109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.

Прогалини лише у законодавстві! відсутність конкретної норми, необхідної для врегулювання колізійного випадку.

Види:

А) первісні – коли нормотворець чогось не врахував;

Б) наступні – коли з’явилися якісь нові обставини

• УСУНЕННЯ –відбув ч-з нормотворчу д-сть шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, досконаліших, створення юр. Прецеденту, укладання нормативного договору і т.д.

• ПОДОЛАННЯ – в процесі правозастосовної д-сті шляхом аналогії права і аналогії закону, а також субсидіарного застосування права

Способи їх переборення:

А) правотворчість – найефективніший, шляхом прийняття НПА, що містить норми, яких не вистачає.

Б) аналогія закону – це застосування для урегулювання даних відносин норми, що регулює схожі відносини. (ст.. 716 ЦК передбачає, що до договору міни застосовуються положення про купівлю-продаж, поставки…)

В) аналогія права – вирішення справи на основі загальних ідей та принципів права (гуманізм, справедливість….): лише в разі неможливості застосування аналогії закону, не є обов»язковою при вирішенні подібних справ.

ПРОТЕ: немає злочину без вказівки на те у законі, тобто не можна притягнути до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за аналогією

Застосування аналогії найчастіше обумовлюється рядом правил:

1. Аналогія права і закону не може застосовуватися до тих відносин, на врегулювання яких шляхом аналогії є заборона (крим.право)

2. Відносини, до яких застосовується аналогія, повинні бути схожі з уже врегульованими цією нормою відносинами у суттєвих, а не випадкових ознаках.

3. Необхідно використовувати найближчу аналогію. Норму для використання аналогії необхідно шукати у “рідній” галузі права, тільки при її відсутності переходити до пошуку аналогії в інших галузях, і тільки після того звертатися до аналогії

Прибічники т.зв “вільного права” (ХХ ст., Франція, Німеччина) вважали, що у випадку неповноти чи відсутності закону суддя повинен знайти рішення на основі “вільного права”, обто не із самої с-ми діючого законодавства, не з його змісту, а за рахунок джерел не правового х-ру – соціальних, моральних, релігійних...

110 Юридична колізія

Юридичні колізії — це обумовлений системою об'єктив­них та суб'єктивних причин різновид протиріч у сфері пра­ва, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання од­нотипних суспільних відносин чи роз'яснення правових норм.

Класифікація (дуже багатоманітна). Але основна – горизонтальні та вертикальні колізії. За юридичною силою нормативних актів, що вміща­ють колізуючі норми (вертикальні колізії). Колізії, що існують між нормами, які є рівними за юридичною силою (горизонтальні колізії).

Способи переборення юридичних колізій:

• попередження = превентивні заходи на стадії підготовки, ухвалення і введення в дію (прогнозування та планування нормотв д-сті, вдосконалення юр.техніки, правові експертизи проектів НПА, систематизація)

• усунення = повне звільнення (скасування колізійних актів, внесення змін в НПА, прийняття нової норми або НПА)

• подолання = тимчасове вирішення, проте без остаточного зняття суперечностей (застос колізійних норм (норм-арбітрів, тлумачення законодавчих актів, застос заг правил подолання колізій [див нижче] – темпоральної (часової), ієрархічної (субординаційної), змістової, змішаної)

Види колізій в законодавстві і заг правила їх подолання:

1. Темпоральна (часова) колізія  введення в різний час двох нпа однакової ю.сили. Наступний скасовує попередній.

2. Ієрархічна (субординаційна) колізія  суперечливі акти з одного питання різної ю.сили. Застосовуються норми акта, що має більшу юридичну силу.

3. Змістовна (сутнісна) колізія  внаслідок введення в дію заг і спец (виняткових актів), коли норма одного акта суперечить нормі ін. акта через частковий збіг обсягів їх регулювання. Норма спеціального акта скасовує дію норми загального акта.

4. Змішана колізія  а) темпоральна + змістовна  загальна норма видана пізніше спеціальної тим же органом б) ієрархічна+змістовна  коли нижчий за ієрархією орган – спеціальна, вищий – загальна. (СПЕЦІАЛЬНА НОРМА МАЄ ПЕРЕВАГУ ПЕРЕД ЗАГАЛЬНОЮ, ВВЕДЕНОЮ ПІСЛЯ НЕЇ)