- •1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
- •2. Виникнення теоретичних знань про право в Україні
- •3. Загальна теорія права в радянський період вітчизняної історії.
- •4. Загальна теорія права в умовах незалежної України.
- •5. Предмет загальної теорії права.
- •6. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •7. Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •8. Поняття типу праворозуміння.
- •9.Природноправове праворозуміння: загальна характеристика.
- •10. Позитивістське праворозуміння.
- •11. Соціологічне праворозуміння.
- •12. Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
- •14. Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •15. Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •16. Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •17. Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •18 Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави
- •Роль держави у процесі становлення і розвитку права.
- •20. Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •21. Суспільство та його інститути.
- •22 Громадянське суспільство: поняття, ознаки та структура.
- •23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.
- •24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.
- •Статья 8
- •25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).
- •26 Місце права в системі соціального регулювання.
- •27 Право і мораль. Право і звичаї. Право і корпоративні норми. Право і релігія.
- •28 Функції права в суспільстві. Справедливість і право. Рівність і право. Свобода і право.
- •29. Право і культура. Культура права.
- •30 Суспільні кризи і право. Правові реформи, їх необхідність і ефективність.
- •31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •32 Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •33 Правове забезпечення принципу розподілу влади. Функціональний, інституціональний та особистісний розподіл влади.
- •34. Монархічна форма правління та її види.
- •Види: абсолютні та обмежені(дуалістичні та парламентські)
- •35 Характеристика республіканських форм правління.
- •36 Вплив форми державного правління на процес становлення, функціонування і розвитку права.
- •37 Характеристика форми державного правління в Україні.
- •38 Поняття форми державного устрою.
- •39 Унітарна держава і право.
- •40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
- •41 Поняття державного режиму та його види.
- •42 Демократія як оптимальне середовище для правотворення, функціонування і розвитку права.
- •43 Авторитарний режим і право.
- •44 Право в тоталітарних державах: ідеологічні міфи і реальність.
- •45. Режим надзвичайного стану і право.
- •46 Поняття механізму держави та його структура. Правове забезпечення механізму держави.
- •47. Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •48. Принципи законотворчості та її межі.
- •49. Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •50. Судова влада та її місце в механізмі держави
- •51. Поняття та класифікації функцій держави
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •52. Правове забезпечення функцій держави.
- •53. Внутрішні функції держави і право
- •54. Зовнішні функції держави і право.
- •55. Витоки ідей правової держави. Її поняття, основні ознаки
- •56. Правова і соціальна держава: співвідношення. Історія становлення соціальної правової держави.
- •57. Концепції правової держави (Rechtssfaat) і верховенства права (rule of law): відмінність і спільні риси.
- •Верховенство Конституції
- •Незалежність суду і суддів.
- •58. Соціальна правова держава в Україні: стан та перспективи
- •59 Поняття правової системи
- •60. Критерії класифікації правових систем
- •61 Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •62 Проблема колізій національного та міжнародного права, способи їх розв’язання.
- •63. Поняття правового регулювання
- •64 Предмет правового регулювання. Методи, способи і типи правового регулювання.
- •65. Стадії правового регулювання
- •1. Видання законотворчим органом державних нормативних актів.
- •2. Індивідуалізація і конкретизація прав і обов’язків.
- •3. Реалізація тих прав і обов’язків конкретних суб’єктів.
- •66 Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •67. Правове регулювання і правовий вплив
- •68 Поняття і структура правосвідомості.
- •69. Види правосвідомості
- •70 Поняття правової культури та її види
- •71. Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •72 Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •73. Поняття та основні ознаки правовідносин
- •74 Види правовідносин
- •75. Склад (структура) правовідносин
- •76. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності.
- •77. Зміст правовідносин. Об’єкт правовідносин
- •78. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •79 Поняття правової норми та її ознаки.
- •- Має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі індивідуально не визначених суб'єктів і розраховано на багатократність застосування за певних життєвих обставин.
- •80 Структура правової норми.
- •81 Види правових норм.
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •82 Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •83 Поняття та види джерел права.
- •84 Правовий звичай. Звичаєве право.
- •85 Судовий прецедент.
- •86 Релігійні форми права.
- •87 Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •88 Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •89. Джерела права в сучасній Україні. Роль прецеденту в правовій системі України.
- •90 Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •91 Види (класифікація) нормативно-правових актів.
