§0.Що можна взяти за одиницю спостереження при вивченні тривалості лікування хворих у терапевтичних відділеннях стаціонарів:

• випадок госпіталізації в терапевтичне відділення

• хворого, що лікувався в терапевтичному відділенні

- випадок направлення до терапевтичного відділення

51 • ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ:

- випадок смерті дитини на першому місяці життя

* дитину, що померла у віці до першого року

- випадок смерті в антенатальному періоді

??

^2. ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ СТУДЕНТІВ:

- студента, що звертався по медичну допомогу протягом року

• студента, у якого при звертанні по медичну допомогу був зареєстрований хоча б один випадок захворювання

• кожен випадок захворювання в студента

5§3. ЗМІСТ ДРУГОГО ЕТАПУ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

• збирання матеріалу (заповнення облікових документів)

• поточний контроль реєстрації

• вибір об'єкта та одиниці дослідження

• складання переліку облікових ознак

#4. ЗМІСТ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

- збирання матеріалу, контроль реєстрації

• шифрування (кодування) матеріалу згідно ознак, що підлягають обліку

• розподіл всіх спостережень на однорідні групи

• підрахунок по групах і зведення в таблиці

• розрахунок похідних величин

- формування висновків

§5.Зміст четвертого етапу статистичного дослі­дження:

• розрахунок похідних величин

• уточнення програми статистичного спостереження

• впровадження результатів дослідження в практику

• аналіз отриманих даних

• формулювання висновків

• розробка практичних рекомендацій

Відносні величини. Графічні зображення статистичних показників

'^ І. ВИДИ ПОХІДНИХ ВЕЛИЧИН: -варіаційні

• відносні -типологічні

• середні

У}2. ВИДИ ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН:

- інвалідності

• інтенсивності

• екстенсивності

• відносної інтенсивності

• співвідношення

• наочності

• захворюваності

• смертності

'і З. ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ ПОКАЗНИК ІНТЕНСИВНОСТІ:

* поширеність явища

- питому вагу

* частоту

• структуру

• розподіл

* рівень

-'4. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЗАГАЛЬНОГО ІНТЕНСИВНОГО ПОКАЗ­НИКА ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

• середовище

• явище

• частина явища

• частка явища (%)

•■>.*. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНТЕНСИВНИХ ПОКАЗ-IІИКІВ ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

- середовище

- все явище

• частина середовища

• частина явища

- частка явища (%)

ПОКАЗНИК ЕКСТЕНСИВНОСТІ ХАРАКТЕРИЗУЄ:

• поширеність явища

• рівень явища

• питому вагу окремих частин явищ

• структуру явища

• розподіл явища

• склад явища

ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕКСТЕНСИВНОГО ПОКАЗНИКА ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

- середовище

• ціле явище

• частина явища

- частка явища (%)

СУТЬ ПОКАЗНИКІВ СПІВВІДНОШЕННЯ:

• розподіл сукупності на її складові частини

• частота явища в середовищі, в якому воно відбувається

* відношення між різнорідними величинами

- відношення кожної із порівнюваних величин до вихідного рівня, прийнятого за 1 чи 100 %

ПОКАЗНИКИ СПІВВІДНОШЕННЯ - ЦЕ ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ:

- так

* ні

.ПОКАЗНИК НАОЧНОСТІ ХАРАКТЕРИЗУЄ:

- розподіл сукупності на її складові частини

* відношення кожної з порівнюваних величин до вихідного рівня, що прийнятий за 1 або за 100 %

- відношення між різнорідними величинами

І' '^І7 11.ЯКІ ПОКАЗНИКИ ТА ВЕЛИЧИНИ МОЖНА ВИКОРИСТО­ВУВАТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ НАОЧНОСТІ:

* інтенсивні

- екстенсивні

• середні

• співвідношення

- стандартизовані

* абсолютні числа

! 0*| 12. ЯКІ ВИДИ ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН МОЖНА ВИКОРИСТО­ВУВАТИ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ЯВИЩ У ДИНАМІЦІ, ПО ТЕРИ­ТОРІЯХ, ЗАКЛАДАХ:

• інтенсивні

• співвідношення

- екстенсивні

* наочності

((//! ІЗ.ПОКАЗНИКИ ВІДНОСНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗАСТОСО­ВУЮТЬ ПРИ ВИВЧЕННІ:

* структурних особливостей різних статистичних сукупностей, що мають відношення до одного середовища

- особливостей частоти різних сукупностей

,у^ І4.ПОКАЗНИКИ ВІДНОСНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ:

* чисельне співвідношення двох структур

- чисельне співвідношення двох рівнів

;> 15. МОЖЛИВІ ПОМИЛКИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН:

• визначення рівня явища на основі екстенсивних показників

• помилковий вибір середовища при розрахунку погрупових інтен­сивних показників

• недооблік фактору часу при порівнянні отриманих показників

- використання погрупових (спеціальних) інтенсивних показників

* порівняння показників, які мають різні одиниці виміру (%, %о тощо)

• розрахунок показників тільки у відсотках

• розрахунок показників тільки в проміллях

16. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ІНТЕНСИВНИМИ:

* рівень смертності дітей від травм

- зниження смертності на 10 %

* рівень летальності дітей від травм

- питома вага травм у структурі загальної смертності

• рівень дитячого травматизму

• частота викликів швидкої допомоги до травмованих дітей

_іП 17.ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ІНТЕНСИВНИМИ: ' *" - розподіл захворювань за класами хвороб

* частота захворювань за класами хвороб

- питома вага окремих захворювань

* рівні окремих захворювань

- структура захворюваності

|3 18. ЯКІ ДАНІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (ХСК) У НАСЕЛЕННЯ 60 І БІЛЬШЕ РОКІВ:

• чисельність всього населення

• число випадків ХСК серед всього населення

• чисельність населення 60 і більше років

• число випадків ХСК серед людей у віці 60 і більше років

у 19. ЯКА ІНФОРМАЦІЯ НЕОБХІДНА ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ ЧАСТОТИ ПОЛОГІВ ІЗ ТАЗОВИМ ПЕРЕДЛЕЖАННЯМ:

* число пологів із тазовим передлежанням

• число всіх народжених

• число всіх народжених у тазовому передлежанні

* число жінок, у яких закінчилась вагітність пологами

20. ЯКІ ДАНІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ДИФТЕРІЇ С СЕРЕД УСІХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ ВІКОМ ДО 7 РОКІВ:

• чисельність дитячого населення у віці до 7 років

• число всіх зареєстрованих випадків захворювань у дітей віком до 7 років

• число всіх зареєстрованих випадків інфекційних захворювань у дітей віком до 7 років

