СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я ТА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

1. СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ 'Я ЯК НАУКА ТА ПРЕДМЕТ ВИКЛАДАННЯ:

* вивчає вплив соціальних чинників на здоров'я населення »

- вивчає вплив біологічних чинників на стан здоров'я окремої людини

* розробляє методи соціальної профілактики захворювань -

- розробляє біологічні методи профілактики захворювань

* обґрунтовує оптимальні форми організації медичної допомоги

- розробляє методи лікування найбільш поширених серед населення захворювань

2. ДЕ І КИМ БУЛА СТВОРЕНА ПЕРША КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ В ЄВРОПІ:

* у Берлінському університеті проф. А. Гротьяном

• на медичному факультеті Московського університету проф. М.О. Семашком

• у Київському медичному інституті проф. С.С. Каганом

3. ДЕ БУЛА СТВОРЕНА ПЕРША КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ В УКРАЇНІ:

- у Київському медичному інституті

* у Харківському медичному інституті

- у Львівському медичному інституті

4. РОЗДІЛИ ПРЕДМЕТУ "СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГА­ НІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я":

- первинна профілактика захворювань

• система охорони здоров'я

• медична статистика

- вторинна профілактика захворювань

* здоров'я населення

- параметри навколишнього середовища

5. ОСНОВНІ МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ:

• статистичний

• соціологічний

• історичний

• економічний

- санітарного спостереження

* експерименту

- лабораторного аналізу

• епідеміологічний

• експертних оцінок

- інструментальний

6. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТАТИСТИЧНОГО МЕТОДУ:

• оцінка вартості медичної допомоги

• експериментальна перевірка гіпотез шляхом створення дослідних базових закладів

• обгрунтування нормативно-організаційних потреб у наданні окремих видів допомоги

• визначення закономірностей рівня здоров'я населення та якості медичної допомоги

• узагальнення результатів діяльності закладів охорони здоров'я, лікарів, оцінка їх ефективності

• розробка прогнозів і планових нормативів

7. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МЕТОДУ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІ­ ДЖЕНЬ:

* оцінка вартості медичної допомоги

- вивчення, розповсюдження та впровадження передового досвіду найкращих закладів або працівників

• оцінка економічного ефекту зниження захворюваності та смертності

• визначення економічного ефекту підвищення продуктивності праці, введення нових форм обслуговування

• економічне обгрунтування значення та місця галузі охорони здоров'я в народному господарстві

- вивчення особливостей ставлення людей до різних видів медичної діяльності, до роботи підрозділів і окремих медичних працівників

8. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ:

* отримання інформації безпосередньо у населення стосовно ставлення людей до різних видів медичної діяльності

• визначення економічного ефекту зниження захворюванності, смертності

• визначення економічного ефекту від нових форм обслуговування

9. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК:

• визначення фактичного рівня різних видів медичного обслуго­вування

• експертна оцінка відповідей на окремі питання

• визначення дійсних потреб у наданні спеціалізованої допомоги та госпіталізації населення

- визначення закономірностей стану здоров'я населення

* якісний аналіз організаціїта надання медичної допомоги населенню

- визначення економічного ефекту зниження захворюваності та смертності

10. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТОДУ:

• обгрунтування нових організаційних форм діяльності для впро­вадження в практику охорони здоров'я

• вивчення, поширення та впровадження передового досвіду кра­щих закладів або працівників

- отримання інформації безпосередньо від населення

* спеціальна експериментальна перевірка гіпотез шляхом створення базових закладів, відділень, кабінетів

- комплексне вирішення завдань охорони здоров'я

11. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МЕТОДУ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ:

- спеціальна експериментальна перевірка гіпотез шляхом створення базових закладів, відділень, кабінетів

• розробка логічної моделі системи охорони здоров'я

• побудова структурних компонентних моделей

- обгрунтування нормативно-організаційних потреб надання окре­ мих видів допомоги

* обчислення очікуваних результатів при зміні варіантів структури та функції моделі

12. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ:

* простеження етапів розвитку охорони здоров'я та вивчення досвіду минулих років

• спеціальна експериментальна перевірка гіпотез шляхом створення базових закладів, відділень, кабінетів

• розробка структурних компонентних моделей системи охорони здоров'я

• наукове прогнозування шляхів і перспектив розвитку охорони здоров'я

• аналіз помилок, зроблених у минулому

13. РОЗДІЛИ МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ:

