Медичне страхування

ВИДИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ:

* від нещасних випадків у виробництві

- у випадку інвалідності

• на випадок безробіття

• медичне

• пенсійне

• у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

• на медичну допомогу при стихійних лихах

• вибіркове страхування

* у зв'язку з витратами, зумовленими народженням та похованням

ПРОВІДНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ:

* обов'язковість фінансової участі застрахованих в формуванні страхових фондів

- необов'язковість фінансової участі застрахованих в формуванні страхового фонду

* державна гарантованість виплат по соціальному страхуванні

- відсутність гарантованості державою виплат на соціальне страху­ вання

* солідарність

- терміновість обов'язкового страхування

ВІДПОВІДНО ДО ПРИНЦИПУ СОЛІДАРНОСТІ ЗДІЙСНЮ­ЄТЬСЯ ПЕРЕРОЗПОДІЛ КОШТІВ:

* від працездатних до непрацездатних

- від міського населення до сільського

• від здорових до хворих

• від працюючих до безробітних

- від молоді до осіб похилого віку

ЧИ Є МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ЧАСТИНОЮ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ:

* так

- ні

268

269

5. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ-ЦЕ:

* спосіб захисту громадян від ризику фінансових втрат у зв'язку з медичним обслуговуванням

- система, що забезпечує збереження та зміцнення здоров'я насе­ лення шляхом створення економічної відповідальності громадян за своє здоров'я

"б. МЕТА МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ:

* гарантії громадянам при виникненні страхового випадку в отри­ манні гарантованого рівня медичної допомоги на підставі затвер­ джених медико-економічних стандартів

- забезпечення медичної допомоги в повному обсязі

* отримання медичної допомоги за рахунок накопичення коштів і фінансування профілактичних заходів

7. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ:

- розрахунок ЛПЗ з приватними лікарями та цілителями

• посередницьку діяльність в організації та фінансуванні медичної допомоги між закладами, що її надають, та відповідними страхови­ми фондами

• розрахунок із закладами охорони здоров'я, соціальними установа­ми, приватними лікарями за виконану роботу через страхові фонди

• контроль за обсягом і якістю виконання страхових медичних прог­рам з боку ЛПЗ, соціальних закладів і приватних лікарів

8. ПРИНЦИПИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ:

- забезпечення застрахованим медичної допомоги в повному обсязі

• свобода вибору ЛПЗ чи лікаря за умови їх участі в програмах обов'язкового медичного страхування

• загальність обов'язкового медичного страхування

- вибірковість обов'язкового медичного страхування

• гарантування державою рівних можливостей в реалізації прав застрахованих на медичну допомогу та профілактичні заходи

• забезпечення застрахованим надання гарантованого відповідними програмами рівня медичної допомоги

- терміновість обов'язкового медичного страхування

970

9. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРИ МЕДИЧНОМУ СТРАХУВАННІ:

* державний бюджет

- благодійні внески

* особисті кошти громадян

• кредити банків

• прибутки від цінних паперів

* відрахування підприємств, закладів, організацій на медичне страхування

- кошти підприємств на безпосередню оплату медичних послуг

10. ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ В УМОВАХ МЕДИЧ­ НОГО СТРАХУВАННЯ:

- державний бюджет

* благодійні внески

- особисті кошти громадян

• кредити банків

• прибутки від цінних паперів

- відрахування підприємств на медичне страхування

* кошти підприємств на безпосередню оплату медичних послуг

11. ФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ:

• обов'язкове

• добровільне

- при стихійних лихах

12.0БОВ'ЯЗКОВЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ОТРИМАННЯ ВСЬОМУ НАСЕЛЕННЮ:

- додаткових послуг над гарантованим обов'язковим медичним страхуванням

* соціально-гарантованого державою обсягу медичної допомоги

- медичної допомоги при стихійних лихах

13.ДОБРОВІЛЬНЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ОТРИМАННЯ:

* додаткових послуг над гарантованим обов'язковим медичним страхуванням

• соціально-гарантованого державою обсягу медичної допомоги

• медичної допомоги при стихійних лихах

271

14.ОСОБЛИВОСТІ ОБОВ'ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУ­ВАННЯ:

- правила страхування визначаються страховими організаціями

• правила страхування визначаються державою

• це страхування є загальне (масове), некомерційне

- це страхування є індивідуальне (сімейне), комерційне

• страхувальниками є держава та працююче населення

• програма страхування та тарифи на нього встановлюються дер­жавою

- програма страхування та тарифи встановлюються за угодою суб'єктів страхування

* прибутки використовуються тільки для основної діяльності медич­ ного страхування

- прибутки використовуються для будь-якоїдіяльності

15.ОСОБЛИВОСТІ ДОБРОВІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУ­ВАННЯ:

* правила страхування визначаються страховими організаціями

• правила страхування визначаються державою

• це страхування є загальне (масове), некомерційне

* це страхування є індивідуальне (сімейне), комерційне

- страхувальниками є держава та працююче населення

* страхувальниками є юридичні чи фізичні особи

- програма страхування та тарифи на нього встановлюються дер­ жавою

* програма страхування та тарифи встановлюються за угодою суб'єктів страхування

- прибутки використовуються тільки для основної діяльності медичного страхування

* прибутки використовуються для будь-якоїдіяльності

16. СУБ'ЄКТИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ:

• застраховані фізичні особи

• акредитовані та ліцензовані заклади охорони здоров'я (незалежно від форм власності)

• страхувальники

• страховики (юридичні особи)

- не акредитовані заклади охорони здоров'я

17. СТРАХУВАЛЬНИК - ЦЕ:

- особа, на яку поширюється медичне страхування

• для працюючого населення: підприємства, організації, установи (незалежно від форм власності), особи, які займаються індивідуаль­ною діяльністю

• для непрацюючого населення: це відповідні державні адміністрації

18. СТРАХОВИК-ЦЕ:

• установа, організація, державна адміністрація, які забезпечують страхування застрахованоїособи

• особа, на яку поширюється медичне страхування

* організація, яка бере на себе фінансовий ризик втрат на медичну допомогу застрахованому (страхові медичні організації, компанії, фонди)

19. СТРАХОВИЙ ПОЛІС - ЦЕ:

* угода між страхувальником і застрахованою особою права із зазначенням для останньої на отримання медичної допомоги, пред'явлення позовів страхувальнику, ЛПЗ тощо

- угода між страховиком і страхувальником із зазначенням розміру страхового внеску

20. ПІД СТРАХОВИМ РИЗИКОМ РОЗУМІЮТЬ:

* можливість настання страхового випадку, що може призвести до збитку чи певних витрат, які треба відшкодувати з страхової суми

- обставини, що підвищують ризик виникнення захворювання або його ускладнення

21 .ДО СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ ВІДНОСЯТСЯ:

• захворювання

• преморбідні стани

• вагітність, пологи

• травми

- акселерація

22. СТРАХОВІ ВИПАДКИ ПРИЗВОДЯТЬ ДО:

• отримання медичних послуг в гарантованому обсязі

• тимчасової чи стійкої втрати працездатності

- витрат на фізичну культуру та заняття спортом

272

273

ОРГАНІЗАЦІЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

1. ДО ПОНЯТТЯ "САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СПРАВА" ВХОДЯТЬ:

• санітарне законодавство

• практична діяльність органів та закладів санітарно-епідеміоло­гічної служби

• проведення первинної профілактики

• проведення вторинної профілактики

• державні та суспільні санітарно-оздоровчі заходи

• науково-дослідна робота з гігієни та епідеміології

• система підготовки кадрів -диспансеризація населення

• медико-гігієнічне навчання

2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНО-ЕПІДЕМІО­ ЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ:

* нагляд за дотриманням санітарного законодавства

* проведення санітарно-гігієнічної експертизи та гігієнічної регламентації небезпечних факторів

• проведення санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів по усуненню шкідливого впливу виробничих факторів

• проведення санітарно-технічнихта санітарно-гігієнічних заходів по усуненню шкідливого впливу факторів навколишнього сере­довища

• нагляд за організацією і проведенням санітарних і протиепіде­мічних заходів

• нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення

• нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб державної санепідемслужби

3. ПІД САНІТАРНИМ ТА ЕПІДЕМІЧНИМ БЛАГОПОЛУЧЧЯМ РОЗУМІЮТЬ:

- сприятливу демографічну ситуацію

* низький рівень захворюваності

* оптимальні умови життєдіяльності

- низький рівень загальноїлетальності

• відсутність шкідливого впливу факторів зовнішнього середовища

• відсутність умов для виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань

- високу середню очікувану тривалість життя

4. САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЗАБЕЗПЕЧУ­ЄТЬСЯ:

* системою державних стимулів,спрямованих на підтримання затверджених норм та правил

- відсутністю впливу шкідливих факторів

* організацією держсанепіднагляду

- проведенням медико-гігієнічного навчання

* затвердженням єдиних санітарно-гігієнічних вимог до об'єктів нагляду

- оптимальними умовами життєдіяльності

і^(і 5. ЗНАЧЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У ПРОФІЛАКТИЧНІЙ РОБОТІ:

- проведення профілактичних щеплень

• проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду *методичне забезпечення лікувально-профілактичних закладів щодо санітарно-епідеміологічних питань

• координація санітарно-оздоровчих заходів

- проведення санітарно-технічних заходів

( і 'І 'б. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ САНІ-ТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОПЧНОЇ СЛУЖБИ:

• державний бюджет

• обласні бюджети - позабюджетні кошти

• бюджети міст Києва та Севастополя

.'_; }Л 7. ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ САНІ-ТАРНО-ЕПІДЕМЮЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ:

* надходження від оплати за видачу відповідних дозволів

• державний бюджет

• місцеві бюджети

274

275

• надходження від надання платних послуг

• частина коштів від сум штрафів, стягнутих санепідслужбою

8. ДО СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТА ЗАКЛАДІВ САНІТАРНО-ЕПІДЕ­ МІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ МОЗ УКРАЇНИ НАЛЕЖАТЬ:

* головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України

- міські та обласні відділи (управління) охорони здоров'я

* центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ

- медичні центри

* обласні, міські та районні СЕС, дезінфекційні станції

- центр по профілактиці та боротьбі зі СНІДом

* СЕС на повітряному, водному та залізничному транспорті

- санаторії-профілакторії

• дезінфекційні станції

• управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС

• саиітарно-карантинні підрозділи

9. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ СЕС:

• збирання та аналіз інформації про санітарно-епідеміологічну, екологічну та демографічну ситуації

• виявлення факторів навколишнього середовища та причин, які впливають на здоров'я

• проведення санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів щодо усунення шкідливого впливу виробничих факторів

• проведення профілактичних оглядів працюючих

* облік та аналіз професійних та інфекційних захворювань

• проведення профілактичних щеплень

• проведення диспансеризації населення

* розробка заходів по забезпеченню санітарного-епідемічного благополуччя

10.ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ РАЙОННИХ СЕС (сільських і міських районів):

• відділ профілактики важливих неепідемічних захворювань

• кабінет антирабічних щеплень

• санітарно-гігієнічний відділ

• епідеміологічний відділ

- організаційний відділ

* дезінфекційний відділ (відділення)

11. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ ОБЛАСНИХ СЕС:

* організаційний відділ

- відділ профілактики важливих неепідемічних захворювань

* санітарно-гігієнічний відділ з відділенням

- відділ гігієнічного виховання населення

• епідеміологічний відділ з відділенням

• відділ особливо небезпечних інфекцій

12. ЗМІСТ РОБОТИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ВІДДІЛУ СЕС:

• вивчення стану здоров'я населення

• проведення запобіжного та поточного саннагляду

• проведення санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів

• проведення профілактичних оглядів

• розробка санітарно-оздоровчих заходів

• складання планів роботи відділу та комплексних планів

13. ЗМІСТ РОБОТИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ СЕС:

• вивчення стану здоров'я населення

• проведення епідеміологічного обстеження вогнищ інфекційних захворювань

- проведення диспансеризації реконвалесцентів після інфекційних захворювань

• методичне керівництво протиепідемічною роботою лікувально-профілактичних закладів

• розробка комплексу протиепідемічних заходів

- проведення профілактичних щеплень

• оцінка ефективності щеплень

• складання планів роботи відділу та комплексних планів

14. РОЗДІЛИ РОБОТИ СЕС:

- проведення профілактичних оглядів

• контрольно-виконавча діяльність

• адміністративно-виконавча діяльність

- проведення профілактичних щеплень

* організаційно-методична робота

- проведення санітарно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів

276

277

15. МЕТОДИ РОБОТИ ЛІКАРІВ СЕС:

- облік інфекційних та професійних захворювань

• динамічне санітарне та епідеміологічне спостереження

• лабораторно-інструментальні дослідження

• статистичний метод

• економічний метод

• диспансерний метод

• експертні оцінки санітарно-епідеміологічної ситуації

• соціологічний метод

16. НАПРЯМКИ ЗАСТОСУВАННЯ (зміст) СТАТИСТИЧНОГО МЕ­ ТОДУ В РОБОТІ СЕС:

- експертні оцінки роботи лікувально-профілактичних закладів

* вивчення стану здоров'я населення

- складання планів роботи СЕС

• аналіз епідемічних процесів

• оцінка обсягу та якості роботи СЕС

• аналіз ефекгивності санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів

17. ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ СЕС:

- експертна оцінка економічної ефективності оздоровчих заходів

• вивчення стану здоров'я населення та діяльності СЕС

• участь у розробці цільових програм

• планування заходів по підвищенню кваліфікації співробітників СЕС та участь у їх організації

• складання планів роботи СЕС і комплексних планів

- планування профілактичних медоглядів

* вивчення та впровадження передового досвіду

18. ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕС :

• констатація факту порушення санітарного законодавства

• рекомендація заходів щодо покращання стану здоров'я та навко­лишнього середовища

• застосування примусових заходів щодо покращання стану здо­ров'я та навколишнього середовища

• розробка комплексних планів

• епідеміологічне обстеження

19. ВИДИ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА:

• Основи законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.)

• Закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (1994 р.)

• Положення про Державний санітарний нагляд (1999 р.)

• постанови місцевих органів самоврядування з санітарно-епідеміо­логічних питань

- розпорядження керівників підприємств з санітарно-епідеміологіч­ них питань

* Кодекс України про адміністративні правопорушення (1998 р.)

- методичні рекомендації

^: 20. ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ І ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ НОРМ І ПРАВИЛ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЗАКОНОДАВЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

• адміністративна

• дисциплінарна

• карна(кримінальна)

- моральна , - етична

' 21. ДО ЗАХОДІВ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ НОРМ І ПРАВИЛ ВІДНОСЯТЬСЯ :

- попередження

• переведення на посаду з меншою платнею

• догана

- штраф

^:22.ДО ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ НОРМ І ПРАВИЛ ВІДНОСЯТЬСЯ :

* попередження

• переведення на посаду з меншою платнею

• догана

* штраф

278

279

23.ЗАХОДИ ЩОДО ПРИПИНЕННЯ ПОРУШЕНЬ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА:

• обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, організацій

• тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції об'єктів

• вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних і радіоактивних речовин, біологіч­них матеріалів

- обов'язкова госпіталізація при всіх кишкових інфекціях

* внесення відповідним посадовим особам подання про відсторо­ нення від роботи носіїв збудників інфекційних хвороб; осіб, які були в контакті з інфекційними хворими; осіб, які ухиляються від обов'язкових медоглядів або щеплень

- проведення заключної дезінфекції

24. ПОВНОВАЖЕННЯ ЛІКАРІВ-ППЄНІСТІВ, ЕПІДЕМІОЛОГІВ ТА ПОМІЧНИКІВ ЛІКАРІВ:

* проведення державного санепіднагляду за дотриманням санітарного законодавства

- винесення рішень про відповідність об'єктів і споруд, що вво­ дяться в експлуатацію , вимогам санітарних норм

• контроль за проведенням санітарних та протиепідемічних заходів

• безперешкодний вхід на територію та в приміщення всіх об'єктів санепіднагляду за службовим посвідченням

• безплатний відбір зразків сировини, продукції, матеріалів для санітарно-гігієнічноїекспертизи

- погодження відведення земельних ділянок під забудову, місця водозаборів, тощо

* розслідування причин і умов виникнення професійних і групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій

25. ПОВНОВАЖЕННЯ, ЯКІ МАЮТЬ ТІЛЬКИ ГОЛОВНІ ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ЛІКАРІ:

- проведення державного санепіднагляду за дотриманням сані­ тарного законодавства

* погодження відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування

- контроль за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів

• винесення рішень про необхідність проведення державної сані­тарно-гігієнічної експертизи

• винесення рішень про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів, що вводяться в експлуатацію

• погодження видачі чи надання дозволу на здійснення видів діяльності, передбачених Законом України про забезпечення сані­тарного та епідемічного благополуччя населення

280

281