• число всіх зареєстрованих випадків дифтерії у дітей віком до 7 років

- число зареєстрованих випадків дифтеріїу дітей різних вікових груп

, 21. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ІНТЕНСИВНИМИ: ІІЬ - розподіл травм за їх видами

* частота травм за їх видами

- питома вага окремих травм

* рівні окремих травм

- структура травматизму

,, 22.ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ЕКСТЕНСИВНИМИ: І і> * структура госпіталізованої захворюваності

- рівень госпіталізації при окремих хворобах

* розподіл випадків госпіталізації

- зниження госпіталізованої захворюваності на 5 %

_f ^ 23.ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ЕКСТЕНСИВНИМИ:

• частота виразкової хвороби шлунка у чоловіків у віці 30-50 років

• зниження захворюваності на виразкову хворобу на 13 %

• частка хворих на виразкову хворобу шлунка серед усіх госпіталізо­ваних до терапевтичного відділення

• розподіл хворих на виразкову хворобу по строках госпіталізації

- рівень забезпеченості населення ліжками гастроентерологічного профілю

і 24. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ВІД ^/; РІЗНИХ ХВОРОБ, А ТАКОЖ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ НАСЕ-

ЛЕННЯ ЛІКАРЯМИ. ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТОВУВАЛИ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ:

* інтенсивності

- наочності

* співвідношення

- екстенсивності

,_п 25. НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ЧАСТОТУ ВСІХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ТА ПИТОМУ ВАГУ ХВОРОБ ОРГАНІВ ДИХАН-I ІЯ.ЯКІ ПОКАЗНИКІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ:

* екстенсивності

- наочності

* інтенсивності -співвідношення

28

_!ія526.ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ПОКАЗНИКІВ Є ПОКАЗНИКАМИ ^;і СПІВВІДНОШЕННЯ:

• число лабораторних досліджень на 100 відвідувань

• число функціональних досліджень по відношенню до відвідувань поліклініки

• охоплення населення профілактичними щепленнями

• частота післяопераційних ускладнень

• рівень госпіталізації населення

* відношення числа абортів до числа пологів (%)

_5І 27.ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНО МАТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАБЕЗПЕ-\U- ЧЕНОСТІ РАЙОНУ ЛІКАРЯМИ ОКРЕМИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:

* чисельність населення району

- чисельність всіх лікарів району

* чисельність лікарів окремих спеціальностей

- розподіл лікарів за окремими спеціальностями (%)

28.ПРИ ПОРІВНЯННІ З МИНУЛИМ РОКОМ РІВЕНЬ ЗАХВО-,hfy РЮВАНОСТІ НА ГРИП ЗБГЛЬШИВСЯ НА ЗО %. ЯКИЙ ПО-^{1 У} КАЗНИК ВИКОРИСТАНИЙ ДЛЯ ІЛЮСТРАЦІЇ:

• інтенсивний

• екстенсивний

• співвідношення

• відносної інтенсивності

* наочності

29. ВИМОГИ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ДО ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ У , ₁ У СТАТИСТИЦІ: ' ' - правильне обчислення показників, які зображуються

• вибір адекватного виду графіка

• наявність повної назви

- наявність підсумкового рядка з одиницями вимірювання

• дотримування масштабності

• наявність умовних позначень

„£30.ЯКІ ВИДИ ГРАФІКІВ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ЗОБРАЖЕННЯ ГНТЕНСИВНИХ ПОКАЗНИКІВ:

* стовпчикова діаграма

- внутрішньостовпчикова діаграма

* лінійна діаграма

- секторна діаграма

* картограма

* картодіаграма

Р 31. ЯКІ ВИДИ ГРАФІКІВ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ '¹¹ ЗОБРАЖЕННЯ ЕКСТЕНСИВНИХ ПОКАЗНИКІВ:

- стовпчикова діаграма

• внутрішньостовпчикова діаграма -лінійна діаграма

• секторна діаграма

- картограма

* картодіаграма

.//. 31. СЕКТОРНА ДІАГРАМА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЗОБРА­ЖЕННЯ СТРУКТУРИ ЯВИЩА:

* так -ні

, ;V 32..ЯКІ ВИДИ ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ЗОБРАЖЕННЯ ДИНАМІКИ РІВНЯ ПОКАЗНИКА ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ:

* лінійна діаграма

- картограма

* стовпчикова діаграма

• секторна діаграма

• внутрішньостовпчикова діаграма

_tj'{ і*ЯКІ ВИДИ ГРАФІКІВ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ЗОБРА­ЖЕННЯ РІВНЯ НАРОДЖУВАНОСТІ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ: -лінійна діаграма

• секторна діаграма

• радіальна діаграма

• картограма

• картодіаграма

• стовпчикова діаграма

чп

_г->3|:НАВЕДЕНІ ДАНІ ПРО ДИНАМІКУ РІВНЯ СМЕРТНОСТІ В ОБЛАСТІ ТА ПРО ЧАСТОТУ її В РІЗНИХ РАЙОНАХ. НА ЯКИХ ГРАФІКАХ ЗОБРАЖАЮТЬ ЦІ ДАНІ:

• лінійна діаграма

• картограма

- секторна діаграма f картодіаграма

/* стовпчикова діаграма

,,j3f.HA ЯКИХ ГРАФІКАХ МОЖНА ЗОБРАЗИТИ ДАНІ ПРО РОЗ-¹ " * ПОДІЛ ЗАХВОРЮВАНЬ ПО КЛАСАХ ХВОРОБ (%):

- картограма

* внутрішньостовпчикова діаграма

• радіальна діаграма

• стовпчикова діаграма

* секторна діаграма -лінійна діаграма

СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ

ОБЛАСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СЕРЕДНІХ ВЕЛИЧИН: -

* для характеристики організації роботи закладів охорони здоров'я

- для характеристики якісних ознак

* для характеристики фізичного розвитку

- для характеристики рівня захворюваності

* для визначення медико-фізіологічних показників організму

- для порівняння абсолютних даних

* для оцінки даних медико-соціальних і санітарно-гігієнічних досліджень

ЯКИМ ВИМОГАМ ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ ПЕРВИННИЙ СТАТИСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНІХ ВЕЛИЧИН:

* достатнє число спостережень

- наявність "нульової"" гіпотези

* якісно однорідна сукупність

• відсутність коливання ознаки, що вивчається

• наявність групування ознаки

ВИДИ ВАРІАЦІЙНИХ РЯДІВ:

* простий

- складний

• рангований

• дискретний

• інкретний

• згрупований

- моментний -динамічний

* нерангований

СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ:

