці, котрі
дозволяють використовувати структуру
методики [8, 9] без змін, але з урахуванням
у ній особливостей деформаційної моделі
за рахунок уведення в формули замість
коефіцієнтів
уточнених параметрів
,
котрі враховують відмінності в формах
епюр напружень у бетоні стиснутої зони.
Алгоритм розв’язання задачі міцності за методикою [14] наступний:
– підраховують
значення коефіцієнта
за приміткою до формули (46) та значення
;
– за
отриманими
і
в табл. [14] знаходять величини
;
визначають
за табл.
;
– перевіряють
виконання умови
,
котре забезпечує досягнення напруженнями
в арматурі межі текучості;
– визначають Mu за формулами
– перевіряють умову , за її виконання міцність можна вважати забезпеченою.
При
розв’язанні задачі з підбору арматури
відомими параметрами в загальному
випадку будуть:
b, h, fcd
,Ecd,
εc1,cd,
fyd,
εs0,
Es,
M,
а невідомими
εcu,cd,
σc,
x, Nc,
yNc,
As,
εs,
σs,
Ns.
Для
їх визначення використовують систему
рівнянь
1–8 плюс критерій мінімальності
кількості арматури в перерізі, що зазнає
дії згинального моменту
у вигляді умови
.
У разі, якщо напруження в арматурі
досягають межі текучості можна використати
наступний алгоритм для визначення As
згідно [14]:
– підраховують значення коефіцієнта ;
– визначають
– за
табл. [14] приймають значення
;
– перевіряють
умову
;
– у
разі її виконання в табл. [14] за відомими
і
визначають
;
– обчислюють
необхідну площу робочої поздовжньої
арматури
;
– здійснюють конструювання перерізу.
Задачу третього типу можна розв’язувати наступним чином:
– підраховують значення коефіцієнта ;
– задаються
оптимальним коефіцієнтом армування ρ
та визначають відносну висоту стиснутої
зони бетону
;
– за ;
– призначають b;
– знаходять
робочу висоту перерізу
;
– підраховують
загальну висоту перерізу
;
– уточнюють
;
– за
табл. знаходять
;
– перевіряють
умову
;
– за
;
– визначають
площу поздовжньої робочої арматури
.
– здійснюють конструювання перерізу.
Між
параметрами, що використовуються, існує
наступний зв'язок
,
,
,
.
Аналогічно [14] в [15] розв’язуються перша та друга задача для згинальних ЗБК прямокутного профілю з одиничним армуванням при задаванні фізичної залежності для бетону у вигляді полінома (47).
Рівняння
рівноваги
для перерізу записується у вигляді
,
тут
.
Площу
перерізу арматури Аs
можна
визначати із рівняння суми моментів
відносно точки прикладання рівнодіючого
зусилля в стиснутій зоні бетону
:
.
Після деяких перетворень отримано
,
тут
і
.
Відстань
від точки прикладання зусилля в бетоні
до нейтральної лінії в даному випадку
визначається як
,
маючи на увазі, що момент, який сприймає
бетон відносно нейтральної лінії,
записується як
і
.
Із урахуванням вищевикладеного можна
записати
.
Вводиться розрахунковий коефіцієнт
,
який дорівнює
.
Формула для визначення необхідної площі арматури набуде вигляду
,
де
,
.
Задача з перевірки міцності елементів у нормальному перерізі за [15] розв’язується наступним чином:
– визначається
коефіцієнт
;
– за
табл. у залежності від величини
вибирають
коефіцієнт
;
– визначають
несучу здатність елемента за формулою
.
Необхідну площу арматури підбирають за алгоритмом:
– визначають
;
– залежно
від отриманої величини
із табл. вибирають
;
– підраховують
.
– визначаємо
необхідну площу поздовжньої робочої
арматури
;
– здійснюють конструювання перерізу.
Запропоновані останні дві методики розрахунку [14, 15] дозволяють без використання комп’ютерної техніки здійснювати перевірку несучої здатності нормального перерізу й визначати необхідну площу арматури, враховуючи нелінійність деформування бетону та відповідають сучасній нормативній базі.