- •92.Поняття та ознаки закону як акту вищої юридичної сили
- •111. Поняття та ознаки нпа
- •Приймається з дотриманням процедури
- •93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
- •95. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.
- •96 Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення
- •97 Принципи і функції правотворчості
- •98 Види правотворчості
- •1. За суб'єктом:
- •2. За характером:
- •99 Поняття та основні риси системи права
- •100. Структурні елементи системи права
- •Норма права:
- •101. Критерії поділу системи права на галузі права
- •102. Публічне та приватне право
- •103. Система права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозв’язок
- •104. Систематизація законодавства
- •105. Поняття реалізації права та її форми
- •106. Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої д-сті
- •107. Стадії застосування права
- •108 Акти застосування права та їх види
- •109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •110 Юридична колізія
- •111. Буква і дух права в процесі його застосування
- •112 Поняття тлумачення права
- •113 Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами
- •114. Способи (прийоми) тлумачення
- •115. Тлумачення норм права за обсягом
- •116 Функції тлумачення.
- •117 Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •118. Рішення Конституційного Суду України як акти тлумачення норм права.
- •119 Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння
- •120 Ознаки правопорушення. Склад правопорушення
- •121 Види правопорушень та їх причини
- •122 Соціальні відповідальність та її види
- •123 Поняття юридичної відповідальності та її ознаки.
- •124. Підстави та принципи юридичної відповідальності.
- •126 Незнання закону і юридична відповідальність.
- •127 Поняття законності: різні теоретичні підходи
- •128 Принципи законності. Гарантії законності
- •129. Поняття правопорядку. Структура правопорядку.
93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається вищим представницьким органом влади чи референдумом в порядку законодавчого процесу і регламентує найбільш важливі сфери життєдіяльності суспільства.
Закони класифікують за двома критеріями.
І. За юридичною силою:
Конституційні – це Конституція, закони, які вносять зміни та доповнення до неї, а також закони, безпосередньо передбачені текстом Конституції. Ці закони приймаються парламентом, кваліфікованою більшістю (2/3) голосів від конституційної кількості депутатів;
Звичайні закони – це нормативні акти, що приймаються парламентом простою більшістю голосів від присутніх депутатів.
ІІ. За способом прийняття:
Поточні закони – приймаються відповідно до плану законотворчих робіт;
Надзвичайні – приймаються в екстремальних ситуаціях.
Особливості Конституції як основного закону:
Верховенство
особливий спосіб кодифікації
складнощі прийому змін.
Конституція необхідна для правового оформлення організації і здійснення суверенної влади, вона визначає правові орієнтири розвитку держави.
Стаття 8 Конституції України закріплює положення про те, що закони та інші нормативні правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція як акт найвищої юридичної сили є юридичною базою решти законів. Усе ж, що суперечить Конституції або не відповідає їй, вважається незаконним.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Всі органи, посадові особи і громадяни при розв'язанні правових спорів і конкретних справ можуть посилатись на норми Конституції. Допускається постанова судових рішень на основі безпосереднього застосування норм Конституції.
Конституція — акт установчого характеру, який закріплює загальні засади громадянського суспільства і держави, основи правової системи, правового статусу громадян, державно-територіального устрою, організації органів державної влади і місцевого самоврядування. Конституція — нормативний акт, що має виняткові властивості, вона засновується на загальнолюдських цінностях, виступає гарантом демократії, свободи, справедливості. Це стабільний правовий акт тривалої і постійної дії. Охорона Конституції України забезпечується спеціальним органом — Конституційним Судом України
94-95. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
Просторова (територіальна) дія нормативних актів ґрунтується на таких принципах як територіальний принцип і екстериторіальний принцип.
Територіальний принцип припускає дія нормативного акту даного суб'єкта правотворчості в межах державних або адміністративних кордонів даної держави. Іншими словами, нормативний акт діє або на всій території держави, або на певній її частині.
Поняття «територія держави» визначається нормами міжнародного й внутрішньодержавного права.. Відповідно до Закону України «Про державний кордон України» під територією України розуміється не тільки її, у межах державного кордону, сухопутний, водний простір, повітряний простір над ними, надра, але й військові, невоєнні кораблі, що перебувають під прапором України, наприклад, у відкритому морі, а також повітряні об’єкти, що перебувають поза межами держави під її розпізнавальними знаками. Відповідно до територіального принципу дії нормативних актів, в унітарній державі є нормативні акти, дія яких поширюється на всю територію країни, на територію адміністративно-територіальних одиниць або територіальних автономій. У федеративній державі, акти загальфедеральних органів діють у межах територіальних границь федерації в цілому, а акти суб'єктів федерації діють у межах їхніх територіальних границь. В унітарній, федеративній державі акти органів місцевого самоврядування діють у межах відповідних адміністративних границь.
