Смертність немовлят (малюкова смертність)

1. ДО ЯКОЇ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ НАЛЕЖИТЬ ПОНЯТТЯ "СМЕРТ­ НІСТЬ НЕМОВЛЯТ" (роки):

-0-2 -0-14

* до 1 -3-14

2. ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ В ПРОГРАМУ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЦІЛЬНО ВНЕСТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

* маса тіла дитини при народженні

- рівень екстрагенітальної патології

* характер годування

- число померлих породіль

• стать дитини

• вік дитини

• аборти в анамнезі

3. ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА СМЕРТ­ НОСТІ НЕМОВЛЯТ НЕОБХІДНІ ТАКІ ДАНІ:

- число дітей, що народилися мертвими

* число дітей, що померли на першому році життя з покоління поточного року

- число померлих на першому році життя від окремих причин

• число дітей, що народилися живими у поточному році

• число дітей, що народилися живими в минулому році

- число померлих до 14 років

* число дітей, що померли на першому році життя з покоління минулого року

4. ЯКУ З НАВЕДЕНИХ ФОРМУЛ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ (за рекомендаціями ВООЗ):

число померлих на першому році життя • 1000

число дітей, що народилися живими

число померлих на першому місяці життя • 1000

число дітей, що народилися живими число померлих на першому місяці життя • 1000

1/3 дітей, що народилися живими в минулому році + + 2/3 дітей, що народилися живими в поточному році

число померлих на першому році життя з покоління поточного року ■ 1000 число дітей, що народилися живими в поточному році

число померлих на першому році життя з покоління минулого року ■ 1000

+ ' : Z ' г

число дітей, що народилися живими в минулому році

5. КРИТЕРІЇ ЖИВОНАРОДЖЕНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО РЕКО­ МЕНДАЦІЙ ВООЗ:

* вдих

- термін вагітності не менше 28 тижнів

• серцебиття

• пульсація пуповини

- маса тіла не менше 1000 г

* будь-які прояви життя незалежно від терміну вагітності

- довжина тіла не менше 35 см

6. ЧИ ВІДПОВІДАЮТЬ КРИТЕРІЇ ЖИВОНАРОДЖЕНОСТІ В УКРАЇНІ КРИТЕРІЯМ ВООЗ:

* так

- ні

7. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗ­ НИКІВ СТРУКТУРИ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ:

- число дітей, що народилися живими

• число дітей, що померли на першому році життя

• число дітей, що померли від окремих захворювань

- число дітей, що лікувалися в стаціонарі

79

і , 8. ЩО ВПЛИВАЄ НА ПОВНОТУ РЕЄСТРАЦІЇ СМЕРТНОСТІ НЕ­МОВЛЯТ:

• правильність заповнення лікарського свідоцтва про смерть і про перинатальну смерть

• число померлих дітей

• "переведення" ізживонаррджениху мертвонароджені

• віднесення померлої дитини, що не досягла року життя, на дру­гий рік

- кваліфікація лікарів

- використання Міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10

fi 9. ЩО ВПЛИВАЄ НА ЯКІСТЬ РЕЄСТРАЦІЇ ПРИЧИН СМЕРТ­НОСТІ ДІТЕЙ:

* правильність заповнення лікарського свідоцтва про смерть і про перинатальну смерть

• число померлих дітей

• "переведення" із живонароджених в мертвонароджені

* кваліфікація лікарів

- використання Міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10

10.ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ:

• історія розвитку дитини

• медична карта амбулаторного хворого

- талон амбулаторного хворого

* медична карта стаціонарного хворого

- контрольна карта диспансерного спостереження

* історія пологів

- медична карта переривання вагітності

* історія розвитку новонародженого

- журнал запису пологів в стаціонарі

* протокол патолого-анатомічного дослідження

- статистична карта вибулого із стаціонару

• індивідуальна карта вагітної та породіллі

• обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні

11. ПРОВІДНІ ТРИ ПРИЧИНИ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ В УКРАЇНІ:

- ендокринні захворювання

• стани, що виникли в перинатальному періоді

• захворювання органів дихання

- захворювання органів травлення

* вроджені аномалії

12.ВІД ЯКИХ ПРИЧИН СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЗРОСТАННЯ СМЕРТНОСТІ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ:

- хвороби органів дихання

* хвороби органів травлення

- нещасні випадки, отруєння та травми

* хвороби ендокринної системи та розлади травлення

13. ДО СПЕЦІАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ВІДНОСЯТЬСЯ:

* постнеонатальна смертність

- перинатальна смертність

• рання неонатальна смертність

• неонатальна смертність

• смертність дітей, що померли на першому році життя від окремих причин

• летальність дітей першого року життя від окремих причин (захво­рювань)

• показник рівня мертвонароджуваності

14. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПОКАЗНИКА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- число дітей, що померли на першому році життя

* число дітей, що померли на першому місяці життя

- число дітей, що померли на першому тижні життя

* число дітей, що народилися живими в поточному календарному році

- число дітей, що народилися живими в попередньому календар­ ному році

80

81

15. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- число дітей, що померли на першому місяці життя

• число дітей, що народилися живими

• число дітей, що померли протягом перших семи діб життя

- число дітей, що померли на першому році життя

16. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ФОРМУЛ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИЗ­ НАЧЕННЯ РІВНЯ НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

число померлих на першому році життя • 1000 число дітей, що народилися живими

число померлих на першому місяці життя • 1000 число дітей, що народилися живими

число померлих на першому тижні життя • 1000 число дітей, що народилися живими

17. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ФОРМУЛ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИ­ ЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

число померлих на першому тижні життя ■ 1000 число дітей, що народилися живими і мертвими

число померлих на першому тижні життя • 1000 число дітей, що народилися живими

число померлих на першому місяці • 1000 число дітей, що народилися живими

18. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ АНАЛІЗУ СМЕРТ­ НОСТІ ДІТЕЙ:

• смертність дітей у різних вікових і статевих групах

• смертність немовлят

- мертвонароджуваність

* структура смертності дітей за причинами

- летальність при окремих захворюваннях

19. ТИПИ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ:

• прогресивний

• регресивний

• стаціонарний

* А, В, С

- моментний

:-", 20.ТИП СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ НА ОСНОВІ:

• рівня неонатальноїсмертності

• питомої ваги ранньої неонатальної смертності в загальній смерт­ності немовлят

* питомої ваги неонатальної смертності в загальній смертності не­ мовлят

І 21. СМЕРТНІСТЬ НЕМОВЛЯТ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПУ А, ЯКЩО ПИТОМА ВАГА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В ЇЇ СТРУК­ТУРІ СКЛАДАЄ (%): -до 30

- 30-49

* 50 і більше

22.СМЕРТНІСТЬ НЕМОВЛЯТ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПУ В, ЯКЩО ПИТОМА ВАГА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В її СТРУК­ТУРІ СКЛАДАЄ (%):

- до 30

* 30-49

- 50 і більше

23.СМЕРТНІСТЬ НЕМОВЛЯТ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПУ С, ЯКЩО ПИТОМА ВАГА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В її СТРУК­ТУРІ СКЛАДАЄ (%): *до30

• 30-49

• 50 і більше

24. ПИТОМА ВАГА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ В ЗАГАЛЬНІЙ СМЕРТНОСТІ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ ВИЩА СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

* міського

- сільського

82

83

25. ПИТОМА ВАГА ПОМЕРЛИХ НА ПЕРШОМУ МІСЯЦІ ЖИТТЯ СЕРЕД ДІТЕЙ, ЩО ПОМЕРЛИ ДО РОКУ, СКЛАЛА 51 %о. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ТИПУ СМЕРТНОСТІ:

• стаціонарному

• прогресивному *А

-В

-с

26. В ЯКИХ РЕГІОНАХ НАЙБІЛЬШ СПРИЯТЛИВА СИТУАЦІЯ, ЯКЩО ПРИ НЕЗНАЧНИХ РІВНЯХ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ПИТОМА ВАГА НЕОНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ (%) СКЛАДАЄ: -28 -36 -45 *52 *68

27. ОСНОВНІ ОБСТАВИНИ ТА ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ РІВНЯ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ:

- співвідношення дітей, що народилися живими та мертвими

* стать і вік дитини

- структура населення за віком

• умови навколишнього середовища

• стан здоров'я батьків

• спосіб життя батьків

• аборти в анамнезі

- загальне число дітей, що народилися

* якість акушерсько-гінекологічної та педіатричної допомоги

28.ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ПОКАЗНИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- число дітей, що померли на першому році життя

• число дітей, що народилися мертвими

• число дітей, що народилися живими

• число дітей, що померли протягом перших семи днів (168 годин життя)

- число дітей, що померли на першому місяці життя

29. ЯКИЙ ВІКОВИЙ ПЕРІОД Є ЗАГАЛЬНИМ ДЛЯ ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ І ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- 0-1 місдців - 0-3 місяців - 0-6 місяців * 0-7 днів

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

1. МЕТА ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

- оцінка стану здоров'я пацієнта

• характеристика стану здоров'я населення

• планування медичних служб

- оцінка рівня санітарної культури населення

• розробка заходів профілактики

• оцінка ефективності проведення оздоровчих заходів

2. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЯК ПОКАЗНИКА ЗДОРОВ'Я ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

- витратами на медико-гігієнічне навчання населення

* провідною роллю в смертності

- співвідношенням дітей, що народилися живими та мертвими

• провідною роллю в тимчасовій та стійкій втраті працездатності

• економічними витратами суспільства

• негативним впливом на здоров'я майбутніх поколінь

• потребами в забезпеченні населення медичною допомогою

- відповідністю до структури причин смерті

3. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

- перепис хворих

* звертання по медичну допомогу

- антропометричні вимірювання

• опитування населення

• медичні огляди

• причини смерті

- перепис населення

* спеціальні вибіркові дослідження

4. ПРИ ПРОВЕДЕННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ВИБІРКОВИХ ДОСЛІ­ ДЖЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ТАКІ ВИДИ ВИБІРКИ:

* випадкова

- гніздова

84

85

- стандартизована * типологічна

5. ПРОВІДНІ ВИДИ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:

- захворюваність на хронічні хвороби

* загальна захворюваність

- захворюваність на хвороби системи кровообігу

• захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

• госпіталізована захворюваність

- захворюваність на гострі захворювання

• інфекційна захворюваність

• захворюваність на найважливіші неепідемічні хвороби

6. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВНОТУ ДАНИХ ПРО ЗА­ ХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ЗВЕРТАННЯМИ ПО МЕДИЧНУ ДОПО­ МОГУ:

• доступність медичної допомоги

• обсяг і якість медичної допомоги

• використання Міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10

• використання клінічних класифікацій

• рівень санітарної культури населення

• обов'язкова реєстрація виявлених захворювань

7. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВНОТУ ДАНИХ ПРО ЗА­ ХВОРЮВАНІСТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ:

• використання Міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10

• використання клінічних класифікацій

• систематичне проведення оглядів

• участь лікарів необхідних спеціальностей

• контроль своєчасності та повноти оглядів

• достатнє діагностичне забезпечення оглядів

- частота звертань по медичну допомогу

8. ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ РЕЄСТРАЦІЇ ЗВЕРТАНЬ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ:

* найбільш повний облік гострих захворювань

- найбільш повний облік початкових і безсимптомних стадій хвороб

* оперативність обліку захворювань

- повний облік захворювань при обслуговуванні населення в при­ ватних медичних закладах

* більша економічність

* можливість виділення захворювань, вперше зареєстрованих протягом року

9. ПЕРЕВАГИ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗА ДАНИМИ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ:

• найбільш повний облік гострих захворювань

• більша економічність

• виявлення хвороб на початкових стадіях

• достатньо повний облік хронічних захворювань при систематич­ному проведенні оглядів

10. ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ З МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАЙБІЛЬШ ПОВНИЙ ОБЛІК "ГОСТРИХ" ЗАХВОРЮВАНЬ:

- медичні огляди

* звертання за медичною допомогою

• переписи хворих

• опитування населення

11. ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ З МЕТОДІВ ВИВЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАЙБІЛЬШ ПОВНИЙ ОБЛІК "ХРОНІЧНИХ" ЗАХВОРЮВАНЬ:

• звертання за медичною допомогою

• опитування населення

• переписи хворих

* медичні огляди

- причини смерті

12. ПРИНЦИПИ, НА ЯКИХ ПОБУДОВАНА МІЖНАРОДНА СТА­ ТИСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МКХ-10:

* спільна етіологія

- функціональний

* локально-патогенетичний

86

87

• спільний патогенез

• локально-етіологічний -фізіологічний

13.НАЙБІЛЬШ ПОВНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ СТРАХОВОЇ ТА ПРИВАТ­НОЇ МЕДИЦИНИ МОЖЕ БУТИ ОТРИМАНА ЗА ДАНИМИ:

• профілактичних оглядів

• про причини смерті

• опитування населення

• спеціальних вибіркових досліджень

- звертань по медичну допомогу

14. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАХВО­РЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ:

- документація служб соціального страхування

• документація лікарів загальної практики

• документація про госпіталізацію хворих

• дані опитування вибіркових груп населення

- результати комплексних медичних обстежень

і \ 15. ПРИ ОБЧИСЛЕННІ РІЗНИХ ІНТЕНСИВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ МОЖУТЬ БУТИ ВИКО­РИСТАНІ ДАНІ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ:

- осіб, що підлягають медичним оглядам

• всього населення

• працюючих

• окремих віково-статевих груп

• оглянутих при попередніх, періодичних та цільових оглядах

- госпіталізованих до стаціонару

16.ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ І ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:

• історія розвитку дитини

• медична карта амбулаторного хворого

* статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу

- статистична карта хворого, що вибув із стаціонару

* талон амбулаторного пацієнта

17. ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАПОВНЮЮТЬСЯ НА ПАЦІЄН­ТА, ЯКИЙ ХВОРІЄ ПРОТЯГОМ ДЕКІЛЬКОХ РОКІВ НА ЦУКРО­ВИЙ ДІАБЕТ Г ПРИЇХАВ НА ПОСТІЙНЕ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ З ІНШОГО МІСТА:

* медична карта амбулаторного хворого

• персональна карта робітника

• статистичний талон з позначкою "+" або талон амбулаторного хворого з відміткою "2" (в пункті "діагноз")

• статистичний талон з позначкою "-" або талон амбулаторного хворого з відміткою "З" (в пункті "діагноз")

• контрольна карта диспансерного спостереження

18.3 ПРИВОДУ ГОСТРОГО ТРАХЕЇТУ ХВОРИЙ ЗВЕРТАВСЯ ДО ПОЛІКЛІНІКИ 1003, 12.03 і 14.05. ПРИ ЦЬОМУ НАЛЕЖИТЬ ВИПИСАТИ:

- три статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою "+"

* два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою "+"

- два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою "+" і один талон з позначкою "-"

19. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗАГАЛЬНУ ЗАХВОРЮ­ ВАНІСТЬ:

- частота госпіталізації

• поширеність захворювань (загальна захворюваність)

• первинна захворюваність

• структура поширеності та первинної захворюваності

- частота ускладнень

20. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗ­ НИКА ПОШИРЕНОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ:

- абсолютне число захворювань, що виявлені при огляді

* кількість усіх зареєстрованих протягом року захворювань

- чисельність оглянутих осіб

* середньорічна чисельність населення

88

89

21. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПЕРВИН­ НОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:

• чисельність оглянутих осіб

• кількість усіх зареєстрованих протягом року захворювань

• кількість захворювань, які вперше зареєстровані в даному році

• середньорічна чисельність населення

22. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУК­ ТУРИ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗА ДАНИМИ ЗВЕРТАНЬ:

- абсолютне число захворювань, що виявлені при огляді

* абсолютне число усіх захворювань, які зареєстровані при звертаннях

- чисельність населення

• число окремих захворювань, які зареєстровані при звертаннях

• число захворювань по окремих класах хвороб, які зареєстровані при звертаннях

- число оглянутих осіб

23.ЩО СУТТЄВО ВПЛИВАЄ НА РОЗБІЖНОСТІ В РІВНЯХ ЗА­ГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ОКРЕМИХ РЕГІ­ОНІ В УКРАЇНИ:

- впровадження сучасних методів діагностики

• склад населення за віком та статтю

• повнота реєстрації захворюваності

• поєднаний вплив різних факторів навколишнього середовища

- рівень кваліфікації медичного персоналу

24. ЯКІ РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ (ПОШИРЕНОСТІ) УСІХ ХВОРОБ ЗА ДАНИМИ ЗВЕРТАНЬ ПО МЕДИЧНУ ДОПО­ МОГУ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (%о):

- 800-1100 * 1200-1500 - 1600-1700

25. ЯКІ РІВНІ ПЕРВИННОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА УСІ ХВОРО­ БИ ЗА ДАНИМИ ЗВЕРТАНЬ ПО МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ХА­ РАКТЕРНІ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (96о):

- 300-500 * 600-800 - 900 і більше

26. У СТРУКТУРІ ПОШИРЕНОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ПЕРШІ ТРИ МІСЦЯ ПОСІДАЮТЬ:

* хвороби органів дихання

• онкологічні захворювання

• ендокринні захворювання

• хвороби системи кровообігу

• хвороби органів травлення

27. ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ, ЯКЩО Є ТАКІ ДАНІ: ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ЗАРЕЄСТРО­ ВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ЧИСЛО ХВОРОБ ОРГАНІВ ДИХАННЯ:

* поширеність (загальна захворюваність) усіх хвороб

- первинна захворюваність на хвороби органів дихання

* питома вага захворювань органів дихання

- середня тривалість захворювань органів дихання

* поширеність захворювань органів дихання

28. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗ­ НИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ (ПОШИРЕНОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ) НАСЕЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ:

• число захворювань, які зареєстровані вперше в цьому році у осіб працездатного віку

• загальна чисельність населення

• число усіх захворювань, які зареєстровані у осіб працездатного віку

• чисельність населення працездатного віку

- число захворювань, які вперше виявлені у осіб працездатного віку при медичному огляді

29. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗ­ НИКІВ ПЕРВИННОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗА ДАНИМИ ЗВЕР­ ТАНЬ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ:

* число захворювань, які зареєстровані вперше в цьому році у осіб працездатного віку

• загальна чисельність населення

• число усіх захворювань, які зареєстровані у осіб працездатного віку

* чисельність населення працездатного віку

- число захворювань, які вперше виявлені в осіб працездатного віку при огляді

90

91

30. ЧИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ПОШИРЕНІСТЬ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКЩО МАЄМО ТАКІ ДАНІ: ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ЗАРЕЄСТРОВА­ НИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЧИСЛО ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗАХВОРЮ­ ВАНЬ ПО ОКРЕМИХ КЛАСАХ ХВОРОБ, ЧИСЛО ЗАХВОРЮ­ ВАНЬ У ОКРЕМИХ ВІКОВО-СТАТЕВИХ ГРУПАХ, ЧИСЛО ГОС­ ПІТАЛІЗОВАНИХ ХВОРИХ:

- так

* ні

31. ЧИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ ЗАХВО­ РЮВАНОСТІ, ЯКЩО МАЄМО ТАКІ ДАНІ: ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЗАГАЛЬНА ЧИСЕЛЬ­ НІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЧИСЛО ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ ХВОРИХ:

- так

* ні

32. ЧИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ПЕРВИННУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ (ГХ), ЯКЩО МАЄМО ТАКІ ДАНІ: ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ЗАРЕЄСТРО­ ВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЧИСЛО ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ГХ, ЯКІ ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНІ:

* так

- ні

33. СПІВІДНОШЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПЕРВИННОЇ ЗАХВОРЮВА­ НОСТІ СЕРЕД МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ ЗВЕРТАНЬ ПО МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ:

- первинна захворюваність вища серед сільського населення

* первинна захворюваність вища серед міського населення

- загальна захворюваність вища серед сільського населення

* загальна захворюваність вища серед міського населення

- рівні загальної захворюваності міського та сільського населення майже однакові

34.ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ОФІЦІЙНИХ СТАТИСТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ МОЖНА ОБЧИСЛИТИ ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ІЗ ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

- зведена відомість обліку захворюваності населення, що мешкає

в районі діяльності поліклініки

• звіт про тимчасову непрацездатність

• листок непрацездатності

- карта пацієнта, що вибув із стаціонару

35. ВКАЖІТЬ ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗАХВОРЮ­ ВАНІСТЬ ІЗ ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

• первинна захворюваність

• поширеність захворювань

• число випадків тимчасової працездатності на 100 працюючих

• число днів тимчасової втрати працездатності на 100 працюючих

• середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності

36. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТО­ ТИ ВИПАДКІВ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВІД ГІПЕРТОНІЧ­ НОЇ ХВОРОБИ (ГХ) НА ЗАВОДІ Н:

- число всіх випадків непрацездатності на заводі Н

* число осіб, що працюють на заводі Н

- число всіх осіб, що працюють на заводі Н, які отримали листки непрацездатності

* число осіб, що працюють на заводі Н і отримали листки непраце­ здатності в зв'язку з ГХ

- число днів утрати працездатності в зв'язку з ГХ

37. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТО­ ТИ ДНІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ НА ЗАВОДІ Н У ЗВ'ЯЗКУ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ (ГХ):

- число всіх днів втрати працездатності на заводі Н

• число днів втрати працездатності в зв'язку з ГХ

• число осіб, що працюють на заводі Н

• число всіх осіб, що працюють на заводі Н і отримали листки непрацездатності

• число всіх осіб, що працюють на заводі Н та отримали листки непрацездатності в зв'язку з ГХ

38.ПРИ ЯКОМУ ВИДІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ГРУПА ТРИВАЛО ТА ЧАСТО ХВОРІЮЧИХ:

- загальна захворюваність

92

93

• гостра інфекційна захворюваність

• захворюваність на найважливіші неепідемічні хвороби

* захворюваність із тимчасовою втратою працездатності

- госпіталізована захворюваність

39. ЯКІ КРИТЕРІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВІДБОРІ ГРУПИ ЧАСТО ТА ТРИВАЛО ХВОРІЮЧИХ:

- середня тривалість випадку втрати працездатності

• число випадків втрати працездатності (ВП)

• число днів ВП

• число загострень хронічного захворювання

• число звертань за медичною допомогою

* етіологічний фактор

40. ВКАЖІТЬ ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ПРИ ПОГЛИБ­ ЛЕНОМУ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

• відсоток осіб, які хворіли протягом календарного року

• відсоток осіб, які не хворіли протягом календарного року

• число випадків і днів непрацездатності залежно від статі

• число випадків і днів непрацездатності залежно від віку

* частка осіб, які тривало та часто хворіли

41. ВКАЖІТЬ КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ГРУПИ ОСІБ, ЯКІ ТРИВАЛО ХВОРІЛИ:

- 10-20 днів за рік безперервно

* 40 днів за рік у зв'язку з гострими респіраторними захворюван­ нями, бронхітом,ангіною

- 40 днів за рік у зв'язку з гострими респіраторними захворюван­ нями та гіпертонічною хворобою

* 60 днів за рік у зв'язку з етіологічно не пов'язаними захворю­ ваннями

- особи з хронічними захворюваннями

42. ВКАЖІТЬ КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ГРУПУ ОСІБ, ЩО ЧАСТО ХВОРІЛИ:

- 2-3 випадки протягом року

* 4 і більше випадків етіологічно пов'язаних захворювань за по­ точний рік

* 6 і більше випадків етіологічно не пов'язаних захворювань за поточний рік

- при наявності 3 випадків загострення хронічного захворювання за поточний рік

43. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ, ЧИСЛО ВИПАД- і КЇВ І ДНІВ УТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НА ЗАВОДІ Н. СУМАР­ НО ЗА ВСІМА ХВОРОБАМИ. ЗА ЦИМИ ДАНИМИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ:

- питому вагу хворіючих

• число випадків непрацездатності на 100 працюючих

• число днів непрацездатності на 100 працюючих

- структуру випадків і днів непрацездатності по окремих хворобах

* середню тривалість одного випадка непрацездатності з усіх хвороб

44. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ І ЧИСЛО ВИ­ ПАДКІВ І ДНІВ УТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НА ЗАВОДІ Н. СУ­ МАРНО ЗА ВСІМА ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ЗА ОКРЕМИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ. ЗА ЦИМИ ДАНИМИ МОЖНА ВИЗНА­ ЧИТИ ТАКІ ПОКАЗНИКИ:

• число випадків непрацездатності

• число днів непрацездатності всього та за окремими класами захво­рювань

• структуру випадків непрацездатності з окремих захворювань

• структуру днів непрацездатності з окремих захворювань

• середню тривалість одного випадку непрацездатності за всіма та за окремими захворюваннями

45.0БЛІКОВИЙ ДОКУМЕНТ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ І ВИВЧЕННЯ ГОСПІТАЛІЗОВАНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:

- листок обліку руху хворих

* статистична карта хворого, що вибув із стаціонару

- епікриз медичної карти стаціонарного хворого

46. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ГОСПІТАЛІЗОВАНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ:

• поширеність захворювань

• первинна захворюваність

94

95

• рівень госпіталізації (загальний та в різних групах населення)

• структура госпіталізованої захворюваності

• середня тривалість лікування

47. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ:

• число відмовлень у госпіталізації

• число ускладнень захворювань

* число випадків госпіталізації"]' по окремих захворюваннях

- число випадків повторної госпіталізації

* чисельність населення

48. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУК­ ТУРИ ГОСПІТАЛІЗОВАНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ:

- чисельність населення

• число випадків госпіталізацій по окремих захворюваннях

• число випадків госпіталізації по класах захворювань

- число випадків повторної госпіталізації

* число всіх випадків госпіталізації

49. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ РАЙОНУ, ЧИСЛО ВИПАДКІВ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ВСЬОГО ТА ЗА ОКРЕМИ­ МИ КЛАСАМИ ЗАХВОРЮВАНЬ. ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЗА ЦИМИ ДАНИМИ:

- рівень загальної захворюваності

• рівень госпіталізованої захворюваності за всіма захворюваннями

• рівень госпіталізованої захворюваності за окремими класами захворювань

- питому вагу госпіталізованих серед всього населення

* структуру госпіталізованої захворюваності за окремими захворю­ ваннями

50. РІВЕНЬ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ НА 1000 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ОСТАННІ РОКИ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ:

-до 170 * 170-200 -220-240

51. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОКАЗ­ НИКА ЧАСТОТИ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО БУЛИ ВПЕРШЕ ВИЯВ­ ЛЕНІ ПРИ ОГЛЯДІ:

- загальна чисельність населення

- число захворювань, які вперше зареєстровані серед населення

• число захворювань, які вперше виявлені при огляді

• число оглянутих осіб

- число осіб, що підлягають огляду

52. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОГЛЯНУТИХ НА ЗАВО-і ДІ, ЧИСЛО ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УСЬОГО ТА ЗА ОКРЕМИМИ КЛАСАМИ ЗАХВОРЮВАНЬ. ЗА ЦИМИ ДАНИМИ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ:

* рівні первинної захворюваності за даними оглядів за окремими класами захворювань

- питому вагу оглянутих, у яких при огляді не виявлені захворю­ вання

* структуру первинної захворюваності за класами захворювань

153. ЧАСТОТА ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ВИЯВЛЕНИХ ПРИ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДАХ, ВИЩА СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

96

97

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ОКРЕМИХ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

1. ДО НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НАЛЕЖАТЬ ХВО­ РОБИ:

• алкоголізм та наркоманія

• психічні розлади

- нервової системи

• системи кровообігу

• злоякісні новоутворення

- шкіри та підшкірної клітковини

* інфекційні та паразитарні

2. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ХВО­ РОБ ВИЗНАЧАЮТЬ:

* значні рівні госпіталізації

- витрати на медико-гігієнічне навчання населення

• високі рівні інвалідизації

• значна частота смертності

• великі потреби в спеціалізованій медичній допомозі

• значні економічні витрати суспільства

- рівномірність поширеності по окремих регіонах країнах

3. СЕРЕД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (ХСК) НАЙБІЛЬШЕ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ:

* системи кровообігу

- хвороби артерій, артеріол і капілярів

• гіпертонічна хвороба

• ішемічна хвороба серця

- хвороби вен і лімфосудин

* цереброваскулярні захворювання

4. ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ХСК В УКРАЇНІ:

* зростання смертності

- відсутність розбіжностей у захворюваності серед чоловіків і жінок

* значний рівень захворюваності, особливо у чоловіків працездат­ ного віку

- зниження смертності

98

5. ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ТА СТАТІ:

- значна у віці до ЗО років

* значна у віці після ЗО років

- вища серед чоловіків

* вища серед жінок

6. ПИТОМА ВАГА ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В СТРУК­ ТУРІ СМЕРТНОСТІ (%) ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ:

-до ЗО -30-39 -40-49 * 50-59

7. СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВО­ ОБІГУ ВИЩА СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

8. ПИТОМА ВАГА ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ В СТРУК­ ТУРІ ІНВАЛІДИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (%) ЗНАХОДИТЬСЯ В

МЕЖАХ: -10-19

* 20-29

- ЗО і більше

9. ПРОВІДНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВО­ ОБІГУ:

* паління

- етнічні

• артеріальна гіпертензія

• порушення обміну ліпідів

- вживання алкоголю

І 0. ДО СИСТЕМИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ НАЛЕЖАТЬ:

• кардіологічні кабінети поліклініки

• профільні бригади швидкої медичної допомоги -дільничні лікарні

• медичні центри

- медико-санітарні частини

* кардіологічні відділення багатопрофільних лікарень

99

- санаторії-профілакторії

* спеціалізовані санаторії

11. СУЧАСНІ ЗАХОДИ, ЯКІ МАЮТЬ ВПЛИНУТИ НА СВОЄЧАСНЕ ВИЯВЛЕННЯ ХСК:

- збільшення рівня госпіталізації

• своєчасна, рання, діагностика

• підвищення рівня санітарної культури населення

• систематичне проведення профілактичних оглядів

12. ПЕРВИННА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВО­ РОБУ (ГХ) ЗА ДВА РОКИ ПІДВИЩИЛАСЬ, А ПОШИРЕНІСТЬ ГХ ЗАЛИШИЛАСЯ НА ПОПЕРЕДНЬОМУ РІВНІ. В ЧОМУ МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНА:

- збільшилось число звертань хворих, що підлягають диспансер­ ному спостереженню

* поліпшилось виявлення ГХ

- поліпшилась якість медичної допомоги хворим на вказану патологію

13.ДО КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ПОВИННІ ВХОДИТИ ЗАХОДИ:

• соціально-економічні

• санітарно-гігієнічні

• з оптимізації способу життя -демографічні

• санітарно-освітні

14. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВО­ УТВОРЕНЬ:

- зниження демографічного навантаження

• зниження соціального статусу, суспільної активності, міжособис-тих контактів, якості життя хворого