• сукупність якісних ознак -амплітуда ряду

• відхилення кожної варіанти від середньої

32

• числове значення варіанти

• частота, з якою зустрічається кожна варіанта

5. ВИДИ СЕРЕДНІХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИВЧЕННІ МЕДИКО-БЮЛОГІЧНИХ ДАНИХ:

• середня арифметична

• середня гармонійна

• середня похибка середньої величини

• середнє квадратичне відхилення

* середня геометрична *мода

• рівень ряду

• амплітуда ряду

* медіана

6. ОСОБЛИВОСТІ РАНГОВАНОГО РЯДУ:

- об'єднання в групи варіант, однакових за числовим значенням

• розміщення варіант у порядку збільшення їх числового значення

• розміщення варіант у порядку зменшення їх числового значення

7. ОСОБЛИВОСТІ ДИСКРЕТНОГО РЯДУ:

- об'єднання в групи варіант, однакових за числовим значенням

* варіанти представлені тільки цілими числами

• варіанти представлені цілими та дробовими числами

• варіанти отримані в результаті виміру

* варіанти отримані в результаті підрахунку

8. ОСОБЛИВОСТІ ШКРЕТНОГО РЯДУ:

• об'єднання в групи варіант, однакових за числовою ознакою

• варіанти представлені тільки цілими числами

• варіанти представлені цілими та дробовими числами

• варіанти отримані в результаті виміру

- варіанти отримані в результаті підрахунку

9. ЕТАПИ СКЛАДАННЯ ІНТЕРВАЛЬНОГО ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ:

• вибір стандарту

• визначення медіани

• визначення амплітуди ряду

• визначення числа груп у ряду

34

* визначення інтервалу

- визначення відхилення варіанти від середньої

іЧ(

О.ЯКИМ Є НИЖЧЕНАВЕДЕНИИ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД (число випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності в працюючих протягом року на заводі):

х 0 1 2 3 4 5 6

f 83 64 59 50 ЗО 6 2

• простий * дискретний * раигований

• інкретний - інтервальний * згрупований

ІЧІ 11. ЯКИМ Є НИЖЧЕНАВЕДЕНИИ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД (маса тіла в кг):

х 20,0-21,9 22-23,9 24-25,9 26-27,9

f 5 8 7 4

- простий - дискретний * інкретний

* рангований * інтервальний * згрупований

/УЗ

j 12.ЯКИМ Є НИЖЧЕНАВЕДЕНИИ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД (термін перебування в стаціонарі в днях):

х 1-5	6-Ю 11-15
f 3	6 15
- простий	* інтервальний
* рангований	* дискретний

16-20 21-25

4 2

- інкретний * згрупований

./Ш.ЯКИМ Є НИЖЧЕНАВЕДЕНИИ ВАРІАЦІЙНИЙ РЯД (число ударів пульсу за хвилину):

70 72 74 76 78 80 82

* простий -згрупований -інкретний

, - інтервальний * дискретний

/_s"l 4. ПАРАМЕТРИ ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ:

* середня величина

- число спостережень

• амплітуда ряду

• коефіцієнт варіації

• середнє квадратичне відхилення

- частота варіанти

* середня похибка середньої величини

- відхилення варіанти від середньої

15 ЛНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ РОЗРАХУНКУ АМПЛІТУДИ ВАРІАЦІЙНОГО РЯДУ:

- частота варіант

* максимальна варіанта -мода

- медіана

* мінімальна варіанта

, - 16. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПРОСТОЇ:

* числове значення варіанти

- частота варіанти

* число спостережень

- амплітуда ряду

17. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПРОСТОЇ: -Ixf *Іх *_п -Id² -£d²f

Л8.ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ЗВАЖЕНОЇ:

• частота варіант -амплітуда ряду

• числове значення варіанти

• число спостережень

• медіана

• мода

19. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ЗВАЖЕНОЇ:

*£xf -їх *n _Xd²f-Id²

20. ДЛЯ ЯКОЇ МЕТИ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ СЕРЕДНЄ КВАДРА­ ТИЧНЕ ВІДХИЛЕННЯ (б):

* визначення амплітуди (розмаху) ряду

* визначення ймовірного числа спостережень в певних інтервалах значень

- визначення довірчих меж середніх величин

* відновлення крайніх значень варіаційного ряду

- оцінка вірогідності різниці результатів спостережень

21. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО КВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ ПРИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕД­ НЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПРОСТОЇ:

- добуток варіант на їх частоти

* число спостережень

- числове значення варіант

* сума квадратів відхилень варіант від середньої

22. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕД­ НЬОГО КВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПРОСТОЇ:

-Ixf -Ex *n *n-l -Id²f *Id²

23. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕД­ НЬОГО КВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ (б) ПРИ РОЗРА­ ХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ЗВАЖЕНОЇ:

* частота варіант

• амплітуда ряду

• коефіцієнт варіації

• мода

• медіана

• число спостережень

• відхилення варіанти від середньої

.'І.СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕД-IІЬОГО КВАДРАТИЧНОГО ВІДХИЛЕННЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ЗВАЖЕНОЇ:

Ixf -їх *n *Id²f -Id²

"v МАКСИМАЛЬНІ ТА МІНІМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТ МОЖУТЬ БУТИ В МЕЖАХ:

Х±1б -Х±2б *Х±Зб

36

37

26. ЯКА ПИТОМА ВАГА (у відсотках) ВАРІАНТ ПРИ ЇХ НОР- " МАЛЬНОМУ РОЗПОДІЛІ ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ:

-Х± 16 = 95,5%

- X ± 36 = 95,5 %

• X ± 26 = 95,5 %

• X ± 36 = 99,7 %

- X ± 26 = 68,3 %

27. ПРИ НАЯВНОСТІ ОДНАКОВИХ АБО БЛИЗЬКИХ ЗА ЧИС­ ЛОВИМ ЗНАЧЕННЯМ КІЛЬКОХ СЕРЕДНІХ ВЕЛИЧИН БІЛЬШ

• £ _а ТИПОВОЮ БУДЕ СЕРЕДНЯ ЗА ТАКИХ УМОВ:

- амплітуда ряду більша

* амплітуда ряду менша

- значення середнього квадратичного відхилення більше

* значення середнього квадратичного відхилення менше

28. СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ ПРИ . , ' ДАНОМУ ЗАХВОРЮВАННІ СТАНОВИЛА В ЛІКАРНІ № 1 19 ¹ ' ДНІВ ПРИ б = 1,2 ДНЯ, В ЛІКАРНІ № 2 - 19,2 ДНЯ ПРИ б = 2,3

ДНЯ. ЯКА СЕРЕДНЯ БІЛЬШ ТИПОВА:

* в лікарні № 1

- в лікарні № 2

29. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ , ,;_? ПОХИБКИ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПРОСТОЇ:

'' *"' - відхилення варіанти від середньої

* середнє квадратичне відхилення

- середня величина

* число спостережень

,' в І ЗО. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ:

- Vpq - tm *б -X * V п

,, > 31.ІНФОРМАЦІЯ, ЩО НЕОБХІДНА ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КОЕ- ^? ФІЦІЄНТУ ВАРІАЦІЇ:

• відхилення варіанти від середньої величини

• частота, з якою зустрічаються варіанти

* середня арифметична

- число спостережень

* середнє квадратичне відхилення

32. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ КОЕФІ­ЦІЄНТУ ВАРІАЦІЇ: -т -п *б -d *X

33.ОБЛАСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ВАРІАЦІЇ В МЕДИЦИНІ:

* для оцінки міри варіабельності ознаки

• для оцінки амплітуди ряду

• для визначення взаємозв'язку явищ

* для порівняння відмінностей двох середніх величин, які характеризують різні явища

38

39

ОЦІНКА ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. ОЦІНКА ВІРОГІДНОСТІ (суттєвості) РЕЗУЛЬТАТІВ СТАТИС­ ТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ:

• відмінностей між числовими характеристиками генеральної та вибіркової сукупностей

• відмінностей між числовими характеристиками даної та аналогіч­них вибіркових сукупностей

- рівня відносної величини

* вірогідності різниці між двома середніми чи відносними величи­ нами

- наявності зв'язку між двома відносними чи середніми величинами

* вірогідності (суттєвості) похідних величин (середніх і відносних)

2. МЕТОДИ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІ­ ДЖЕННЯ:

* параметричні

- метод стандартизації

* непараметричні критеріі

- анамнестичні

3. ПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ (коефіцієнти) ОЦІНКИ ВІРОГІД­ НОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ:

* коефіцієнт Ст'юдента(і)

• критерій знаків

• коефіцієнт відповідності

• коефіцієнт співвідношення

• Т-критерій Вілкоксона

• критерій Колмогорова-Смирнова

4. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ (коефіцієнти) ОЦІНКИ ВІРО- ^:; ГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ:

• коефіцієнт відповідності

• критерій знаків

• Т-критерій Вілкоксона

• критерій Колмогорова-Смирнова

• коефіцієнт варіації

• коефіцієнт Ст'юдента (t)

5. ПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕ­ ЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ВИЗНА-

'■' ЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ:

• розподілу ознаки статистичної сукупності

• наявності зв'язку між похідними величинами

• вірогідності різниці між двома середніми чи відносними величинами

• вірогідності (суттєвості) похідних величин (середніх і відносних)

- рівня відносної величини у вибірці

6. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕ- ■■> ЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДОЦІЛЬНО ЗАСТОСОВУВАТИ,

ЯКЩО:

- треба знати всі параметри варіаційного ряду

* потрібно тільки оцінити ймовірність різниці результатів

- слід визначити показники співвідношення

• конкретні значення ознак, що вивчаються, представлені напівкіль-кісними даними ("до", "більше", тощо)

• невідомий характер розподілу ознаку статистичній сукупності

7. ЯКІ ВЕЛИЧИНИ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ТА ВРАХОВУ­ ВАТИ ДЛЯ ПАРАМЕТРИЧНОЇ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ:

* похідні величини (середні та відносні)

• середнє квадратичне відхилення

• коефіцієнт варіації

• середні похибки середніх і відносних величин

• число спостережень

X. СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (т) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ:

- визначення впливу неоднорідного складу порівнюваних груп на величини загальних інтенсивних показників

• визначення довірчих меле відносних величин визначення наявності зв'язку між відносними величинами

• оцінки вірогідності (суттєвості) відносної величини

40

41

* оцінки вірогідності різниці відносних величин у двох або більше вибіркових сукупностях

- визначення частоти варіант

9. ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (ш) ВІДНОСНОЇ і ВЕЛИЧИНИ (Р) НЕОБХІДНІ ТАКІ ДАНІ:

• показник інтенсивності

• показник екстенсивності

• число спостережень

• медіана

• показник наочності

10. У ФОРМУЛУ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (т) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ПОТРІБНО ПІДСТАВИТИ ВЕ­ ЛИЧИНИ:

* Vpq - tm - V6 * Vn - X

11. СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (т) ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р) ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ ДЛЯ ПОКАЗНИКІВ:

• співвідношення

• екстенсивності

• інтенсивності

- наочності

12.СЕРЕДНЯ ПОХИБКА (т) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (X) ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ:

- визначення амплітуди (розмаху) ряду

• визначення довірчих меж середніх величин

• оцінки вірогідності (суттєвості) середньої величини

- відновлення варіаційного ряду

* оцінки вірогідності різниці середніх величин у двох або більше групах спостережень

ЛЗ.ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (т) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (X) НЕОБХІДНІ ТАКІ ДАНІ:

• середня арифметична

• сума варіант

• число спостережень

• середнє квадратичне відхилення

- відхилення кожної варіанти від середньої

■ І4.У ФОРМУЛУ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОХИБКИ (т) СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ (X) ПОТРІБНО ПІДСТАВИТИ ТАКІ ЗНАЧЕННЯ:

- Vpq - tm * б * л/п - X

15.ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

'І7 * інтервал, у межах якого при заданому рівні ймовірності знаходиться значення похідної величини

• різниця між максимальною та мінімальною варіантами

• різниця між двома порівнюваними похідними величинами

16. ДОВІРЧІ МЕЖІ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ:

* крайні значення довірчого інтервалу з заданим рівнем ймовірності

- середні значення довірчого інтервалу

17. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ ВІДНОСНОЇ ВЕЛИ- / ЧИНИ(Р):

* обчислення середньої похибки (т) відносної величини (Р)

- визначення середньої похибки (т) різниці відносних величин

* визначення довірчих меж відносної величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень

- вибір стандарту

18. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ АРИФ­ МЕТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ:

* обчислення середньої похибки (т) середньої величини (X)

- визначення достатнього числа спостережень

* визначення довірчих меле середньої величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень

обчислення середньої похибки (т) різниці середніх величин

- обчислення коефіцієнту варіації

І ч. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ І* і 2т. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:

68,3% * 95,5% - 99,7%

42

43

' 20. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ Р±3т. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:

- 68,3 % - 95,5 % * 99,7 %

< 21. ЧАСТОТА УСКЛАДНЕНЬ СЕРЕД ПРООПЕРОВАНИХ ХВОРИХ СТАНОВИЛА 6+1 %. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЬ ПОКАЗНИК З ЙМОВІРНІСТЮ 95,5 %:

- 5-7 % * 4-8 % - 3-4 %

22.СЕРЕДНЯ МАСА ТІЛА В ГРУПІ П'ЯТИРІЧНИХ ХЛОПЧИКІВ СТАНОВИЛА 20±1,5 кг. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮВА­ТИСЬ СЕРЕДНЯ МАСА З ЙМОВІРНІСТЮ 99,7 %:

- 18,5-21,5 кг - 17,0-23,0 кг * 15,5-24,5 кг

; 23.ЯКІ ВЕЛИЧИНИ ТРЕБА ВИКОРИСТАТИ В ФОРМУЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІ­ДЖЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ ВІДНОСНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ:

- Р, + Р, pq pq - Vm,² - т₂²

* Р, - Р₂ п " п-1 * л/т^ + т^

^: 24. ЯКІ ЗНАЧЕННЯ ТРЕБА ВИКОРИСТАТИ У ФОРМУЛІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕН­НЯ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ СЕРЕДНІМИ ВЕЛИЧИНАМИ:

*^Х, -^Х2 JL_ JL_ - Vm,² - т₂²

-X, +Х₂ п " п-1 *л/т₁² + т₂²'

25.ТАБЛИЦЯ СТ'ЮДЕНТА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ:

- довірчих меж відносної величини при великому числі спостере­ жень

• довірчих меж відносної величини при малому числі спостережень

• довірчих меж середньої величини при малому числі спостережень

- вірогідності різниці відносних величин при великому числі спосте­ режень

* вірогідності різниці відносних величин при малому числі спосте­ режень

- вірогідності різниці середніх величин при великому числі спосте­ режень

* вірогідності різниці середніх величин при малому числі спостережень

26. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІД- ' НОСТІ (суттєвості) РІЗНИЦІ МІЖ ДВОМА ВІДНОСНИМИ ЧИ

СЕРЕДНІМИ ВЕЛИЧИНАМИ ЗА КРИТЕРІЄМ ВІРОГІДНОСТІ t ПРИ ВЕЛИКОМУ ЧИСЛІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ:

• t > 2 - різниця вірогідна (суттєва) з ймовірністю > 0,95 (р < 0,05) -1 < 2 - різниця вірогідна з ймовірністю > 0,95 (р < 0,05)

• t > 3 - різниця вірогідна з ймовірністю > 0,99 (р < 0,01) -1 < 3 - різниця вірогідна з ймовірністю > 0,99 (р < 0,01)

27. ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІД- ' НОСТІ (суттєвості) РІЗНИЦІ МІЖ ДВОМА СЕРЕДНІМИ

ВЕЛИЧИНИМИ ЗА КРИТЕРІЄМ ВІРОГІДНОСТІ t ПРИ МАЛО­МУ ЧИСЛІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ: -1 < 2 - різниця вірогідна з ймовірністю > 0,95 (р < 0,05)

- одержаний t нижче t табличного - різниця вірогідна з ймовір­ ністю > 0,95 (р<0,05)

* одержаний t більше t₀₅ табличного - різниця вірогідна з ймовір­ ністю > 0,95 (р<0,05)

-28. РІЗНИЦЯ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ У ВЕЛИКИХ ВИБІРКАХ СУТ­ТЄВА, ЯКЩО КРИТЕРІЙ t СТ'ЮДЕНТА ДОРІВНЮЄ:

*2,25 *2,05 -1,95 * 3,12 - 1,68

. 29. РІЗНИЦЯ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ У ВЕЛИКИХ ВИБІРКАХ НЕ СУТТЄВА, ЯКЩО КРИТЕРІЙ t ДОРІВНЮЄ:

-2,25 -2,05 * 1,95 -3,12 * 1,68

30.ЯКА МІНІМАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПОТРІБНА ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ІІРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЩЕПЛЕНЬ ПРОТИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ:

- число ускладнень внаслідок щеплень

• число дітей, яким не були зроблені щеплення

• число дітей, яким були зроблені щеплення

- процент дітей, яким були зроблені щеплення

• число захворювань серед дітей, яким були зроблені щеплення

• число захворювань серед дітей, яким не робилися щеплення

44

45

31. СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ 81 ХВОРОГО НА ВИРАЗ­КОВУ ХВОРОБУ ШЛУНКУ СТАНОВИЛА 22 ДНІ ПРИ б = 3,6 ДНЯ. В ЯКИХ МЕЖАХ МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЬ РЕЗУЛЬТАТ З ЙМОВІРНІСТЮ 95,5 %:

- від 14,6 до 29,2 дня

* від 21,2 до 22,8 дня

• від 18,4 до 25,6 дня

• від 21,6 до 22,4 дня

32.СЕРЕДНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ В СТАЦІОНАРІ З ПРИВОДУ АПЕНДЕКТОМІЇ СТАНОВИЛА ШІСТЬ ДНІВ ПРИ б = 0,5 ДНЯ. ПРОВЕДЕНО 250 ОПЕРАЦІЙ. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ЛІКУВАННЯ З ЙМОВІРНІСТЮ 95,5 % ТРЕБА:

- визначити достатність числа спостережень

* визначити середню похибку (in) середньої величини (X)

• додати (відняти) до (від) середньої величини 2 б

• додати (відняти) до (від) середньої величини 3 б

* додати (відняти) до (від) середньої величини 2 m

- додати (відняти) до (від) середньої величини 3 m

33. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИЗНАЧИТИ:

* вірогідність різниці даних двох взаємопов'язаних сукупностей

- характер розподілу ознаки в сукупності

• вірогідність різниці даних у трьох або більшому числі сукупностей

• вірогідність різниці даних у двох незалежних сукупностях

34. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ В ДВОХ ВЗАЄ­ МОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКІ НЕПАРАМЕТРИЧІ КРИТЕРІЇ:

• критерій співвідношення

• критерій Колмогорова-Смирнова

• Т-критерій Вілкоксона

• критерій знаків

- критерій Ст'юдента

, і 15.ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ ДАНИХ У ДВОХ ' ' ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗА ДОПОМОГОЮ КРИТЕРІЮ ЗНАКІВ ТРЕБА:

- прийняти "нульову" гіпотезу

• визначити спрямованість змін і позначити її відповідними знаками (+ чи -)

• підрахувати менше число знаків

• порівняти менше число знаків з табличним

- визначити сигмальні відхилення

36. ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ З ВИКОРИСТАННЯМ ■)0 Т-КРИТЕРІЮ ВІЛКОКСОНА ДЛЯ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЕЙ ТРЕБА:

- відмітити знаками направленість різниці

• визначити ранг (порядок) різниці порівнюваних пар

• визначити меншу суму рангів

• порівняти меншу суму рангів з табличним значенням

- визначити знак відмінностей, які зустрічаються з меншою частотою

І7.Т-КРИТЕРІЙ ВІЛКОКСОНА ДЛЯ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ СУКУПНОСТЕЙ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЗА:

- формулою

* таблицею

• граничними значеннями

• похибкою

• середньоквадратичним відхиленням

ІХ. ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ ДАНИХ У ДВОХ ІІЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЯХ ЗАСТОСОВУЮТЬ КРИТЕРІЇ: -співвідношення

- знаків

* Колмогорова-Смирнова

і<> ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КРИТЕРІЮ КОЛМОГОРОВА-СМИРНОВА У ДВОХ НЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЯХ ТРЕБА ВИ-ЗНАЧИТИ: спрямованість розбіжностей результатів різниці значень ознак, що характеризують відповідні групи

* частоти значень і накопичені частоти в кожній групі

46

47

• накопичені частки в кожній групі

• різниці накопичених часток

- суми накопичених часток

* максимальну різницю (D) накопичених часток

40. КРИТЕРІЙ КОЛМОГОРОВА-СМИРНОВА ДЛЯ НЕЗАЛЕЖНИХ СУКУПНОСТЕЙ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЗА:

- похибкою

* граничними значеннями

• формулою

• середньоквадратичним відхиленням

41. ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ ОЦІНКИ ВІРОГІДНОСТІ РІЗНИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ У ДВОХ, ТРЬОХ ЧИ БІЛЬШОМУ ЧИСЛІ ГРУП З ВИКОРИСТАННЯМ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ (Хі-квадрат):

• відносні показники в групах

• середні величини в кожній з груп

• розподіл у абсолютних числах груп по факторах

• розподіл у абсолютних числах груп по ознаках

• абсолютні числа явищ, які отримані в групах, що вивчаться

42. ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ ТРЕБА:

- обчислити середні величини

• прийняти "нульову" гіпотезу

• обчислити критерій за формулою

• відобразити результати на графіку

• обчислити максимальну різницю

* обчислити "очікувані" абсолютні числа

43. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИТЕРІЮ ВІДПОВІДНОСТІ РІЗНИЦЯ ВІРОГІДНА, ЯКЩО ВЕЛИЧИНА КРИТЕРІЮ:

- більша нуля

* більша від табличних значень для відповідного ступеню ймовірності

- менша від табличних значень

МЕТОД СТАНДАРТИЗАЦІЇ

J. В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ МЕТОДУ СТАН-I ДАРТИЗАЦІЇ:

- дозволяє оцінити динаміку показників

• виключає вплив неоднорідності складу досліджуваних груп

• дозволяє порівнювати частоту явищ, що вивчаються у неоднорід­них групах

• дозволяє оцінити вплив фактора, що досліджується, на величину загальних показників

- дозволяє порівнювати екстенсивні показники

2. ЯКІ ПОКАЗНИКИ МОЖУТЬ ВІДОБРАЗИТИ ДІЙСНУ ЧАСТОТУ ' ЯВИЩА:

• екстенсивні

• "очікувані" числа у групах

• сума "очікуваних" чисел у сукупностях, які вивчаються

• стандартизовані

• інтенсивні загальні

• інтенсивні спеціальні

3. СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ' ОЦІНКИ:

* рівнів захворюваності в різних групах населення при різниці складу за віком та статтю

- частоти ускладнень у одній групі хворих

• рівнів смертності в різних групах населення при різниці складу за віком і статтю

• строків лікування в відділеннях стаціонару з різним складом хво­рих за діагнозами

- структури захворюваності населення міста

* частоти виробничого травматизму, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в цехах (на підприємствах) при різниці у віковому, стажевому, професійному складі

4. М ЕТОДИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

• простий

• груповий

48

49

• прямий

• зворотний

• опосередкований (непрямий) -змішаний

5. МІНІМАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА НЕОБХІДНА ДЛЯ ЗА­ СТОСУВАННЯ ПРЯМОГО МЕТОДУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- загальні інтенсивні показники

• розподіл (склад) середовища в абсолютних цифрах

• розподіл (склад) явища в абсолютних цифрах

- структура явища у відсотках

6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ОБЧИСЛЕНЬ ЗА ПРЯМИМ МЕТОДОМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ:

- порівняння стандартизованих і екстенсивних показників

* вибір і розрахунок загальних і погрупових показників

- розрахунок середнього рівня показників

• вибір і розрахунок стандарту

• обчислення "очікуваного" числа у відповідності зі стандартом

• обчислення стандартизованих показників

- розрахунок відхилення "очікуваних" величин від інтенсивних показників

,7. ОСНОВНІ ВИДИ СТАНДАРТУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАН­ДАРТИЗАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЯМОГО МЕТОДУ:

* склад контингенту, до якого входять порівнювані групи

- накопичені частоти в порівнюваних групах

• сума порівнюваних груп

• півсума порівнюваних груп

• числовий склад однієї з порівнюваних груп

- середній рівень явища, яке вивчається (за часом, територією)

8. ВКАЖІТЬ, ЯК ІЗ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ОТРИМАТИ СТАНДАРТИЗОВАНИЙ ПОКАЗНИК:

- середнє арифметичне їх значення

* сума "очікуваних" чисел

• максимальна величина з "очікуваних" чисел

• мінімальне значення з "очікуваних" чисел

Ч. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАР­ТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ВІКОВОГО СКЛАДУ НАСЕ­ЛЕННЯ НА РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: ЗАГАЛЬНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, РОЗПОДІЛ ПОМЕРЛИХ ЗА ВІКОМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПОМЕРЛИХ, РОЗПОДІЛ ПОМЕРЛИХ ЗА СТАТТЮ: -так

* ні

10.ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАР­ТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ НА ПРОФЕСІЙНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: РОЗПОДІЛ ПРАЦЮЮЧИХ ЗА ПРОФЕСІЯМИ ТА СТАЖЕМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ:

- так *ні

II.ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАР­ТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ ЗА СТАТТЮ НА ПОШИРЕНІСТЬ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ, РОЗПОДІЛ ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАННЯ ЇХ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ, ЗАГАЛЬНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК:

* так -ні

12. ЧИ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ ПРЯМИЙ МЕТОД СТАНДАР-; ТИЗАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ НА РІВЕНЬ ВИ­РОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ЗА ТАКИМИ ДАНИМИ: ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ВИРОБНИЧИХ ТРАВМ, РОЗПОДІЛ ПРА­ЦЮЮЧИХ ЗА СТАЖЕМ, ЗАГАЛЬНЕ ЧИСЛО ПРАЦЮЮЧИХ, РОЗПОДІЛ ПРАЦЮЮЧИХ ЗА ПРОФЕСІЯМИ:

- гак

* ні

І (ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТИ­ЗОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ

50

51

РОБОТИ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ГЕПАТИТОМ СЕРЕД РОБІТНИКІВ ХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ:

* розподіл працюючих за стажем

• розподіл працюючих за професіями

• загальне число захворювань у окремих вікових групах

* число захворювань на гепатит у стажевих групах

14. ЯКІ ДАНІ ПОТРІБНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТАНДАРТИЗОВА­ НИХ ПОКАЗНИКІВ З МЕТОЮ ОЦІНКИ ВПЛИВУ СТАЖУ РОБОТИ НА ПРОФЕСІЙНУ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ:

* розподіл працюючих за стажем

- розподіл працюючих за професіями

• загальне число працюючих

• загальне число захворювань

• число захворювань у окремих групах за стажем

- рівень професійної захворюваності у відповідних галузях промис­ ловості

15. ЛЕТАЛЬНІСТЬ У ВІДДІЛЕННІ А - 1,5 %, А У ВІДДІЛЕННІ В - 1,6 %. ЯКІ ДАНІ МОЖНА ВЗЯТИ ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

- середня геометрична величина віку хворих у відділенні А

* віковий склад хворих у відділенні В

- середній вік хворих у лікарні А

• склад хворих за діагнозами у відділенні А

• сумарний склад хворих за діагнозами у відділеннях А і В

- середній вік хворих у лікарні В

16. ВИВЧАЄТЬСЯ ВПЛИВ ВІКУ НА ЧАСТОТУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ А і В. ЩО МОЖНА ВИБРАТИ ЗА СТАНДАРТ:

- число професійних захворювань на підприємстві В

• віковий склад робітників на підприємстві А

• віковий склад робітників на підприємстві В

- число професійних захворювань на підприємстві А

* віковий склад робітників на підприємствах А і В

• склад робітників за професіями на відповідних підприємствах

• склад робітників за сімейним станом

і 17. ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОГО СКЛАДУ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ІЗ ТИМ­ЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРАЦЮЮЧИХ НА ДВОХ ПІДПРИЄМСТВАХ:

* розподіл працюючих за професіями на одному підприємстві

- загальне число працюючих на двох підприємствах

* склад працюючих за професіями на одному підприємстві

• число професійних захворювань на одному підприємстві

• число професійних захворювань на обох підприємствах

/ 18. ПОКАЗНИК ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ МІСЬКОГО НАСЕ-' ЛЕННЯ ОБЛАСТІ СКЛАДАЄ 10,3 %о, СІЛЬСЬКОГО - 14,5 %о.

ЩО МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ЯК СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ

НАВЕДЕНИХ ДАНИХ:

* віковий склад населення області

- рівень загальної смертності в області

• склад сільського населення за статтю

• розподіл міського населення за статтю

• склад диспансерних хворих у області за діагнозами

• віковий склад померлих у стаціонарах області

19.ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ВИПАДКІВ СМЕРТІ СЕРЕД МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

- загальне число померлих у сукупностях, що вивчаються

• погрупові рівні смертності в обох сукупностях

• погруповий розподіл населення обох сукупностей за фактором, що вивчається

- загальне число померлих серед міського населення

;0.ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ '■ "ОЧІКУВАНИХ" ЧИСЕЛ ЗАХВОРЮВАНЬ У ГРУПАХ ДІТЕЙ,

ЯКІ ВИХОВУЮТЬСЯ ВДОМА ТА ВІДВІДУЮТЬ ДОШКІЛЬНІ

ЗАКЛАДИ, ПОТРІБНІ ТАКІ ДАНІ:

• загальне число випадків захворювань у сукупностях, які вивчаються

• загальне число дітей, які виховуються вдома

• загальне число дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади

52

53

• рівні захворюваності в групах обох сукупностей

• розподіл дітей по групах у обох сукупностях за фактором, який вивчається

21. ЛЕТАЛЬНІСТЬ У СТАЦІОНАРІ А -1,8 %, В СТАЦІОНАРІ Б -1,2 %. СТАНДАРТИЗОВАНІ ЗА СТРОКОМ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ПОКАЗНИКИ СКЛАДАЮТЬ 1,6 % ТА 0,9 %. ДАЙТЕ ОЦІНКУ РЕЗУЛЬТАТІВ:

* рівень летальності в стаціонарі А вищий

- рівень летальності в стаціонарі Б вищий

* при однаковому складі хворих за строками госпіталізації леталь­ ність була б вищою в стаціонарі А

- при однаковому складі хворих за строками госпіталізації леталь­ ність була б вищою в стаціонарі Б

* строки госпіталізації не впливають на рівень летальності -строки госпіталізації впливають на рівень летальності

- рівень летальності залежить від вікового складу хворих

22.ПОШИРЕНІСТЬ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРДЦЯ (ІХС) В , МІСТІ А. - 50 %о, А В МІСТІ Б. - 60 %о. СТАНДАРТИЗОВАНІ

ЗА ВІКОМ ПОКАЗНИКИ СКЛАДАЮТЬ 58 %о і 55 %о. ДАЙТЕ

ОЦІНКУ ЦИМ РЕЗУЛЬТАТАМ:

- поширеність ІХС вища в місті А.

• поширеність ІХС вища в місті Б.

• якщо вікова структура населення в містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою в місті А.

- якщо вікова структура населення в містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою в місті Б.

* віковий склад населення впливає на поширеність ІХС

23. РІВЕНЬ ШВАЛІДИЗАЦІЇ ВІД ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

) НА 10 ТИС. ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ А. СТАНОВИВ

25,0, ОБЛАСТІ К. - 27,0. ЯКІ ДАНІ МОЖНА ВЗЯТИ

НАСАМПЕРЕД ЗА СТАНДАРТ ДЛЯ ОЦІНКИ ОТРИМАНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ:

- середній вік інвалідів у обох областях

* віковий склад інвалідів у області К.

* склад інвалідів за родом занять у області А.