- визначення похідних величин

• статистика здоров'я населення

• статистика системи охорони здоров'я

- аналіз динаміки явищ

* методи статистичної оцінки медико-біологічних даних

14. ВИМОГИ ДО СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

* якісна однорідність даних

- поточна реєстрація подій

• повнота даних

• вірогідність

• збирання тільки шляхом переписів

• збирання шляхом анкетування

* своєчасність надходження матеріалів

15.ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СТАТИСТИКИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ:

* звіти закладів охорони здоров'я

- матеріали паспортизації закладів охорони здоров'я

• звіти органів статистики

• дані анкетування населення

- матеріали експертних оцінок діяльності закладів охорони здоров'я

* дані лікарських оглядів

16.ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СТАТИСТИКИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

* звіти закладів та органів охорони здоров'я

- матеріали перепису населення

* матеріали паспортизації закладів охорони здоров'я

- дані лікарських оглядів

* звіти органів статистики

17. ВИМОГИ ДО ДЖЕРЕЛ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

- відповідність показників завданням дослідження

• відповідність програмі досліджень конкретного явища

• однозначність трактування облікових ознак

• логічна послідовність облікових ознак

- використання тільки "закритих" питань ("так" або "ні","у межах", "від ... до")

* відповідність до загальноприйнятих класифікацій

18. ЗАКЛАДИ (ПІДРОЗДІЛИ) МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ:

* центр медичної статистики МОЗ України

- медичні центри

• обласні центри медичної статистики (інформаційно-аналітичні центри)

• кабінети обліку та медичної статистики лікувально-профілак­тичних закладів

- центр здоров'я

* інформаційно-аналітичні відділи лікувально-профілактичних закладів

19. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я-ЦЕ:

* система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження та розвиток фізіологічних і психологічних функцій, соціальної актив­ ності та оптимальної працездатності людини

• система закладів, які забезпечують охорону здоров'я населення

• система управління охороною здоров'я населення

20. СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В КРАЇНІ МОЖЕ БУТИ:

• державною

• приватною

- кооперативною

• страховою

• змішаною

- відомчою

21. ПРИНЦИПАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ Є :

- централізація управління охороною здоров'я

• безкоштовність первинної медико-санітарної допомоги

• децентралізація управління охороною здоров'я

• пріоритетність діяльності держави та суспільства щодо охорони здоров'я

- пріоритетність відповідальності індивіда за власне здоров'я

• профілактичний характер охорони здоров'я

• наукова обгрунтованість охорони здоров'я

• багатоукладність системи надання медичних послуг і багатоканаль-ність їх фінансування

- централізованість фінансування охорони здоров'я

22. ЗМІСТ (СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ) ПРОФІЛАКТИЧНОЇ СПРЯ­ МОВАНОСТІ РОБОТИ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

• соціально-економічні заходи, спрямовані на поліпшення праці та життя населення

• медико-санітарна допомога хворим на запальні гострі хвороби

* проведення санітарно-гігієнічних заходів

- вчасна екстрена медична допомога

* диспансерний нагляд за хворими та окремими групами здорових людей

23.ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ВКЛЮЧАЄ:

• попередження подальшого розвитку хвороби

• заходи по попередженню ускладнень хвороби

• попередження виникнення захворювань

• попередження впливу факторів ризику

• формування здорового способу життя

• поліпшення соціально-економічних умов

24. ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ВКЛЮЧАЄ:

• попередження подальшого розвитку хвороби

• заходи по попередженню ускладнень хвороби

• попередження виникнення захворювань

• попередження впливу факторів ризику

• оптимізація способу життя

25. ДІЯЛЬНІСТЬ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ГРУНТУЄТЬСЯ НА:

• Законодавстві України про охорону здоров'я

• Конституції України

- Законі про регулюванння медичної діяльності

26.МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА - ЦЕ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА:

• допомогу особам із гострими захворюваннями

• допомогу особам із хронічними захворюваннями

• запобігання захворюванням та інвалідності

- забезпечення санаторно-курортного лікування

• реабілітацію хворих та інвалідів

• підвищення санітарної культури

• відкриття нових закладів охорони здоров'я

• відкриття нових санітарно-просвітнихзакладів

27.ПРАВО ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЗАБЕЗПЕ­ЧУЄТЬСЯ:

- соціальним захистом усіх верств населення

• створенням розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я

• наданням усім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги

• установленням відповідальності за порушення прав законних інтересів громадян в охороні здоров'я

- контролем надання медичної допомоги громадськими організа­ ціями

28. ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Є:

* підприємства, заклади та організації, які забезпечують різнома­ нітні потреби населення в галузі охорони здоров'я

- установи, які забезпечують управління охороною здоров'я

* заклади, якими надається медична допомога населенню

29. ОРГАНАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Є:

* установи, які забезпечують управління охороною здоров'я

• підприємства, заклади та організації, які забезпечують різноманітні потреби населення в галузі охорони здоров'я

• заклади, якими надається медична допомога населенню

с

30. ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

НАЛЕЖАТЬ:

* Міністерству охорони здоров'я

- медичним центрам

• обласним, міським відділам (управлінням) охорони здоров'я

• центральним районним лікарням

- районним лікарням

31. ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ:

* лікувально-профілактична справа

- спеціалізована медична допомога

* санітарна справа

- санаторно-курортна справа

• охорона матері та дитини

• підготовка медичних кадрів

• медична наука

• матеріально-технічне забезпечення та аптечна справа

32. ЦІЛЬОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ЗДОРОВ'Я":

* загальнофілософський

- епідеміологічний

• індивідуальний теоретичний

• популяційний

- особистий

* індивідуальний практичний

• системний

• географічний

33.ПОНЯТТЯ "ЗДОРОВ'Я" З ТОЧКИ ЗОРУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕОРЕТИЧНОГО ПІДХОДУ:

• стан організму людини, при якому вона здатна повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції

• стан організму людини, коли всі його функції врівноважені з навколишнім середовищем

* стан повного соціального, біологічного та психологічного благо­ получчя людини (одночасно з відсутністю хвороби чи фізичних дефектів)

- умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується

комплексом демографічних показників, захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності та частоти донозологічних станів

- інтервал, у межах якого коливання біологічних процесів утриму­ ють організм нарівні функціонального оптимуму.

34. ПОНЯТТЯ "ЗДОРОВ'Я" З ТОЧКИ ЗОРУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПРАКТИЧНОГО ПІДХОДУ:

* стан організму людини, при якому вона здатна повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції

• стан організму людини, коли всі його функції врівноважені з навколишнім середовищем

• стан повного соціального, біологічного та психологічного благопо­луччя людини (одночасно із відсутністю хвороби чи фізичних дефектів)

• умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності та частоти донозологічних станів

• інтервал, у межах якого коливання біологічних процесів утриму­ють організм на рівні функціонального оптимуму

35.ПОНЯТТЯ "ЗДОРОВ'Я" З ТОЧКИ ЗОРУ ПОПУЛЯЦІЙНОГО ПІДХОДУ:

• стан організму людини, при якому вона здатна повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції

• стан організму людини, коли всі його функції врівноважені з навколишнім середовищем

• стан повного соціального, біологічного та психологічного благопо­луччя людини (поряд із відсутністю хвороби чи фізичних дефектів)

* умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом демографічних показників, захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності та частоти донозологічних станів

- інтервал, у межах якого коливання біологічних процесів утриму­ ють організм на рівні функціонального оптимуму

36. МЕДИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ:

• демографічні

• інвалідності

10

• летальності

• способу життя

* захворюваності

- соціального добробуту

• фізичного розвитку

• частоти донозологічних (преморбідних) станів

37.ПРОВІДНІ ГРУПИ ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ:

• стан довкілля

• спосіб життя

• обсяг та якість медичної допомоги

- освіта

* медико-біологічні фактори -етнічні фактори

38. РІВЕНЬ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СПОСОБУ ЖИТТЯ (%): -25-34 -35-44 * 45-54 -55-64

39.РІВЕНЬ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МЕДИКО-БІОЛОПЧНИХ ФАКТОРІВ (%): -12-17 * 18-23 -24-30

40.РІВЕНЬ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (%): -15-17 * 18-20 -21-23 -24-26

41. РІВЕНЬ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ОБСЯГУ ТА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (%): .5-7 * 8-10 -11-13 -14-16