• зниження доходу сім'ї, сирітство, удівство

- зниження інвалідності

• зміна соціально-біологічних показників суспільства

• економічні втрати суспільства

15. ОСНОВНІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ:

- зниження захворюваності та смертності

• зростання захворюваності та смертності, особливо серед чоловіків

• "омолодження" контингентів хворих

- "постаріння" контингентів хворих

16. ПИТОМА ВАГА ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ У СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ (%) ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ:

-до 10 -10-14 * 15-19 -20-25 -25 і більше

17. СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВО­ РЕНЬ БІЛЬШ ЗНАЧНА СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

* міського

- сільського

18. ДИНАМІКА СМЕРТНОСТІ ВІД РІЗНИХ ЗЛОЯКІСНИХ НОВО­ УТВОРЕНЬ У ЧОЛОВІКІВ ЗА ОСТАННІ 20 РОКІВ (за даними ВООЗ):

* знизилась смертність від раку шлунка

• підвищилась смертність від раку шлунка

• знизилась смертність від раку органів дихання

* підвищилась смертність від раку органів дихання

49. ДИНАМІКА СМЕРТНОСТІ ВІД РІЗНИХ ЗЛОЯКІСНИХ НОВО­УТВОРЕНЬ У ЖІНОК ЗА ОСТАННІ 20 РОКІВ (заданими ВООЗ):

* знизилась смертність від раку шийки матки

• підвищилась смертність від раку шийки матки

• знизилась смертність від раку молочної залози

* підвищилась смертність від раку молочної залози

20. ПРОВІДНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВО­ РЕНЬ:

• генетичні (успадкованої схильності)

• канцерогенні

- гіподинамія

21. ПРОВІДНІ ЗАКЛАДИ, ЩО НАДАЮТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ХВОРИМ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ:

• багатопрофільні міські лікарні

• центральні районні лікарні

* онкологічні диспансери

100

101

- медико-санітарні частини

* спеціалізовані центри

22. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОНКОЛОГІЧНОГО ДИСПАНСЕРУ:

- надання всіх медичних послуг

• первинна профілактика

• рання діагностика, диспансерне спостереження

- надання медико-соціальної допомоги невиліковним хворим

• лікування хворих

• організаційно-методичне керівництво ЛПЗ

23. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ІНФЕКЦІЙНУ ЗАХВО­ РЮВАНІСТЬ:

- число інфекційних захворювань, виявлених на 100 оглянутих осіб

• рівень інфекційної захворюваності

• структура інфекційної захворюваності

- відсоток осіб, які часто хворіли

• своєчасність госпіталізації

• частота госпіталізації при інфекційних хворобах

• сезонність

24.ЕПІДЕМІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ЗА ОСТАННІ П'ЯТЬ РОКІВ:

• покращилась

• погіршилась

* різко погіршилась

25. ЕПІДЕМІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ЗА ОСТАННІ РОКИ ПО­ ГІРШИЛАСЬ ЗА РАХУНОК ПІДВИЩЕННЯ ЗАХВОРЮВА­ НОСТІ:

• на киожові інфекції

• на вірусний гепатит

• на туберкульоз

• на правець

• на віспу

26. ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЛИ ПОНОВЛЕННЮ ЕПІДЕ­ МІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В СВІТІ НАПРИКІНЦІ XX СТ:

- формування стаціонарного типу вікової структури

* пристосування збудника до антитуберкульозних препаратів

* зниження захисних сил людського організму внаслідок поши­ рення імунодефіцитних станів

- недостатнє фінансування антитуберкульозних програм

, ц 27. ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА СМЕРТНОСТІ ВІД УСІХ ФОРМ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 10 РОКІВ:

• рівні захворюваності стабільні

• захворюваність знижується

• рівні смертності стабільні

• смертність знижується

• смертність зростає

• захворюваність зростає

,, 28. НАЙБІЛЬШ ВИСОКА СМЕРТНІСТЬ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ СПО­СТЕРІГАЄТЬСЯ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ:

- міського

* сільського

29. ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ТУБЕР-, ' :■* КУЛ ЬОЗУ В У КРАЇН І :

- формування стаціонарного типу вікової структури

• збільшення чисельності груп ризику

• постаріння населення

• недостатня увага лікарів загальної мережі до раннього виявлення та профілактики хвороби

• несприятлива екологічна ситуація та зниження імунітету

• погіршення матеріального стану населення

- зменшення демографічного навантаження

,-,а30. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ЗАСАДАХ:

* безкоштовності

- соціального забезпечення хворих

• спеціалізації

• доступності

• дільничності

- переваленого обслуговування контингентів працюючих

102

103

31. ПРОФІЛАКТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:

• хіміопрофілактики

• вакцинації

• санітарно-оздоровчими заходами

• соціальної профілактики

- переважного обслуговування контингентів працюючих

32. ПРОВІДНІ ЗАКЛАДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ:

- медичні центри -діагностичні центри

• спеціалізовані туберкульозні лікарні

• протитуберкульозні диспансери

104

НЕЩАСНІ ВИПАДКИ, ОТРУЄННЯ ТА ТРАВМИ

1. МЕДИКО-СОЩАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ОТРУЄНЬ І ТРАВМ ВИЗНАЧАЮТЬ:

* значна роль у смертності та інвалідності населення

- негативний вплив на здоров'я майбутніх поколінь

• значні витрати на медичну допомогу та на утримання інвалідів

• значні економічні збитки на виробництві

- витрати на медико-гігієнічне навчання населення

2. ВИДИ ТРАВМАТИЗМУ:

• виробничий

• побутовий -сімейний

• спортивний

• вуличний

- дорожньо-транспортний

* шкільний

3. ДЛЯ БІЛЬШОСТІ КРАЇН СВІТУ ХАРАКТЕРНЕ:

* зростання рівня нещасних випадків, отруєнь і травм

- зниження його рівня -стабілізація

4. СЕРЕД ПРИЧИН СМЕРТНОСТІ ТРАВМАТИЗМ ЗАЙМАЄ МІСЦЕ:

- 1 -2 *3 -4

5. ЧИ Є ТРАВМАТИЗМ ОДНІЄЮ З ТРЬОХ ОСНОВНИХ ПРИЧИН ІНВАЛІДНОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

-так

* ні

6. ЯКІ ВИДИ ТРАВМАТИЗМУ ЗАЙМАЮТЬ ПЕРШІ ТРИ МІСЦЯ:

• виробничий

• побутовий

• дорожньо-транспортний

• спортивний

105

* вуличний

- шкільний

' 7. ЯКІ ТРАВМАТИЧНІ ПОШКОДЖЕННЯ ПРЕВАЛЮЮТЬ У СТРУКТУРІ ТРАВМАТИЗМУ:

- вивихи та розтягнення

* рани, поверхневі пошкодження, забої

• черепно-мозкова травма

• переломи кісток

8. ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИНИКНЕННЯ ПОБУТОВОГО ТРАВМАТИЗМУ:

- стан довкілля

* втома

* незадовільні побутові умови

* стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, психічні розлади

9. ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИНИКНЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ:

* стан здоров'я

- рівень санітарної культури

* стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння

• незадовільний стан доріг

• стан транспортного засобу

- погані побутові умови

10. ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИНИКНЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ: '

• незадовільне знання правил техніки безпеки

• стан виробничого обладнання

- стан довкілля

* незадовільний санітарно-гігієнічний стан робочих місць

11. У ПОБУТІ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ТРАВМИ:

- черепно-мозкові

* нижніх кінцівок

• верхніх кінцівок

• кісток тулуба

12. НА ВИРОБНИЦТВІ ЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ТРАВМИ:

- черепно-мозкові

- нижніх кінцівок

* верхніх кінцівок

- кісток тулуба

13. ВИРОБНИЧА ТРАВМА ЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ СЕРЕД:

* чоловіків

- жінок

14. ЧИ ІСНУЄ ЗВ'ЯЗОК МІЖ РІВНЕМ ТРАВМАТИЗМУ ТА ПОРОЮ РОКУ:

*так

- ні

15.СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ВИТРАТ СУСПІЛЬСТВА ПОВ'ЯЗАНІ З ТРАВМАТИЗМОМ:

• безпосередньо на надання медичної допомоги

• на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності

• на виплату пенсій по інвалідності

- на покращання стану довкілля

* втрати виробництва у зв'язку з вибуттям працівника з виробництва

16. ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТРАВМОВАНИМ НА ДОГОСПІТАЛЬ- НОМУ ЕТАПІ:

* надання само- та взаємодопомоги

- збирання анамнезу на місці пригоди

• надання медичної допомоги на місці пригоди

• відстань до лікарні (травмпункту) не більш 25 км

- відстань до лікарні (травмпункту) не більш 40 км

17. ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТРАВМОВАНИМ НА ГОСПІТАЛЬ­ НОМУ ЕТАПІ:

- своєчасність обліку травмованих

• своєчасне та якісне проведення обстеження та лікування

• своєчасне проведення реабілітації

106

107

- раннє освідчення у медико-соціальній експертизній комісії (МСЕК)

* своєчасна доставка травмованих

,.. 18. СПЕЦІАЛІСТИ ЯКИХ ПРОФІЛІВ ЧАСТІШЕ ЗА ІНШИХ НАДА­ЮТЬ ДОПОМОГУ ТРАВМОВАНИМ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕ­ВОСТІ:

* хірург

- травматолог

* терапевт (лікар загальної практики)

- нейрохірург

19. ЗАКЛАДИ ТА ПІДРОЗДІЛИ, В ЯКИХ ПОВИННА ПЕРЕВАЖНО НАДАВАТИСЯ ДОПОМОГА ТРАВМОВАНИМ:

- долікарський кабінет поліклініки

* травмпункти територіальних амбулаторно-поліклінічних закладів

- відділення профілактики поліклініки

• травматологічне (хірургічне) відділення лікарні

• лікарня швидкої медичної допомоги

_f 0 20. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ:

- впровадження страхування нещасних випадків

• розробка та впровадження загальнодержавних профілактичних заходів

• розвиток єдиної системи організації травматологічної допомоги

- покращання лікарської експертизи при травматизмі

- 21. ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ НАЯВНІСТЬ У ПАЦІ­ЄНТА ВИРОБНИЧОЇ ТРАВМИ:

• акт про нещасний випадок (на підприємствах, установах і органі­заціях)

• листок непрацездатності

- виписка зі стаціонарної або амбулаторної карти хворого

• постанова суду на основі свідчень свідків

• довідка з травмпункту

у22.СОЦІАЛБНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗРОСТАННЮ СУЇЦИДАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ:

* різке зниження рівня життя

108

* підвищення безробіття

- поява приватної власності

• алкоголізм і наркоманія

• зростання соціальної ізоляції

• зростання кількості розлучень, нестабільних сімей

- розвиток малого та середнього бізнесу

* діяльність псевдорелігійних сект і об'єднань

23.РІВЕНЬ СУЇЦИДАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ ВИЩИЙ СЕРЕД:

- міського населення

• сільського населення

• чоловіків

- жінок

109

МЕДИКО-СОЦІАЛЬШ АСПЕКТИ ВІЛ/СНІДу

1. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІЛ/СНІДу ОБУМОВЛЕНЕ:

• ураженням, головним чином, осіб груп "ризику"

• складністю діагностики СНІДу

• високими темпами росту захворюваності та смертності

• великими витратами на організацію медичної допомоги

• великими економічними витратами на соціальну допомогу

• ураженням, головним чином, осіб молодого працездатного віку

• соціальними причинами виникнення та поширення пандемії

- відсутністю засобів профілактики та лікування

2. СОЦІАЛЬНІ ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ ПАНДЕМІЇ СНІДу:

- війни, катастрофи

• урбанізація в Африці

• гомосексуалізм, наркоманія, проституція

- широке використання крові та її компонентів

* підвищення темпів міграції населення

- постаріння населення

3. ОСНОВНІ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАНДЕМІЇ СНІДу:

- темпи зростання числа нових випадків знижуються

* захворюваність щорічно зростає

- захворюваність щорічно знижується

* зменшується середній вік хворих на СНІД

- збільшується середній вік хворих на СНІД

4. НАСЛІДКИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВІЛ/СНІДу:

- зниження демографічного навантаження

• збільшення смертності

• економічні втрати

• збільшення потреби в медичній допомозі

- зниження інвалідності

5. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВШ-ІНФЕКЦІЇ:

* статевий (гомо-, гетеро-, бісексуальний)

- повітряно-крапельний

* від матері до дитини (антенатальний, інтранатальний, при году­ ванні немовлят молоком матері)

ПО

• кров'яний (донорський, з препаратами крові, з медичними інструментами)

• трансплантаційний

- побутовий

6. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВІЛ/СНІДу:

- рівень госпіталізації

• захворюваність

• розповсюдженість

• інфікованість -летальність

7. В УКРАЇНІ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ ГОЛОВНИМ ЧИНОМ ВІД:

* співвітчизників

- іноземців -туристів

8. В УКРАЇНІ НА ОБЛІКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ:

* хворі иаСНІДтаВІЛ-інфіковані

- всі підозрювані наВІЛ-інфекцію

9. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНУ ДОПОМОГУ ХВОРИМ НА СНІД І ВІЛ-ІНФІКОВАНИМ В УКРАЇНІ НАДАЮТЬ:

• Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом

• обласні (міські) центри профілактики та боротьби зі СНІДом

- станції переливання крові

• кабінети довіри

• кабінети інфекційних захворювань поліклінік

• спеціалізовані блоки СНІДу при інфекційних і багатопрофільних лікарнях

- санаторії

10. ПРИНЦИПИ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВІЛ- ІНФІКОВАНИМИ ТА ХВОРИМИ НА СНІД:

* доступність

- забезпечення санаторно-курортним лікуванням

• безкоштовність

• конфіденційність

111

- повне матеріальне забезпечення

* поєднання медичної, психологічної та юридичної допомоги

11. ПЕРЕД- І ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРИ ОБСТЕ­ ЖЕННІ НА ВІЛ/СНІД В УКРАЇНІ ПРОВОДЯТЬ СПЕЦІАЛІСТИ:

• національного комітету зі СНІДу

• Європейського центру моніторингу ВІЛ/СНІДу

* кабінетів довіри

- спеціалізованих блоків СНІДу

12. СТРАТЕГІЯ ТА ТАКТИКА ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ У СВІТІ:

* вибірковий епіднагляд

- масовість

* добровільність обстеження

- примусовість

* безкоштовність

13. ПРОФІЛАКТИКА СНІДу ПЕРЕДБАЧАЄ:

* пропаганду заходів профілактики СНІДу серед усіх верств насе­ лення

- вакцинацію "груп ризику"

* профілактику перинатальної передачі ВІЛ-інфекцій

- ізоляцію хворих на СНІД і носіїв

• суворе дотримання норм протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах

• виконання вимог нормативно-правових документів

14. ЦІЛІ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ВООЗ ПО БОРОТЬБІ ЗІ СНІДом:

• запобігання новим випадкам СНІДу

• допомога ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД

• координація дій всіх країн під егідою ВООЗ

• ізоляція всіх хворих та носіїв

• імунізація проти ВІЛ-іифекції

15. НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ БОРОТЬБИ ЗІ СНЩом ПЕРЕДБАЧАЄ:

• розгортання регіональних діагностичних центрів

• створення системи моніторингу ВІЛ-інфекцій серед населення

- забезпечення житлом хворих на СНІД

112

АЛКОГОЛІЗМ І НАРКОМАНІЯ

1. НА ПОШИРЕНІСТЬ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ ВПЛИ­ ВАЮТЬ ФАКТОРИ:

* соціальні

- клімато-географічні

• біологічні

• психофізіологічні

2. ЯКІ ВІКОВІ ГРУПИ МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ПЕРІОДУ НАЙ­БІЛЬШОГО РИЗИКУ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАРКОТИКІВ (років): -до 15 * 15-19 -20-29 -30-39 -40 і більше

3. СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВИНИКНЕННЮ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

- особливості обміну речовин у окремих осіб

• низький освітній та культурний рівень

• погіршення економічної ситуації

- формування стаціонарного типу вікової структури

• неповна чи конфліктна сім'я

• непевність у майбутньому

4. МЕДИКО-БЮЛОПЧНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВИНИК­ НЕННЮ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

* особливості обміну речовин у окремих осіб

- погіршення економічної ситуації

* розлади функцій печінки, нирок

5. ПРОГНОЗ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ПОШИРЕННЯ АЛКОГО­ ЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

- сприятливий

* несприятливий

6. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОШИРЕНОСТІ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

• збільшення показників захворюваності на алкоголізм та наркоманію

• "омолодження" контингентів

• "постаріння" контингентів

• зменшення частки жінок серед осіб, які вживають алкоголь

* збільшення частки жінок серед осіб, які вживають алкоголь

113

7. МЕДИКО-БІОЛОПЧНІ НАСЛГДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

- зростання рівня правопорушень

* підвищення захворюваності та травматизму

- зростання злочинності, сімейні негаразди

* підвищення показників смертності

• скорочення середньої очікуваної тривалості життя

• негативний вплив на здоров'я майбутніх поколінь

8. СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

- підвищення захворюваності

• підвищення рівня правопорушень

• зниження інтелектуального рівня та духовності в суспільстві

• безпритульність дітей

9. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

• зниження продуктивності праці на виробництві

• зниження якості продукції

• збільшення витрат на лікування хворих і утримання інвалідів

• негативний вплив на здоров'я майбутніх поколінь

• зниження інтелектуального рівня

10. ПРОВІДНА ПРИЧИНА В СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ СЕРЕД ОСІБ, ЯКІ ЗЛОВЖИВАЮТЬ АЛКОГОЛЕМ:

• хвороби системи кровообігу

• злоякісні новоутворення

* травматизм

11. ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ СКОРОЧУЄ СЕРЕДНЮ ТРИВА­ ЛІСТЬ ЖИТТЯ НА (років):

-до 10 -10-14 * 15-19 -20 і більше

12. ЯКІ ЗАХОДИ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ В БОРОТЬБІ З АЛКОГО­ ЛІЗМОМ:

-обмежувальні -заборонні

- медикаментозні

• сучасні психотерапевтичні

• тривалі загальнодержавні та громадські заходи формування здо­рового способу життя

13.ОСНОВНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ПРОТИАЛКОГОЛЬНОЇ ПРОПА­ГАНДИ В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Є:

* людина, що вживає алкоголь

- часто та тривало хворіючі

* найближче оточення алкоголіка

14.ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

- попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

* формування установок на тверезість у підростаючого покоління

- раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

15.ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

* раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

• формування установок на тверезість у підростаючого покоління

• попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

16. ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

* попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

• раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

• формування установок на тверезість у підростаючого покоління

17. МЕДИКО-БІОЛОПЧНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

- зростання рівня правопорушень

• розповсюдження небезпечних захворювань (СИІДу, гепатиту), хвороб, що передаються статевим шляхом

• збільшення рівня психічних розладів

- соціальна деградація споживачів наркотиків

* зростання рівня смертності в молодому віці

* народження перинатально наркозалежних дітей від матерів- наркоманок

18. СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

* зростання рівня правопорушень

- збільшення рівня психічних розладів

• соціальна деградація

• зменшення кількості працездатного населення

19. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

- народження перинатально наркозалежних дітей від матерів- наркоманок

114

115

• збільшення витрат на лікування хворих і утримання інвалідів

• економічні збитки на виробництві

- соціальна деградація споживачів наркотиків

20. СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПО­МОГА, ПСИХОЛОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ПРИ АЛКОГОЛІЗМІ ТА НАРКОМАНІЇ НАДАЄТЬСЯ:

- сімейними амбулаторіями

• наркологічними диспансерами

• наркологічними лікарнями

• психіатричною службою

• об'єднаннями "анонімних алкоголіків", "анонімних наркоманів"

- діагностичними центрами

V 21. НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМИ: -заборонні

- медикаментозні

• дії по формуванню здорового способу життя

• превентивне навчання та виховання неповнолітніх

• підготовка фахівців з реалізації профілактичних програм

• координація спільних дій різних організацій, служб і відомств

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ

ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРО­ ФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* дільнично-територіальний (на засадах сімейної медицини)

• вивчення факторів ризику

• лікування вдома

• участь населення в оздоровчих програмах

• єдність лікувальної та профілактичної допомоги

• забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфіко­ваної медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі

• етапність спеціалізованого медичного забезпечення

2. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

• амбулаторно-поліклінічна

• стаціонарна

• санаторно-курортна

- санітарно-профілактична -дезінфекційна

* швидка

3. ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, В ЯКИХ НАДАЄТЬСЯ МЕДИЧНА ДОПОМОГА:

* лікувально-профілактичні

- медичні центри

• санітарно-профілактичні

• фармацевтичні (аптечні)

• медико-соціального захисту -лікарняні

- амбулаторно-поліклінічні

* інші (патологоанатомічні, судмедекспертизи, статистичні та ін.)

4. ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЛПЗ): *головний лікар(директор)

* завідувач поліклініки

- завідувач інформаційно-аналітичним відділенням

121

* заступники головного лікаря з різних розділів роботи (з медичної частини, з економічних питань та інші)

*старша медична сестра

- старші медичні сестри різних відділень

5. ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХО­ РОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПО­ МОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:

* лікувально-профілактичними акредитованими закладами

- санітарно-профілактичними закладами

• службою швидкої медичної допомоги

• окремими медичними працівниками, які мають ліцензію

6. ГРУПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (ЛПЗ):

- центри здоров'я

• лікарняні (багатопрофільні та спеціалізовані)

• переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги

• лікувально-профілактичні особливого типу

- санітарно-профілактичні

• диспансери

• амбулаторно-поліклінічні

• санаторно-курортні

- будинки дитини

7. АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

• фельдшерсько-акушерських пунктах

• консультативно-діагностичних центрах

• станціях швидкої допомоги

• пологових будинках

* здоровпунктах

- санаторіях

• амбулаторіях

• поліклініках

• консультаціях

• диспансерах

8. СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

• лікарнях загального профілю

• спеціалізованих лікарнях

пі

* медичних центрах

• санаторіях

• центрах здоров'я

* диспансерах

9. ДІАПАЗОН І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСЛУГ ВИЗНАЧАЮТЬ:

• професіоналізм і кваліфікація лікарів

• психологічна готовність населення піклуватися про стан свого здоров'я

- зростання фонду лікарняних ліжок

* достатня технічна забезпеченість закладів охорони здоров'я

- потреба в кадрах

• компетентність керівників закладів охорони здоров'я в питаннях менеджменту

• проведення ліцензування та акредитації лікувальио-профілактич-нихзакладів

10. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:

* визначення можливостей і підтвердження права лікувально- профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів

- визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються

• захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на дер­жавному рівні

• забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичпих закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичноїдопомоги

11. ПОНЯТТЯ "СТАНДАРТ" У ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я ВКЛЮЧАЄ:

* затверджений повний перелікумов, котрих необхідно дотримува­ тись у процесі роботи з метою досягнення відповідного кінцевого результату

- перелік відповідного обладнання

12. ЛІЦЕНЗУВАННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ:

* усі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності

123

- всі санітарно-профілактичні заклади

• особи, що займаються індивідуальною медичною діяльністю

• особи, що одержали дипломи цілителя та мають намір займатись народною медициною

13. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ її НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:

* первинною

- профілактичною -змішаною

• вторинною (спеціалізованою)

• третинною (вузькоспеціалізованою)

14. ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ:

• консультацію лікаря загальної практики (сімейного) -лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень

• діагностику та лікування основних найбільш поширених захво­рювань

• проведення профілактичних заходів

• направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеці-ал ізованої допомоги

• просту діагностику

• надання невідкладної допомоги

- лікування в диспансерах

15. ПОНЯТТЯ "ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА", ГОЛОВНОЮ ОСОБОЮ В ЯКІЙ Є СІМЕЙНИЙ ЛІКАР, ВКЛЮЧАЄ:

• лікування значної частини найбільш поширених захворювань

• сприяння в організації раціонального харчування в забезпеченні доброякісною водою, в проведенні санітарно-оздоровчих заходів

- надання високоспеціалізованоїдопомоги

• імунізацію населення проти основних інфекційних захворювань

• охорону здоров'я матері та дитини

- надання допомоги при захворюваннях, які рідко зустрічаються

* допомогу в вирішенні медико-соціальних проблем родини

16. ОСНОВНИЙ ОБСЯГ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПО­ МОГИ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:

*терапевтами та педіатрами (лікарями загальної практики, сімей­ ними лікарями)

• невропатологами

• хірургами

• алергологами

17. ВИДИ ЛІКАРСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ:

• територіальна терапевтична

• територіальна педіатрична

- територіальна хірургічна

• акушерсько-гінекологічна

• цехова терапевтична

• змішана

• територіальна неврологічна

* сільська лікарська

18.ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:

* кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями- спеціалістами

-лікування основних найбільш поширених захворювань

19.ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВ КУ В ГАЛУЗІ:

* складних щодо діагностики і лікування хвороб

- проведення профілактичних оглядів

* хвороб, що рідко зустрічаються

- проведення диспансеризації

20.ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ В:

- обласних лікарнях

• самостійних поліклініках

• лікарнях

- профілакторіях

* амбулаторіях

124

125

- ї 21. ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВА­ТИСЬ У:

- обласних лікарнях

• дільничних лікарнях

• лікарських амбулаторіях

- профілакторіях

* районних лікарнях

,,(,22.ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ ТА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВА­ТИСЬ У:

- сімейних лабораторіях

* спеціалізованих лікарнях

- центрах здоров'я

• диспансерах

• діагностичних центрах

• медичних центрах

- поліклінічних відділеннях об'єднаних лікарень (поліклініках)

і 23. ВИДИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

- багатопрофільні

• монопрофільні (спеціалізовані)

• для обслуговування окремих категорій населення (тих, хто постраж­дали від наслідків аварії на ЧАЕС; вагітних, породіль, дітей)

- по підготовці кадрів для охорони здоров'я (парамедиків)

24. СТРУКТУРА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРИ- НАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ):

• допоміжне та лікувально-діагностичне відділення (кабінет)

• лікувальні відділення

• реабілітаційне відділення

• приймальне відділення

• відділення екстреної допомоги

• санаторно-курортне відділення

25. РОЗДІЛИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* лікувально-діагностична

- соціально-правова

* організаційно-методична

- проведення попередніх медичних оглядів

* наукова

26. ЗМІСТ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* консультативний прийом хворих і осіб груп ризику

* амбулаторне і стаціонарне лікування (консервативне та опе­ ративне)

* лабораторно-інструментальне обстеження хворих і осіб груп ризику

- диспансерне спостереження за всіма хворими конкретного профілю

* аналіз захворюваності та якості лікування хворих у різних закладах області (міста)

- збір даних про захворюваність і якість лікування хворих у різних лікувально-профілактичних закладах області (міста) *організаційно-методичне керівництво медичною допомогою від­ повідного профілю

* підвищення кваліфікації лікарів

- проведення цільових профілактичних оглядів

27.НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ ПОЗАЛІКАРНЯНОІ' ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

• значна участь лікарів-спеціалістів у первинному обслуговуванні хворих

• невідповідність співвідношення грошових коштів, що витрача­ються та обсягів допомоги, яка надається в стаціонарі та поліклініці

• недостатній рівень амбулаторно-поліклінічної допомоги

- необгрунтована госпіталізація хворих, які могли б лікуватись у амбулаторно-поліклінічних закладах

* економічно невиправдане та необгрунтоване з медичної точки зору збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

- збільшення обсягу лікування в денних стаціонарах

28. НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* значні рівні госпіталізації

- розширення мережі денних стаціонарів

* значна тривалість перебування хворих у стаціонарах

126

127

* недостатнє використання фонду лікарняних ліжок

- низький процент відбору хворих на ліжко

29.ПОТРЕБА В РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ЧИННИКАМИ:

- зростанням вимог насамперед до збільшення обсягу лікувально- профілактичної допомоги

• зростанням вимог до покращання якості лікувально-профілак­тичної допомоги

• зростанням вартості медичної допомоги

- зменшенням вартості медичної допомоги

* незадоволеністю населення якістю лікувально-профілактичної допомоги

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги між лікувально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення

30. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАР­ НОЇ ДОПОМОГИ:

• поступова заміна лікарів-спеціалістів лікарями загальної практики (сімейними лікарями)

• значне збільшення обсягу медичної допомоги, що надається ліка-рями-спеціалістами в амбулаторно-поліклінічних умовах

- обмеження функцій долікарських кабінетів поліклінік

• надання населенню мікрорайону міста лікувально-профілактич­ної допомоги за принципом сімейної медицини

• значне поширення домашніх та денних стаціонарів

- розширення показань для госпіталізації хворих до стаціонару

* перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги зі стаціонарів до структур первинної медико-санітарноїдопомоги

31. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ДЕРЖАВНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІ­ ЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМО­ ВАХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

* наявності відповідної законодавчої бази

- централізованого управління економічною діяльністю закладів охорони здоров'я

* перебудови механізму управління системою охорони здоров'я з урахуванням розширення прав лікувально-профілактичних закладів

- достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розра­ хунку на 1 ліжко, на 1 відвідування поліклініки

• достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розра­хунку на 1 жителя

• збільшення обсягу та підвищення якості амбулаторно-поліклініч­ної допомоги

- суттєвого скорочення фонду лікарняних ліжок

• інтенсифікації діяльності стаціонару

• взаємодії закладів охорони здоров'я з іншими галузями та струк­турами

32.ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- підвищення рівня госпіталізації

• пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря

• створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально-незахищених верств населення та хворих на окремі захворювання

• підвищення якості підготовки фахівців

- значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги

* відновлення системи загальної диспансеризації населення

33.НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДО­РОВ'Я:

* пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги

- суттєве зростання рівня госпіталізації

• створення єдиного медичного простору медичних послуг

• запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування

- значне збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

34. МЕДИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕ­ДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

* чітке дотримання рівнів надання медичної допомоги

- скорочення ліжкового фонду

128

129

• поліпшення спадкоємності

• підвищення якості медичної допомоги

- розширення мережі центрів планування сім'ї

* покращання здоров'я населення

і 35. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО ^Г! МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

- поліпшення спадкоємності між різними ЛПЗ

• оптимізація та скорочення ліжкового фонду

• ефективне використання кадрових і матеріальних ресурсів

- відновлення системи загальної диспансеризації населення

ОРГАНІЗАЦІЯ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

1. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ ОБ'ЄДНАНОЇ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:

- профілакторій

* адміністративно-господарська частина

- диспансер

• стаціонар

• поліклініка

2. ПОЛІКЛІНІКА ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕ­ ЛЕННЯ МОЖЕ БУТИ:

• складовою частиною об'єднаноїлікарні

• самостійним закладом

- складовою частиною діагностичного центру

3. КАТЕГОРІЙНІСТЬ ПОЛІКЛІНІКИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