- склад інвалідів за рівнем освіти

24.НА ЯКИХ ГРАФІКАХ МОЖНА ЗОБРАЗИТИ ІСТИННІ ТА !,[ СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ТРАВМАТИЗМУ У ВІКОВИХ ГРУПАХ НАСЕЛЕННЯ:

- секторних

* стовпчикових

25.НА ЯКИХ ГРАФІКАХ МОЖНА ВІДОБРАЗИТИ ІСТИННІ ТА '1 і СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ ТРАВМАТИЗМУ В ДИНАМІЦІ ЗА 5 РОКІВ:

• лінійних

• стовпчикових

-внутрішньостовпчикових

- картограмах

54

55

ДИНАМІЧНІ РЯДИ

МЕТА ВИКОРИСТАННЯ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ:

- для розрахунку статистичних показників

• для аналізу динаміки ряду

• для оцінки тенденції розвитку явища

ВИДИ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ: -інкретні

• моментиі

• прості -дискретні

• складні

• інтервальні

ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ДИНАМІЧНИЙ РЯД":

- набір показників, що характеризують явище в суміжних територіях, закладах

* числові значення певної величини в послідовні періоди часу

- структура явища за окремі періоди часу, по територіях

* динаміка показника, що вивчається на певній території

- розподіл явища на складові частини

ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "РІВЕНЬ ДИНА­МІЧНОГО РЯДУ:

- різниця між min і max значеннями показників ряду

* розмір явища на певний момент часу

• середня величина показників ряду

• розмір часового інтервалу динамічного ряду

* величини (значення), з яких складається динамічний ряд

ЯКИМИ ВЕЛИЧИНАМИ МОЖУТЬ БУТИ ПРЕДСТАВЛЕНІ РІВНІ РЯДУ:

• абсолютні числа

• інтенсивні показники

- стандартизовані показники

- показники наочності

• середні величини

• показники співвідношення

ЯКІ ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ:

• мінімальне значення ряду

• максимальне значення ряду

• середнє квадратичне відхилення

• приріст або зменшення ряду

• темп росту чи зниження

• темпи приросту чи зменшення

• абсолютне значення 1 % приросту (зменшення)

ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ТЕМП РОСТУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

• різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою ариф­метичною величиною ряду

• різниця між даним рівнем ряду та попереднім

* відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "АБСОЛЮТНИЙ ПРИРІСТ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

- різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою ариф­ метичною величиною ряду

* різниця між даним рівнем ряду та попереднім

- різниця між даним рівнем ряду та рівнем, взятим за основу, вира­ жена в процентах

ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ТЕМП ПРИ­РОСТУ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ":

• різниця між кожним значенням (рівнем) ряду та середньою ариф­метичною величиною ряду

• різниця між даним рівнем ряду та попереднім

• відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

* відношення абсолютного приросту до рівня попереднього періоду (%)

S7

л 10.ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "АБСОЛЮТНЕ ЗНАЧЕННЯ 1 % ПРИРОСТУ":

• різниця між даним рівнем ряду та попереднім

• відношення даного рівня ряду до рівня, взятого за основу

* відношення абсолютного приросту до темпу приросту

,, 11. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ Є ПРОСТИМИ:

* число випадків смерті за 5 років по стаціонару: 18 20 22 23 30 31

• рівень летальності за 5 років по стаціонару (%): 0,6 0,5 0,7 0,75 1,2 1,3

• середня тривалість перебування хворих у стаціонарі (діб): 14,5 14,8 13,6 16,1 16,6 16,9

12. ЯКІ З НАВЕДЕНИХ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ Є СКЛАДНИМИ:

- число випадків смерті за 5 років по стаціонару: 20 18 22 23 30 31

• рівень летальності за 5 років по стаціонару (%): 0,6 0,5 0,7 0,75 1,2 1,3

• середня тривалість перебування хворих у стаціонарі (діб): 14,5 14,8 13,6 16,1 16,6 16,9

13.ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "МОМЕНТНИИ РЯД":

- рівні ряду визначають за певний період часу

* рівні ряду характеризують явище на певний момент часу

14. ЩОРІЧНЕ ЧИСЛО ВИПАДКІВ СМЕРТІ ПО РАЙОНУ НА 1.01 СТАНОВИЛО: 120; 118; 122; 123; 130; 131; 133. ЯКИЙ ДИНАМІЧНИЙ РЯД НАВЕДЕНО:

* моментний

• інтервальний

• дискретний

• інкретний

15. ВИБЕРІТЬ ВІРНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ІНТЕРВАЛЬНИЙ РЯД":

* рівні ряду визначають за певний період часу

- рівні ряду характеризують явище на певний момент часу

₍ 16. ЧИСЛО ЛІКАРІВ ПО РАЙОНУ ЗА 5 РОКІВ СТАНОВИЛО (на ' 1.01 кожного року): 56; 58; 60; 65; 57. ЯКИЙ ДИНАМІЧНИЙ РЯД НАВЕДЕНО: -інкретний

* моментний

-інтервальний

- дискретний

,--t 17.3 ЯКОЮ МЕТОЮ ПРОВОДИТЬСЯ ВИРІВНЮВАННЯ РЯДІВ ДИНАМІКИ:

- для зменшення числа рівнів ряду

* для виявлення чіткої тенденції в динаміці

- для розрахунку показників для аналізу ряду

* для побудови графіків

- для побудови таблиць

' 18. НАЗВІТЬ МЕТОДИ ВИРІВНЮВАННЯ ДИНАМІЧНОГО РЯДУ:

- розрахунок середньої арифметичної

• розрахунок групової середньої

• розрахунок змінної середньої

• метод найменших квадратів

• збільшення інтервалів

• вирівнювання по прямій

• метод стандартизації

• метод "хі-квадрат"

19. РІВНІ ПЕРВИННОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗА ДАНИМИ ПРО­ФІЛАКТИЧНИХ ОГЛЯДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗА 5 РОКІВ СТАНОВИЛИ (%) - 5,0; 6,1; 6,8; 7,2; 7,6. ЧИ ТРЕБА ПРОВО­ДИТИ ВИРІВНЮВАННЯ ДАНОГО РЯДУ:

- так

* ні

'0. ЧИСЛО ВИПАДКІВ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ НА 100 ПРА-1ЦОЮЧИХ У ЦЕХУ №1 ЗА 6 РОКІВ СТАНОВИТЬ - 68,2; 76,0; 66,3; 77,4; 72,0; 78,0. ЧИ ТРЕБА ПРОВОДИТИ ВИРІВНЮВАН-IІЯ ДАНОГО РЯДУ:

* гак пі

58

59

21. НАВЕДЕНО ДАНІ ПРО РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ ЗА РЯД РОКІВ ( %о): 6,0; 8,5; 7,6; 9,0; 8,2; 10,5; 9,8; 12,3. ЯКІ МЕТОДИ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ВИРІВНЮВАННЯ ДАНОГО РЯДУ:

- розрахунок середньої арифметичної

• збільшення інтервалів спостереження

• розрахунок групової середньої

• розрахунок змінної середньої

• метод найменших квадратів

• метод стандартизації

• метод "хі-квадрат"