Екстериторіальний принцип припускає дію нормативного акту даного суб'єкта правотворчості за межами території його юрисдикції. Наприклад, допускається використання іноземного законодавства по деяких спадкоємних справах, при судовому розгляді суперечок, що випливають із певних зовнішньоторговельних контрактів (арбітражне застереження яких передбачає саме такий порядок судового розгляду).
Дія нормативних актів за колом осіб тісно пов'язана з їхньою територіальною дією. За загальним правилом, нормативні акти поширюються на всіх осіб, що перебувають на території юрисдикції органу правотворчості. Прикладом виключення із цього правила є поширення чинного карного законодавства України не тільки на осіб, що перебувають на території Української держави, але й на українців, що перебувають за границею, осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні. Громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, що зробили злочин за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за карним законом України, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідальності або віддані суду на території Української держави.
Деякі нормативні акти можуть бути адресовані тільки певної категорії осіб (пенсіонери, військовослужбовці й т.д.) і діють тільки відносно цих осіб. Адресність дії нормативних актів пов'язана з розходженням осіб юридичних й фізичних («людина»). Серед останніх розрізняються громадяни, особи без громадянства, іноземці. Серед іноземців, що перебувають у країні перебування ,офіційні представники іноземних держав (наприклад, дипломатичний персонал посольств) наділяються правом дипломатичного імунітету (екстериторіальності): питання про їх карну, адміністративну відповідальність за відповідне діяння, зроблене на території країни перебування, вирішується дипломатичним шляхом.
Тож,
Дія в просторі – територія, на яку поширюється юрисдикція органу, котрий видав акт.
Акти видані державними органами діють на всій території держави:
1. Сухопутна територія (включаючи надра і континентальний шельф).
2. Водна територія
А. внутрішні води, включаючи морські води, води портів, заливів, береги яких належать одній державі і їх ширина не більше 24 миль, а також історичні заливи.
Б. територіальне море – полоска прибережних морських вод не ширше 12 морських миль.
3. Повітряний простір над водною та сухопутною територією, а також над територіальним морем.
4. Територія посольств, воєнних кораблів, морських, річкових і повітряних кораблів, які знаходяться на території інших держав.
Дія за колом осіб – суб’єкти на яких розповсюджується акт:
Всі суб’єкти права, котрі перебувають на території держави - під сферою впливу державного законодавства, АЛЕ:
1. Принцип екстериторіальності:
- Споруди іноземних посольств, консульств, котрі фактично не знаходяться в своїй державі.
- не всі НПА розповсюджуються на іноземців (напр. суб’єкти політичних прав і обов’язків)
2.Дипломатичний імунітет
3. Деякі НПА розраховані на певну категорію осіб (напр. пенсіонери, студенти)
Дія НПА в часі визначається моментом вступу його в юр.силу і моментом припинення юр.сили НПА.
Ст.95 КУ, ч.5. Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування
“Голос України”, “Відомості ВРУ” – закони, ін.акти ВРУ
“Офіційний вісник Президента” - закони, ін.акти ВРУ, акти Президента
“Урядовий кур’єр”, “Офіційний вісник України” – для всіх НПА
Територія:
сухопутна територія (вкл.надра і континентальний шельф)
водна територія
повітряний простір над сухопутною територією, а також територіальним морем
території посольств, військових кораблів, морських, річних, повітряних суден, що знаходяться на території ін.д-в, космічних кораблів та станцій, а також інших об’єктів у космосі та відкритому морі, що належать даній д-ві
Всі суб’єкти права, що знаходяться на території д-ви, потрапляють під сферу дії його законодавства. Принцип екстериторіальності. Згідно з ним частини території д-ви (приміщення іноз.посольств, консульств, місій) признаються не такими, що знаходяться на території д-ви, де вони знаходяться фактично, а юридично вважаються на території тої д-ви, чиє посольство у даному приміщенні.