• числом структурних підрозділів

• чисельністю медичного персоналу

* числом відвідувань у зміну

4. ПИТОМА ВАГА НАСЕЛЕННЯ, ЩО ЛІКУЄТЬСЯ В АМБУЛА­ ТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ, СКЛАДАЄ (%):

• від 50 до 60

• від 60 до 70

* від 70 до 80

- більше 80

5. ЗАВДАННЯ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

• надання первинної спеціалізованої кваліфікованої допомоги (амбулаторно та вдома)

• проведення профілактичних заходів, у т.ч. протиепідемічних

- надання соціально-правової допомоги

• медико-гігієнічне навчання населення

• проведення диспансерного спостереження за різними контин­гентами

- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спосте­ реженню

130

131

- оздоровлення навколишнього середовища району обслуговування

* проведення лікарської експертизи працездатності

і:, 6. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

• лікувально-профілактичні підрозділи (відділення чи кабінети)

• відділення профілактики

• діагностичні підрозділи

• реєстратура

• кабінет невідкладної допомоги

- відділення швидкої допомоги -дезінфекційне відділення

* кабінет обліку та медичної статистики

- профілакторій

• денний стаціонар

• лікувально-допоміжні відділення (кабінети)

С-7. РОБОТА ПОЛІКЛІНИКИ ВПЛИВАЄ НА:

• рівень госпіталізації

• тривалість перебування хворих у стаціонарі

- підвищення прибутку фармацевтичних установ

• раціональне використання лікарняних ліжок

• наслідки захворювань

- ефективність щеплень

* тривалість непрацездатності

- тривалість переосвідчення інвалідів

8. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РЕЄСТРАТУРИ ПОЛІКЛІНІКИ:

* запис на прийом до лікарів поліклініки та викликів додому

• видача направлень на дослідження

• направлення на щеплення

• заповнення статистичного талону

• оформлення та зберігання медичної документації

• підбір і подача медичних карт амбулаторних хворих лікарям у випадку зберігання карт у поліклініці

• регулювання потоку пацієнтів, які звернулися до поліклініки

• довідково-інформаційне забезпечення

9. МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ МОЖУТЬ ЗБЕ­ РІГАТИСЬ:

* у реєстратурі поліклініки

- в кабінетах лікуючих лікарів

* у жителів, що обслуговуються поліклінікою

10. МЕДИЧНІ КАРТИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ У ПОЛІКЛІНІЦІ, ЯКА ОБСЛУГОВУЄ ДОРОСЛЕ НАСЕЛЕННЯ, МОЖУТЬ ЗБЕРІ­ ГАТИСЯ:

• за дільницями та номерами медичних карт амбулаторного хворого

• за номерами медичних карт амбулаторного хворого

- за дільницями та роком народження пацієнтів

• за алфавітно-номериою системою

• за вулицями, номерами будинків і квартир

її.ЗАХОДИ ПО ЗМЕНШЕННЮ ЧЕРГ У РЕЄСТРАТУРІ ПОЛІ­КЛІНІКИ:

• наявність довідкової інформації

• наявність кількості числа реєстраторів відповідно до штатного розкладу

- зберігання медичних карт амбулаторного хворого у завідувача відділення

* планування потоку відвідувачів поліклініки

- наявність змінних графіків

* наявність самозапису до лікарів

- зберігання медичних карт амбулаторних хворих у кабінеті лікарів

12. ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС ПОВТОРНИХ ХВОРИХ НА ПРИЙОМ ДО ЛІКАРЯ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:

• видачею талонів у долікарському кабінеті

• видачею талонів у реєстратурі

• видачею талонів у кабінеті лікаря

• записом у листку самозапису

13.ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОГО КАБІНЕТУ ПОЛІ­КЛІНІКИ:

- розподіл відвідувачів по кабінетах лікарів

* вимірювання артеріального тиску

132

133

* підготовка виписок з карт амбулаторного хворого

- виписка рецептів

* видача направлень на дослідження

- реєстрація відвідувачів поліклініки

* заповнення паспортної частини в листку-направленні на медико- соціальну експертну комісію (МСЕК), санаторно-курортної карки

,q! 4. ГРАФІКИ РОБОТИ ЛІКАРІВ ПОЛІКЛІНІКИ ПОВИННІ БУТИ: v-^л * сталими за початком прийому

* динамічними за тривалістю прийому

- вільними

* змінними

і 15. РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИ­ ТОРІАЛЬНІЙ ТЕРАПЕВТИЧНІЙ ДІЛЬНИЦІ: -1500 * 1700 -2000 -2500

:•• 16. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ТЕРАПЕВТИЧ­НОЇ ДІЛЬНИЦІ:

- наявність консультативних поліклініку районі

• оптимальна чисельність населення

• радіус обслуговування

• тип забудови

- наявність стаціонару вдома

; 17. СУТЬ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ:

* спостереження за постійними контингентами

- обслуговування тільки працюючих

* динамічне спостереження за хворими

- зв'язок зі стаціонаром

* ознайомлення з умовами життя та праці населення (за словами відвідувачів)

18.УМОВИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОТРИМАННЯ ДІЛЬНИЧНО-ТЕРИ­ТОРІАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ:

* оптимальна чисельність населення дільниці

- наявність стаціонару

* наявність змінного графіка прийому лікарів

* укомплектованість поліклініки дільничними лікарями

- наявність відділення профілактики

* правильна організація роботи реєстратури

■■І 19.ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДІЛЬНИЦІ ПОВИНЕН ЗАБЕЗПЕЧИТИ:

* своєчасну допомогу населенню дільниці в поліклініці та вдома

- спостереження хворих своєї дільниці в лікарні

• своєчасну госпіталізацію терапевтичних хворих (планову та ургентну)

• консультацію хворих у необхідних випадках лікарями інших спеціальностей та завідувачами відділень -

• медичну допомогу за місцем роботи

• вивчення показників профілактичної роботи поліклініки

* експертизу тимчасової втрати працездатності хворих

- проведення профілактичних щеплень

• раннє виявлення, діагностику та лікування інфекційних захво­рювань

• медико-гігієнічне навчання населення

• організацію стаціонарів удома

• диспансерне спостереження за відповідними контингентами

20.ОСНОВНІ РОЗДІЛИ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ТЕ РАПЕВТА:

* лікування хворих

- працевлаштування хворих

* проведення профілактичних заходів

- участь у роботі МСЕК

* протиепідемічна робота -лікувально-профілактична допомога за місцем роботи

- проведення профілактичних щеплень

* організаційно-методична робота

:21. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЛІКУВАЛЬНОЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА:

• лікування хворих у поліклініці та вдома

• організація стаціонару вдома

- організація заключної дезінфекції

134

• призначення хворому режиму

• організація консультацій лікарів, лабораторних досліджень і вико­нання призначень лікаря

• організація та проведення профілактичних оглядів

• медико-гігієнічне навчання та виховання населення

• вивчення захворюваності населення дільниці

• направлення хворих на стаціонарне лікування

• експертиза тимчасової непрацездатності

22. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧ­ НОГО ЛІКАРЯ-ТЕРАПЕВТА:

- вивчення смертності населення дільниці

* диспансерне спостереження за хворими, здоровими та особами з підвищеним ризиком захворювань

- лікування хворих удома *медико-гігієнічне навчання населення

* організація та проведення профілактичних оглядів

• направлення хворих на стаціонарне лікування

• експертиза тимчасової непрацездатності

23. ПРОТИЕПІДЕМІЧНА РОБОТА ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ТЕРА­ ПЕВТА:

- повідомлення про інфекційного хворого на станцію швидкої ме- дичноїдопомоги

• організація ізоляції хворих

• своєчасне виявлення інфекційних захворювань

• своєчасне повідомлення про інфекційного хворого в санітарно-епідеміологічну станцію та кабінет інфекційних захворювань район­ної поліклініки

- обов'язкова госпіталізація хворого

• спостереження за контактними особами

• диспансерне спостереження за одужуючими

- організація та проведення профілактичних оглядів

* організація поточної дезінфекції

- проведення заключної дезінфекції

24. ЗМІСТ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* запрошення диспансерних хворих на прийом до лікаря

- прийом хворих у поліклініці

* виконання призначень лікаря

- відбір хворих на госпіталізацію

• допомога лікарю під час прийому хворих

• видача направлень на дослідження

- проведення профілактичних щеплень

* заповнення облікової медичної документації під контролем лікаря

і ' 25. НЕРІВНОМІРНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИХ ЛІКА- '" РІВ-ТЕРАПЕВТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

* сезонними особливостями захворювань терапевтичного профілю

• звертанням хворих до пунктів невідкладної допомоги

• роботою лікарів за циклічною системою

• коливаннями числа відвідувань у різні дні тижня

• коливаннями числа відвідувань по годинах протягом доби

- наявністю кабінету долікарського прийому

; 26. ОБСЯГ ДОПОМОГИ ВДОМА ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ЧИННИКИ:

• склад населення за віком, статтю

• захворюваність населення

• якість і своєчасність лікування

• можливість проведення лабораторних та інструментальних дослі­джень удома

- проведення профілактичних оглядів

* забезпечення консультативної допомоги

- проведення профілактичних щеплень

27. ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ТЕРА­ПЕВТА:

* медична карта амбулаторного хворого

- звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які мешка­ ють у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу

• талон амбулаторного пацієнта

• екстрене повідомлення про інфекційне захворювання

• контрольна карта диспансерного спостереження

- книга реєстрації листків непрацездатності

* листок непрацездатності

136

* статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діаг­ нозів

- журнал обліку інфекційних захворювань

• повідомлення про хворого з встановленим діагнозом активного туберкульозу, венеричного захворювання, трихофітії, мікроспорії, корости, трахоми, психічного захворювання, раку чи іншого зло­якісного новоутворення

• довідки про тимчасову непрацездатність

- журнал щоденних призначень лікаря

28. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ З ОПТИМІЗАЦІІ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ:

- контроль якості надання спеціалізованої допомоги хворим дільниці

• розмежування сфери діяльності між дільничними лікарями та лікарями різних спеціальностей

• підвищення професійного рівня дільничних лікарів

- контроль за якістю лікування хворих дільниці в стаціонарі

29. ЗАВДАННЯ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІ­ НІКИ:

• раннє виявлення хворих та осіб з високим ризиком захворювання

• проведення профілактичних медичних оглядів

- видача направлень відвідувачам на лабораторні та інші дослідження

• організація, облік і контроль за проведенням диспансеризації

• участь у розробці плану заходів по первинній та вторинній профі­лактиці

• медико-гігієнічне навчання населення

• заповнення талону амбулаторного пацієнта

• направлення на госпіталізацію осіб, що її потребують

30. ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ:

* анамнестичний

- контрацепції

* оглядовий жіночий

• денний стаціонар

• реєстратура

* функціонально-інструментальних методів дослідження

- обліку та медичної статистики

*здорового способу життя

* взяття матеріалу для експрес-діагностики

ЗІ. СУТНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО МЕТОДУ:

- оздоровлення умов праці та побуту

• динамічне спостереження за здоров'ям диспансеризованих

• активне виявлення контингентів, які підлягають диспансеризації

• розробка та проведення заходів по профілактиці захворювань і попередженню ускладнень

• активне лікування диспансеризованих

• надання рекомендацій щодо працевлаштування

• забезпечення працевлаштування

• експертиза стійкої втрати працездатності

* повне комплексне обстеження осіб, які цього потребують

З 2. ЗАВДАННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:

- вивчення стану здоров'я населення

• раннє виявлення початкових форм захворювання та факторів ризику

• зниження захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою працездатності

- оздоровлення умов праці

• підвищення продуктивності праці

• збереження та зміцнення здоров'я населення

- профілактика інфекційних захворювань

33.ПОКАЗАННЯ ДО ВІДБОРУ ОСІБ ДЛЯ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

* медичні

- освітні

* соціальні

- сімейні обставини

34. КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГА­ЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА МЕДИЧ­НИМИ ПОКАЗАННЯМИ:

- працюючі в шкідливих і небезпечних умовах праці

* ті, що мають фактори ризику

138

139

• хворі на окремі хронічні захворювання

• часто та тривало хворіючі

• працівники харчових, комунальних і дитячих закладів

• вчителі загальноосвітніх шкіл

35. КОНТИНГЕНТИ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПІДЛЯ­ГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННЮ ЗА СОЦІАЛЬ­НИМИ ПОКАЗАННЯМИ:

* ті, що мають фактори ризику

• хворі на окремі хронічні захворювання

• часто та тривало хворіючі

• постраждалі від Чорнобильської катастрофи

• працюючі в шкідливих і небезпечних умовах праці

• працівники харчових, комунальних і дитячих закладів

• вчителі загальноосвітніх шкіл

36. МЕТОДИ ВІДБОРУ КОНТИНГЕНТІВ ДЛЯ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

* профілактичні огляди

- паспортизація лікувально-профілактичних закладів

• звертання в лікувально-профілактичні заклади

• обстеження контактних з інфекційними захворюваннями

• перепис населення

• анамнестичний

37. ВИДИ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ В ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ:

• періодичні

• цільові -лікарські

• щоквартальні

• щорічні -амбулаторні

* попередні

38. ЦІЛЬОВІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

- обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу

* виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

- періодичного обстеження певних контингентів працівників

ІИ 39. ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

* обстеження певних контингентів населення при прийомі на ро­ боту, навчання

• виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

• періодичного обстеження певних контингентів працівників

:Ч 40. ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ ДЛЯ:

• обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу

• виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень тощо)

* періодичного обстеження певних контингентів працівників

/41.ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВО­ДЯТЬСЯ СЕРЕД КОНТИНГЕНТІВ:

• працюючих в шкідливих і небезпечних умовах праці

• водіїв індивідуальних транспортних засобів

• працівників системи громадського харчування

• працівників системи побутового обслуговування

- викладачів вузів

* вчителів шкіл і працівників дошкільних установ

- службовців різних установ

* постраждалих від Чорнобильської катастрофи

• осіб пенсійного віку

• недекретованих груп населення

. 42. ЕТАПИ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:

• виявлення та формування контингентів для диспансерного спо­стереження

• повне обстеження диспансеризованих

- працевлаштування осіб, які підлягають диспансерному спосте­ реженню

* диспансерне спостереження та лікування відповідних контин­ гентів

140

141

- направлення на МСЕК

* оцінка ефективності диспансеризації

43.НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ .'■ ВПЛИВАЮТЬ:

- наявність у поліклініці відділення відновлювального лікування

• координація діяльності лікуючих лікарів

• застосування всіх необхідних методів діагностики та лікування

- наявність у поліклініці денного стаціонару

• виконання пацієнтами рекомендацій лікаря

• соціально-економічні умови житія та праці пацієнта

44. ВИДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ) ХВОРИХ І РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- освітня

* медична

- правова

• соціальна

• професійна

45. ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУ­ ВАННЯ:

* своєчасний початок

- визначення групи інвалідності

• безперервність

• комплексність -дільничність -лікування вдома

46. ОСНОВНИМ ЗАВДАННЯМ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Є:

• набуття навичок у користуванні транспортом, побутовими при­ладами

• адаптація до звичного способу життя

* максимальне відновлення працездатності людини

- лікарсько-трудова експертиза

47. МЕТОДИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ:

- допомога у виборі нової професії

- адаптація до звичного способу життя

• трудотерапія

• лікувальна фізкультура (ЛФК)

• механотерапія

• фізіотерапія

• психотерапія

• ' 48. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ Є:

- максимальне відновлення працездатності людини

* допомога у виборі нової професії

- відшкодування економічних втрат від хвороби

* адаптація до умов житгя та самообслуговування

49. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮЧАЄ:

• допомогу в підготовці до нової професії -трудотерапію

• соціально-правову допомогу у зв'язку з захворюванням або інва­лідністю

• допомогу у працевлаштуванні

- механотерапію

* побутову реадаптацію

гМ50. ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ВКЛЮЧАЄ:

• лікарсько-трудову експертизу

• психологічну експертизу

• професійне навчання

- механотерапію

* працевлаштування -трудотерапію

51.ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ ВІДДІЛЕННЯ В:

* багатопрофільних стаціонарах

- діагностичних центрах

• медичних центрах

• поліклініках

- центрах здоров'я

* санаторіях

142

143

52. ОСНОВНІ КАБІНЕТИ ВІДДІЛЕННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ПОЛІКЛІНІКИ:

• фізіотерапевтичний

• голкорефлексотерапії

• долікарського прийому

• експрес-методів дослідження

* механотерапії *ЛФК

- кабінет здорового способу житгя *трудотерапії

* масажу

53. ФУНКЦІЇ ЛІКАРІВ-СПЕЦІАЛЇСТІВ МІСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

• діагностика захворювань даного профілю

• лікування та реабілітація значної частини хворих в поліклініці

• розрахунок вартості лікування

• диспансеризація всіх хворих відповідного профілю

• організація профілактичних оглядів населення

• участь у проведенні профілактичних оглядів населення

• участь у медико-гігієнічному навчанні

• проведення експертизи працездатності

54. ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:

• забезпечення своєчасного виявлення інфекційних захворювань

• забезпечення консультативною допомогою з діагностики та ліку­вання хворих

* проведення заходів по підвищенню кваліфікації медичного персоналу з питань інфекційної патології

* аналіз інфекційної захворюваності та роботи по проведенню про­ філактичних щеплень

• аналіз загальної захворюваності

• проведення профілактичних оглядів

• проведення заключної дезінфекції

• лікування інфекційних хворих у поліклінічних умовах і подальше лікування реконвалесцентів і їх диспансерне спостереження

• облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв і пара-зитоносіїв

55. СУЧАСНІ ФОРМИ СТАЦІОНАРОЗАМІНЮЮЧОІ' ПОЗАЛІКАР- НЯНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ:

* денні стаціонари в поліклініках (амбулаторіях)

- пункти невідкладної допомоги в поліклініках

• стаціонари вдома

• відділення "хірургії одного дня"

- відділення сестринського догляду

56. ЗАВДАННЯ ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:

- проведення первинної профілактики

• більш повне задоволення потреб населення в стаціонарній допомозі

• інтенсифікація роботи поліклініки в умовах впровадження еконо­мічних методів управління охороною здоров'я

• раціональне використання ліжкового фонду

• диспансерне спостереження за окремими контингентами

• обстеження контингентів, що працюють

57. СТРУКТУРА ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ: -долікарський кабінет

• кабінет лікаря

• процедурний кабінет

• палати для перебування хворих

- анамнестичний кабінет

• кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих

• кабінет (кімната) для прийому їжі

- приймальне відділення

58.КОГО НАПРАВЛЯЮТЬ НА ЛІКУВАННЯ ДО ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ:

* тих, що не потребують строгого постільного режиму

- тих, що потребують цілодобового медичного спостереження та догляду

• хворих, здатних до активного пересування

• тих, що не мають протипоказань для лікування в позалікарняних умовах

- тих, що потребують вузькоспеціалізованої медичної допомоги

144

145

(59. В ДЕННИХ СТАЦІОНАРАХ МОЖНА ЛІКУВАТИ ХВОРИХ У V ВИПАДКАХ:

* прийому (введення) деяких медикаментів при необхідності спостереження за станом пацієнта протягом певного часу

- необхідності догляду за хворим

*потреби в невідкладній допомозі в разі погіршення стану пацієнта

під час перебування в поліклініці

*здійснення комплексу допоміжних методів лікування

- потреби цілодобового медичного спостереження

60. ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ ОБЛІКУ ТА МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ:

- організація медичних оглядів населення

• організація первинного обліку, контролю якості заповнення ста­тистичної облікової документації

• розробка первинних документів, участь у складанні звіту ліку­вально-профілактичного закладу

• участь у вивченні здоров'я населення, яке обслуговується поліклі­нікою

-облік інфекційних захворювань

* розрахунок і аналіз показників, що характеризують діяльність медичного персоналу та структурних підрозділів лікувально-про­ філактичного закладу

- планування роботи лікарів поліклініки, складання графіку роботи

61. НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ ВПЛИВАЮТЬ:

- чисельність лікарів поліклініки

• взаємодія з іншими амбулаторно-поліклінічними закладами

• рівень управління амбулаторно-поліклінічиими службами *оптимізація роботи дільничного лікаря-терапевта (лікаря загаль­ної практики), взаємодія його з іншими спеціалістами та службами

• спадкоємність у роботі поліклініки, служби швидкої медичної допомоги, лікарні

• інформованість населення та співробітників про порядок органі­зації амбулаторно-поліклінічної допомоги

• чітка робота служби інформації

- збільшення рівня госпіталізації

62. ОБОВ'ЯЗКИ СТАРШОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПОЛІКЛІНІКИ:

- допомога лікарям під час прийому хворих

• складання графіків роботи середнього та молодшого медичного персоналу

• забезпечення своєчасного виконання призначень хворим у полі­клініці та вдома

- відбір хворих на госпіталізацію

* ознайомлення підлеглого персоналу з посадовими інструкціями, охороною праці, технікою безпеки

своєчасне заміщення підлеглого персоналу при невиході його на роботу

* контроль за протиепідемічним режимом, санітарно-гігієнічним станом поліклініки

- запрошення диспансерних хворих на прийом до лікарів

* своєчасне виписування, облік, розподіл, контроль за використан­ ням медичного інструментарію, перев'язувального матеріалу, меди­ каментів

146

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

1. ПРОВІДНІ МІСЦЯ В СИСТЕМІ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ ПОСІДАЮТЬ:

• багатопрофільні лікарні

• спеціалізовані лікарні -обласні лікарні

• денні стаціонари

• лікарні швидкої медичної допомоги

2. ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ЛІКАРНІ:

• лікувально-відновлювальні

• профілактичні

- надання соціально-правової допомоги

• навчальні

• науково-дослідні

- диспансеризація окремих контингентів

3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТАЦІОНАРУ:

• надання спеціалізованої цілодобової допомоги -диспансеризація окремих контингентів

• комплексне відновлювальне лікування

• експертиза працездатності

- соціально-правова допомога

* раціональне використання ліжкового фонду

- повне задоволення потреби населення в стаціонарній допомозі

4. КАТЕГОРІЙНІСТЬ СТАЦІОНАРУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

- чисельністю лікарів

* числом лікарняних ліжок

• числом структурних підрозділів

• чисельністю медичного персоналу

5. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ СТАЦІОНАРУ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:

• спеціалізовані лікувальні відділення

• приймальне відділення

- кабінет долікарського прийому

- анамнестичний кабінет

• лікувально-допоміжні та діагностичні відділення

• адміністративно-господарська частина

• інші підрозділи (архів, кухня та інші)

- дезінфекційний відділ

6. МІНІМАЛЬНА ПОТУЖНІСТЬ ОСНОВНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВІДДІЛЕНЬ БАГАТОПРОФІЛЬІ Юї ЛІКАРНІ (число ліжок):

* 25-30 -31-40 -41-60

7. ОБОВ'ЯЗКИ СТАРШОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ СТАЦІОНАРУ:

- прийом і виписка хворих

• контроль складання та виконання графіків роботи середнього та молодшого медичного персоналу відділень

• забезпечення своєчасного виписування, обліку, розподілу, збері­гання та використанням медикаментів, перев'язувального матеріалу

• контроль за виконанням підлеглим персоналом правил внутріш­нього розпорядку, за дотриманням протиепідемічного режиму

- переведення хворих із одного до іншого відділення стаціонару

* участь у підвищенні кваліфікації середнього та молодшого медич­ ного персоналу

8. ГРУПИ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОТРЕБУ НАСЕ­ ЛЕННЯ В СТАЦІОНАРНІЙ МЕДИЧНІЙ ДОПОМОЗІ:

• рівень фінансування охорони здоров'я

• принципи фінансування охорони здоров'я

• медико-організаційні -політичні

• медико-демографічні

• соціально-економічні

- законодавчі акти

* медико-соціальні

9. ОСНОВНІ МЕДИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИ­ ВАЮТЬ НА ПОТРЕБУ НАСЕЛЕННЯ В ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ:

* обсяг і якість лікування в амбулаторних умовах

- радіус обслуговування

* розвиток стаціонарозамінюючої допомоги

148

149

* забезпеченість населення лікарями в амбулаторно-поліклінічній ланці

- повнота обстежень у поліклініці

10. ОСНОВНІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОТРЕБУ НАСЕЛЕННЯ В ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ:

- чисельність населення регіону

• рівень захворюваності населення

• спосіб життя населення

- обсяг і якість медичної допомоги

• ступінь розвитку соціальних служб

• рівень санітарної культури населення

- принципи фінансування закладів охорони здоров'я

11. ПОКАЗАННЯ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ПАЦІЄНТА НА СТАЦІО­ НАРНЕ ЛІКУВАННЯ:

• наявність невідкладних або екстрених показань до госпіталізації

• неефективність амбулаторного лікування

• необхідність проведення складних досліджень

• застосування інтенсивних методів лікування

- застосування допоміжних методів лікування хворим, здатним до активного пересування

12.0СНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ:

- виписка епікризів

• встановлення діагнозу

• реєстрація поступаючих до стаціонару

- організація стаціонару вдома

• надання довідкової інформації

• надання невідкладної допомоги

• розподіл хворих по відділеннях

• санітарна обробка хворих, що поступають до стаціонару

- обслуговування вдома хворих, які виписались зі стаціонару

* взяття матеріалу для лабораторних досліджень

13. ЗАВДАННЯ ОРДИНАТОРА СТАЦІОНАРУ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ:

• обхід, огляд хворих

• призначення лікування та діагностичних досліджень

- направлення хворих на стаціонарне лікування в інші лікувально- профілактичні заклади (відділення)

• контроль виконання середнім медичним персоналом призначень

• ведення медичної документації стаціонарного хворого

• аналіз ефективності роботи відділення

• розрахунок вартості лікування стаціонарного хворого

* участь у експертизі працездатності

14. ОБОВ'ЯЗКИ СТАРШОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ СТАЦІОНАРУ:

- прийом хворих до відділення

* складання графіків роботи підпорядкованого їй персоналу

- прийом на роботу середнього та молодшого медичного персоналу

• своєчасне заміщення працівників, які не вийшли на роботу

• систематичне поповнення відділення медичним інструментарієм медикаментами

• складання заявок на харчування, контроль його якості

• облік поступлення та виписки хворих

• контроль за своєчасним і якісним виконання медичними сестрами призначень лікарів.

15.ЗАВДАННЯ ЗАВІДУВАЧА ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ МІСЬ­КОЇ ЛІКАРНІ:

• контроль за своєчасністю та всебічністю обстеження та ліку вання хворих

• організація праці персоналу відділення, проведення заходів по підвищенню кваліфікації медичного персоналу

• аналіз ефективності роботи відділення та лікарів спеціалістів

• участь у проведенні експертизи тимчасової непрацездатності

• консультація хворих удома

• розподіл хворих, що поступають, по відділеннях

* вирішення питань прийому, переводу та виписки хворих з відділення

* організація консультацій лікарів різних спеціальностей

- розрахунок вартості стаціонарного лікування хворого

* проведення огляду хворих, що поступають до відділення стаціонару

- організація денного стаціонару

* участь у патологоанатомічних конференціях

150

иі

(16. ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ СТАЦІОНАРУ ЛІКАРНІ:

* медична карта стаціонарного хворого

- контрольна карта диспансерного спостереження

• статистична карта хворого, який вибув зі стаціонару

• журнали обліку прийому та відмовлень у прийомі до стаціонару

• лікарське свідоцтво про смерть

- звіт про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які мешка­ ють у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу

• довідка про тимчасову непрацездатність

• листок непрацездатності

*листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару

_п 17.ЗАХОДИ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ЛІЖКО-,? ВОГО ФОНДУ:

* рівномірна протягом тижня госпіталізація та виписка хворих, що лікуються у стаціонарі

- збільшення потужності стаціонару

• організація денного стаціонару та стаціонарів удома

• всебічне діагностичне обстеження хворого в поліклініці

. - якісне проведення експертизи тимчасової непрацездатності

• своєчасне виконання призначених консультацій та досліджень

• інтенсифікація діагностичного та лікувального процесів

• впровадження комплексної системи контролю якості роботи

18. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ ТА ЯКІ НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЙОГО РОБОТИ:

• склад хворих за віком, місцем проживання, тяжкістю захво­рювання

• порядок поступлення хворих до стаціонару

• обсяг і якість лікувально-профілактичної допомоги надогоспіталь-ному етапі

• своєчасність обстеження та встановлення клінічного діагнозу

• контроль лікувально-діагностичного процесу в стаціонарі

19. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ ТА ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЙОГО РОБОТИ:

- склад хворих за віком, місцем проживання, тяжкістю захворювання

* впровадження сучасних технологій обстеження та лікування

152

- обсяг і якість лікувально-профіліктичноїдопомоги на догоспіталь- ному етапі

• своєчасність обстеження та встановлення клінічного діагнозу

• контроль лікувально-діагностичного процесу в стаціонарі

;' 20. РІВЕНЬ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ НА 1000 НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 10 РОКІВ КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ: -150-160 * 170-190 -210-230

„ 21 .ЯКІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОВТОРНУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ Ц •-■ ХВОРИХ:

- відсутність територіального медичного об'єднання

• недостатнє обстеження і неповноцінне лікування

• помилки лікарів при визначенні стану здоров'я хворого

- рівень забезпеченості ліжками

* помилки при проведенні завідувачем відділення та заступником головного лікаря оцінки кінцевого результату

- використання стандартів якості

,,: 22. НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ СТАЦІОНАРУ ВПЛИВАЮТЬ: ' ^; - чисельність лікарів, що працюють у стаціонарі

• компетентність та рівень кваліфікації спеціалістів

• обгрунтування, відбір хворих на лікування

• спадкоємність у роботі поліклініки та стаціонару

• удосконалення роботи приймального відділення лікарні та відділу госпіталізації станції швидкої медичної допомоги

• інтеграція діяльності лікувальних відділень і допоміжних служб

• наявність належної матеріально-технічної бази

• впровадження нових методів діагностики та лікування в кожному відділенні

• організація денних стаціонарів у поліклініці

• розширення платних послуг

'23. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ:

- розширення показань для госпіталізації хворих до цілодобового стаціонару

* наближення до населення основних видів стаціонарної допомоги (загальнотерапевтичної, загальнохіругічноїта іншої)

- збільшення забезпеченості населення ліжками

• централізація спеціалізованих і вузькоспеціалізованих видів стаціонарної допомоги на базах потужних лікарень

• розвиток високоспеціалізованих медичних центрів

24. НОВІ ФОРМИ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ, ЩО НАДАЮТЬСЯ В ЛІКАРНЯХ

* відділення (палати) денного перебування

- стаціонари вдома

* відділення сестринського догляду

- травмпункт

1.25. ЗАВДАННЯ ВІДДІЛЕННЯ СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ:

- інтенсивне лікування хворих

• догляд, побутова реабілітація хворих похилого віку, самотніх людей

• підтримуюча терапія при довготривалому перебігу хвороби

- повне задоволення потреби населення в спеціалізованій стаціо­ нарній допомозі

26. ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ДИСПАНСЕРУ:

* активне виявлення хворих, повне обстеження та уточнення діагнозу

- проведення цільових профілактичних оглядів

* проведення відповідного лікування

- працевлаштування окремих хворих

• активне динамічне спостереження за хворими та контактними

• вивчення захворюваності на певні хвороби

• розробка профілактичних заходів

• аналіз ефективності лікування

• збільшення тривалості лікування

• розширення показань для госпіталізації хворих до цілодобового стаціонару

27.3МІСТ ПАТРОНАЖНОЇ РОБОТИ, ЯКА ПРОВОДИТЬСЯ В ДИСПАНСЕРІ:

- працевлаштування окремих хворих

* вивчення умов життя та праці хворого

- проведення профілактичних оглядів

* медико-гігієнічне навчання хворого та членів сім'ї

- вивчення захворюваності на певні хвороби

• контроль за систематичністю відвідування диспансеру

• сприяння хворому в отриманні різних видів соціальної допомоги

і id

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

1. ГРУПИ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ МЕ­ ДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ:

- різні форми власності

• соціально-економічні умови

• медико-демографічні

• медико-соціальні

• природні умови

- комунально-житлові умови

2. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГА­ НІЗАЦІЮ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ:

*рівень захворюваності та інвалідності *спосіб життя

- принципи фінансування охорони здоров'я *ступінь розвитку соціальних служб

3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

* щільність розселення мешканців

- різні форми власності

• специфіка сільськогосподарської праці

• стан шляхів сполучення у сільському районі

- комунально-житлові умови

4. МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСКОМУ НАСЕ­ ЛЕННЮ:

- специфіка сільськогосподарської праці

* особливості вікового та статевого складу жителів

- стан шляхів сполучення у сільському районі

* рівень демографічного "навантаження"

155

5. ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПО­ МОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

- наявність спеціалізованої допомоги на сільській лікарській дільниці

• етапність

• значна питома вага долікарської допомоги

- відсутність дільничності

* створення пересувних форм лікувально-профілактичної допомоги

- централізація терапевтичної допомоги на І етапі

6. ЕТАПИ В ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬ­ КОМУ НАСЕЛЕННЮ:

* обласні медичні заклади

- долікарняні заклади

* районні медичні заклади

- диспансери

* сільська лікарська дільниця

- сільська дільнична лікарня

* міжобласні та державні спеціалізовані центри

7. ЗАКЛАДИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ СІЛЬСЬКОЇ ЛІКАРСЬ­ КОЇ ДІЛЬНИЦІ:

- районна лікарня

* дільнична лікарня

- диспансер

• лікарська амбулаторія

• фельдшерсько-акушерські пункти (фельдшерські, акушерські)

- жіноча консультація

8. ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ ВРАХОВУЮТЬСЯ:

• чисельність населення

• відстань між поселеннями

• віковий склад населення

• тип забудови Особливості розселення

* площа території району

9. ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКІ ПУНКТИ ОРГАНІЗУЮТЬСЯ:

- в селах, що знаходяться на відстані І км від пунктового села з чисельністю населення 700 і більше жителів

156

* в селах, що знаходяться на відстані 2 км від пунктового села з чисельністю населення 700 і більше жителів

- в селах, що знаходяться на відстані 4 км від пунктового села з чисельністю населення менше 300 жителів

* в селах, що знаходяться на відстані 6 км від пунктового села з чисельністю населення менше 300 жителів

10. ЗАВДАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ДІЛЬНИЧНОЇ ЛІКАРНІ:

• здійснення лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів з охорони здоров'я матері та дитини

• своєчасне виявлення захворювань

• надання стаціонарної та амбулаторної допомоги населенню

• проведення заходів щодо профілактики та зниження захворюва­ності та травматизму

• надання спеціалізованої стаціонарної допомоги

• організаційно-методична робота

• запобіжний санітарний нагляд

• диспансерне спостереження за відповідними контингентами

• експертиза працездатності

11. СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОЇ ДІЛЬНИЧНОЇ ЛІКАРНІ:

• амбулаторія

• клінічна лабораторія

• стаціонар

- відділення швидкої допомоги

• рентгенографічний (флюорографічний) кабінет

• кабінет функціональної діагностики

• патологоанатомічне відділення

• кабінет обліку та медичної статистики

* фізіотерапевтичний кабінет

12. СТРУКТУРА САМОСТІЙНОЇ СІЛЬСЬКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ АМБУ­ ЛАТОРІЇ:

• кабінети лікарів -долікарський кабінет

• реєстратура

• рентген-кабінет

• фізіотерапевтичний кабінет

• клінічналабораторія

• маніпуляційний кабінет

• відділення профілактики

• кабінет обліку та медичної статистики

13. МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ У СІЛЬСЬКІЙ ЛІКАРСЬКІЙ АМБУЛА­ТОРІЇ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ШТАТНІ СПЕЦІАЛІСТИ:

• стоматолог

• акушер-гінеколог -отоларинголог

• педіатр

• офтальмолог *терапевт (сімейний лікар)

• невропатолог

14.РОЗДІЛИ РОБОТИ ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКОГО ПУНКТУ (ФАП):

*лікувально-профілактична допомога -стаціонарна допомога *санітарно-протиепідемічні заходи -проведення лабораторних досліджень

15. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА, ЯКА ЗДІЙСНЮ­ ЄТЬСЯ ФАПом:

* виконання призначень лікаря

- організаційно-методична робота

• амбулаторний прийом хворих та надання допомоги вдома

• участь в диспансеризації

• патронаж вагітних та дітей

• здійснення поточного санітарного нагляду за окремими об'єктами

• організація та проведення поточної дезінфекції

16. САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТСЯ ФАПом:

- амбулаторний прийом хворих та надання допомоги вдома

• проведення профілактичних щеплень

• виявлення інфекційних хворих та спостереження за контактними

- патронаж вагітних і дітей

* здійснення поточного санітарного нагляду за окремими об'єктами

* організація та проведення поточної дезінфекції

- участь в диспансеризації

з 17. ЗАВДАННЯ ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКОГО ПУНКТУ:

* долікарська медична допомога

• проведення профілактичних оглядів

• проведення лабораторних досліджень

* проведення профілактичних щеплень

- стаціонарна допомога

• участь у поточному санітарному нагляді

• виявлення інфекційних хворих

• патронаж вагітних і дітей

18.0БСЯГ АМБУЛАТОРНОЇ ДОПОМОГИ, ЩО НАДАЄТЬСЯ СЕРЕДНІМИ МЕДИЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ, СКЛАДАЄ ВІД ЗАГАЛЬНОГО ЧИСЛА ВІД­ВІДУВАНЬ (%):

- 20 - 39 * 40 - 59 - 60 і більше

19. НЕРІВНОМІРНІСТЬ НАВАНТАЖЕННЯ ЛІКАРІВ І СЕРЕДНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ДІЛЬ­НИЦІ ОБУМОВЛЕНА:

* особливостями сільськогосподарської праці

- наявністю виїзних (пересувних) видів амбулаторної допомоги

• сезонними особливостями захворюваності населення

• коливаннями числа відвідувань у різні дні тижня

- проведенням профоглядів на базі центральної районної лікарні

* коливаннями числа відвідувань у різні години однієї доби

20.ФОРМИ НАБЛИЖЕННЯ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДО СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ:

• виїзди лікарів дільничної лікарні (амбулаторії) для проведення прийомів населення у фельдшерсько-акушерських пунктах

• виїзди лікарів різних спеціальностей з центральної районноїлікар-ні на сільські лікарські дільниці (згідно з графіком)

- виїзди лікарів різних спеціальностей з центральної районної лікар­ ні для проведення амбулаторного прийому

* організація лікарських пересувних амбулаторій

158

HQ

* організація пересувних стоматологічних кабінетів

- організація пунктів невідкладної допомоги

21.ПЕРЕСУВНІ ЛІКАРСЬКІ АМБУЛАТОРІЇ СТВОРЮЮТЬСЯ З "• МЕТОЮ:

• надання лікарської допомоги населенню, що проживає на значній відстані від медичного закладу

• надання лікарської допомоги замість тимчасово відсутніх лікарів сільської лікарської дільниці

- проведення профілактичних оглядів всього населення, що про­ живає на території сільської лікарської дільниці

* надання лікарської допомоги у період польових робіт

- проведення профілактичних щеплень

V 22. ЗАВДАННЯ ПЕРЕСУВНОЇ ЛІКАРСЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ:

* проведення амбулаторних прийомів

- проведення лабораторних досліджень всім, хто звертається за допомогою

• проведення медичних оглядів диспансерних хворих

• надання консультативної допомоги медичним працівникам ФАПів з питань медичного обслуговування населення

• проведення запобіжного санітарного нагляду

• виявлення гострих інфекційних захворювань

23. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАК­ТИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА СІЛЬСЬКІЙ ЛІКАРСЬКІЙ ДІЛЬНИЦІ:

- розвиток долікарської допомоги

• розширення мережі лікарських амбулаторій

• наближення амбулаторної лікарської допомоги до населення (виїзні, пересувні форми)

• підвищення оснащеності сільських дільничнихлікарень

• збільшення сільських лікарських дільниць до 12-15 тис. населення

• організація диспансерів

• створення відділень сестринського догляду на базі дільничних лікарень

• поступовий перехід від фельдшерської до лікарської моделі надання ПМСД

24. ЗАКЛАДИ ДРУГОГО ЕТАПУ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПО­ МОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

• сільська лікарська дільниця

• бюро судмедекспертизи

• фельдшерсько-акушерський пункт

* районна лікарня

- сільська дільнична лікарня

• районна санітарно-епідеміологічна станція (СЕС)

• центральна районна лікарня

• центральна районна аптека

25. ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УПРАВЛІННЯ ОХО­ РОНОЮ ЗДОРОВ'Я В СІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ:

* головний лікар району (центральної районної лікарні)

• завідуючий структурним підрозділом поліклініки

• завідуючий відділенням стаціонару (центральної районної лікарні)

• заступник головного лікаря з організації медичної допомоги насе­ленню району

• районні (головні) спеціалісти

- завідуючий районною аптекою

* головні лікарі дільничних лікарень (амбулаторій)

26. ЗАВДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ ЛІКАРНІ:

• надання амбулаторної та стаціонарної спеціалізованоїлікувально-профілактичної допомоги

• організаційно-методичне керівництво роботою всіх ЛПЗ району

• надання швидкої медичної допомоги

• надання соціальної допомоги різним контингентам населення

• проведення санітарно-технічних заходів у районі

* планування та фінансування закладів охорони здоров'я району

• проведення поточної дезінфекції.

• проведення заключної дезінфекції

* здійснення консультативної допомоги

27. СТРУКТУРА ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ ЛІКАРНІ (ЦРЛ):

- амбулаторія

* поліклініка

- профілакторій

160

161

• стаціонар

• патологоанатомічний відділ -здоровпункт

• лікувально-допоміжні та діагностичні підрозділи

- станція переливання крові

• адміністративно-господарча частина

• відділення швидкої та невідкладної допомоги

• інші підрозділи (архів, кухня тощо)

• організаційно-методичний кабінет (інформаційно-аналітичне відділення)

28. МІНІМАЛЬНИЙ НАБІР ПРОФІЛЬНИХ (ОСНОВНИХ) ЛІКУ­ ВАЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ У СТАЦІОНАРАХ ЦЕНТРАЛЬНИХ РАЙОННИХ ЛІКАРЕНЬ:

* гінекологічне

• гематологічне

• гастроентерологічне

* терапевтичне

- кардіологічне

• хірургічне

• інфекційне

• неврологічне

• дитяче

• акушерське

29. ПРИ ПІДВИЩЕННІ ПОТУЖНОСТІ СТАЦІОНАРУ ЦЕНТРАЛЬ­ НОЇ РАЙОННОЇ ЛІКАРНІ ДОЦІЛЬНО ДОДАТКОВО ОРГАНІЗУ­ ВАТИ ТАКІ ВІДДІЛЕННЯ:

• кардіологічне

• отоларингологічне

- гематологічне

* гастроентерологічне

- нейрохірургічне

• офтальмологічне

• травматологічне

- психіатричне

„ ЗО. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ РО-*І> БОТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ ЛІКАРНІ:

• організація планових виїздів лікарів-спеціалістів

• аналіз показників роботи медичних закладів району

• планування та організація підвищення фахової кваліфікаціїлікарів та середніх медичних працівників

• протиепідемічна робота

• надання швидкої медичної допомоги

* вивчення та розповсюдження передового досвіду роботи ліку­ вально-профілактичних закладів

- проведення профілактичних оглядів

• аналіз показників здоров'я населення

• розробка заходів щодо покращання медичного забезпечення населення

'31. ДЛЯ ЯКИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО НАДАЮТЬ ДОПОМОГУ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ, НАЙ­БІЛЬШ ХАРАКТЕРНІ УПРАВЛІНСЬКІ ФУНКЦІЇ: -дільничних лікарень

* центральних районних лікарень

- обласних лікарень

32. ЗАВДАННЯ ГОЛОВНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ РАЙОНУ, ОБЛАСТІ:

• аналіз показників здоров'я населення

• аналіз показників діяльності лікувально-профілактичних закладів (і конкретної служби)

- визначення вартості лікування хворих

• організація підвищення кваліфікації медичних працівників

• впровадження в практику нових методів діагностики і лікування

- проведення протиепідемічних заходів

-забезпечення лікувально-профілактичних закладів діагностичною апаратурою

• аналіз скарг населення

• планування конкретної служби

162

163

33.ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ ОКРЕМИХ КОНТИНГЕНТІВ НАСЕЛЕННЯ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ НАЙБІЛЬШ ДОЦІЛЬНО ПРОВОДИТИ НА БАЗІ:

- дільничних лікарень

* центральної районної лікарні

- міської лі карні

34. ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФОГЛЯДІВ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАЙОННІЙ ЛІКАРНІ ОБУМОВ­ ЛЕНА:

* можливістю залучення до проведення оглядів спеціалістів прак­ тично всіх необхідних профілів

- можливістю забезпечити повну явку осіб, що підлягають огляду на лікарській дільниці

* можливістю проведення необхідних інструментально-лабора­ торних досліджень

35. ЗАКЛАДИ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПО­ МОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

- центральна районна лікарня

• бюро судмедекспертизи

• станція переливання крові

• обласна СЕС

- міська СЕС

* диспансери

- районна лікарня

* обласна лікарня -міська лікарня

36. ЗАВДАННЯ ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ:

* консультативна поліклінічна допомога

- проведення профілактичних оглядів

* вузькоспеціалізована стаціонарна допомога

- організація та проведення оздоровчих заходів

• організаційно-методична робота

• підвищення кваліфікаціїлікарів та середнього медичного персоналу

• розробка заходів щодо підвищення якості медичного забезпечення

• протиепідемічна робота

• поточний санітарний нагляд у лікувально-профілактичних закладах

, 37.СТРУКТУРА ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ:

• консультативна поліклініка

• стаціонар

- диспансерне відділення

• пансіонат

• адміністративно-господарча частина

- санаторій-профілакторій

* організаційно-методичний відділ (центр медичної статистики)

- бюро судмедекспертизи

* лікувально-допоміжні та діагностичні підрозділи

- відділення профілактики

• відділення екстреної та планово-консультативної допомоги

• інші підрозділи

38. ФУНКЦІЇ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ КЛІНІКИ ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ:

- надання соціально-правової допомоги

* надання консультативної допомоги хворим за направленнями ЛПЗ області та передача до ЛПЗ відповідних заключеиь

* участь у проведенні виїзних консультацій лікарями-спеціалістами в районах

* аналіз випадків розбіжностей діагнозів ЛПЗ, які направили хворого на консультацію, та консультативної поліклініки

• диспансеризація сільського населення

• проведення профілактичних оглядів

39. СПЕЦІАЛІЗОВАНА СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ:

- відділеннями дільничних лікарень

• міжрайонними відділеннями районних лікарень

• обласними диспансерами

• спеціалізованими відділеннями районних, міських, обласних лікувально-профілактичних закладів

- відділеннями сільськоїлікарськоїамбулаторії

40. ДОСИТЬ ЗНАЧНІ РІВНІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕ­ ЛЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ТАКИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ФАК­ ТОРАМИ:

- тяжкістю захворювань

164

- низькою якістю амбулаторно-поліклінічної допомоги

• переконаністю населення у високій якості лікування в стаціонарі

• складністю забезпечення догляду за хворим у домашніх умовах

41.ЗНАЧНІ РІВНІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ТАКИМИ МЕДИЧНИМИ ФАКТОРАМИ:

• тяжкістю захворювання

• недостатньою забезпеченістю амбулаторно-поліклінічною допо­могою

- складністю забезпечення догляду за хворим у домашніх умовах

• низькою якістю амбулаторно-поліклінічного лікування

• необхідністю проведення складних досліджень

- високою зайнятістю населення

42.ЗАХОДИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗБІЛЬШЕННЮ ОБСЯГУ СПЕ­ЦІАЛІЗОВАНОЇ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

* організація міжрайонних відділень

- розвиток виїзних (пересувних) амбулаторій, консультацій

• подальший розвиток вузькоспеціалізованої допомоги на базі обласних лікарень, спеціалізованих центрів

• організація окремих високоспеціалізованих відділень у ЦРЛ

- створення денних стаціонарів

43.НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАК­ТИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

• розширення спеціалізованої допомоги на першому етапі

• збільшення числа ФАПів

• суттєве збільшення забезпеченості ліжками

• переорієнтація стаціонарної допомоги на другому етапі з одночас­ним розвитком форм стаціонарозам і нюючої допомоги на першому етапі

• збереження оптимальної забезпеченості сільського населення стаціонарною допомогою

• збільшення обсягу та наближення лікарської амбулаторної допомо­ги за у мови поступової замі ни фельдшерських закладі в л і карським и

• використання ліжок дільничних лікарень для відділень сестринсь­кого догляду або як медико-соціальних

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОІ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

1. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД):

• лікувальна допомога на засадах сімейної медицини

• санітарно-оздоровчі заходи

- загальноосвітні заходи

* психологічна підтримка

2. ПЕРВИННИМ МЕДИЧНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ПЕРЕД­ БАЧЕНІ:

* забезпечення доступних послуг охорони здоров'я в розрізі сім'ї та громади клініцистами, які відповідають за більшість потреб охо­ рони здоров'я

- забезпечення лікувально-профілактичної допомоги в повному обсязі

3. НАДАННЯ ПМСД ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ВООЗ МАЄ ГРУНТУВАТИСЯ НА ЗАСАДАХ:

• широкої участі спеціалістів різних профілів у забезпеченні ліку­вально-профілактичної допомоги

• багаторівневої системи лікувально-профілактичної допомоги

* сімейної медицини (загальної практики)

4. ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ПОТРЕБУ В ЗАПРОВАДЖЕН­ НІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зменшення вартості медичної допомоги

- зростання вартості медичної допомоги

* потреба в економії коштів, які потрібно виділяти для забезпечення медичноїдопомоги

- зменшення потреби в амбулаторно-поліклінічній допомозі

* потреба врахування психологічних, соціальних, медичних аспек­ тів стану здоров'я

5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

• спостереження задосить стабільним контингентом населення

• забезпечення родині доступної, безперервної, постійної ПМСД

166

- обов'язкове лікування хворих у лікарні

• медико-соціальна підтримка родини

• вільний вибір пацієнтами сімейного лікаря

- обов'язкове закріплення певних пацієнтів за конкретними сімей­ ними лікарями

^; 6. відповідність концепції сімейного лікаря потре­бам України визначається такими обставинами:

* забезпеченням ефективної ПМСД населенню

• необхідністю збільшення рівня госпіталізації

• можливим збільшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

• можливим зменшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

• необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги міжліку-вально-профілактичними закладами різних рівнів медичного забезпечення

7. В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СІМЕЙНОЇ МЕ­ ДИЦИНИ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АМБУЛАТОРНУ ДОПОМОГУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО:

- 40-50 % пацієнтів - 60-70 % пацієнтів * 80-90 % пацієнтів

8. ОРІЄНТОВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЯКА ПРИПАДАЄ

НА ОДНОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ:

-700-800 * 1600-2000 * 2000-2500 -3000-3500

9. ЧИННИКИ, ЯКІ СТИМУЛЮЮТЬ ВИБІР ЛІКАРЯМИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- тривалість підготовки сімейного лікаря більша, ніж лікаря-спеціаліста

• тривалість підготовки сімейного лікаря менша, ніж лікаря-спеціаліста

• можливість сімейного лікаря практикувати з багатьох спеціаль­ностей

- можливість сімейного лікаря практикувати з терапії

10. ПРИЧИНИ, З ЯКИХ ЛІКАРІ УНИКАЮТЬ ВИБОРУ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- менша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спе- ціалістів

* більша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів- спеціалістів

- заробітна платня сімейних лікарів вища, ніж спеціалістів

• заробітна платня сімейних лікарів нижча, ніж спеціалістів

• спеціалісти мають більше поваги в суспільстві

11. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ ПРАЦЮВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО:

- мають змогу надавати більш кваліфіковану допомогу

• не завжди можливо працювати в групі при низькій щільності населення

• внаслідок власних характеріологічних особливостей

12. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ОБИРАЮТЬ ГРУПОВУ ПРАКТИКУ:

- внаслідок можливості працювати на територіях з низькою щіль­ ністю населення

• можуть замінити один одного на час відпустки чи захворювання

• можуть більш економно використовувати кошти на матеріально-технічне забезпечення

• можуть підвищувати свій фаховий рівень, консультуючись один з одним при виникненні складних проблем

13.СПЕЦІАЛІСТИ ТА ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У НАДАННІ ПМСД:

• сімейні лікарі

• терапевти

• педіатри

- спеціалісти вузьких профілів

• медичні сестри

• соціальні працівники

14. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:

• наданні допомоги з приводу захворювань терапевтичного та інших профілів

• відповідальності за все закріплене населення

- наданні допомоги хворим тільки терапевтичного профілю

* необхідності прийняття першого рішення щодо розв'язання проб­ лем, з приводу яких до нього звертаються пацієнти

168

169

- обов'язковій передачі хворих з хронічними та невиліковними хворобами до інших служб охорони здоров'я

• постійному догляді хворих з хронічними та невиліковними хворобами

• співпраці з колегами як з медичної сфери, так і з позамедичної сфери

,,-■ .,15. ІСНУЮЧІ МОДЕЛІ РОБОТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:

• індивідуальна

• в складі групи в умовах сімейної амбулаторії

• в об'єднанні групових практик в умовах центрів здоров'я

• в умовах спеціалізованих диспансерів

• в умовах спеціалізованих центрів

* індивідуальна чи в складі групи в умовах діючих поліклінік

16. ОБОВЯЗКИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* допомога лікарю під час прийому, при оперативних втручаннях

- відбір хворих на госпіталізацію

• виконання призначень лікаря

• проведення патронажу вагітних жінок, породіть, дітей

- оздоровлення умов праці та побуту населення

• надання при потребі екстреної медичної допомоги

• участь у медико-гігієнічному навчанні населення

- повне забезпечення медико-соціальної допомоги

17. ДОЦІЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ РЕФОРМУВАННЯ ДІЛЬ­ НИЧНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧ­ НОЇ ДОПОМОГИ НА СІМЕЙНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ:

• групова практика у вигляді об'єднання кількох лікарів загальної практики, які надають багатопрофільну допомогу населенню (до­рослому чи дитячому)

• групова практика у вигляді комплексних бригад (терапевти, пе­діатри, акушери-гінекологи)

- переважно індивідуальна практика сімейного лікаря, який обслу­ говує всю родину

_;>! ; 18.СІМЕЙНИЙ ЛІКАР ІНДИВІДУАЛЬНО ЧИ З ІНШИМИ ЛІКА­РЯМИ (ГРУПОВА ПРАКТИКА) МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ В:

* державному амбулаторно-поліклінічному закладі

- диспансері

* приватній лікарській амбулаторії

19. АМБУЛАТОРІЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ МОЖЕ БУТИ:

* самостійним амбулаторним закладом, підпорядкованим відпо­ відному органу охорони здоров'я

- підрозділом спеціалізованого медичного центру

* підрозділом державного поліклінічного закладу

20. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА СІМЕЙНОЇ АМБУЛАТОРІЇ:

- приймальне відділення

• реєстратура

• кабінети лікарів

• кабінети: оглядовий, маніпуляційний, фізіотерапії

• експрес-лабораторія

- біохімічна лабораторія

* палати денного перебування хворих

21. ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСАД СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зростання кількості прийнятих первинних хворих

- зростання рівня госпіталізації

• зменшення кількості відвідувань до вузьких спеціалістів

• зниження рівня госпіталізації

- зменшення кількості прийнятих первинних хворих

* зменшення викликів швидкої медичної допомоги

170

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ

ПІДПРИЄМСТВАМ

^tf з. основні принципи організації медичної допомоги

ПРАЦЮЮЧИМ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

* профілактична спрямованість

- платність первинної медично-санітарної допомоги

• доступність

• цехова дільничність

- єдність науки та практики

2. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА РОБІТНИКАМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НАДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- санітарно-епідеміологічними станціями

* медико-санітарними частинами

- центрами здоров'я

• лікарнями

• поліклініками

• диспансерами

.". 3. ЗАВДАННЯ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ:

* максимальне наближення до місця роботи медичної допомоги

- реорганізація фельдшерських здоровпунктів у лікарські

• участь у розробці ком плексного плану санітарно-оздоровчих заході в

• проведення спільного з СЕС, адміністрацією та профспілками підприємств санітарно-оздоровчих заходів

• запобігання та зниження захворюваності, травматизму та інва­лідності

- розробка стандартів якості медичної допомоги

4. ТИПИ МЕДИКО-САНІТАРНИХ ЧАСТИН: -змішана

* закрита

- відомча

* відкрита

- загальна

177

_t ■,. 5. ДО СТРУКТУРИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНИ ВХОДЯТЬ: \ - фельдшерський (лікарський) пункт охорони здоров'я

• поліклініка

• стаціонар

- диспансер

* жіноча консультація

6. СТРУКТУРА ПОЛІКЛІНІКИ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАС­ ТИНИ:

• кабінети цехових лікарів-терапевтів

• реєстратура

• кабінети лікарів-спеціалістів

- кабінет юриста

• відділення профілактики

• здоровпункти

- кабінети соціальних працівників

* лікувально-допоміжні та діагностичні відділення та кабінети

7. МЕДИКО-САНІТАРНА ЧАСТИНА ЗДІЙСНЮЄ:

г * кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу працюючим

• вивчення санітарно-гігієнічних умов і організації праці на підпри­ємствах

• облік і аналіз причин захворюваності, виробничого травматизму інвалідності працюючих

• організацію та проведення профілактичних медичних оглядів

• диспансерне спостереження за відповідними контингентами в зв'язку з медичними та соціальними показаннями

• розробку моделей кінцевих результатів (МКР)

• розробку стандартів якості медичної допомоги

• медико-гігієнічне навчання

• своєчасне виявлення та госпіталізацію інфекційних хворих

• поширення пересувних форм організації медичної допомоги пра­цюючим

• реорганізацію фельдшерських здоровпунктів у лікарські

* експертизу працездатності

-' 8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦЕХОВИХ ТЕРАПЕВ­ТИЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ:

- радіус обслуговування

178

* чисельність працюючих

• віковий склад працюючих

• склад працюючих за стажем

* подібність технологічних процесів

9. ТЕРАПЕВТ ЦЕХОВОЇ ДІЛЬНИЦІ ПОВИНЕН МАТИ ПІДГО­ ТОВКУ 3:

* професійної патології

• акушерства, гінекології

• гігієни праці

• неврології

• хірургії

* терапії

10. ПОПЕРЕДНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВОДЯТЬСЯ В МЕДИКО- САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:

* встановлення працездатності осіб до роботи за конкретно визна­ ченою професією

- попередження виникнення нещасних випадків

* запобігання загострень соматичних захворювань під впливом професійних факторів

- попередження поширення інфекційних захворювань

• виявлення захворювань, що становлять загрозу працюючим і продукції

• допуску до роботи осіб певного віку та статі

11. ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЕРІОДИЧНІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРОВО­ ДЯТЬСЯ В МЕДИКО-САНІТАРНІЙ ЧАСТИНІ З МЕТОЮ:

- попередження виникнення нещасних випадків

• забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я пра­цюючих

• своєчасного виявлення захворювань, що не дають змогу продов­жити роботу за даною професією

• виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на здоров'я

- попередження поширення інфекційних захворювань

•12. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ:

- попередні

179

одномоментні поточні

13. ФУНКЦІЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ЧАСТИНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРІОДИЧНОГО МЕДОГЛЯДУ:

- складання списків працюючих, які підлягають огляду

• складання календарних планів проведення оглядів

• забезпечення оглядів лікарями потрібних спеціальностей

• проведення обов'язкових регламентованих досліджень

- забезпечення з'явлення працюючих на огляд

* участь у аналізі результатів медичного огляду

14. ФУНКЦІЇ СЕС ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГ­ ЛЯДІВ:

* участь у складанні списків осіб, які підлягають оглядам (з ураху­ ванням виробничих шкідливостей)

- складання календарних планів проведення оглядів

• проведення контролю за своєчасністю оглядів

• контроль за участю необхідних спеціалістів і повнотою обстежень

- забезпечення з'явлення робітників на медогляд

• участь у аналізі результатів медичного огляду

• розробка рекомендацій щодо поліпшення умов праці

15. ФУНКЦІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГЛЯДІВ:

- контроль за якістю оглядів

• складання разом із СЕС списків осіб, які підлягають оглядам

• забезпечення своєчасного з'явлення робітників на огляд

• урахування результатів оглядів при проведенні санітарно-техніч­них і санітарно-гігієнічних заходів

• участь у аналізі результатів медоглядів

- аналіз захворюваності працюючих

16. РОЗДІЛИ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

• санітарно-технічні заходи

• санітарно-гігієнічні заходи

• лікувально-профілактична робота

180

• загальний

• кошторис

* організаційно-масова робота

17. У РОЗРОБЦІ КОМПЛЕКСНОГО ПЛАНУ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХО­ДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПОВИННІ БРАТИ УЧАСТЬ:

- працівники відповідного галузевого міністерства

• керівники та лікарі медико-санітарної частини

• адміністрація та працівники з техніки безпеки праці підприємства

• лікарі з гігієни праці СЕС

- лікарі територіальних стаціонарів

181

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ AEC

1. ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СТАТУС І СОЦІ­ АЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАС­ ЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСКОЇ КАТАСТРОФИ" (1991 РІК) ВИДІЛЕНІ ТАКІ ЗОНИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ:

• відчуження

• безумовного (обов'язкового) відселення

• гарантованого добровільного відселення

- часткового самостійного відселення

* зона посиленого радіоактивного контролю

2. ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЙ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС:

