- •1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
- •2. Виникнення теоретичних знань про право в Україні
- •3. Загальна теорія права в радянський період вітчизняної історії.
- •4. Загальна теорія права в умовах незалежної України.
- •5. Предмет загальної теорії права.
- •6. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •7. Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •8. Поняття типу праворозуміння.
- •9.Природноправове праворозуміння: загальна характеристика.
- •10. Позитивістське праворозуміння.
- •11. Соціологічне праворозуміння.
- •12. Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
- •14. Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •15. Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •16. Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •17. Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •18 Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави
- •Роль держави у процесі становлення і розвитку права.
- •20. Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •21. Суспільство та його інститути.
- •22 Громадянське суспільство: поняття, ознаки та структура.
- •23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.
- •24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.
- •Статья 8
- •25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).
- •26 Місце права в системі соціального регулювання.
- •27 Право і мораль. Право і звичаї. Право і корпоративні норми. Право і релігія.
- •28 Функції права в суспільстві. Справедливість і право. Рівність і право. Свобода і право.
- •29. Право і культура. Культура права.
- •30 Суспільні кризи і право. Правові реформи, їх необхідність і ефективність.
- •31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •32 Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •33 Правове забезпечення принципу розподілу влади. Функціональний, інституціональний та особистісний розподіл влади.
- •34. Монархічна форма правління та її види.
- •Види: абсолютні та обмежені(дуалістичні та парламентські)
- •35 Характеристика республіканських форм правління.
- •36 Вплив форми державного правління на процес становлення, функціонування і розвитку права.
- •37 Характеристика форми державного правління в Україні.
- •38 Поняття форми державного устрою.
- •39 Унітарна держава і право.
- •40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
- •41 Поняття державного режиму та його види.
- •42 Демократія як оптимальне середовище для правотворення, функціонування і розвитку права.
- •43 Авторитарний режим і право.
- •44 Право в тоталітарних державах: ідеологічні міфи і реальність.
- •45. Режим надзвичайного стану і право.
- •46 Поняття механізму держави та його структура. Правове забезпечення механізму держави.
- •47. Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •48. Принципи законотворчості та її межі.
- •49. Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •50. Судова влада та її місце в механізмі держави
- •51. Поняття та класифікації функцій держави
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •52. Правове забезпечення функцій держави.
- •53. Внутрішні функції держави і право
- •54. Зовнішні функції держави і право.
- •55. Витоки ідей правової держави. Її поняття, основні ознаки
- •56. Правова і соціальна держава: співвідношення. Історія становлення соціальної правової держави.
- •57. Концепції правової держави (Rechtssfaat) і верховенства права (rule of law): відмінність і спільні риси.
- •Верховенство Конституції
- •Незалежність суду і суддів.
- •58. Соціальна правова держава в Україні: стан та перспективи
- •59 Поняття правової системи
- •60. Критерії класифікації правових систем
- •61 Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •62 Проблема колізій національного та міжнародного права, способи їх розв’язання.
- •63. Поняття правового регулювання
- •64 Предмет правового регулювання. Методи, способи і типи правового регулювання.
- •65. Стадії правового регулювання
- •1. Видання законотворчим органом державних нормативних актів.
- •2. Індивідуалізація і конкретизація прав і обов’язків.
- •3. Реалізація тих прав і обов’язків конкретних суб’єктів.
- •66 Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •67. Правове регулювання і правовий вплив
- •68 Поняття і структура правосвідомості.
- •69. Види правосвідомості
- •70 Поняття правової культури та її види
- •71. Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •72 Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •73. Поняття та основні ознаки правовідносин
- •74 Види правовідносин
- •75. Склад (структура) правовідносин
- •76. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності.
- •77. Зміст правовідносин. Об’єкт правовідносин
- •78. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •79 Поняття правової норми та її ознаки.
- •- Має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі індивідуально не визначених суб'єктів і розраховано на багатократність застосування за певних життєвих обставин.
- •80 Структура правової норми.
- •81 Види правових норм.
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •82 Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •83 Поняття та види джерел права.
- •84 Правовий звичай. Звичаєве право.
- •85 Судовий прецедент.
- •86 Релігійні форми права.
- •87 Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •88 Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •89. Джерела права в сучасній Україні. Роль прецеденту в правовій системі України.
- •90 Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •91 Види (класифікація) нормативно-правових актів.
- •92.Поняття та ознаки закону як акту вищої юридичної сили
- •111. Поняття та ознаки нпа
- •Приймається з дотриманням процедури
- •93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
- •95. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.
- •96 Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення
- •97 Принципи і функції правотворчості
- •98 Види правотворчості
- •1. За суб'єктом:
- •2. За характером:
- •99 Поняття та основні риси системи права
- •100. Структурні елементи системи права
- •Норма права:
- •101. Критерії поділу системи права на галузі права
- •102. Публічне та приватне право
- •103. Система права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозв’язок
- •104. Систематизація законодавства
- •105. Поняття реалізації права та її форми
- •106. Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої д-сті
- •107. Стадії застосування права
- •108 Акти застосування права та їх види
- •109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •110 Юридична колізія
- •111. Буква і дух права в процесі його застосування
- •112 Поняття тлумачення права
- •113 Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами
- •114. Способи (прийоми) тлумачення
- •115. Тлумачення норм права за обсягом
- •116 Функції тлумачення.