42.ЩО Є ФАКТОРОМ РИЗИКУ ХВОРОБИ ЧИ СМЕРТІ:

- безпосередня причина хвороби чи смерті

* ендо- чи екзогенний додатковий несприятливий вплив на орга­ нізм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи на­ стання смерті

43.ДО ЕНДОГЕННИХ КЕРОВАНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНЬ НАЛЕЖАТЬ:

- спадковість

* рівень специфічних антитіл у сироватці крові

• вік

• стать

* артеріальна гіпертензія

44.ДО ЕКЗОГЕННИХ КЕРОВАНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНЬ НАЛЕЖАТЬ:

- психоемоційна нестійкість

* стан навколишнього середовища

• рівень неспецифічних антитіл

• клімат

* спосіб життя

45. ГРУПИ ЗДОРОВ'Я:

• здорові

• практично здорові

- хворі на гострі захворювання

• хворі на хронічні захворювання в компенсованому стані

• хворі на хронічні захворювання в декомпенсованому стані

• хворі на хронічні захворювання в субкомпенсованому стані

• часто хворіючі

• що знаходяться під диспансерним спостереженням

46. КОЕФІЦІЄНТ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ НАСЕЛЕННЯ ВИЗНАЧА­ ЄТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ:

• середньої очікуваної тривалості життя

• процента бюджетних витрат на соціальні, економічні та медичні програми

-перинатальноїсмертності

- вікової структури населення

• якості продуктів харчування

• смертності немовлят

12

47. КРИТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ЗНАХОДИТЬСЯ НА РІВНІ (бали):

* 1 -2 -3 -4 -5

48. КОЕФІЦІЄНТ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ НА РІВНІ ЧОТИРЬОХ БАЛІВ МАЮТЬ КРАЇНИ:

- Угорщина

• Швеція -США -Японія

• Нідерланди

- Україна

49. КОЕФІЦІЄНТ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ НА РІВНІ ТРЬОХ БАЛІВ МАЮТЬ КРАЇНИ:

- Швеція *США

* Японія

• Україна

• Румунія

50. В УКРАЇНІ КОЕФІЦІЄНТ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ СКЛАДАЄ (бали):

* 1,4 -2 -3 -4 -5

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ЙОГО ЕТАПИ

5 і. ЕТАПИ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

- вибір об'єкта та одиниці спостереження

• складання плану статистичного дослідження та розробка його програми

• реєстрація та збирання статистичного матеріалу

• розробка та зведення даних

- розрахунок похідних величин

* статистичний аналіз

• вибір методу дослідження

• шифрування матеріалу

(5*2. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЛАНУ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІ­ДЖЕННЯ:

* формулювання мети дослідження

- групування ознак

* вибір об'єкту та одиниці спостереження

- складання макетів таблиць

• формулювання завдань дослідження

• вибір місця та терміну дослідження

- вибір ознак, що підлягають реєстрації

• вибір джерел отримання інформації

• вибір методів статистичного дослідження

S3. ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ МЕТА СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

* визначення притаманних явищу закономірностей тазв'язків цього явища з іншими

- оцінка вірогідності результатів

* розробку заходів по зниженню впливу несприятливих чинників на здоров'я

* розробку заходів по впровадженню результатів роботи до практики охорони здоров'я

- шляхи реалізації завдань, що поставлені перед розробником

* розробку заходів щодо покращання медичної допомоги

14

4. ОДИНИЦЯМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ:

• певні контингенти осіб

• окремий метод дослідження

• сукупність осіб чи явищ, що досліджуються

• окрема особа

• випадок окремого явища

- певні предмети, явища

5. ОБ'ЄКТАМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ:

* сукупність осіб чи явищ

• окремий метод дослідження

• окрема особа

• окреме явище

* певні явища, предмети

6. ЩО МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЯК ЗАВДАННЯ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

- обгрунтування необхідності організації денних стаціонарів

• рівні та структуру явища, що вивчають, в конкретних групах населення

• частота явищ у групах, на які впливають різні чинники (довкілля, біологічні, соціальні)

• обсяг і якість медичної допомоги, що надається окремим групам населення

- сукупність досліджуваних осіб або явищ

7. МЕТОДИ (види) СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА СТУ­ ПЕНЕМ ОХОПЛЕННЯ:

* суцільні

• індивідуальні

• систематичні

* несуцільні

- множинні

8. МЕТОДИ (види) НЕСУЦІЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

• множинні

• індивідуальні

* вибіркові

• монографічні

• основного масиву

Ь 9. МЕТОДИ (види) СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЧАСОМ:

* поточні

• суцільні

• вибіркові

• гніздові

* одночасні

- не суцільні

$0. СПОСОБИ ЗБИРАННЯ ІНФОРМАЦІЇ:

* викопіювання

- суцільний

• безпосередня реєстрація

• опитування

- вибірковий

* анкетування

§\. ВИДИ ВИБІРКИ:

• випадкова

• типологічна

• стандартизована

• кореляційна

§2. Вимоги до вибіркового спостереження:

• достатність числа випадків, що підлягають обліку

• відтворення всіх різноманітностей явища, що вивчається

- збирання даних щодо всіх одиниць спостереження

$3.ВИБІР ОДИНИЦІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПРОВЕ­ДЕНИЙ МЕТОДАМИ:

- опитування

• випадкового відбору

• механічного відбору

• направленого відбору

• гніздовим

- кореляційним

^4. ДО ПОТОЧНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ВІД­НОСЯТЬ:

- перепис усіх осіб, що звернулися до поліклініки протягом дня

• вивчення захворюваності

• вивчення смертності населення

• медичні огляди

• перепис населення

в5. ДО ОДНОЧАСНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ВІД­НОСЯТЬ:

* перепис всіх осіб, що звернулися до поліклініки протягом дня

• вивчення захворюваності

• вивчення смертності населення

• медичні огляди

• перепис населення

СІ6.ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕР­ВИННИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ МОЖУТЬ БУТИ:

• офіційні облікові документи

• спеціально розроблені облікові документи

• дисертаційні роботи

• статті в журналах, збірниках

СЇ7.ВИДИ ОБЛІКОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУ­ЮТЬСЯ В СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ:

• карта -звіт

• запис у комп'ютерній базі даних

• журнал

• анкета

& 8. ФОРМИ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІ­ДЖЕНЬ: *звіт

• методичні рекомендації

• стаття в журналі, збірнику

• монографія

-розробні таблиці

- аналітичні таблиці

& 9. ЯКІ ПРОГРАМИ СКЛАДАЮТЬ НА І ЕТАПІ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

• статистичного спостереження

• розробки та зведення

- викопіювання

* аналізу

2?0. ПРОГРАМА СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ (збирання даних) ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

• перелік розробних таблиць

• перелік аналітичних таблиць

* перелік ознак, що характеризують кожну одиницю спостереження

- перелік шифрів за обліковими ознаками

%\. ПРОГРАМА СТАТИСТИЧНОЇ РОЗРОБКИ (зведення) ЯВЛЯЄ СОБОЮ:

* розробні таблиці (макети)

• перелік похідних величин

• перелік кодів згідно групування

• перелік ознак, що підлягають обліку

$2. ПІД СТАТИСТИЧНИМ ГРУПУВАННЯМ РОЗУМІЮТЬ:

• складання переліку ознак, що підлягають обліку

• складання переліку кодів

* вибір (визначення) груп за обліковими ознаками на основі якісного аналізу

- вибір (визначення) групи похідних величин у відповідності з озна­ ками, що підлягають обліку

* розподіл одиниць сукупності на однорідні групи за обліковими ознаками

73. ВИДИ ГРУПУВАННЯ ОЗНАК:

• варіаційні -системні

• типологічні (якісні)

• кореляційні -динамічні

• комбінаційні

18

^4.Д0 КІЛЬКІСНИХ (варіаційних) ОЗНАК ДЛЯ ГРУПУВАННЯ НАЛЕЖАТЬ:

* потужність лікарень

- вид оперативного втручання

* термін лікування

• тип медичного закладу

• діагноз

• стать

• вік

• частота пульсу

_?5.ДО ЯКІСНИХ (атрибутивних) ОЗНАК ДЛЯ ГРУПУВАННЯ НАЛЕЖАТЬ:

- потужність лікарень

• діагноз

• вид оперативного втручання -термін лікування

• тип медичного закладу

• стать -вік

- частота пульсу

.#5. ВИДИ СТАТИСТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ:

• проста

• комбінаційна

- змішана

* групова

- підсумкова

~Д7. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ МАКЕТУ ТАБЛИЦІ:

- цифрові дані

• назва таблиці зі вказівкою щодо одиниці вимірювання, часу та місця, до яких належать цифрові дані

• назва граф і рядків (з одиницями вимірювання)

- одиниці вимірювання в графах і рядках (у графоклітинах)

* підсумки по горизонталі та вертикалі

^.СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТАБЛИЦІ ТА ВИМОГИ ДО її ЗАПОВНЕННЯ:

• назва таблиці зі вказівкою щодо одиниці вимірювання, часу та місця, до яких належать цифрові дані

• назва граф і рядків (з одиницями вимірювання)

• цифрові дані

- одиниці вимірювання в графах і рядках (у графоклітинах)

• підсумки по горизонталі та вертикалі

• при відсутності даних про ознаку в графоклітині повинні бути такі позначки: 0 або риска, або "даних нема"

р.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ РОБІТНИКІВ ЦЕХУ №1 ЗАВОДУ "ХІМВОЛОКНО":

* всі робітники цеху №1

- всі робітники заводу

* робітники цеху №1, які отримали листки непрацездатності в зв'язку з хворобою

• робітники цеху №1, які отримали листки непрацездатності в зв'язку із карантином

• робітники цеху №1, які отримали листки непрацездатності для санаторно-курортного лікування

80.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ СТРУКТУРИ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА:

* померлі за рік від різних захворювань

- особи, до яких викликали швидку допомогу в зв'язку з захворю­ ваннями системи кровообігу протягом року -госпіталізовані з приводу захворювань системи кровообігу за рік

31.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ В МІСТІ Н. ГОСПІТАЛІЗОВАНОЇ ЗАХВОРЮВА­НОСТІ ДІТЕЙ:

- усі госпіталізовані до стаціонарів міста

• дитяче населення міста

• діти, які госпіталізовані до стаціонарів за направленнями поліклі­ніки та за екстреними показаннями

20

82. ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА ДИФТЕРІЮ:

• все постійне населення міста

• всі хворі на дифтерію

• "щеплене" населення (особи, яким робилися щеплення)

• "нещеплене" населення (особи, яким не робилися щеплення)

S3.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ В ВУЗАХ МІСТА:

- студенти окремих вузів

• всі іноземні студенти, що навчаються в місті

• всі випадки захворювань, зареєстрованих у іноземних студентів

- іноземні студенти, що зверталися по медичну допомогу

84. ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАБРУДНЕНОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВИКИДАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ОБ'ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МОЖНА ВЗЯТИ:

* підприємства зі шкідливими викидами

• працюючих на підприємствах зі шкідливими викидами

• працюючих, що знаходяться під диспансерним спостереженням

85. ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАБРУДНЕНОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВИКИДАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МОЖНА ВЗЯТИ:

- випадок втрати працездатності

* пробу атмосферного повітря

- робітника, що отримував листки непрацездатності в зв'язку з захворюванням

86. ЩО МОЖНА ВИБРАТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ НА ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ХВОРОБИ (ГРЗ) У ПОЛІКЛІНІЦІ:

- випадок захворювання на хвороби органів дихання

* випадок захворювання ГРЗ у дитини

- випадок госпіталізації при ГРЗ

* дитина, хвора на ГРЗ

- випадок догляду за дитиною, хворою на ГРЗ

87. ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПРАЦЮЮЧИХ НА ЗАВОДІ "ХІМ­ВОЛОКНО":

- працівника заводу

* працівника заводу, який отримав листок непрацездатності в зв'язку із захворюванням

- працівника заводу, госпіталізованого до стаціонару

* випадок втрати працездатності в зв'язку із захворюванням у працівників

- випадок втрати працездатності в зв'язку з карантином

- випадок втрати працездатності в зв'язку з абортом

&8.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ГОСПІТАЛІЗОВАНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПРИ ХВОРОБАХ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (ХСК):

- випадок захворювання на ХСК

• випадок госпіталізації хворого на ХСК

• хворого, госпіталізованого з приводу ХСК

- випадок летальності в стаціонарі при ХСК

В9.ЩО МОЖНА ВЗЯТИ ЗА ОДИНИЦЮ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ:

• випадок травми в дитини

• дитину, що була травмована

- виклик швидкої допомоги з приводу травми