• соціальна

• медична -змішана

3. ВІДПОВІДНО ДО СОЦІАЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДА­ ЛІ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:

• учасники ліквідації наслідків аварії

• потерпілі

- особи, які самостійно покинули зони евакуації

4. СЕРЕД ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС, НАЙ­ БІЛЬШУ ГРУПУ СКЛАДАЮТЬ:

• ліквідатори аварії

• потерпілі першої категорії (евакуйовані в 1986 році)

* діти, віднесені до постраждалих

5. ВІДПОВІДНО ДО МЕДИЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛІ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ 4 ГРУПИ:

• особи, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС або її наслідків у контрольній зоні

• особи, які підлягають вивезенню (евакуації) або самостійно поки­нули зони евакуації

- все населення областей, віднесених до радіоактивно забруднених територій

• особи, які проживають на територіях спостереження (встановле­них у директивному порядку), або проживали там після аварії, перебували під диспансерним спостереженням, а потім переїхали на нове місце проживання

• діти, які народилися від осіб, віднесених до 1 -3 категорій спосте­реження

СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КА­ТАСТРОФИ ДЕРЖАВА БЕРЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:

• пошкодження здоров'я чи втрату працездатності громадянами чи їх дітьми

• втрату годувальника

- повне матеріальне забезпечення

* своєчасне медичне обстеження, лікування, визначення доз опро­ мінення

- обов'язкове забезпечення житлом

• порядок організаціїта проведення медико-соціальноїекспертизи втрати працездатності

• затвердження переліку спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи

ЗАХОДИ, ЯКІ ГАРАНТОВАНІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ КОНТИН­ГЕНТУ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ:

* пільгове безкоштовне забезпечення ліками за рецептами лікарів

• позачергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах і аптеках

• позачергове щорічне надання санаторно-курортних путівок

- повне матеріальне забезпечення

ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ ДІТЯМ-КИЯНАМ ДО 18 РОКІВ, НА­РОДЖЕНИМ У 1979-1986 РОКАХ, ГАРАНТУЄТЬСЯ:

* видача та оплата лікарняних листків по догляду за хворою дити­ ною віком до 14 років у розмірі 100 % заробітку

- пріоритет у виборі певного виду загальноосвітніх закладів

182

183

• безкоштовний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та супроводжуючій особі до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та звідти (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків

• безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів, а також без­коштовне зубопротезування (за винятком дорогоцінних металів)

9. З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО ВИРІШЕННЯ ME ДИКО-СОЦІАЛЬ­ НОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНО­ БИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПЕРЕДБАЧЕНО:

* створення Державного реєстру (ДР)

- створення інформаційно-аналітичних відділень лікарень

10. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ (ШДРЕЄСТРИ) ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТ­ РУ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

* соціологічний

- екологічний

• дозиметричний

• медичний

11. ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ПОЛЯГАЄ В:

* контролі за станом здоров'я постраждалих від Чорнобильської катастрофи

- контролі за станом матеріального забезпечення постраждалих

* вивченні найближчих і віддалених медичних наслідків у постраж­ далих осіб

12. ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО НА­ ДАЮТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПОСТРАЖДАЛИМ, НА­ ЛЕЖАТЬ:

• обласні спеціалізовані диспансери радіаційного захисту на­селення

• обласні клінічні лікарні з центрами радіаційного захисту на­селення

- центральні районні лікарні

• Київський міський центр радіаційного захисту громадян

• Кримський республіканський діагностичний центр

* Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення

-міські лікарні

13.ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЛЯГАЮТЬ У:

- аналізі захворюваності всього населення областей, віднесених до радіоактивно забруднених територій

• наданні кваліфікованої консультативної допомоги постраждалим за направленням із лікувально-профілактичних закладів

• координації заходів по диспансерному спостереженню за потерпі­лими

- матеріальному забезпеченні постраждалих

* впровадженні в роботу лікувально-профілактичних закладів нових методів діагностики та лікування постраждалих

* проведенні аналізу організації амбулаторно-поліклінічної та ста­ ціонарної допомоги населенню, потерпілому від наслідків аварії на ЧАЕС

14.ФУНКЦІЇ ЛІКАРЯ, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА МЕДИЧНЕ ЗА­БЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

-лікування постраждалих

• контроль переміщення постраждалого контингенту

• аналіз здоров'я постраждалих

- соціальна допомога постраждалим

• своєчасне внесення до державного реєстру змін у стані здоров'я

• проведення експертної оцінки якості надання допомоги цьому контингенту

15.ФУНКЦІЇ ДІЛЬНИЧНИХ І СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ СТОСОВНО ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

* повний облік постраждалих

*надання медичної допомоги в поліклініці та вдома

* направлення хворих до стаціонарів, на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування

- організація консультації в спеціалізованих медичних закладах

184

185

- забезпечення санаторно-курортного лікування

16. В ДИНАМІЦІ ЗА ПЕРІОД ВІД ДАТИ АВАРІЇ НА ЧАЕС ВІДБУ­ЛИСЯ ТАКІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ПОТЕРПІЛИХ ЗА ГРУПАМИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ:

• зростання частки групи осіб, які проживають на територіях спо­стереження

• зростання частки групи дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку

• зменшення частки дітей, які народилися від осіб, віднесених до 1-3 групи первинного обліку

• зростання частки групи осіб, які брали та беруть участь у роботах з ліквідації аварії

17.У СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДОРОСЛИХ ПОТЕРПІЛИХ ПЕРШІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ: - новоутворення.

• нервової системи та органів чуття

• органів дихання

• системи кровообігу

18.В СТРУКТУРІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПОТЕРПІЛИХ ДІТЕЙ ПРОВІДНІ ТРИ МІСЦЯ ЗАЙМАЮТЬ ТАКІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

- новоутворення

• ендокринної системи

• органів травлення

• органів дихання

ШВИДКА ТА НЕВІДКЛАДНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- єдність лікувальної та профілактичної допомоги

• територіальність

• єдність, своєчасність і безперервність лікувальних і діагностичних заходів на догоспітальному та госпітальному етапах

• переважне обслуговування окремих соціально значущих груп

• переважне використання диспансерного методу

2. ШВИДКА ТА НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ:

* службою швидкої допомоги

- центрами здоров'я

* найближчими лікувально-профілактичними закладами незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності

- санітарно-епідеміологічними станціями

3. МЕДИЧНА ДОПОМОГА В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ НАДАЄТЬСЯ ПЕРШ ЗА ВСЕ:

* спеціалізованими бригадами постійної готовності служби меди­ цини катастроф з відшкодуванням витрат із централізованих фондів

• бригадами швидкої медичної допомоги

• лікарями лікувально-профілактичних закладів

4. СТРУКТУРА СЛУЖБИ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВЕЛИКОГО МІСТА:

• лікарня швидкої медичної допомоги

• станція швидкої медичної допомоги

- пункти невідкладної медичної допомоги поліклінік -долікарські кабінети поліклінік

5. ЗАВДАННЯ СТАНЦІЇ (відділення) ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

• надання медичної допомоги хворим і постраждалим на місці випадку

• перевезення хворих при потребі екстреної допомоги (за виклю­ченням інфекційних хворих)

- виконання призначень лікаря вдома

186

187

6. СТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МАЄ ПРАВО:

* відмовляти населенню в допомозі при необгрунтованому звер­ ненні та передавати виклики при потребі до відповідних амбула­ торно-поліклінічних закладів

- проводити консультативні обстеження

• госпіталізувати хворих або потерпілих до найближчого ЛПЗ для надання екстреної медичної допомоги

• при надзвичайних ситуаціях направляти в будь-які регіони країни працівників для участі в ліквідації їх медико-санітарних наслідків

- видавати листки непрацездатності

7. СТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НЕ МАЄ ПРАВА: -госпіталізувати хворих не до лікарні швидкої медичної допомоги

• вирішувати питання тимчасової та стійкої втрати працездатності

• проводити судово-медичну експертизу, експертизу алкогольного чи наркотичного сп'яніння

• виконувати консультативні обстеження

8. ФУНКЦІЇ СТАНЦІЇ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ:

• прийом викликів від населення та забезпечення їх виконання

• надання екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим на до госпітальному етапі

- виконання призначень лікарів амбулаторій та поліклінік удома

* перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводження, до стаціонарів ЛПЗ

- участь у обстеженні диспансерних хворих

• визначення місць екстреної госпіталізації

• довідково-інформаційні послуги населення

• оперативне інформування органів управління охороною здоров'я про нещасні випадки, надзвичайні ситуації

9. СТАНЦІЯ (відділення) ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЛІКУВАЛЬНУ ДОПОМОГУ ПРИ:

- госпіталізації планових хворих

• раптових захворюваннях, які загрожують життю хворого

• нещасних випадках, отруєннях, спробах суїциду

• пологах, які сталися не в лікувальних закладах

- проведенні диспансеризації

* масових катастрофах

• виконанні призначень лікаря удома

• наданні медичної допомоги інфекційним хворим

10. КАТЕГОРІЇ СТАНЦІЙ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВИ­ ЗНАЧАЮТЬСЯ:

- кількістю виїзних бригад

* кількістю населення, що обслуговується

- кількістю лікарів

* кількістю викликів на рік

11. КАТЕГОРІЇ ПІДСТАНЦІЙ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ:

• кількістю населення, що обслуговується

• кількістю викликів на рік

• кількістю виїзних бригад

• кількістю лікарів

12. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСТАНЦІЙ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПО­ МОГИ СПРИЯЄ:

- передачі даних до амбулаторно-поліклінічних закладів про осіб, що отримали екстрену допомогу

• підвищенню оперативності роботи виїзних бригад

• скороченню запізнень бригад за викликом

• більш швидкій госпіталізації потерпілих

• зменшенню витрат часу на обслуговування

13. СТРУКТУРА СТАНЦІЇ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- приймальне відділення

* диспетчерська для прийому звернень

- допоміжно-діагностичне відділення

• консультативно-діагностична служба

• підстанції швидкої допомоги

• підрозділ транспорту

14. ВИДИ ВИЇЗНИХ БРИГАД ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

• лікарські

• фельдшерські

- сестринські

188

189

15. ТИПИ ВИЇЗНИХ БРИГАД ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

• загальнопрофільні

• спеціалізовані -змішані

• перевізні

16.ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ БРИГАД ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАЛЕЖАТЬ:

- геронтологічні

• кардіореанімаційні

• неврологічні

• інтенсивної терапії та реанімації

• психіатричні

- інфекційні

* педіатричні

- ЛОР-бригади

17. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ БРИГАДИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ:

- виконання призначень лікаря поліклініки вдома

• визначення стану пацієнта та встановлення діагнозу

• екстрена допомога потерпілим і госпіталізація при необхідності

- надання невідкладної допомоги в години роботи поліклінік

• письмова інформація хворого про надану медикаментозну допо­могу

• медична допомога при транспортуванні хворих або потерпілих до медичного закладу

18.ПИТОМА ВАГА НЕПРОФІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ ЗА ЕКСПЕРТНИМИ ДАНИМИ КОЛИВАЄТЬСЯ В

МЕЖАХ (%):

-до 10 -від 10 до 20 * від 20 до 30

19. НА ЗАПІЗНЕННЯ БРИГАД ЗА ВИКЛИКОМ ШВИДКОЇ МЕДИЧ­НОЇ ДОПОМОГИ ВПЛИВАЮТЬ:

* складання графіків роботи бригад без урахування надходження викликів за часом доби, дня тижня, місяця року

- організація спеціалізованих бригад

• значна частина непрофільних викликів

• недостатня укомплектованість бригад медичним персоналом

- наявність автоматизованої системи управління службою швидкої медичноїдопомоги

* недостатня спадкоємність у роботі амбулаторно-поліклінічних закладів і станції швидкої медичної допомоги

20. СТРУКТУРА ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- відділення госпіталізації

• приймальне відділення

• спеціалізовані лікувальні відділення

• відділення анестезіології та інтенсивної терапії

- відділення профілактики

• організаційно-методичний відділ (кабінет)

• адміністративно-господарська частина -долікарські кабінети

• діагностичні підрозділи

21. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ СТАЦІОНАРУ ЛІКАРНІ ШВИД­ КОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (ЛШМД) ВИЗНАЧАЮТЬСЯ НА­ ЯВНІСТЮ:

- денного стаціонару

• центру (блоку) реанімації

• палат інтенсивної терапії в профільних відділеннях

• служби лабораторної експрес-діагностики

- профільних відділень відновлювального лікування

22.ФУНКЦІЇ ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (ЛШМД):

• забезпечення населення цілодобовою спеціалізованою екстреною допомогою

• координація з екстреною лікувальною допомогою, що надається іншими медичними закладами

• організаційно-методична допомога медичним закладам, які на­дають екстрену допомогу

- розробка стандартів медичних технологій

* спеціалізація та підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу

190

191

* аналіз показників екстреної медичної допомоги

- аналіз стану здоров'я людини

* розробка заходів щодо поліпшення надання екстреної медичної допомоги

- надання невідкладної допомоги

23. СПЕЦИФІКА ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

• особливостями клінічного перебігу захворювань у хворих, котрі потребують швидкої допомоги

• складностями постановки діагнозу в початковий період

- спадкоємністю в роботі ЛШМД з іншими лікувально-профілак­ тичними закладами

* необхідністю визначення ступеня ризику при застосуванні різних методів діагностики та хірургічного лікування потерпілих

- своєчасним призначенням обгрунтованого лікування всім хворим, що поступили

24. ЗА ЕКСТРЕНИМИ ПОКАЗАННЯМИ ХВОРИХ ЧАСТІШЕ ГОС­ ПІТАЛІЗУЮТЬ ДО ВІДДІЛЕНЬ ТАКИХ ПРОФІЛІВ:

• інфекційні

• терапевтичні

- офтальмологічні

• травматологічні

• хірургічні

- ендокринологічні

25. НА ОБГРУНТОВАНІСТЬ СВОЄЧАСНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ХВОРИХ ЗА ЕКСТРЕНИМИ ПОКАЗАННЯМИ У ВЕЛИКИХ МІСТАХ ВПЛИВАЮТЬ:

• централізований облік вільних місць у стаціонарі

• оптимальний графік чергувань стаціонарів

- забезпеченість ліжками в середньому по місту

• якісна діагностика захворювань бригадами швидкої допомоги

• відстань від місця перебування хворого до профільного стаціонару

- чисельність населення

26. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ, ЧЕРЕЗ ВІДДІЛ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ, ВИЗНА­ ЧЕННЯ МІСЦЯ ДЛЯ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ХВОРОГО АБО ПОТЕР­ ПІЛОГО ПРИВОДИТЬ ДО:

• зменшення помилок у виборі профілю стаціонару

• скорочення часу транспортування

- покращання показників якості лікування

• рівномірного розподілу хворих і потерпілих по стаціонарах, що чергують

• оперативного змінення маршрутів госпіталізації бригадами швид­кої допомоги в разі екстреного закриття якого-небудь відділення чи лікарні

- зменшення зайнятості ліжка в стаціонарі

• скорочення затримок бригад у призначених відділеннях лікарень

• зменшення відмов у госпіталізації

27. ПУНКТ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛО­ МУ НАСЕЛЕННЮ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

• надання медичної допомоги при гострих і загостренні хронічних захворювань, які безпосередньо не загрожують життю хворого

• госпіталізацію хворих зажиттєвими показаннями

• виклик бригади швидкої допомоги за показаннями

• передачу дільничним лікарям даних про випадки обслуговування хворих на пункті медичної допомоги

• надання допомоги при пологах, які відбулися не в лікувальних закладах

• обслуговування викликів, які надійшли з вулиць, громадських місць, дошкільних та шкільних закладів

28. ПУНКТ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

• надання медичної допомоги при підвищенні температури, болю різної локалізації

• виклик бригади швидкої медичної допомоги при необхідності

• виконання викликів, що передаються завідувачами педіатричних відділень, бригадами швидкої допомоги, до дітей, яких залишили для лікування вдома

• госпіталізацію хворих дітей зажиттєвими показаннями

192

193

• надання допомоги при нещасних випадках, втраті свідомості, судомі

• обслуговування викликів, які надійшли з вулиці, дошкільних і шкільних закладів

, 29. ОСНОВНІ ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВЕДУТЬСЯ НА СТАН­ІТ ДІЯХ І ПІДСТАНЦІЯХ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- талон амбулаторного пацієнта

* карта виклику швидкої медичної допомоги

- медична карта амбулаторного хворого

• карта виїзду швидкої медичної допомоги

• супровідний листок станції швидкої медичної допомоги

ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. ЗАКЛАДИ, ЯКІ НАДАЮТЬ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ:

• пологовий будинок

• лікарня

• МСЧ (медико-санітарні частини)

- диспансери

• консультація "Шлюб та сім'я"

• поліклініка

- центри здоров'я *ФАПи

• перинатальні центри

• центри реабілітації репродуктивної функції жінок

2. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОРГАНІЗУЄТЬСЯ ЯК:

* складова частина пологового будинку

- складова частина диспансеру

• складова частина МСЧ

• складова частина міської лікарні

• складова частина самостійної поліклініки

• самостійний заклад

- складова частина діагностичного центру

3. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

• кабінети акушерів-гінекологівта інших лікарів

• реєстратура

• маніпуляційний кабінет

- відділення профілактики

• операційна

• фізіотерапевтичний кабінет

• кабінет УЗД

• денний стаціонар

• анамнестичний кабінет

• відділення профоглядів

194

195

4. ЗАВДАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

• надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги

• проведення заходів з профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та гінекологічних захворювань

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови праці

• впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування

• профілактика та лікування безпліддя

• надання соціально-правової допомоги

• проведення оздоровчих заходів на підприємствах

• аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

• медико-гігієнічне навчання

• проведення роботи з питань контрацепціїта профілактики абортів

5. ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЗДІЙСНЮЄ:

- працевлаштування вагітних жінок, які мають шкідливі умови праці

• амбулаторний прийом вагітних жінок і хворих на гінекологічні захворювання

• виявлення ускладнень вагітності та своєчасну госпіталізацію до відділення патології вагітності

• диспансерне спостереження за вагітними та гінекологічними хво­рими

• профілактичний огляд жінок

• експертизу тимчасової непрацездатності

- проведення оздоровчих заходів на підприємствах

* профілактику абортів і лікування безпліддя

- організацію дієтичного харчування вагітних

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЖІНОК НА АКУШЕРСЬКІЙ ДІЛЬНИЦІ:

-2500 -3000 *3300 -4000

7. ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВОДЯТЬ ЛІКАРІ:

* акушер-гінеколог

- невропатолог

• отоларинголог

• терапевт

196

- хірург

* стоматолог

. 8. ОПТИМАЛЬНЕ ЧИСЛО ВІДВІДУВАНЬ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬ­ТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ:

-7-Ю -12-13 * 15-16

9. ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВІДВІДУВАННЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ ВАГІТНОЮ ЖІНКОЮ, ЯКА НЕ МАЄ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТ­НОСТІ:

• 1 раз на місяць у другій половині вагітності

• 2 рази на місяць у першій половині вагітності

• 1 раз на місяць у першій половині вагітності

• 2 рази на місяць у другій половині вагітності

- 3-4 рази на місяць у другій половині вагітності

* 3-4 рази на місяць після 32 тижнів вагітності

•10. ОБОВ'ЯЗКОВІ ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДОСЛІ­ДЖЕННЯ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ:

- аналіз на ВІЛ-інфекцію

• аналіз крові

• аналіз сечі

• визначення групи крові та резус-належності

• реакція Васермана

- біохімічні дослідження *УЗД

/11. ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕ­ЖЕННЮ АКУШЕРА-ПНЕКОЛОГА (акушерський профіль):

- жінки, які мали в анамнезі багатоплідну вагітність

• здорові вагітні жінки та жінки в післяпологовому періоді

• вагітні жінки з акушерською патологією та жінки з післяполого­вими ускладненнями

• вагітні з екстрагенітальною патологією

• жінки, які хворіють на безплідність

• жінки, які мали в анамнезі аборт

197

12.ЖІНКИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДИСПАНСЕРНОМУ СПОСТЕРЕ­ЖЕННЮ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА (гінекологічний профіль):

- вагітні з екстрагенітальною патологією

• тривало та часто хворіючі на запальні процеси матки та придатків

• хворі на порушення менструального циклу

• хворі на ерозії та поліпи шийки матки

• після перенесених операцій на матці та придатках з приводу пухлин

• при наявності пухлин жіночої статевої сфери

- жінки, що мають у анамнезі аборт

* хворі на безплідність

- ті, що мали в анамнезі багатоплідну вагітність

13.ФУНКЦІЇ, ЯКІ ВИКОНУЄ ЖІНОЧА КОНСУЛЬТАЦІЯ З АНТЕ­НАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

• своєчасне взяття вагітних на спостереження

• комплексне обстеження вагітних

• вивчення умов праці вагітних

- проведення заходів щодо поліпшення умов праці жінок

* виявлення та спостереження жінок із факторами ризику

- працевлаштування жінок з факторами ризику

* рекомендації по працевлаштуванню жінок із факторами ризику

14.ОБОВ'ЯЗКИ АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХОРОНИ ПЛОДУ:

- проведення консультацій у медико-генетичному центрі для прогнозування здоров'я потомства

• направлення на консультацію до медико-генетичного центру

• забезпечення обстеження вагітної терапевтом, стоматологом та іншими фахівцями (за потребою), проведення лабораторних і функ­ціональних досліджень

• розробка рекомендацій щодо режиму дня та харчування вагітних

- оздоровлення умов праці вагітних

• забезпечення психопрофілактичної підготовки до пологів

• лікування ускладнень вагітності

- контроль за своєчасним виконанням сестрою дитячої поліклініки антенатального патронажу

15. ОБОВ'ЯЗКИ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

• підготовка до амбулаторного прийому

• виконання призначень лікаря

- збереження та облік наркотичних та сильнодіючих ліків

* допомога лікарю при проведенні оглядів, лікувальних і оператив­ них маніпуляцій

- поповнення медикаментів, перев'язувального матеріалу та інстру­ ментів

16. ЗАХОДИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

- працевлаштування жінок з факторами ризику

• раннє охоплення вагітних жінок обстеженням акушера-гінеколога

• забезпечення обстеження терапевтом вагітних жінок до 12тижнів вагітності

- удосконалення методик проведення пологів

• проведення гімнастики при тазових і неправильних передлежан-нях плоду

• виділення груп підвищеного ризику серед вагітних і спостере­ження за ними

- проведення заходів по оздоровленню умов праці

17. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЗАГАЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (до вагітності):

- оздоровлення умов навчання та праці жінок

• медико-генетичне консультування

• безперервне диспансерне спостереження за здоров'ям дівчаток і підлітків

• участь у формуванні здорового способу життя

• корекція ендокринних порушень

- імунізація жінок

18. ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЮ СТАНЦІЄЮ (до пологів):

- обстеження та виявлення ВІЛ-інфекції

* участь у формуванні здорового способу життя

198

10Q

• розробка та проведення заходів по оздоровленню умов праці

• розробка рекомендацій з раціонального харчування вагітних

• контроль за дотриманням санітарного законодавства з охорони праці жінок

• контроль за умовами праці, трудового навчання в школі

- працевлаштування жінок з факторами ризику

і 19. ОБЛІКОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

* індивідуальна карта вагітної та породіллі

- протокол патологоанатомічних розтинів

• обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні

• відомості жіночої консультації про вагітну

• медична карта амбулаторного хворого

• лікарський висновок про переведення вагітної жінки на іншу роботу

• контрольна карта диспансерного спостереження

• медична карта переривання вагітності

• карта профілактичних щеплень

20. ВИДИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ УМОВАХ:

- екстрагенітальна патологія у вагітних

• гінекологія дитячого віку

• безплідність

• гінекологічна ендокринологія

• медико-генетичне консультування

• патологія клімаксу

• невиношування вагітності

• онкогінекологія

- психотерапія

21. ПОКАЗАННЯ ДЛЯ НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ ДО МЕДИКО- ГЕНЕТИЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

• наявність абортів в анамнезі

• пізнє взяття на облік у жіночій консультації

• народження дітей з вадами розвитку

• наявність вроджених аномалій та психічних захворювань у родичів 1-3 ступеня родинної спорідненості

• мертвонародження неясної етіології

• звичні викидні

• зловживання алкоголем і куріння

• багатоплідна вагітність

22. АМБУЛАТОРНА АКУШЕРСЬКО-ПНЕКОЛОПЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВАТИСЬ У:

* сільських лікарських амбулаторіях -МСЧ

- оздоровчих пунктах

• жіночих консультаціях ЦРЛ і районних лікарнях

• ФАПах

• базових жіночих консультаціях обласних лікарень

- диспансерах

* виїзних лікарських амбулаторіях

23. СТРУКТУРА СТАЦІОНАРУ ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ:

- відділення профілактики

• приймально-пропускний блок

• фізіологічне акушерське відділення

• обсерваційне акушерське відділення

• відділення патології вагітних

- відділення реабілітації

* відділення для новонароджених

- відділення для молодшого дитинства

* гінекологічне відділення

- відділення для денного перебування вагітної

24. ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНО-ПРОПУСКНОГО БЛОКУ ПОЛО- * ГОВОГО БУДИНКУ:

- підготовка документації до виписки породіль

• розподіл вагітних по різних відділеннях

• своєчасне виявлення вагітних з підозрою на інфекційне захворю­вання з наступною госпіталізацією до обсерваційного відділення

• обстеження та санітарна обробка вагітних, породіль і гінекологіч­них хворих, які поступають до стаціонару

• інформаційно-довідкове забезпечення

201

- видача листків непрацездатності в зв'язку з пологами

* надання невідкладної допомоги

25. ЗАВДАННЯ АКУШЕРА-ПНЕКОЛОГА ВІДПОВІДНОГО ВІДДІ-I ЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ:

- підтримання зв'язку з жіночою консультацією та дитячою полі­ клінікою

• забезпечення прийому вагітних і хворих

• проведення обстеження, призначення вагітним і хворим ліків, процедур

• заповнення облікової документації

- аналіз діяльності відділення

• прийом пологів

• здійснення оперативних втручань

26.ЗАВДАННЯ ЗАВІДУВАЧІВ ВІДПОВІДНИХ ВІДДІЛЕНЬ СТА­ЦІОНАРУ:

- розподіл жінок по відповідних відділеннях

• підтримання зв'язку з жіночою консультацією щодо госпіталізації жінок

• підтримання зв'язку з дитячою поліклінікою щодо передачі ново­народжених під спостереження

• організація соціально-правового захисту жінок

27. ЗАВДАННЯ АКУШЕРКИ АКУШЕРСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ:

* підготовка жінок до огляду лікаря

- поповнення медикаментів, перев'язувального матеріалу

• допомога лікарю при проведенні маніпуляцій та оперативних втручань

• приймання неускладнених пологів і проведення первинної об­робки новонароджених

• здійснення заходів щодо запровадження сучасних методів лактації

- підтримання зв'язків з іншими ЛПЗ

* догляд за породіллею

28.ДЕННІ СТАЦІОНАРИ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ СТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ:

- акушерських відділеннях стаціонару

• жіночих консультаціях при наявності 8 та більше дільниць

• гінекологічних відділеннях

• жіночих консультаціях будь-якої потужності

• жіночих консультаціях при наявності 5-7 дільниць

29.СЕРЕД УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГІВ І ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ ПЕРЕВАЖАЮТЬ:

- розриви промежини III-IV ступеня

* пізні токсикози

- розриви матки

* кровотечі

- пологовий сепсис

30. СЕРЕД ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ ПЕРЕВАЖАЮТЬ: "

- захворювання сечостатевої системи

* захворювання системи кровообігу

- захворювання нервової системи та органів чуття

* анемії

- ендокринні порушення

31. РІВЕНЬ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОІ' ПАТОЛОГІЇ (на 100 вагітних) КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ:

-25-35 * 45-55 - 60 і більше

32. РИЗИК МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ НАЙБІЛЬШ ЗНАЧНИЙ У ВІКОВИХ ГРУПАХ (років):

-до 20 -20-29 * 30-39 -40 і більше

/-33. РІВЕНЬ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ НА 100 ТИС. ЖИВО-НАРОДЖЕНИХ В УКРАЇНІ КОЛИВАЄТЬСЯ В МЕЖАХ: -10-24 * 25-34 -40 і більше

-34.МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІ­ВЕНЬ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ:

• якість медичної допомоги

• робота служб планування сім'ї

• умови праці та побуту вагітної

- заборона абортів

202

203

* екологічна ситуація

- допомога по вагітності

35.ДО ПРОВІДНИХ ТРЬОХ ПРИЧИН МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТ­НОСТІ В УКРАЇНІ НАЛЕЖАТЬ:

* акушерська кровотеча

- пневмонії

• пізні токсикози вагітних

• сепсис

- ендокринні порушення

36. СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗДОРОВІ СКЛАДАЮТЬ (%):

- 20-29 * 30-45 - 46 і більше

37.СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я НОВОНАРОДЖЕНИХ:

-дислокація лікувальних закладів

• несприятливі психо-емоційні умови в сім'ях, де чекають дитину

• безробіття

• низький рівень матеріального забезпечення сім'ї

• складність у придбанні дитячого харчування

- недостатній розвиток інфраструктури населеного пункту

38. ОСНОВНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ З БОКУ МАТЕРІ, ЩО ВПЛИВА­ ЮТЬ НА НАРОДЖЕННЯ ХВОРИХ ДІТЕЙ ТА ДІТЕЙ З НИЗЬ­ КОЮ МАСОЮ:

- штучне запліднення

• звичні викидні

• ендокринна патологія

• аборти, що передували даній вагітності

39. ПРОВІДНІ ДВІ ПРИЧИНИ ВАД РОЗВИТКУ ПЛОДУ НА СУЧАС­ НОМУ ЕТАПІ:

* хромосомні та генетичні порушення

- токсикози вагітних

* вплив несприятливих чинників довкілля

• пізня вагітність

• екстрагенітальна патологія вагітних

• багатоплідна вагітність

40. ПРОВІДНІ ТРИ ПРИЧИНИ ПЕРИНАТАЛЬНОІ' СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ:

- гемолітична хвороба

• респіраторні порушення

• природжені аномалії

- інфекційні захворювання

* пологові травми -диспепсія

41.ПРИЧИНИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ВИСОКОМУ РІВНЮ АБОРТІВ В УКРАЇНІ:

- значна частина жінок дітородного віку в структурі населення

• погана обізнаність про наявність і можливості контрацептивів

• низька культура статевого життя

• соціально-економічна ситуація в країні

- підвищення частки віруючого населення

* недостатній розвиток служб планування сім'ї

42. НАЙЧАСТІШЕ ВАГІТНІСТЬ У ВІКОВІЙ ГРУПІ ЗО РОКІВ І БІЛЬШЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ:

