93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.

Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається вищим представницьким органом влади чи референдумом в порядку законодавчого процесу і регламентує найбільш важливі сфери життєдіяльності суспільства.

Закони класифікують за двома критеріями.

І. За юридичною силою:

• Конституційні – це Конституція, закони, які вносять зміни та доповнення до неї, а також закони, безпосередньо передбачені текстом Конституції. Ці закони приймаються парламентом, кваліфікованою більшістю (2/3) голосів від конституційної кількості депутатів;

• Звичайні закони – це нормативні акти, що приймаються парламентом простою більшістю голосів від присутніх депутатів.

ІІ. За способом прийняття:

• Поточні закони – приймаються відповідно до плану законотворчих робіт;

• Надзвичайні – приймаються в екстремальних ситуаціях.

Особливості Конституції як основного закону:

• Верховенство

• особливий спосіб кодифікації

• складнощі прийому змін.

Конституція необхідна для правового оформлення організації і здійснення суверенної влади, вона визначає правові орієнтири роз­витку держави.

Стаття 8 Конституції України закріплює положення про те, що закони та інші нормативні правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція як акт найвищої юридичної сили є юридичною базою решти законів. Усе ж, що суперечить Конституції або не відповідає їй, вважається не­законним.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Всі органи, посадові особи і громадяни при розв'язанні правових спорів і конкретних справ можуть посилатись на норми Конституції. До­пускається постанова судових рішень на основі безпосереднього застосування норм Конституції.

Конституція — акт установчого характеру, який закріплює загальні засади громадянського суспільства і держави, основи правової системи, правового статусу громадян, державно-тери­торіального устрою, організації органів державної влади і місцевого самоврядування. Конституція — нормативний акт, що має виняткові властивості, вона засновується на загальнолюдсь­ких цінностях, виступає гарантом демократії, свободи, справед­ливості. Це стабільний правовий акт тривалої і постійної дії. Охо­рона Конституції України забезпечується спеціальним орга­ном — Конституційним Судом України

94-95. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб

Просторова (територіальна) дія нормативних актів ґрунтується на таких принципах як територіальний принцип і екстериторіальний принцип.

Територіальний принцип припускає дія нормативного акту даного суб'єкта правотворчості в межах державних або адміністративних кордонів даної держави. Іншими словами, нормативний акт діє або на всій території держави, або на певній її частині.

Поняття «територія держави» визначається нормами міжнародного й внутрішньодержавного права.. Відповідно до Закону України «Про державний кордон України» під територією України розуміється не тільки її, у межах державного кордону, сухопутний, водний простір, повітряний простір над ними, надра, але й військові, невоєнні кораблі, що перебувають під прапором України, наприклад, у відкритому морі, а також повітряні об’єкти, що перебувають поза межами держави під її розпізнавальними знаками. Відповідно до територіального принципу дії нормативних актів, в унітарній державі є нормативні акти, дія яких поширюється на всю територію країни, на територію адміністративно-територіальних одиниць або територіальних автономій. У федеративній державі, акти загальфедеральних органів діють у межах територіальних границь федерації в цілому, а акти суб'єктів федерації діють у межах їхніх територіальних границь. В унітарній, федеративній державі акти органів місцевого самоврядування діють у межах відповідних адміністративних границь.

Екстериторіальний принцип припускає дію нормативного акту даного суб'єкта правотворчості за межами території його юрисдикції. Наприклад, допускається використання іноземного законодавства по деяких спадкоємних справах, при судовому розгляді суперечок, що випливають із певних зовнішньоторговельних контрактів (арбітражне застереження яких передбачає саме такий порядок судового розгляду).

Дія нормативних актів за колом осіб тісно пов'язана з їхньою територіальною дією. За загальним правилом, нормативні акти поширюються на всіх осіб, що перебувають на території юрисдикції органу правотворчості. Прикладом виключення із цього правила є поширення чинного карного законодавства України не тільки на осіб, що перебувають на території Української держави, але й на українців, що перебувають за границею, осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні. Громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, що зробили злочин за межами України, підлягають кримінальній відповідальності за карним законом України, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідальності або віддані суду на території Української держави.

Деякі нормативні акти можуть бути адресовані тільки певної категорії осіб (пенсіонери, військовослужбовці й т.д.) і діють тільки відносно цих осіб. Адресність дії нормативних актів пов'язана з розходженням осіб юридичних й фізичних («людина»). Серед останніх розрізняються громадяни, особи без громадянства, іноземці. Серед іноземців, що перебувають у країні перебування ,офіційні представники іноземних держав (наприклад, дипломатичний персонал посольств) наділяються правом дипломатичного імунітету (екстериторіальності): питання про їх карну, адміністративну відповідальність за відповідне діяння, зроблене на території країни перебування, вирішується дипломатичним шляхом.

Тож,

Дія в просторі – територія, на яку поширюється юрисдикція органу, котрий видав акт.

Акти видані державними органами діють на всій території держави:

1. Сухопутна територія (включаючи надра і континентальний шельф).

2. Водна територія

А. внутрішні води, включаючи морські води, води портів, заливів, береги яких належать одній державі і їх ширина не більше 24 миль, а також історичні заливи.

Б. територіальне море – полоска прибережних морських вод не ширше 12 морських миль.

3. Повітряний простір над водною та сухопутною територією, а також над територіальним морем.

4. Територія посольств, воєнних кораблів, морських, річкових і повітряних кораблів, які знаходяться на території інших держав.

Дія за колом осіб – суб’єкти на яких розповсюджується акт:

Всі суб’єкти права, котрі перебувають на території держави - під сферою впливу державного законодавства, АЛЕ:

1. Принцип екстериторіальності:

- Споруди іноземних посольств, консульств, котрі фактично не знаходяться в своїй державі.

- не всі НПА розповсюджуються на іноземців (напр. суб’єкти політичних прав і обов’язків)

2.Дипломатичний імунітет

3. Деякі НПА розраховані на певну категорію осіб (напр. пенсіонери, студенти)

Дія НПА в часі визначається моментом вступу його в юр.силу і моментом припинення юр.сили НПА.

Ст.95 КУ, ч.5. Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування

“Голос України”, “Відомості ВРУ” – закони, ін.акти ВРУ

“Офіційний вісник Президента” - закони, ін.акти ВРУ, акти Президента

“Урядовий кур’єр”, “Офіційний вісник України” – для всіх НПА

Територія:

1. сухопутна територія (вкл.надра і континентальний шельф)

2. водна територія

3. повітряний простір над сухопутною територією, а також територіальним морем

4. території посольств, військових кораблів, морських, річних, повітряних суден, що знаходяться на території ін.д-в, космічних кораблів та станцій, а також інших об’єктів у космосі та відкритому морі, що належать даній д-ві

Всі суб’єкти права, що знаходяться на території д-ви, потрапляють під сферу дії його законодавства. Принцип екстериторіальності. Згідно з ним частини території д-ви (приміщення іноз.посольств, консульств, місій) признаються не такими, що знаходяться на території д-ви, де вони знаходяться фактично, а юридично вважаються на території тої д-ви, чиє посольство у даному приміщенні.