- •117 Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •118. Рішення Конституційного Суду України як акти тлумачення норм права.
- •119 Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння
- •120 Ознаки правопорушення. Склад правопорушення
- •121 Види правопорушень та їх причини
- •122 Соціальні відповідальність та її види
- •123 Поняття юридичної відповідальності та її ознаки.
- •124. Підстави та принципи юридичної відповідальності.
- •126 Незнання закону і юридична відповідальність.
- •127 Поняття законності: різні теоретичні підходи
- •128 Принципи законності. Гарантії законності
- •129. Поняття правопорядку. Структура правопорядку.
39 Унітарна держава і право.
Унітарна держава — це єдина суверенна держава, яка вирізняється повною політичною єдністю. Територія такої держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці. Унітарна держава є проста, цільна і єдина держава, окремі частини
якої іноді можуть мати автономію (АРК). В такій державі існує єдина система вищих органів і єдине законодавство.
Риси: єдність території, конституції, системи державного апарату, громадянства, у міжнародних відносинах (Нерсесянц додає єдину армію, фінансову та податкову системи). Територіальні утворення всередині унітарної держави не мають власного законодавства, уряду, судоустрою, апарату примусу і підкоряються центральній владі у наслідуванні її політики.
вона не містить відокремлених територіальних утворень, що мають ознаки державності;
функціонування єдиної системи органів держави;
наявність єдиної конституції держави, єдиної системи законодавства, єдиної фінансової, податкової систем;
у міжнародних відносинах є єдиним суверенним суб’єктом міжнародного права
єдине громадянство.
Приклади:
Франція, Бельгія, Україна, Польща, Японія тощо.
Існує поділ унітарних держав на прості (симетричні) та складні (асиметричні). Проста унітарна держава містить у собі лише з адміністративно-територіальних одиниць з однаковим юридичним статусом (Польща, Білорусь). Складна унітарна держава має у своєму складі одне або декілька автономних утворень, які мають певні права, що виділяють їх з-поміж інших адміністративно-територіальних одиниць (Великобританія, Україна).
40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
Федерація — це складна держава, суб’єкти якої володіють державним суверенітетом, мають юридично визначену політичну самостійність.
Ознаки:
наявність двох систем законодавчої, виконавчої і судової влади: федеративної і суб’єктів федерації.
федеративні органи і суб’єкти федерації володіють своєю сферою повноважень
суб’єкти володіють політичною самостійністю в тій мірі, в якій це відповідає їх статусу.
статус суб’єктів федерації не може бути змінений без їх згоди.
суб’єкти федерації мають територіальну цілісність.
Но субъекты федерации не обладают суверенитетом. (за Поляковим)
Різновиди: (територіальні - США та національні - Росія)
1) федерація, заснована на договорі (суб’єкти — суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень аж до права виходу із складу федерації)(напр.,США)
• утворена на основі договору між суверенними державами;
• наявність конституції федерації в цілому і конституцій у кожного з її суб’єктів і, відповідно, систем законодавства і державних органів як всієї федерації, так і в кожного з її суб’єктів;
• існування громадянства як усієї федерації, так і громадянства її суб’єктів;
• у міжнародних стосунках може виступати як федерація в цілому, так і кожен з її суб’єктів;
• збереження за суб’єктами федерації широких повноважень аж до права виходу з її складу;
2) федерація, заснована на автономії (суб’єкти — державні утворення, що не мають ознак суверенітету, але мають певну самостійність у вирішенні місцевих питань) (напр., РФ)
• утворення автономних утворень рішенням вищих органів державної влади країни за проханням населення певної частини території держави;
• суб’єкти федерації одержують право вирішувати питання, що мають виключно місцеве значення;
• відсутність усіх ознак союзної федерації.
У країн з федеративним устроєм територія поділена між адміністративно територіальними одиницями – суб’єктами федерації. Між ними існує 3 типи повноважень: виключні федерації, виключні суб’єктів та змішані. Виключні повноваження федерації стосуються питань, які істотно впливатимуть на функціонування країни. Суб’єкти федерації мають право видавати власні НПА, за умови, якщо вони не суперечитимуть загально-федеративній законодавчій базі. Вони мають право мати власний гімн, герб і прапор. Змішані повноваження стосуються взаємозв’язку суб’єкта федерації з центром, вирішення загальних питань.
Існують два типи повноважень суб’єктів федерації: симетричні (однакові, рівні права), асиметричні (різні права). Перший тип набув більшого поширення, задля запобігання саператизму. Однак інколи, задля пошуку компромісу, доводиться обмежувати або розширювати права окремих округів чи провінцій (Квебек у Канаді).