* штучним перериванням вагітності

• спонтанним абортом

• пологами

43. ПІСЛЯ АБОРТІВ ВИНИКАЮТЬ УСКЛАДНЕННЯ (%): -10-20 * 21-30 -31-40

44.НАЙБІЛЬШ ВЕЛИКА НЕБЕЗПЕКА УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ АБОРТУ ВИНИКАЄ ПРИ ВАГІТНОСТІ:

* першій

- повторній -багатоплідній

45.ЛЕГАЛІЗАЦІЯ АБОРТУ НА РІВЕНЬ НАРОДЖУВАНОСТІ ВПЛИВАЄ:

- так

* ні

46. НАСЛІДКИ, ДО ЯКИХ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ЗАБОРОНА АБОРТІВ:

- зміцнення здоров'я жінок

204

205

• збільшення числа кримінальних абортів

• зростання народжуваності в перший період після заборони абортів

• збільшення числа розлучень

• зменшення числа розлучень

, 47. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

* вторинне безпліддя

- зниження імунітету

• підвищення ризику народження дитини з аномаліями розвитку

• недоношеність (при наступних вагітностях)

• підвищення частоти запальних захворювань жіночих статевих органів

- підвищення частоти екстрагенітальних захворювань

* прискорене старіння жінок

48. ПРОВІДНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ БЕЗПЛІДДЮ ЖІНОК:

- хвороби системи кровообігу

• ендокринні розлади

• запальні захворювання статевих органів

- хвороби нервової системи

* штучне переривання вагітності

V, 49. ОСНОВНІ ОБСТАВИНИ, ПІД ВПЛИВОМ ЯКИХ ЖІНКА ПРИЙ­МАЄ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИ­ВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

• незадоволення сімейним життям

• велике число дітей в сім'ї

• недостатнє матеріальне забезпечення

- достатнє матеріальне забезпечення

* пристрасті чоловіка до алкоголю

- особливості фізичного розвитку (зріст, вага)

50. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ПРОФІЛАКТИКИ АБОРТІВ:

* покращання роботи кабінетів профілактики абортів

- зміцнення здоров'я жінок

* підвищення рівня медико-гігієнічного навчання жінок

- сприяння наданню жінкам-матерям пільг у вирішенні питань, що стосуються робочого часу

• проведення соціально-економічних заходів

• забезпечення протизаплідними засобами

* навчання жінок методиці використання протизаплідних засобів

,51. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ПРИТАМАННІ ПОКАЗНИКАМ РЕПРО­ДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК В ОСТАННІ РОКИ:

* зменшення частки нормальних пологів і збільшення частоти ускладнень

- показники материнської смертності відповідають таким у розви­ нутих країнах

• підвищення рівня абортів серед молоді, в т.ч. при першій вагіт­ності

• зростання частоти екстрагенітальної патології у вагітних

• зростання частоти невиношувань вагітності (передчасних пологів і викиднів)

- зменшення частоти екстрагенітальної патологіїу вагітних

* зростання рівня безпліддя

'52.ПОКРАЩАННЮ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК БУДЕ СПРИЯТИ:

• запобігання небажаній вагітності

• зниження рівня абортів -зменшення рівня безпліддя чоловіків

• ранні звертання вагітних і хворих жінок по акушерсько-гінеко­логічну допомогу

• покращання поінформованості жінок про репродуктивне здоров'я

- відсутність належних засобів профілактики патологіїу жінок

* впровадження системи заходів щодо планування сім'ї

,53. МЕТА ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї:

• запобігання небажаній вагітності

• можливість регулювати кількість дітей та час народження їх

- зменшення частоти екстрагенітальної патології

• профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом

• проведення заходів щодо підготовки молоді з питань сексуальної та репродуктивної поведінки

- надання жінкам пільг щодо догляду за дітьми

206

207

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ДІТЯМ

1. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ:

- санітарно-профілактична

* санаторно-курортна

- дезінфекційна

• поліклінічна

• стаціонарна

• швидка

- диспансерна

2. ОСНОВНІ ПІДРОЗДІЛИ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ОБ'ЄДНА­ НОЇ ДИТЯЧОЇ ЛІКАРНІ:

• діагностичні підрозділи

• адміністративно-господарча частина

- дезінфекційний відділ

• лікувально-допоміжні підрозділи

• стаціонар

- диспансер

* поліклініка

- профілакторій

* архів

3. ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА (відділення) ОРГАНІЗУЄТЬСЯ ЯК:

• самостійний заклад

• складова частина міської поліклініки

• складова частина дитячої лікарні

- складова частина діагностичного центру -складова частина дільничноїлікарні

* складова частина центральної районної лікарні

4. У СТРУКТУРІ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ Є ПІДРОЗДІЛИ (кабінети):

• реєстратура

• долікарський кабінет

- анамнестичний кабінет

• фільтр з боксами та ізолятор

• кабінет (відділення) по вихованню здорової дитини

• лікувально-допоміжні та діагностичні підрозділи

• лікувально-профілактичні кабінети (відділення)

• відділення відновлювального лікування

• відділення профілактики

• приймальне відділення

ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА В РАЙОНІ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАБЕЗ­ПЕЧУЄ:

* організацію та проведення профілактичних заходів

- формування ціни медичних послуг дітям

• лікувально-консультативну допомогу в поліклініці та вдома

• лікувально-консультативну допомогу в дошкільних закладах і школах

• протиепідемічні заходи

• санаторно-курортне лікування

• швидку медичну допомогу дітям

• вивчення гігієнічних умов виховання та навчання дітей

ЯКІСТЬ РОБОТИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ ВПЛИВАЄ НА:

• частоту госпіталізації

• тривалість перебування в стаціонарі

• рівень смертності немовлят

• раціональне використання ліжок

- тривалість санаторно-курортного лікування

* частоту викликів швидкої медичної допомоги

- рівень народжуваності

* результат лікування

ОБОВЯЗКИ СТАРШОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІ­КЛІНІКИ:

* складання графіків роботи підлеглого медичного персоналу

- проведення профілактичних щеплень

• інструктаж середніх і молодших працівників при поступленні на роботу щодо охорони праці, техніки безпеки, правил внутрішнього розпорядку

• своєчасне заміщення підлеглого персоналу при невиході його на роботу

- відбір хворих на госпіталізацію

208

209

* своєчасне виписування, облік, розподіл, контроль за використан­ ням медичного інструментарію, перев'язувального матеріалу, бак­ теріальних препаратів

- заповнення екстрених повідомлень про інфекційних хворих

• контроль за санітарно-гігієнічним станом поліклініки, за прове­денням протиепідемічних заходів

• організація роботи підрозділів, у яких працює тільки середній медичний персонал

, 8. ЗАВДАННЯ РЕЄСТРАТУРИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

* попередній та невідкладний запис дітей на прийом до лікаря та обслуговування їх вдома

- розподіл хворих дітей за видами лікувальної допомоги

* ведення та зберігання картотеки поліклініки

- реєстрація результатів лабораторних аналізів

• своєчасна доставка медичної документації до кабінету лікаря

• довідково-інформаційне забезпечення

- направлення на щеплення

9. ФУНКЦІЇ РЕЄСТРАТОРІВ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

• заповнення статистичного талону

• направлення на профілактичне щеплення

• направлення на санаторно-курортне лікування

• видача необхідної інформації відвідувачам

• запис на прийом до лікаря

• прийом і реєстрація викликів лікаря додому

• підбір необхідної документації на прийом до лікаря

- аналіз відвідувань поліклініки

10. ДОВІДКОВА ("НІМА") ІНФОРМАЦІЯ В ДИТЯЧІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ ВКЛЮЧАЄ ДАНІ ПРО:

* години роботи поліклініки та окремих лікарів

- правила заповнення та ведення індивідуальної карти розвитку дитини

• правила прийому дітей в поліклініці, порядок викликів лікаря пол ікл ін іки додому та л ікаря швидкої допомоги

• дислокацію лікарських дільниць

• адреси чергових поліклінік, аптек

* перелік необхідної документації для оформлення дитини в дошкільний заклад, школу

• перелік наявності медикаментів у аптеці

• критерії груп здоров'я

11. ВТРАТИ ЧАСУ ПАЦІЄНТА ПРИ ЗВЕРНЕННІ ДО ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ ЗМЕНШУЮТЬСЯ ПРИ:

- наявності кабінету здорової дитини

• раціональному розміщенні індивідуальних карт розвитку дитини

• наявності долікарського кабінету

• маркіровці індивідуальних карт розвитку дитини за лікарськими дільницями

• розміщенні індивідуальних карт розвитку дитини згідно з роком народження дитини

- організації денного стаціонару

• налагодженні системи зв'язку між окремими структурними підроз­ділами поліклініки

• укомплектованості поліклініки медичним персоналом

• дотримуванні лікарем визначеного часу прийому дитини

.: 12.3БЕРЕЖЕННЮ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В РЕЄСТРАТУРІ (при збереженні індивідуальних карт розвитку в поліклініці) СПРИЯЄ:

* введення карт-замінників

• маркіровка індивідуальних карт розвитку дитини (за дільницями, диспансерним спостереженням, протипоказаннями до щеплень)

• укомплектованість штату реєстратури персоналом, який має се­редню медичну освіту

• збереження індивідуальних карт розвитку дитини в лікарів після прийому пацієнта

* раціональне розміщення карт індивідуального розвитку дитини в реєстратурі

- наявність змінного графіка прийому та його виконання

13.ЗАХОДИ, ЯКІ ЗМЕНШУЮТЬ ЧЕРГУ В РЕЄСТРАТУРІ ДИТЯ­ЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

- укомплектованість штату реєстратури персоналом, який має середню медичну освіту

210

211

• наявність довідкової інформації

• введення методу самозапису

• прийом виклику до лікаря в поліклініці та для обслуговування вдома по телефону

- збереження карт індивідуального розвитку дитини в лікарів після прийому пацієнтів

* раціональне розміщення індивідуальних карт розвитку дитини в

реєстратурі

- наявність змінного графіка прийому та його виконання

14. ГРАФІКИ РОБОТИ ЛІКАРІВ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ ПОВИННІ , БУТИ:

• змінними

• стабільними за початком прийому

• динамічними за тривалістю годин прийому

- вільними -змішаними

15. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОГО КАБІНЕТУ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

- навчання матерів методам проведення масажу та гімнастики згідно з віком дитини

• видача направлення на обстеження перед вступом у дошкільні заклади та школи

• вимірювання артеріального тиску

• взяття мазказ зіву для бактеріологічнихдосліджень

- виписка рецептів (повторно)

* проведення антропометричних досліджень

- проведення профілактичних щеплень

16. РЕКОМЕНДОВАНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ НА ПЕДІАТРИЧНІЙ ДІЛЬНИЦІ:

-500 *800 -1000

17. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА:

- соціально-правова

• лікувально-профілактична

• організаційна

- оцінка вартості лікування хворих дітей

• протиепідемічна

• медико-гігієнічне навчання та виховання дітей та їх родичів

18.ОСНОВНІ РОЗДІЛИ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ПЕ-t ДІАТРА:

• надання кваліфікованої педіатричної допомоги дітям в поліклініці та вдома

• організація та проведення профілактичних заходів серед дітей своєї дільниці

• розробка нормативних документів

• проведення експертної оцінки якості надання медичної допомоги дітям

• організація та проведення протиепідемічних заходів на дільниці

• підготовка дітей до вступу в дошкільні заклади та школи

19.3МІСТ ЛІКУВАЛЬНОЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА:

* лікування дітей в поліклініці та вдома

- проведення експертної оцінки якості лікування

• своєчасна госпіталізація дітей

• екстрена медична допомога хворим, незалежно від місця прожи­вання

• організація та проведення профілактичних оглядів дітей

• вивчення захворюваності дітей дільниці

• експертиза тимчасової непрацездатності

• організація консультацій лікарів, лабораторних досліджень

20. ЗМІСТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА:

• вивчення захворюваності

• експертиза тимчасової непрацездатності

• відвідування немовлят у перші дні після виписки із пологового будинку

• диспансерне спостереження за дітьми дільниці

- відбір дітей для стаціонарного лікування

* організація санітарного активу

- заповнення карти епідеміологічного обстеження вогнища інфек­ ційного захворювання

212

213

* проведення медико-гігієнічного навчання

- проведення поточної дезінфекції

21.ЗМІСТ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОЇ РОБОТИ ДІЛЬНИЧНОГО ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА:

* обстеження дітей перед проведенням щеплень та контроль їхнього стану після щеплення

- проведення щеплень

• рання діагностика інфекційних захворювань

• заповнення екстрених повідомлень та сигналізація про інфекцій­ного хворого в СЕС

• організація спостереження за контактними з хворою на інфекційне захворювання дитиною

- проведення заключної дезінфекції у вогнищі інфекційного захво­ рювання

* організація ізоляції інфекційного хворого •

22.ЗМІСТ РОБОТИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПЕДІАТРИЧНОЇ ДІЛЬ­НИЦІ:

• проведення допологового патронажу

• відвідування разом з педіатром дітей в перші три дні після виписки з пологового будинку

• проведення профілактичних щеплень дітям

• відбір дітей на госпіталізацію

• запрошення дітей на щеплення до поліклініки

• виконання призначених лікарем лікувальних процедур удома

• надання допомоги лікарю при прийомі в поліклініці

- заповнення екстреного повідомлення при виявленні інфекційного хворого

23.ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ ЗАВІДУВАЧА ПЕДІАТРИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ:

- розробка нормативних документів

• консультація хворих у поліклініці, вдома *допомогалікарям-педіатрам у своєчасній госпіталізації дітей

• контроль за веденням облікової документації

• аналіз стану здоров'я дітей і показників роботи відділення

• керівництво роботою педіатрів

- диспансерне спостереження за дітьми

* експертна оцінка якості лікування

- складання щомісячних і річних звітів про виконання щеплень

24. ЗАВІДУВАЧ ПЕДІАТРИЧНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ПОЛІКЛІНІКИ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ ПРИ НАЯВНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ПОСАДУ ВІДДІЛЕННІ НЕ МЕНШ ЯК:

-5 -7 *9 - 11 - 13

25. ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ ПРОВОДЯТЬСЯ У:

• кабінетах щеплень при дитячих поліклініках

• лікувально-профілактичних закладах сільських лікарських діль­ниць

• поліклінічних відділеннях районних лікарень

• дитячих дошкільних закладах і школах

• долікарських кабінетах

• відділеннях профілактики

26.ЗМІСТ РОБОТИ КАБІНЕТУ ЩЕПЛЕНЬ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІ­НІКИ:

• розробка спільно з дільничним педіатром планів профілактичних щеплень на території обслуговування

• організація та проведення запланованих профілактичних щеплень

- проведення антропометричних досліджень

* ведення карти профілактичних щеплень

- взяття мазка з зіву для бактеріологічних досліджень

* організація обліку дітей, що підлягають щепленням і відбір дітей для щеплень

- відвідування немовлят у перші дні після виписки з пологового будинку

* контроль за організацією та проведенням щеплень дітям у дитячих закладах району обслуговування

* проведення санітарно-освітньої роботи серед населення з питань профілактики інфекційних захворювань

- заповнення карти епідобстеження вогнища інфекційного захво­ рювання

* вирішення спільно з педіатром питань про терміни проведення щеплень дітям, які мають медичні протипоказання

214

215

* вивчення ефективності щеплень та аналіз захворюваності відпо­ відно з даними про вакцинацію

\ 27. ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДИТЯЧОЮ ПОЛІ­КЛІНІКОЮ ДЛЯ ОБЛІКУ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ:

* обмінна карта пологового будинку про новонародженого

- історія пологів

* історія розвитку дитини

- звіт пологового будинку

* карта профілактичних щеплень

28. ЗАВДАННЯ КАБІНЕТУ (відділення) ЗДОРОВОЇ ДИТИНИ ДИТЯ­ЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

- вивчення захворюваності серед дитячого населення

• медико-гігієнічне навчання батьків

• контроль за нервово-психічним розвитком дітей

- вивчення ефективності проведення щеплень

* оцінка рівня фізичного розвитку дітей

29.ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ВІДДІЛЕННЯ (кабінету) ЗДОРОВОЇ ДИТИНИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІКЛІНІКИ:

- направлення для оформлення дітей у дошкільні заклади

• навчання батьків методиці штучного годування дітей

• забезпечення батьків методичними матеріалами по догляду за дітьми

• навчання батьків методиці проведення масажу та гімнастики в різні вікові періоди дітей

• виконання призначень лікаря з профілактики рахіту у дітей

• вивчення ефективності проведення щеплень

• реєстрація виданих матерям листків непрацездатності та довідок по догляду за дітьми

'ЗО. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАН­НЯ В ДИТЯЧІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ:

- вивчення соціально-побутових умов дітей

• своєчасний початок лікування

• комплексність

• індивідуальний підхід

• спадкоємність

- розрахунок вартості лікування

* безперервність

- встановлення інвалідності

31.ОСНОВНІ КАБІНЕТИ (відділення) ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ В ДИТЯЧІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ:

• долікарського прийому

• кабінет здорової дитини

• фізіотерапевтичний *ЛФК

• масажу

• механотерапії

- трудотерапії

32.ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕННИХ СТАЦІОНАРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ МАЄ НА МЕТІ:

• більш повне забезпечення дітей стаціонарною допомогою

• раціональне використання ліжкового фонду

• оздоровлення диспансерних хворих і дітей групи ризику

• поліпшення протиепідемічної роботи

• зниження летальності

• зниження захворюваності дітей

33. СТРУКТУРА ДЕННОГО СТАЦІОНАРУ ДЛЯ ДІТЕЙ: -долікарський кабінет

* процедурний кабінет

- кабінет здорової дитини

* кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих

- кабінет обліку та медичної статистики

• кабінет лікаря

• палати для хворих

- приймальне відділення

34. НА ЛІКУВАННЯ В ДЕННИЙ СТАЦІОНАР НАПРАВЛЯЮТЬСЯ ХВОРІ ДІТИ:

* що не потребують строгого постільного режиму

216

217

- що потребують цілодобового медичного спостереження та догляду

• здатні до активного пересування

• що не мають протипоказань для лікування у позастаціонарних умовах

35. ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ВКЛЮЧАЄ:

і - визначення рівня функціонального стану основних систем організму

• періодичні профілактичні огляди груп здорових дітей, об'єднаних загальними віково-фізіологічними ознаками

• активне динамічне спостереження за хворими

• своєчасне та комплексне проведення необхідних лікувально-оздо­ровчих заходів

- визначення ступеня опірності організму шкідливому впливу

36. ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

* медико-гігієнічне навчання та виховання школярів

- оцінку режиму навчання

• активне виявлення захворювань

• диспансерне спостереження за хворими дітьми

- оцінку режиму відпочинку

* рекомендації щодо організації режиму дня та харчування

37. ДИСПАНСЕРИЗАЦІЮ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗДІЙСНЮ­ ЮТЬ:

* лікарі-спеціалісти

- дільничні лікарі-педіатри

* шкільні лікарі-педіатри

- лікарі-педіатри дошкільних закладів

38.ДІТИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЩО ВІДВІДУЮТЬ ДИТЯЧІ КО­ЛЕКТИВИ, ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД ДИСПАНСЕРНИМ СПОСТЕ­РЕЖЕННЯМ:

• лікарів-педіатрів дошкільних закладів

• лікарів-спеціалістів

• шкільних лікарів-педіатрів

• лікарів-педіатрів дільничних

;і 39. ОБОВ'ЯЗКИ ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ:

- відвідування хворих дітей вдома

• обстеження дітей перед проведенням щеплень і контроль їхнього стану після щеплень

• призначення дітям діагностичних проб, лабораторних досліджень і лікування

• спостереження за диспансерною групою дітей разом з лікарями-спеціалістами

- розрахунок вартості медичних послуг

• контроль за режимом дня та харчування дітей

• організація роботи щодо фізичного виховання та загартування дітей

- організаційно-методична робота в районі діяльності поліклініки

• проведення роботи щодо профілактики травматизму, облік і аналіз усіх випадків травм

• організація медико-гігієнічного навчання серед дітей, батьків і персоналу дошкільних закладів

• аналіз здоров'я дітей

- аналіз захворюваності дітей, яких обслуговує поліклініка

40. ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ:

- патронаж дітей

• допомога лікарям на амбулаторних прийомах, при проведенні медичних оглядів школярів і у виконанні призначених рекомендацій

• проведення заходів по загартуванню, проведення профілактичних щеплень, діагностичних проб, збір матеріалу для лабораторних досліджень

- відбір дітей для госпіталізації

• долікарська допомога дітям у разі гострого захворювання чи травми

• участь у медико-гігієнічному навчанні

- вивчення ефективності проведених щеплень

• контроль за санітарно-гігієнічним і протиепідемічним режимом закладу

• підготовка заявок на медикаменти, бакпрепарати, дезінфікуючі засоби

218

219

41. ОБОВ'ЯЗКИ ШКІЛЬНОГО ЛІКАРЯ:

* своєчасна організація та проведення спільно зі спеціалістами медичних оглядів школярів, оцінка їх результатів

- відвідування хворих дітей вдома

• визначення для кожної дитини медичної групи для занять фізичною культурою

• медичний контроль за фізичним вихованням у школі, режимом навчання, організацією харчування, проведенням санітарно-гігіє­нічних і протиепідемічних заходів

• амбулаторний прийом у школі та надання медичної допомоги

• професійна орієнтація школярів з урахуванням стану їхнього здоров'я

- розрахунок вартості окремих видів медичної допомоги та послуг

* систематичне спостереження за диспансерною групою дітей спільно зі спеціалістами

- аналіз захворюваності дітей, яких обслуговує поліклініка

• обстеження дітей перед щепленнями та контроль за їх прове­денням

• контроль за обов'язковими медичними оглядами персоналу школи

42. ОБОВ'ЯЗКИ ШКІЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ:

* допомога лікарям на амбулаторних прийомах, у проведенні медичних оглядів і у виконанні призначених рекомендацій

- патронаж дітей

* контроль за організацією харчування, гігієнічними умовами нав­ чання та виховання, за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в школі

- відбір дітей для госпіталізації

• спостереження за учнями, котрі перебували в контакті з дітьми, хворими на інфекційні захворювання

• проведення роботи щодо профілактики травматизму, його облік

- вивчення ефективності проведених щеплень

* облік і контроль за зберіганням медикаментів, матеріалів для щеплень і своєчасним їх поповненням

43.ПРИ ВИЯВЛЕННІ (підозрі) ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ В ДИТИНИ ЛІКАР ЗДІЙСНЮЄ:

- заключну дезінфекцію у вогнищі інфекційного захворювання

• ізоляцію хворого вдома або госпіталізує до інфекційної лікарні

• своєчасно направляє повідомлення в СЕС, повідомляє про захво­рювання в дошкільний заклад (школу), котрий відвідує дитина

• спостерігає за дітьми, котрі були в контакті з інфекційними хворими

• організує профілактичні щеплення

• проводить експертизу тимчасової непрацездатності

-44. СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА ДІТЯМ МОЖЕ НАДАВАТИСЯ В:

* лікарнях

- станціях швидкої допомоги

• диспансерах

• медичних центрах

- діагностичних центрах

45.У СТРУКТУРІ СТАЦІОНАРУ ДИТЯЧОЇ ЛІКАРНІ Є ПІДРОЗ­ДІЛИ: -долікарський кабінет

• приймальне відділення

• ізоляційно-діагностичне відділення

- кабінет санітарної просвіти

* лікувально-допоміжні та діагностичні відділення

- кабінет голкорефлексотерапії

• лікувальні, соматичні та спеціалізовані відділення

• інші підрозділи (архів, кухня)

46. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРОФІЛЮ ЛІКУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ ДЛЯ ДІТЕЙ ВРАХОВУЮТЬСЯ ТАКІ ДАНІ:

• наявність денних стаціонарів

• принципи фінансування

• вік дітей

• профіль патології

47. ЗАВДАННЯ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАЦІОНАРУ ДИТЯЧОЇ ЛІ КАРНІ:

* довідково-інформаційна служба

- виписка епікризів

220

221

• медичне обстеження та визначення діагнозу

• надання дітям першої невідкладної допомоги

- вивчення захворюваності дітей

• ізоляція осіб, що мали контакт з інфекційними хворими

• санітарна обробка хворих, які госпіталізуються

- розрахунок показників діяльності стаціонару

, 48.ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ, ЩО НАДАЮТЬ \'"^р МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ДІТЯМ СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ:

* районні заклади

- центри здоров'я

• заклади сільської лікарської дільниці

• обласні лікарні

• диспансери

• санаторій-профілакторій

• бальнеологічна лікарня

49. СПЕЦІАЛІЗОВАНА АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНА ДОПОМО­ ГА ДІТЯМ СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ НАДАЄТЬСЯ ЗАКЛАДАМИ:

* центральна районна лікарня

• районна СЄС

• станція швидкої медичної допомоги

50. СПЕЦІАЛІЗОВАНА СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА ДІТЯМ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У МАЛИХ МІСТАХ І В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕ­ ВОСТІ, МОЖЕ НАДАВАТИСЯ:

• спеціалізованими відділеннями дитячих лікарень

• спеціалізованими відділеннями лікарень, що надають допомогу дорослому населенню

• відділеннями швидкої медичної допомоги

• відділеннями діагностичних центрів

51. ФУНКЦІЇ РАЙОННОГО ПЕДІАТРА:

• консультативна допомога працівникам дитячих закладів району

• контроль за проведенням диспансерного спостереження

- обстеження дітей перед проведенням щеплень

* огляд здорових, консультація хворих дітей на ФАПах, у сільських лікарнях (амбулаторіях)

• участь у плануванні протиепідемічних заходів

• контроль за медичним забезпеченням дітей у дошкільних закладах і школах району

- розробка нормативних документів та стандартів якості

• забезпечення підвищення кваліфікації та проведення семінарів для лікарів та середнього персоналу району

• аналіз стану здоров'я дітей району та діяльності ЛПЗ

• контроль за діяльністю станції швидкої медичної допомоги

• обладнання ФАПів і амбулаторій відповідною інформацією з питань здорового способу життя

; 52.ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ:

* антенатальну охорону плоду

- визначення функціонального стану органів та систем

• патронаж новонароджених

• патронаж дітей першого року життя

• диспансеризацію дітей дошкільного віку

- визначення опірності та реактивності організму

* диспансеризацію школярів

:, 53. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ПРОВО­ДИТЬСЯ ЗА ДАНИМИ:

* функціонального стану органів і систем

- патронажу дітей першого року життя

• резистентності (опірності)та реактивності організму

• рівня та гармонійності фізичного та нервово-психічного розвитку

- антенатальної охорони плоду

* наявності хронічної (в тому числі природженої) патології

/54.ОБОВ'ЯЗКИ ЛІКАРЯ-ПЕДІАТРА З АНТЕНАТАЛЬНОЇ ОХО­РОНИ ПЛОДУ:

* вибірковий контроль за виконанням вагітними призначень аку- шера-гінеколога та лікарів інших спеціальностей

- проведення консультацій в медико-генетичному центрі для прогнозування наслідків вагітності

?.?.?.

223

* контроль за своєчасним виконанням дільничною медичною сестрою антенатального патронажу

- забезпечення психопрофілактичної підготовки до пологів

* оцінка соціально-психологічного клімату сім'ї вагітної

55.ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НИЗЬКОГО РІВНЯ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ:

* несприятливе економічне оточення

- неповне виявлення захворювань

* нераціональне, недостатнє харчування

- низький рівень госпіталізації школярів

• психологічний дисбаланс в школі та сім'ї

• гіпокінезія

• низький рівень санітарної культури

• шкідливі звички з раннього віку

56. ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО МОЖУТЬ ВПЛИВАЮТИ НА ПІДВИ­ЩЕННЯ РІВНЯ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ:

• достатня фізична активність

• активне формування зусиллями сім'ї, педагогів і медиків у дітей та підлітків основ здорового способу життя

• формування навичок і вмінь самоконтролю за станом здоров'я

• виховання в дітей правильного ставлення до свого здоров'я

• забезпечення всіх школярів безкоштовними обідами

• повсюдне створення системи оздоровчих центрів для дітей

ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКУВАЛЬИО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

П. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ПРОФІЛАКТИЧНУ РОБОТУ ЛІКАРІВ ПОЛІКЛІНІКИ:

• повнота охоплення населення профілактичними оглядами

• питома вага профілактичних відвідувань серед загального числа амбулаторно-поліклінічних відвідувань лікаря

- питома вага населення, яке жодного разу не зверталося до полі­ клініки

• повнота охоплення диспансеризацією

• своєчасніть охоплення диспансеризацією

- середнє число відвідин на один випадок поліклінічного обслу­ говування

2. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВНОТИ ОХОПЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ОГЛЯ­ ДАМИ:

- чисельність населення

• число осіб, які підлягають оглядам

• число оглянутих

., - число захворювань, виявлених під час оглядів

3. ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕ­ ЖЕННЯ:

- первинна інвалідність осіб, що знаходяться під диспансерним спостереженням

• повнота охоплення диспансерним спостереженням

• своєчасність взяття на диспансерне спостереження

- летальність серед осіб, що знаходяться під диспансерним спосте­ реженням

* повнота та своєчасн ість проведення л ікувал ьно-оздоровчих заходів

- динаміка показників утрати працездатності серед осіб, що знахо­ дяться під диспансерним спостереженням

4. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВ- ) НОТИ ОХОПЛЕННЯ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЄЮ ХВОРИХ:

- чисельність населення

224

225

- чисельність оглянутих диспансерних хворих

• число осіб, які знаходяться під диспансерним спостереженням при окремих захворюваннях

• число відповідних захворювань

5. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СВОЄЧАС­ НОСТІ ВЗЯТТЯ НА ДИСПАНСЕРНИЙ ОБЛІК:

- число всіх взятих на диспансерне спостереження хворих

* число хворих, яких взяли на спостереження з числа вперше вияв­ лених хворих

- число всіх зареєстрованих захворювань

* число захворювань з уперше в житті поставленим діагнозом

6. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ:

• летальність осіб, що знаходяться на диспансерному спостереженні

• частота рецидивів захворювань

• динаміка показників утрати працездатності серед осіб, що знахо­дяться на диспансерному спостереженні

- повнота охоплення диспансеризацією

• переведення з однієї групи здоров'я до іншої

• первинна інвалідність (інвалідизація)

- своєчасність взяття на диспансерний облік

7. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ РЕЦИДИВІВ У ДИСПАНСЕРНИХ ХВОРИХ:

* число рецидивів захворювань

- число захворювань

* число хворих, які знаходяться під диспансерним спостереженням

- число випадків госпіталізації диспансерних хворих

8. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ У АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ:

- число всіх прооперованих хворих

• число всіх операцій

• число оперативних втручань на різних органах

- число ускладнень після операцій

9. ЯКИЙ ПОКАЗНИК ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДО­РОВ'Я НАЛЕЖИТЬ ВИЗНАЧИТИ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ МО­ДЕЛІ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• рівень якості диспансеризації (РЯД)

* коефіцієнт досягнення результату (КДР)

■10. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІ­ЄНТУ ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ (КДР):

- добуток показників результативності та дефектів

* різниця сум показників результативності та дефектів

- сума показників результативності та дефектів

* сума оцінок нормативних значень (у балах)

Л 1. ЯКИЙ ІЗ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ПОКАЗНИКІВ МІСТИТЬ МЕДИЧНУ, СОЦІАЛЬНУ ТА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ:

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• рівень якості диспансеризації (РЯД)

• коефіцієнт досягнення результату (КДР)

* коефіцієнт ефективності (КЕ)

112. ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІК, ЯКІ НАДАЮТЬ ДОПОМОГУ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ:

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• виявлення хворих на туберкульоз органів дихання при проф-оглядах

- обгрунтовані скарги

• первинний вихід на інвалідність

• середня тривалість строку втрати працездатності

• летальність диспансерних хворих

• частота виявлення хворих у пізніх стадіях хвороби

• смертність удома хворих, які не спостерігалися лікарями

''іЗ.ПОКАЗНИКИ ДЕФЕКТІВ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІК, ЯКІ НАДА­ЮТЬ ДОПОМОГУ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ:

* смертність удома хворих, які не спостерігалися лікарями

- первинний вихід на інвалідність

226

• середня тривалість строку втрати працездатності

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• рівень якості диспансеризації (РЯД)

• частота виявлення хворих у пізніх стадіях хвороби

• обгрунтовані скарги

^.ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РОБОТИ ДЕННИХ І СТАЦІОНАРІВ ПОЛІКЛІНІК:

* рівень якості лікування (РЯЛ)

- ускладнення, які наступили під час лікування з вини медпраців­ ників

• середня тривалість лікування в стаціонарі

• результати лікування: одужання, покращання стану -летальність

15. ПОКАЗНИКИ ДЕФЕКТІВ РОБОТИ ДЕННИХ СТАЦІОНАРІВ:

- результати лікування: одужання, покращання стану

* обгрунтовані скарги

- рівень якості лікування (РЯЛ)

* ускладнення, які наступили під час лікування з вини медпраців­ ників

-% збігу поліклінічних і клінічних заключних діагнозів

16.ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ ЛІЖОК СТАЦІОНАРУ:

* середнє число днів роботи ліжка за рік

- число ліжок по відділеннях

• обіг ліжок

• середня тривалість перебування хворого у стаціонарі -летальність

- питома вага хворих,які лікувалися у стаціонарі менше 3 днів

17. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЧИСЛА ДНІВ РОБОТИ ЛІЖКА ЗА РІК:

- кількість хворих, які лікувались у стаціонарі

• кількість середньорічних ліжок

• кількість ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі

• середні строки лікування в стаціонарі

• планове число днів роботи ліжка за рік

228

18. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ХВОРОГО В СТАЦІОНАРІ:

* кількість хворих, які вибули зі стаціонару

- кількість середньорічних ліжок

* кількість ліжко-днів, фактично проведених хворими в стаціонарі

- планове число днів роботи ліжка за рік

19. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБІГУ ЛІЖКА:

- кількість хворих, які поступили до стаціонару

• кількість хворих, які пройшли лікування в стаціонарі

• кількість середньорічних ліжок

- планове число днів роботи ліжка за рік

20. ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЯКІСТЬ РОБОТИ СТА­ ЦІОНАРУ:

- розподіл хворих за термінами перебування в стаціонарі

• летальність

• летальність протягом доби з моменту госпіталізації

- середня тривалість перебування хворого у стаціонарі

• частота ускладнень

• частота збігу діагнозів при поступленні та виписуванні хворого

21. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЛЕТАЛЬНОСТІ В СТАЦІОНАРІ:

* кількість померлих у стаціонарі

• кількість хворих на початок року

• кількість хворих на кінець року

* кількість хворих, які вибули зі стаціонару

22. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ДОДОБОВОЇ ЛЕТАЛЬНОСТІ:

- загальна кількість померлих у стаціонарі

• кількість хворих, що поступили

• кількість хворих, що вибули

• кількість померлих протягом доби

23.ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ СТАНЦІЇ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* частота звернень

* своєчасність виїздів бригад

- коефіцієнт досягнення результативності

* середній час, що витрачає бригада на 1 виклик

• летальність протягом доби

• середня тривалість перебування хворого у стаціонарі

* питома вага непрофільних викликів

24. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗВЕРНЕНЬ ПО ШВИДКУ ДОПОМОГУ:

- кількість звернень по невідкладну допомогу

* кількість звернень по швидку допомогу

- загальна кількість захворювань населення

* чисельність населення

25.ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СВОЄЧАС­НОСТІ ВИЇЗДІВ БРИГАД ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ:

* кількість виїздів на 4-й хвилині

- кількість виїздів на 5-15-й хвилині

* загальне число виїздів

26. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЧАСУ, ВИТРАЧЕНОГО БРИГАДОЮ НА ОДИН ВИКЛИК:

- загальний час, витрачений на проїзд до місця випадку

• загальний час роботи бригади за зміну

• кількість викликів

27.ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВАГИ НЕПРОФІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ:

* загальна кількість викликів

- кількість викликів, виконаних бригадами за профілем

* кількість непрофільних викликів

28. ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИНАМІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕН­НЯ ЗА ВАГІТНИМИ ЖІНКАМИ:

* раннє охоплення спостереженням вагітних

- частота недоношеності

• частота охоплення вагітних обстеженням терапевта

• число відвідувань консультацій до пологів

- частота екстрагенітальних захворювань

230

* повнота та своєчасність проведення досліджень

• частота спонтанних абортів

• частота токсикозів другої половини вагітності

29. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СВОЄЧАС­ НОСТІ ВЗЯТТЯ ВАГІТНИХ НА ОБЛІК У ЖІНОЧІЙ КОНСУЛЬ­ ТАЦІЇ:

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на початок року

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на кінець року

• загальна кількість вагітних, які спостерігалися жіночою консуль­тацією в звітному році

• кількість вагітних, які звернулися до консультації при вагітності строком до З місяців

30. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ОБСТЕЖЕННЯ ТЕРАПЕВТОМ ЖІНОК, У ЯКИХ ЗАКІНЧИЛАСЬ ВАГІТНІСТЬ:

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на початок року

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на кінець року

* кількість вагітних, оглянутих терапевтом

- кількість жінок, оглянутих терапевтом у перші 3 місяці вагітності

* кількість жінок, у яких вагітність закінчилась протягом звітного року

31. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ОЦІНКИ ПОВНОТИ ОХОП- ■_г ■ ЛЕННЯ АНТЕНАТАЛЬНИМ ПАТРОНАЖЕМ:

- кількість новонароджених, яких відвідав лікар протягом перших трьох днів

• кількість новонароджених, матерям яких був проведений анте­натальний патронаж

• загальна кількість новонароджених, які поступили під спостере­ження поліклініки

32. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ВАГІТНИХ:

- раннє охоплення спостереженням вагітних

231

- частота охоплення вагітних обстеженням терапевта

• частота екстрагенітальних захворювань

• частота спонтанних абортів

• частота токсикозів другій половини вагітності

- частота відвідувань консультацій до пологів

? 33.ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ:

* кількість передчасних пологів

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на початок року

• кількість вагітних, які спостерігались у консультації на кінець року

* кількість жінок, у яких вагітність закінчилась пологами (в строк і передчасно)

к 34. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ОКРЕМИХ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД ВАГІТНИХ ЖІНОК, У ЯКИХ ЗАКІНЧИЛАСЬ ВАГІТНІСТЬ:

* кількість жінок, у яких вагітність закінчилась протягом звітного року

• кількість жінок, які поступили під спостереження жіночої кон­сультації

• кількість жінок, оглянутих терапевтом

* кількість окремих екстрагенітальних захворювань серед жінок, у яких закінчилась вагітність

35.ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ОКРЕМИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО УСКЛАДНИЛИ ПОЛОГИ:

- кількість жінок, у яких закінчилась вагітність

* кількість пологів

- кількість ускладнених пологів

* кількість окремих захворювань, що ускладнили пологи

36. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НОВОНАРОДЖЕНИХ:

- питома вага неонатальної смертності в смертності немовлят (%)

* смертність новонароджених

- частота вакцинації БЦЖ

* летальність новонароджених

- смертність немовлят

• рання неонатальна смертність

• захворюваність новонароджених

37. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАХВО­ РЮВАНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ НА ОКРЕМІ ЗАХВОРЮ­ ВАННЯ:

- кількість усіх захворювань у новонароджених

• кількість окремих захворювань у новонароджених

• кількість дітей, які народилися живими

- кількість дітей, які народилися мертвими

38. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЛЕТАЛЬНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД ОКРЕМИХ ЗАХВО­ РЮВАНЬ:

• кількість дітей, які народилися живими

• кількість дітей, які народилися мертвими

• кількість новонароджених, які померли від окремих захворювань

• кількість окремих захворювань у новонароджених

39. ПОКАЗНИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ РОБОТИ ПЕДІАТРА:

• повнота охоплення дітей профілактичними оглядами

• питома вага інфекційних захворювань, виявлених при відвіду­ванні поліклініки

• частота своєчасної госпіталізації (до 24 годин) з моменту направ­лення до стаціонару

• летальність удома

• рівень якості лікування (РЯЛ)

- кількість захворювань серед дітей окремих груп (вікових)

40. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ СВОЄЧАСНОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ:

- кількість випадків госпіталізації на дільниці

* кількість випадків госпіталізації дітей у строк до 24 годин з мо­ менту направлення до стаціонару

- кількість випадків відмовлень у госпіталізації

* кількість випадків видачі направлень до стаціонару

232

233

41.ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РОБОТИ ДИТЯЧИХ ПОЛІКЛІНІК:

* індекс здоров'я дітей першого року життя

- смертність вдома дітей, які хворіли на запалення легенів

* постнеонатальна смертність

- обгрунтовані скарги

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• рівень якості диспансеризації (РЯД)

- відмова у видачі листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною

42. ПОКАЗНИКИ ДЕФЕКТІВ РОБОТИ ДИТЯЧИХ ПОЛІКЛІНІК:

- індекс здоров'я дітей першого року життя

* смертність удома дітей, які хворіли на запалення легенів

- постнеонатальна смертність

* обгрунтовані скарги

• рівень якості лікування (РЯЛ)

• рівень якості диспансеризації (РЯД)

* відмова у видачі листка непрацездатності по догляду за хворою дитиною

43.ПОКАЗНИКИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ДИТЯЧОЇ ПОЛІ­КЛІНІКИ:

* індекс здоров'я

- летальність удома

• рівень охоплення вагітних антенатальним патронажем

• систематичність спостереження лікарем дітей одного року життя

- рівень якості лікування (РЯЛ)

* питома вага профілактичних відвідувань лікаря-педіатра

- коефіцієнт досягнення результату (КДР)

44.ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІТЬМИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ:

• частота природного вигодовування

• систематичність спостереження

• частота природжених вад розвитку

• рівень якості лікування (РЯЛ)

234

• індекс здоров'я

• охоплення дітей щепленнями

45. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА СИСТЕМАТИЧНОСТІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЛІКАРЕМ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ:

- кількість дітей, які народились живими

* кількість дітей, які досягай року життя

- кількість дітей, спостереження за якими розпочате на першому місяці життя

* кількість дітей, які спостерігалися без тривалої перерви

46. ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ ІНДЕКС ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ:

- питома вага дітей, яких зняли з диспансерного обліку в зв'язку з одужанням

* питома вага дітей, які не хворіли у звітному році

• питома вага дітей, які переведені в групу ризику (II група здо­ров'я)

• питома вага дітей, які переведені в І групу здоров'я (без відхилень у стані здоров'я)

• рівень захворюваності дітей першого року життя

47. ДАНІ, ЯКІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ:

- кількість дітей у віці до року, які знаходяться під спостереженням поліклініки

* кількість дітей, які досягай першого року життя

- кількість дітей, які хворіли протягом першого року життя

* кількість дітей, які не хворіли на першому році життя

- кількість дітей, у котрих лікарі-спеціал істи не виявили захворю­ вань при оглядах

235

ОЦІНКА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

1. РОБОТА ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я КІНЦЕВО ПОВИН­ НА ПРИЗВЕСТИ ДО:

• відмови від бюджетного фінансування

• зростання народжуваності

• використання оптимального методу управління (економічного)

• забезпечення умов для раціонального використання наявних ресурсів

• підвищення зацікавленості медичного персоналу в наданні якісної медичної допомоги

• підвищення обсягу фінансування охорони здоров'я

2. ДЛЯ ОБЛІКУ РОБОТИ ЛІКАРЯ ПОЛІКЛІНІКИ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ:

• статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів

• медична карта амбулаторного хворого

• талон на прийом до лікаря

* талон амбулаторного пацієнта

3. СИСТЕМА ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІКЛІНІКИ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

- можливість розрахунку вартості лікування

• переорієнтацію медичного персоналу з кількісних показників на якісні

• переорієнтацію з проміжних на кінцеві результати діяльності

- підвищення рівня госпіталізації

• персональний облік звертань в поліклініку

• багатофункціональне призначення реквізитів облікових доку­ментів

- підвищення якості невідкладної допомоги

* введення поняття "закінченість випадку поліклінічного обслуго­ вування"

4. ЗА ЗАПОВНЕННЯ ТАЛОНА АМБУЛАТОРНОГО ПАЦІЄНТА ВІДПОВІДАЄ:

* лікар

• завідувач відділення поліклініки

• медсестра

• медичний реєстратор

• медстатистик

5. ВИПАДКОМ ПОЛІКЛІНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (ВПО) ВВАЖАЄТЬСЯ:

- кожне відвідування хворим поліклініки з певною метою

* кожне відвідування хворим поліклініки з певною метою до її реалізації

• прийом лікарем одного пацієнта

• будь-яке відвідування поліклініки

• відвідування у зв'язку з випискою до роботи

6. ВИПАДОК ПОЛІКЛІНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВВАЖА­ ЄТЬСЯ ЗАКІНЧЕНИМ ПРИ:

- закінченні огляду лікарем пацієнта

* досягненні мети звертання до поліклініки

• кожному відвідуванні поліклініки незалежно від досягнутого результату

• закінченні лабораторно-інструментальних досліджень і початку лікування хворого

7. ПЕРВИННИМ ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИЙ ВИПАДОК ПОЛІКЛІНІЧ­ НОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ:

• перше звертання в календарному місяці

• перше звертання в календарному році

* перше звертання в календарному році з даною метою

- перше звертання в календарному році з діагнозом, зареєстрова­ ним раніше

. З ВИКОРИСТАННЯМ ТАЛОНА АМБУЛАТОРНОГО ПАЦІЄНТА ОБЧИСЛЮЮТЬСЯ ТАКІ ПОКАЗНИКИ:

* первинна захворюваність

- число випадків непрацездатності на 100 працюючих

• загальна захворюваність

• частота випадків поліклінічного обслуговування

- рівень смертності в районі

236

237

• середнє число відвідувань на один випадок поліклінічного обслуговування

• розподіл осіб, які звернулись до поліклініки, за метою звертання

- рівень летальності в районі

9. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ЯКИХ ІЗ НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є НЕ-I ОБХІДНИМ ПІДБІР ТАЛОНІВ АМБУЛАТОРНОГО ПАЦІЄНТА НА ОДНУ ОСОБУ:

• рівень первинної захворюваності

• рівень загальної захворюваності

• кількість випадків поліклінічного обслуговування

* питома вага осіб, які користуються медичною допомогою протя­ гом року

- середня кількість випадків поліклінічного обслуговування на одне звертання до поліклініки

10.ЗА ОСНОВУ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ ПРИЙ­НЯТО:

• забезпеченість населення лікарняними ліжками

• забезпеченість населення лікарями

* кінцевий результат з урахуванням стану здоров'я населення

- обсяг фінансування на одного жителя на рік

11. ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ:

* моделі кінцевих результатів (МКР)

• кількість ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі

• кількість відвідувань у поліклініці

* медико-економічні стандарти (МЕС)

- кількість лабораторно-інструментальних досліджень

• стандарти якості

• стандарти медичних технологій

12. ДО МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР) ВХОДЯТЬ:

- показники, які характеризують діяльність закладу в динаміці

• нормативні значення основних показників

• низка показників, які характеризують результати діяльності

• шкала для оцінки результатів діяльності

- показники, які характеризують здоров'я населення в розрізі окре­ мих територій

13. ДО МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР) ВХОДЯТЬ ТАКІ ПОКАЗНИКИ:

- забезпеченість населення ліжками

* дефектів

- забезпеченість населення лікарями

* результативності

- коефіцієнт диференціації

14. ДО ПОКАЗНИКІВ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ В МОДЕЛІ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ (МКР) ЯК ПРИКЛАД МОЖНА ВІДНЕСТИ:

• поширеність окремих хвороб

• рівень якості лікування

- середню чисельність населення дільниці

* середню тривалість випадку захворювання

- забезпеченість населення лікарями

15. ДО ПОКАЗНИКІВ ДЕФЕКТІВ У МОДЕЛІ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬ­ ТАТІВ (МКР) ЯК ПРИКЛАД МОЖНА ВІДНЕСТИ:

* число випадків захворювань на СНІД, які виникли у стаціонарі

• первинний вихід на інвалідність (на 10 тис. працюючих)

• постнеонатальну смертність

• летальність удома від пневмонії

• летальність у стаціонарі протягом першої доби госпіталізації

16. ПРИ РОЗРОБЦІ (формуванні) МЕДИКО-ЕКОНОМІЧНИХ СТАН­ ДАРТІВ (клініко-статистичних груп) БЕРУТЬСЯ ДО УВАГИ:

- розбіжності нозологічних груп

• відносна спільність нозології

• спільність технології обстеження і лікування -максимальна тривалість лікування

• оптимальна тривалість лікування

• вартість усіх медичних послуг

17. ДЛЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ; РОЗРОБЛЯЮТЬСЯ:

* стандарти якості

238

* медико-економічні стандарти

• нормативні значення показників

• фактичні значення показників

* стандарти медичних технологій

18.СКІЛБКИ СТУПЕНІВ МІСТИТЬ СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

-З -4 *5 -6

19.ОЦІНКУ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРОВОДИТЬ:

* завідувач структурного підрозділу

• заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) по медичній частині

• спеціальна комісія лікувально-профілактичного закладу

• головний лікар лікувально-профілактичного закладу

• спеціальна комісія органу охорони здоров'я

20.ОЦІНКУ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРОВОДИТЬ:

- завідувач структурного підрозділу

* заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу по медичній частині

• головний лікар лікувально-профілактичного закладу

• спеціальна комісія лікувально-профілактичного закладу

• спеціальна комісія органу охорони здоров'я

21. НА ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬ­ ТАТІВ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ РІВЕНЬ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПО­ МОГИ ВІДНОСНО ДО:

• хворого

• лікаря

- захворювання

* відділення

22. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (%), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В ПОЛІКЛІНІЦІ, ПРОВОДИТЬСЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА

ПЕРШОМУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ:

- 20 * 30 - 40

23.ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (%), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ, ПРОВОДИТЬСЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ПЕРШО­ МУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: -50 -70 -80 * 100

24. ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (%), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В ПОЛІКЛІНІЦІ, ПРОВОДИТЬСЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГО­ МУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: * 10 -20 -30 -40

25.ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЯКОГО ЧИСЛА ХВОРИХ (%), ЩО ЗАКІНЧИЛИ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ, ПРОВОДИТЬСЯ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ НА ДРУГО­ МУ СТУПЕНІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: -10 *20 -30 -40

240

241

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

І. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ:

* медико-соціальна експертиза втрати працездатності

- етико-деонтологічна

* судово-медична та судово-психіатрична

- часткова

• військово-лікарська -змішана

• патолого-анатомічна

2. МЕТОЮ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ Є ВИЗНА­ ЧЕННЯ:

• наявності факту втрати працездатності та необхідності звільнення від роботи

• ступеню та причини тимчасової та стійкої втрати працездатності

- етико-деонтологічні питання надання медичної допомоги

* придатності до військової служби допризовників і військово­ зобов'язаних

- якості надання лікувально-профілактичної допомоги

* причини смерті хворого

3. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТ­ НОСТІ ПРОВОДИТЬСЯ ВІДНОСНО НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

- часткової -змішаної

* тимчасової

- професійної

* стійкої

4. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ТИМЧАСОВОЇ НЕПРА­ ЦЕЗДАТНОСТІ ПРОВОДИТЬСЯ:

* лікуючими лікарями (фельдшерами) та лікарсько-консульта­ тивними комісіями (ЛКК)

• санітарно-профілактичними закладами

• медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК)

5. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА СТІЙКОЇ НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНОСТІ ПРОВОДИТЬСЯ:

• лікуючими лікарями та лікарсько-консультативними комісіями (ЛКК)

• санітарно-профілактичними закладами

* медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК)

6. ЯКІСТЬ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

• кваліфікації лікарів, що проводили експертизу

• узгоджених дій лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій

• достатності інформації про хворого, поданої з лікувально профі­лактичного закладу до медико-соціальної експертної комісії

• конкретності рекомендацій медико-соціальної експертної комісії з медико-соціальної реабілітації

• тривалості тимчасової непрацездатності

• використання Міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10

• вікової та статевої структури населення

7. ЗАВДАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ З МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТ­ НОСТІ:

* експертиза тимчасової непрацездатності

- експертиза стійкої непрацездатності

* виявлення стійкої непрацездатності та направлення хворого на медико-соціальну експертну комісію

- визначення та надання різних видів соціальної допомоги

• рекомендації по працевлаштуванню працівників, що не мають ознак інвалідності

• аналіз причин виходу на інвалідність

- встановлення та виплата допомоги по тимчасовій непрацездат­ ності

* аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

8. ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

* листок непрацездатності

243

- статистичний талон для реєстрації уточненого (заключного) діагнозу

* довідки про непрацездатність

- статистична карта хворого, що вибув із стаціонару

• журнал для запису висновків лікарсько-консультативної комісії

• книга реєстрації листків непрацездатності

• направлення хворого на МСЕК

• акт огляду у МСЕК

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

9. ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВИДАЄТЬСЯ ОСОБАМ:

• які не підлягають загальнообов'язковому державному страхуван­ню за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності

• які підлягають загальнообов'язковому державному страхуванню

- які не підлягають загальнообов'язкому соціальному страхуванню

10.ОСОБИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОМУ ДЕРЖАВНОМУ, СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННЮ В ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРА­ТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ І ПОХОВАННЯМ:

- які забезпечують себе роботою самостійно (підприємницька, адво­ катська, творча діяльність)

• які працюють на умовах трудового договору (контракту) на під­приємствах, в установах, організаціях незалежно від форм влас­ності та господарювання

• які забезпечують себе роботою самостійно за умови сплати стра­хових внесків до Фонду соціального страхування

• які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, проте тільки за умови сплати страхових внесків до Фонду соціаль­ного страхування

• члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів

- які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають

11. ВИДАВАТИ ЛИСТКИ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ МАЮТЬ ПРАВО ЛІКУЮЧІ ЛІКАРІ:

* державних і комунальних закладів охорони здоров'я системи МОЗ України, Академії медичних наук України, "Укрзалізниці"

- станцій швидкої медичної допомоги та переливання крові

* ЛПЗ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборо­ ни України, Служби безпеки України закріпленим за цими закла­ дами контингентам населення

- зубопротезних поліклінік

• стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерст­ва праці та соціальної політики України

• туберкульозних санаторіїв

• сімейні лікарі, які здійснюють медичну практику поза ЛПЗ і отри­мали на це відповідний дозвіл МОЗ України та Фонду соціального страхування України з тимчасової непрацездатності, а також Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

12. НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИДАВАТИ ЛИСТКИ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ:

- стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Мініс­ терства праці та соціальної політики

* станцій (відділень) швидкої медичної допомоги та переливання крові

- туберкульозних санаторіїв

• закладів судово-медичної експертизи

• бальнеогрязелікувальних лікарень і курортних поліклінік, будин­ків відпочинку, туристичних баз

• косметологічних лікарень

- лікарі ЛПЗ усіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань

• зубопротезних поліклінік (відділення)

• санітарно-профілактичних закладів

• приватні лікарі, які здійснюють медичну практику поза ЛПЗ (крім сімейних, які отримали на це відповідний дозвіл)

244

245

13. ДОВІДКИ НЕВСТАНОВЛЕНОІ ФОРМИ ВИДАЮТЬСЯ ОСОБАМ:

- по догляду за хворою дитиною після 14 днів перебування на листку непрацездатності

* за направленням слідчих органів, прокуратури та суду

- студентам вищих і середніх навчальних закладів і учнів системи профтехосвіти

• особам, які шукають роботу, та безробітним, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки

• особам, які самостійно звернулись за консультативною допо­могою

• особам, які проходять обстеження в ЛПЗ за направленням війсь­кових комісаріатів

14. ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНОСТІ ЛІКУЮЧИЙ ЛІКАР САМОСТІЙНО:

• встановлює факт непрацездатності

• видає листок непрацездатності максимально на 5 днів одночасно та на 10 днів взагалі

- видає листок непрацездатності до 4 днів одночасно та до 6 днів взагалі

* направляє хворого на консультацію до лікарів-спеціалістів

• видає листок непрацездатності на санаторно-курортне лікування

• видає листок непрацездатності в разі необхідності переведення на іншу роботу при професійному захворюванні

15. ПРАВО ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ РАЗОМ З ЛІКУЮЧИМ ЛІКАРЕМ НАДАЄТЬСЯ:

* головному лікарю (заступнику головного лікаря з експертизи працездатності)

• завідувачу кабінету обліку та медичної статистики

• старшій медичній сестрі лікарні

• завідувачу відділення

• лікарсько-консультативній комісії (ЛКК)

16. ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНОСТІ ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛЕННЯ ПОЛІКЛІНІКИ:

* приймає участь у продовженні листків непрацездатності до одужання (після 10 днів)

- видає листок непрацездатності на перші 5 днів захворювання

* консультує, вирішує спірні питання

• видає листок непрацездатності на санаторно-курортне лікування

• видає листок непрацездатності в разі направлення на лікування в інше місто

17.У ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З ОДНИМ ЛІКАРЕМ ЙОМУ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВИДАВАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОСОБИСТО НА ТЕРМІН:

• на весь час захворювання

• не більш ніж на 5 днів

• на 5 днів одночасно з подальшим продовженням

• максимально на 14 днів

18. ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПІСЛЯ 10 ДНІВ У ПОЛІКЛІНІЦІ (при наявності в штаті всіх осіб, які мають право продовження листка) ПРОВОДИТЬСЯ ЛІКУЮЧИМ ЛІКА­ РЕМ РАЗОМ ІЗ:

• головним лікарем

• заступником головного лікаря по експертизі працездатності

- заступником головного лікаря з медичної частини

* ЛКК (лікарська консультативна комісія) у повному складі

- завідувачем відділення

19. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ ЛИСТКА НЕПРАЦЕЗДАТ­ НОСТІ:

• підкреслити "первинний" чи "продовження"

• заповнити паспортну частину

- вказати порядковий номер захворювання в поточному році

* написати заключний діагноз

- при госпіталізації хворого вказати чи госпіталізувався раніше

• зазначити вид (причину) непрацездатності та режим (при пору­шенні)

• записати словами з якого та до якого числа виданий листок непрацездатності

• поставити підпис і печатку лікаря, що видав листок непраце­здатності, та печатку ЛПЗ

246

- записати числом з якого і словами по яке число виданий листок непрацездатності

* зазначити заключні висновки (працездатний, продовжує хворіти, визнаний інвалідом)

20. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ЛІКАРЯ ПРИ ЕКСПЕРТИЗІ ТИМЧА­ СОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

* встановлення факту, виду, причини непрацездатності

- направлення на МСЕК

• призначення відповідного режиму

• рекомендації хворому відповідно до умов його праці

- визначення розміру допомоги при тимчасовій непрацездатності

21. ВИДИ РЕЖИМУ, ЯКІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ ТА ЗАПИСУЮТЬСЯ В МЕДИЧНІЙ КАРТІ АМБУЛАТОРНОГО ЧИ СТАЦІОНАРНОГО ХВОРОГО:

-домашній

• амбулаторний

• постільний

- вільний

* стаціонарний *санаторно-курортна

22. ПОРУШЕННЯМ РЕЖИМУ, ВКАЗАНОГО ЛІКАРЕМ У ЛИСТКУ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, ВВАЖАЄТЬСЯ:

• відсутність хворого вдома при призначенні йому постільного режиму

• нез'явлення чи несвоєчасне з'явлення на прийом до лікаря

• вихід на роботу без санкції лікаря

- відвідування лікаря раніш вказаного терміну

* виїзд до іншої місцевості без дозволу лікарсько-консультативної комісії

- втрата листка непрацездатності

23. ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНА КОМІСІЯ (ЛКК) СТВОРЮ­ ЄТЬСЯ ПРИ НАЯВНОСТІ В ШТАТІ ЛІКАРІВ, ЩО ВЕДУТЬ АМБУЛАТОРНИЙ ПРИЙОМ, У КІЛЬКОСТІ НЕ МЕНШ, НІЖ: -5 -10 * 15 -20 -25 і більше

, 24. СКЛАД ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ КОМІСІЇ (ЛКК):

* лікуючий лікар

- завідувач кабінету обліку та медичної статистики

• завідувач відділення

• головний лікар (заступникголовного лікаря з експертизи тимча­сової непрацездатності)

- заступник головного лікаря з медичної частини

25. ПОСАДА ЗАСТУПНИКА ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ З ЕКСПЕРТИЗИ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ПРИ НАЯВНОСТІ В ШТАТІ ЧИСЛА ЛІКАРІВ, ЩО ВЕДУТЬ АМБУЛА­ ТОРНИЙ ПРИЙОМ, НЕ МЕНШ, НІЖ:

-10 -15 -20 *25 -30 і більше

26. ЗАВДАННЯ ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ КОМІСІЇ (ЛКК):

• експертиза стійкої втрати працездатності

• видача листка непрацездатності на перші 5 днів

• продовження листка непрацездатності до одужання (після 10 днів)

• консультації та вирішення спірних питань

• видача листка непрацездатності на санаторно-курортне лікування

• видача листка непрацездатності при переведенні на іншу роботу при туберкульозі, професійних захворюваннях, виробничих травмах

- видача листка непрацездатності при переведенні на іншу роботу після побутової травми та перенесеного інфаркту міокарда

* направлення на медико-соціальну експертну комісію

27.ПРИ ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛІКАРСЬКО-КОНСУЛЬТАТИВНА КОМІСІЯ ВИКОНУЄ НАСТУПНІ ФУНКЦІЇ:

* контрольну

• вивчення стану здоров'я населення

• працевлаштування хворого

* консультативну

- визначення групи інвалідності

* організаційно-методичну

28.ЯКІ ВИДИ (ПРИЧИНИ) ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

* захворювання (травма)

- інвалідність

248

249

• догляд за хворим членом сім'ї, здоровою дитиною та дитиною інвалідом

• санаторно-курортне лікування

• вагітність, пологи

- переведення на іншу роботу при нещасних випадках

• переведення на іншу роботу при туберкульозі, при професійних захворюваннях і виробничих травмах

• протезування з перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедич­ного підприємства системи Міністерства праці та соціальної по­літики

- часткова втрата працездатності

* карантин _]

- повна втрата працездатності

29. НА ЯКИЙ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (місяці) МОЖЕ БУТИ ВИДАНО ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРИ БЕЗПЕРЕВ- НОМУ ЗАХВОРЮВАННІ:

-2 -3 *4 -5

30. НА ЯКИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (дні) ЛІКУЮЧИЙ ЛІКАР МАЄ ПРАВО ОДНОЧАСНО ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТ­ НОСТІ:

* 1 -2 -3 -4 -5

31. НА ЯКИЙ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (дні) ЛІКУЮЧИЙ ЛІКАР МАЄ ПРАВО ОДНОЧАСНО ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНОСТІ:

-З -4 *5 -6 '

32. НА ЯКИЙ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (дні) ЛІКУЮЧИЙ ЛІКАР МАЄ ПРАВО ОСОБИСТО ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТ­ НОСТІ:

-5 -8 * 10

33. ЧИ Є РОЗБІЖНОСТІ В ПРАВИЛАХ ВИДАЧІ ЛИСТКА НЕПРА­ ЦЕЗДАТНОСТІ З ПРИВОДУ ПОБУТОВОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ТРАВМИ:

- так

) ' 34. ЧИ Є РОЗБІЖНОСТІ В ПРАВИЛАХ ВИДАЧІ ЛИСТКА НЕПРАЦЕ­ЗДАТНОСТІ З ПРИВОДУ ВИРОБНИЧОЇ ТРАВМИ ТА ТРАВМИ, ЩО ВИНИКЛА ПО ДОРОЗІ НА РОБОТУ ТА З РОБОТИ:

- так

* ні

35.НА ЯКИЙ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (місяці) ПРИ БЕЗ-ПЕРЕВНОМУ ЛІКУВАННІ СТАЦІОНАР ЛІКАРНІ МАЄ ПРАВО ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

-2 -3 *4 -5

36.ЯК ПОСТУПИТИ ПРИ ВСТАНОВЛЕНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЧИ ТРАВМИ, ЩО СТАЛИСЯ ВНАСЛІДОК АЛКОГОЛЬНОГО, НАР­КОТИЧНОГО, ТОКСИЧНОГО СП'ЯНІННЯ АБО ДІЙ, ПОВ'Я­ЗАНИХ З ТАКИМ СП'ЯНІННЯМ:

- видати відповідну довідку

• видати листок непрацездатності, в якому зробити про це відмітку

• записати в медичну карту амбулаторного чи стаціонарного хво­рого відповідні дані

' 37. НА ЯКИЙ МАКСИМАЛЬНИЙ ТЕРМІН (дні) ЛІКАР МАЄ ПРАВО ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРОЮ ДИТИНОЮ, ЯКІ ЛІКУЮТЬСЯ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ:

-6 - 10 * 14

, : /38.ДО ЯКОГО ВІКУ ДИТИНИ (років) МОЖНА ВИДАВАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА НЕЮ У РАЗІ ХВОРОБИ: -6 - 10 * 14

39. ПО ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРОЮ ДИТИНОЮ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ її -j "НА СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ ЛИСТОК НЕПРАЦЕ­ЗДАТНОСТІ МОЖНА ВИДАВАТИ ТІЛЬКИ В ВІЦІ ДИТИНИ ДО РОКІВ:

- З * 6 * тяжкохворим після 6

.. 40. ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 14 РОКІВ ПРИ ПЕРЕ­БУВАННІ її НА СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ ЛИСТОК

250

т

НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ МОЖНА ВИДАВАТИ ТІЛЬКИ ДО (дні):

-З -7

- 14

* на період, коли дитина потребує індивідуального догляду

41. ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО ТРЬОХ РОКІВ У РАЗІ ЗАХВОРЮВАННЯ МАТЕРІ (особи, що здійснює догляд), ВИДАЄТЬСЯ ТАКИЙ ДОКУМЕНТ:

* листок непрацездатності

• довідка про хворобу матері

• довідка про необхідність догляду за дитиною

42. КИМ ВИДАЄТЬСЯ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПО ДОГЛЯ­ ДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ДО ТРЬОХ РОКІВ ІДИТИНОЮ- ІНВАЛІДОМ ВІКОМ ДО 16 РОКІВ У ВИПАДКУ ХВОРОБИ МА­ ТЕРІ (чи іншої особи, що здійснює догляд):

* лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару

• лікарем дорослої поліклініки

• лікарем стаціонару

43. НА ЯКИЙ ТЕРМІН (дні) МОЖНА ВИДАВАТИ ЛИСТОК НЕ­ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ЗДОРОВОЮ ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО ТРЬОХ РОКІВ У ВИПАДКУ ХВОРОБИ МАТЕРІ (ін­ шої особи, що здійснює догляд):

- З - 7 * на весь час хвороби

44. ЗАХВОРІЛА 10-РІЧНА ДИТИНА ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВНАС­ ЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОДОВЖУ­ ЄТЬСЯ 20 ДНІВ. НА СКІЛЬКИ ДНІВ ПРИ АМБУЛАТОРНОМУ ЛІКУВАННІ БУДЕ ВИДАНИЙ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ЦІЄЮ ДИТИНОЮ:

-14 *20

45. ПОЧИНАЮЧИ З ЯКОГО ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ ВИДАЄТЬСЯ ПОЛОГОВА ВІДПУСТКА:

-20 -27 *30 -32

46. ПОЧИНАЮЧИ З ЯКОГО ТЕРМІНУ ВАГІТНОСТІ ВИДАЄТЬСЯ ДОПОЛОГОВА ВІДПУСТКА ЖІНКАМ, ЩО ВІДНЕСЕНІ ДО I-IV КАТЕГОРІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС:

-20 *27 -30 -32

47.ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ДЛЯ САНАТОРНО-КУРОРТ­НОГО ЛІКУВАННЯ ВИДАЄТЬСЯ ХВОРОМУ: -лікуючим лікарем

- лікуючим лікарем разом із завідувачем відділення

* лікарсько-консультативною комісією

- заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непраце­ здатності

48. НА ЯКИЙ СТРОК ВИДАЄТЬСЯ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ДЛЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ:

• на весь строк лікування в санаторії (строк путівки) та термін проїзду в обидва кінці

• на весь строк путівки без урахування часу на проїзд

* на весь строк лікування в санаторії та на час проїзду в обидва кінці за винятком щорічної та додаткової відпусток

- на дні, яких не вистачає до відпустки, лікування в санаторії без урахування часу на проїзд в обидва кінці

49.КОЛИ ВИДАЄТЬСЯ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ДЛЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ:

* перед від'їздом хворого до санаторію

- після повернення хворого із санаторію

50. ЧИ БУДЕ ТРИВАЛІШОЮ ЩОРІЧНА ВІДПУСТКА ХВОРОГО, ' ЯКЩО В НЬОГО ПІД ЧАС ЦІЄЇ ВІДПУСТКИ НАСТАЛА НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ:

* так

- ні

51.ЯК БУДЕ ПРОДОВЖЕНО ЩОРІЧНУ ВІДПУСТКУ ПРИ НАЯВ­НОСТІ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ХВОРОГО ПІД ЧАС ЦІЄЇ ВІДПУСТКИ:

* за узгодженням із адміністрацією

- автоматично

о^т

?s°,

52. ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРИ ПЕРЕВЕДЕННІ ХВОРОГО НА ТУБЕРКУЛЬОЗ, ПРОФЕСІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА З ВИРОБНИЧОЮ ТРАВМОЮ НА ІНШУ РОБОТУ ВИДАЄТЬСЯ:

• лікуючим лікарем

• завідувачем відділення

• лікуючим лікарем разом із завідувачем відділення * лікарсько-консультативною комісією

• заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непраце­здатності

53. ЧИ МОЖНА ВИДАТИ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРАЦЮ­ ЮЧІЙ ОСОБІ НА ЧАС ПРОТЕЗУВАННЯ ЗУБІВ У АМБУЛАТОР­ НИХ УМОВАХ:

- так

54.ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИДАЮТЬСЯ ЗАХВОРІЛИМ ІНОЗЕМНИМ ГРОМАДЯНАМ, ЩО ТИМЧАСОВО ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИ­ТОРІЇ УКРАЇНИ ТА НЕ ПРАЦЮЮТЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ І ОРГАНІЗАЦІЯХ УКРАЇНИ:

- довідка невстановленої форми

* витяг з медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого

- листок непрацездатності

55. ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИДАЮТЬСЯ ЗАХВОРІЛИМ ІНОЗЕМНИМ ГРОМАДЯНАМ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В УКРАЇНІ ТА ПРАЦЮ­ЮТЬ НА УМОВАХ ТРУДОВОЇ УГОДИ (контракту) НА ПІДПРИ­ЄМСТВАХ, В УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ:

- довідка невстановленої форми:

* листок непрацездатності

- витяг з медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого

56.ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИДАЮТЬСЯ ПРИ ІНВАЗИВНИХ МЕТО­ДАХ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ (ендоскопія з біопсією, гемодіаліз тощо) В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ: -довідка невстановленої форми:

* листок непрацездатності

- витяг з медичної карти амбулаторного хворого

57. ЯКІ ДОКУМЕНТИ ВИДАЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ БЕЗ­РОБІТНИХ В ПЕРІОД ПРОХОДЖЕННЯ НИМИ ПЕРЕПІД­ГОТОВКИ ЗА НАПРАВЛЕННЯМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯ­ТОСТІ НАСЕЛЕННЯ:

* довідка невстановленої форми:

• листок непрацездатності

• витяг з медичної карти амбулаторного хворого

58.ЯКИЙ ДОКУМЕНТ БУДЕ ВИДАНИЙ ОСОБІ, ЩО ЗГІДНО З ВИСНОВКОМ ЛКК ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОГЛЯДУ ЗНАХОДИТЬСЯ В СТАЦІОНАРІ РАЗОМ З 15-РІЧ-НОЮ ДИТИНОЮ:

* довідка невстановленої форми:

• листок непрацездатності

• витяг з медичної карти стаціонарного хворого

59.КОНТРОЛЬ ОБГРУНТОВАНОСТІ ПРАВИЛЬНОСТІ ВИДАЧІ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРИ:

• огляді хворих і аналізі даних медичних карт хворих на засіданні лікарсько-консультативної комісії

• присутності на прийомі в лікаря голови лікарсько-консультатив­ної комісіїчи завідувача відділення

* експертній оцінці якості діагностики та лікування хворих, що отримали листки непрацездатності

• перевірці довіреним лікарем дотримання хворим режиму

• консультативному прийомі хворих головою медико-соціальної експертної комісії

60. ВИДИ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЗА ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВИМ ДЕРЖАВНИМ СОЦІ­АЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ:

* допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)

- допомога при безробітті

• допомога по вагітності та пологах

• допомога при народженні дитини

• допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

255

• допомога на поховання

• забезпечення оздоровчих заходів (санаторно-курортнелікування, утримання санаторіїв-профілакторіїв, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів тощо)

61.РОЗМІР ДОПОМОГИ ПРИ ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТ­НІ ПОСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТРАХОВОГО СТАЖУ:

- менше 5 років - 50 % середньої заробітної плати (доходу)

* менше 5 років - 60 % середньої заробітної плати (доходу)

- від 5 до 8 років - 70 % середньої заробітної плати (доходу)

• від 5 до 8 років - 80 % середньої заробітної плати (доходу)

• понад 8 років - 100 % середньої заробітної плати (доходу)

• особам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи- 100 % середньої заробітної плати (доходу)

• особі, що доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи - 100 % середньої заробітної плати (доходу)

• ветеранам війни та прирівнених до них за пільгами - 100 % середньої заробітної плати (доходу)

- учасникам війни - 100 % середньої заробітної плати (доходу)

62. СТРАХОВИЙ СТАЖ - ЦЕ ПЕРІОД (сума періодів), ПРОТЯГОМ ЯКОГО ОСОБА:

- підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням

* підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страху­ вання з тимчасової втрати працездатності

'f¹ 63. ДО СТРАХОВОГО СТАЖУ ЗАРАХОВУЮТЬСЯ ПЕРІОДИ:

• тимчасової втрати працездатності

• перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами

- термін, за який виплачувались пенсії

• перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

• одержання виплат за окремими видами соціального страхування (санаторно-курортне лікування, карантин тощо)

• загальний трудовий стаж (до введення в дію Закону "Про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимча­совою втратою працездатності та витратами, зумовленими наро­дженням та похованням, 18.01.2001")

64. ДОПОМОГА ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВНАСЛІ­ ДОК ЗАХВОРЮВАННЯ АБО ТРАВМИ, НЕ ПОВ'ЯЗАНОЇ З НЕ­ ЩАСНИМ ВИПАДКОМ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, СПЛАЧУЄТЬСЯ З ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ:

- за перші п'ять днів непрацездатності

* з шостого дня непрацездатності

65. ДОПОМОГА ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВНАС­ ЛІДОК ЗАХВОРЮВАННЯ АБО ТРАВМИ, НЕ ПОВ'ЯЗАНОЇ З НЕЩАСНИМ ВИПАДКОМ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, СПЛАЧУ­ ЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ:

* за перші п'ять днів непрацездатності

- з шостого дня непрацездатності

й/66. ТРИВАЛІСТЬ ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ В РОЗМІРІ 100% СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО ВАГІТНОСТІ ТА ПО­ЛОГАХ:

- 56 днів до пологів

• 70 днів до пологів

• 56 днів після пологів

• 70 днів після пологів у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей

67. ТРИВАЛІСТЬ ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ В РОЗМІРІ 100 % СЕРЕД­НЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПО ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГАХ ЖІНКАМ, ВІДНЕСЕНИМ ДО I-IV КАТЕГОРІЙ ОСІБ, ЩО ПО­СТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

- 70 днів до пологів

* 90 днів до пологів

256

?.57

- 70 днів після пологів

* 90 днів після пологів

68. НА ЯКИЙ ТЕРМІН ВИДАЄТЬСЯ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТ-■ ■', НОСТІ ПРИ УСИНОВЛЕННІ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ:

- з дня народження та до закінчення 56 днів (70 у разі усиновлення двох і більше дітей)

* з дня усиновлення та до закінчення 56 днів (70 у разі усиновлення двох і більше дітей)

,69. НА ЯКИЙ ТЕРМІН ВИДАЄТЬСЯ ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТ­НОСТІ ПРИ УСИНОВЛЕННІ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ ЖІНКАМ ВІДНЕСЕНИМ ДО I-IV КАТЕГОРІЙ ОСІБ, ЩО ПО­СТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:

- з дня народження і до закінчення 90 днів

* з дня усиновлення і до закінчення 90 днів

70. ЯКІ ВЛАДНІ ОРГАНИ ЗДІЙСНЮЮТЬ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКО­ НАННЯМ ПОЛОЖЕНЬ "ІНСТРУКЦІЇ ПРО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ТИМЧАСОВУ НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНІСТЬ ГРОМАДЯН":

- Кабінет Міністрів України

• МОЗ України

• Фонд соціального страхування з тимчасової непрацездатності України

- місцеві держадміністрації

• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань України

• профспілки та їх об'єднання

- центри медичної статистики

71. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУ­ ШЕННЯ ПРАВИЛ ПО ЕКСПЕРТИЗІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ: -договірна

* дисциплінарна

- колективна

• матеріальна

• кримінальна

,72. ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ НАКЛАДАЮТЬСЯ У ВИПАД­КАХ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ:

- виходу хворого на роботу без дозволу лікаря

* видачі та оформленні листків непрацездатності і заключень ЛКК

- загублення хворим листка непрацездатності

* обліку та збереження бланків листків непрацездатності

* порядку направлення хворих на МСЕК

73. ВИДИ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ:

* догана

- попередження

• сувора догана

• переведення на посаду з меншою платнею

- штраф

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СТІЙКОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

■' 74. ПРОВІДНИМ КРИТЕРІЄМ ДЛЯ ВІДМІННОСТІ ТИМЧАСОВОЇ ^: НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВІД СТІЙКОЇ Є:

• тривалість перебування на листку непрацездатності

• часте перебування на листку непрацездатності

• сприятливий прогноз для праці

* ступінь функціональних порушень

- сприятливий клінічний прогноз

75. ПЕРШИМ ЗАВДАННЯМ ЛІКАРЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАК­ ТИЧНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ЕКСПЕРТИЗІ СТІЙКОЇ НЕПРАЦЕ­ ЗДАТНОСТІ Є:

• вибір оптимального терміну для встановлення групи інвалідності

• подання на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) точних клінічних даних про хворого

* своєчасне виявлення ознак інвалідності ■/ - динамічне спостереження за хворим

76. ЕКСПЕРТИЗУ СТІЙКОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗДІЙСНЮЮТЬ: -лікуючі лікарі

-ЛКК

7SR

259

• МСЕК

• обласні бюро (центри) медико-соціальної експертизи

_L 77. МСЕК ПІДПОРЯДКОВАНА:

* МОЗ України

• Кабінету Міністрів

• Міністерству праці та соціальної політики

78. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНО МСЕК ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

* обласну, центральну міську

- при центральній районній лікарні

* міську, районну

- сільську

* міжрайонну

' 79. МІСЬКІ ТА РАЙОННІ МСЕК ОРГАНІЗОВУЮТЬ З РОЗРАХУНКУ НА (тис. населення): -50

* 100 (віком 16 років і старше)

• 100 (дорослого та дитячого)

• 50 (дорослого та дитячого)

80.СКЛАД РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ, ОБЛАСНОЇ, ЦЕНТРАЛЬНОЇ МІСЬКОЇ МСЕК:

- З лікаря-експерта

• 4 лікаря-експерта (терапевт, хірург, невропатолог, методист)

• л і кар-реаб іл ітолог

- лікар-ревматолог

• юрист

• економіст

" 81. ЗА СВОЇМ ПРОФІЛЕМ МСЕК БУВАЮТЬ:

• загальні

• спеціалізовані

- для освідчення ветеранів війни

* спеціальні для постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи

82. СКЛАД МСЕК ЗАГАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ (міських, міжрайонних, районних):

* 3 лікаря-експерта: терапевт, хірург, невропатолог

• З лікаря: терапевт, хірург, акушер-гінеколог

• З лікаря: терапевт, травматолог, невропатолог

• 2 лікаря: терапевт, хірург

• лікар-реабілітолог

• психолог

83. СКЛАД СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ КОМІСІЙ ДЛЯ ПОСТРА­ ЖДАЛИХ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ (дорослих і дітей):

- обласні спеціалісти (терапевт, хірург, невропатолог)

• експертно-консультативна група (фахівці, які пройшли підготовку з радіаційної медицини)

• члени експертної комісії (фахівці, які пройшли підготовку з радіа­ційної медицини)

- головні лікарі обласних лікарень

84. СКЛАД СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МСЕК:

* 2 лікаря-експерта даного профілю та 1 терапевт або невропатолог

• 2 терапевта та лікар-спеціаліст даного профілю

• З лікаря даного профілю та спеціаліст суміжного фаху

85. ЗАВДАННЯ МСЕК:

• санкціонування продовження листка непрацездатності при завер­шенні лікування в ЛПЗ

• виявлення причин інвалідності

• встановлення груп інвалідності

• трудові рекомендації інвалідам

- продовження листка непрацездатності

86. ОБОВ'ЯЗКИ МІСЬКИХ, МІЖРАЙОННИХ І РАЙОННИХ МСЕК:

* визначення ступеню обмеження життєдіяльності людини, групи, причини та часу настання інвалідності

- аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

* визначення ступеня втрати професійної працездатності (%) пра­ цівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження, пов'язане з виконанням трудових обв'язків

260

261

- забезпечення надання інвалідам медичної допомоги у повному обсязі

• встановлення потреби інвалідів у соціальній допомозі (протезу­вання, засоби пересування, робочі пристосування, постійний дог­ляд тощо)

• розробка заходів медико-соціальної реабілітації та індивідуальних програм реабілітації, контроль за їх реалізацією

* вивчення рівнів, структури, динаміки загальної та первинної інвалідності

- визначення розміру та нарахування пенсії

87.ОБОВ'ЯЗКИ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ, ОБЛАСНИХ, ЦЕНТРАЛЬ­НИХ МІСЬКИХ МСЕК:

- забезпечення надання інвалідам медичної допомоги в повному обсязі

• організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю всіх підпорядкованих МСЕК (нижчих рівнів)

• проведення переогляду осіб, які оскаржили рішення МСЕК ниж­чих рівнів

• проведення в складних випадках огляду хворих або інвалідів за направленнями МСЕК нижчих рівнів

- забезпечення надання інвалідам соціальної допомоги

• надання консультативної допомоги лікарям МСЕК нижчих рівнів з питань медико-соціальної експертизи

• розробка комплексних заходів щодо профілактики, зниження рівня інвалідності та медико-соціальної реабілітації інвалідів

88.МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ЕКСПЕРТНІ КОМІСІЇ МАЮТЬ ПРАВО:

• забезпечувати інвалідів медичною допомогою

• визначити розмір і нарахувати пенсії

• одержувати від органів і закладів охорони здоров'я, підприємств, організацій, незалежно від форм власності, відомості, необхідні для роботи комісій

• направляти осіб, які проходять огляд, до ЛПЗ для уточнення діаг­нозу та відповідного лікування

• здійснювати контроль за правильністю працевлаштування інвалідів

* захищати права інвалідів у встановленому законодавством порядку

89. ВИДИ ІНВАЛІДНОСТІ:

• до початку трудової діяльності

• у колишніх віськовослужбовців

• у зв'язку з аварією на ЧАЕС

- внаслідок будь-яких інших катастроф

• інвалідність з дитинства

• загальне захворювання

• професійне захворювання

• трудове каліцтво

• внаслідок травми

• уроджена інвалідність

90. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ІНВАЛІДНОСТІ СЕРЕД ДОРОСЛОГО ТА ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ:

* хвороби системи кровообігу

- хвороби сечостатевої системи

* злоякісні новоутворення

• хвороби органів дихання

• психічні розлади

* травми

,91. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ІНВАЛІДНОСТІ ДІТЕЙ (0-16 років):

- хвороби системи травлення

• вроджені аномалії

• хвороби нервової системи -злоякісні новоутворення

• психічні розлади

- травми

■:-Ц2. НАЙЧАСТІШИЙ ВИД ІНВАЛІДНОСТІ:

- у зв'язку з трудовим каліцтвом

* внаслідок загального захворювання

• внаслідок професійного захворювання

• інвалідність з дитинства

• інвалідність у колишніх військових службовців

• інвалідність до початку трудовоїдіяльності

262

. 93.ЩО МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ ІНВАЛІДНОСТІ ВНАСЛІДОК \ ЗАГАЛЬНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ:

* захворювання, яке не пов'язане з професійною діяльністю

- захворювання, травми, які пов'язані з професійною діяльністю

* побутова травма

• захворювання, яке отримане при проходженні військової служби

• травма, яка отримана по дорозі на роботу

• травма, яка отримана під час перебування у відрядженні

• захворювання, перебіг якого посилився під впливом професійного фактора

94. ЩО МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ ІНВАЛІДНОСТІ ВНАСЛІДОК ТРУДОВОГО КАЛІЦТВА:

- захворювання, яке пов'язане з впливом професійного фактора

• травма, яка отримана безпосередньо на виробництві в робочі години

• травма, яка отримана поза місцем роботи при виконанні вироб­ничого завдання

• травма, яка отримана під час відрядження при виконанні вироб­ничого завдання

- травма, яка отримана при переході вулиці в неробочий час при наїзді службового транспорту

95.ЩО МОЖЕ БУТИ ПРИЧИНОЮ ІНВАЛІДНОСТІ ВНАСЛІДОК ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ:

- захворювання, яке виникло під впливом несприятливих еколо­ гічних факторів

• захворювання, яке виникло під впливом несприятливих факторів, властивих цій професії

• захворювання, яке виникло під впливом несприятливих умов праці

* захворювання, перебіг якого ускладнився внаслідок впливу професійного фактора

• травма, яку отримали на виробництві

• захворювання, яке виникло під час проходження військової служби

■96.НАЙБІЛЬШ ЧАСТОЮ ПРИЧИНОЮ ІНВАЛІДНОСТІ З ДИ­ТИНСТВА Є:

* вроджені дефекти розвитку

• інфекційні захворювання

• травми

• неінфекційні захворювання

97. ОСНОВНА ФУНКЦІЯ МСЕК З ЕКСПЕРТИЗИ ТИМЧАСОВОЇ ' НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ:

• виявлення та встановлення групи інвалідності

• трудові рекомендації

• встановлення права на отримання соціальної допомоги

* санкціонування продовження листка непрацездатності для завер­ шення лікування

• продовження листка непрацездатності

• аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

98. ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНІ ПРИ НАПРАВЛЕННІ ХВОРОГО НА МСЕК:

• направлення на МСЕК

• документ, що посвідчує особу

- довідка з місця роботи

* листок непрацездатності

• амбулаторна карта хворого

• виписка з медичної карти стаціонарного хворого

• заява хворого

99. МСЕК ПРОВОДИТЬ ОСВІДЧЕННЯ ХВОРОГО:

* за направленням лікувально-профілактичних'закладів (ЛПЗ)

• за особистою ініціативою хворого

• за направленням органів соцзабезпечення

• за направленням органів правопорядку

,,, 100. СКІЛЬКИ ІСНУЄ ГРУП ІНВАЛІДНОСТІ: -І -II *ІІІ -IV -V

4Ю1. ЯКА ГРУПА ІНВАЛІДНОСТІ Є НАЙБІЛЬШ ТЯЖКОЮ:

-■ ' * *І -II -III

МІ102. КРИТЕРІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ ПЕРШОЇ ГРУПИ ІНВАЛІД­НОСТІ:

* наявність повної постійної чи тривалої втрати працездатності

265

* потреба постійного стороннього догляду

• наявність значних функціональних порушень і практично повної непрацездатності без потреби сторонньої допомоги

• зниження обсягу виробничої діяльності та кваліфікації

103. КРИТЕРІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ ДРУГОЇ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ: ''( - наявність повної постійної чи тривалої втрати працездатності

- потреба постійного стороннього догляду

• наявність значних функціональних порушень і практично повної непрацездатності без потреби сторонньої допомоги

• зниження обсягу виробничої діяльності та кваліфікації

104. КРИТЕРІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ:

- наявність значних функціональних порушень і практично повної непрацездатності

* наявність обмеженої працездатності (значне зниження обсягу виробничої діяльності чи кваліфікації")

1 105. ПЕРЕОСВІДЧЕННЯ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ У МСЕК МОЖЕ БУТИ ЧЕРЕЗ РОКИ: *1 * 2 * З -4 -5 * безстроково

,^106. ПЕРЕГЛЯД ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ ОСОБАМ ПЕНСІЙНОГО І ВІКУ ПРОВОДИТЬСЯ:

* за заявою пенсіонера

- в той термін, що і для працездатних

107. ЧИ МАЄ ПРАВО МСЕК ЗА СВОЄЮ ІНІЦІАТИВОЮ ЗМІНИТИ ВИД ІНВАЛІДНОСТІ (без згоди хворого):

-так

* ні

108. ГРУПУ ІНВАЛІДНОСТІ ВСТАНОВЛЮЮТЬ БЕЗСТРОКОВО ПРИ НАЯВНОСТІ:

• стійких, незворотних морфологічних і функціональних порушень

• пенсійного віку інваліда

• неефективності реабілітаційних заходів

• несприятливого клінічного та трудового прогнозу

• за заявою інваліда

• відсутності показань до протезування

109. ПЕРЕОГЛЯД ІНВАЛІДІВ РАНІШЕ ВСТАНОВЛЕНИХ СТРОКІВ АБО ТИХ, КОМУ ІНВАЛІДНІСТЬ ВСТАНОВЛЕНА БЕЗСТРО­ КОВО, ПРОВОДИТЬСЯ У ВИПАДКАХ:

- детального вивчення стану здоров'я інвалідів

* при зміні стану здоров'я та працездатності

* при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності

110. ЧИ ВПЛИВАЄ ВИД ІНВАЛІДНОСТІ НА РОЗМІР ПЕНСІЇ:

* так

- ні

111. ЧИ ВПЛИВАЄ ТРУДОВИЙ СТАЖ НА РОЗМІР ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ ВІД ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ:

- так

* ні

112. ЧИ ВПЛИВАЄ ФАКТ ВИНИКНЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ ПРИ ВИКОНАННІ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ:

* так

- ні

f 113. ВИДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ:

• медична

• соціальна

• професійна

• психологічна

• специфічна

* спеціальна реабілітаційна підготовка для дітей

114. З ПИТАНЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ МСЄК ЗДІЙСНЮЄ ' ЗАХОДИ:

* розробляє індивідуальну програму реабілітації

- проводить індивідуальну медичну реабілітацію

• визначає сприятливі види трудової діяльності

• визначає сприятливі умови праці (для відновлення функцій організму)

• перевіряє відповідність умов праці своїм висновкам

- надає соціально-економічну допомогу

266

115. ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ДІЯЛЬ­ НОСТІ МСЕК:

• акт огляду у МСЕК

• довідка про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності

- книга реєстрації листків непрацездатності

* статистичний талон (до акту огляду у МСЕК)

• виписка з протоколу освідчення хворого

• направлення на МСЕК

У * індивідуальна програма реабілітації інвалідів

116. ГРУПА ПОКАЗНИКІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РОБОТУ МСЕК:

- первинної інвалідності

• ефективності реабілітаційних заходів

• розбіжності в рішеннях ЛКК і МСЕК

- несвоєчасності направлення до МСЕК

* питома вага виїзних засідань МСЕК

• працевлаштування інвалідів

• якість лікування інвалідів

117. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ІНВАЛІДНІСТЬ:

• інвалідизація (первинна інвалідність)

• інвалідність (контингенти інвалідів)

- летальність

* структура інвалідності та інвалідизації за причинами, групами, віком тощо

• несвоєчасність направлення на МСЕК

• питома вага виїзних засідань МСЕК

* змінення групи інвалідності при переосвідченні

118. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ:

• аналіз документації МСЕК і ЛПЗ

• анкетування інвалідів з подальшою обробкою отриманих даних

• експертні оцінки

- клінічне обстеження інвалідів

• аналіз ефективності лікувальних і реабілітаційних заходів (за документацією МСЕК)

• аналіз поширеності та структури інвалідності