- •1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
- •2. Виникнення теоретичних знань про право в Україні
- •3. Загальна теорія права в радянський період вітчизняної історії.
- •4. Загальна теорія права в умовах незалежної України.
- •5. Предмет загальної теорії права.
- •6. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •7. Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •8. Поняття типу праворозуміння.
- •9.Природноправове праворозуміння: загальна характеристика.
- •10. Позитивістське праворозуміння.
- •11. Соціологічне праворозуміння.
- •12. Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
- •14. Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •15. Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •16. Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •17. Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •18 Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави
- •Роль держави у процесі становлення і розвитку права.
- •20. Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •21. Суспільство та його інститути.
- •22 Громадянське суспільство: поняття, ознаки та структура.
- •23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.
- •24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.
- •Статья 8
- •25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).
- •26 Місце права в системі соціального регулювання.
- •27 Право і мораль. Право і звичаї. Право і корпоративні норми. Право і релігія.
- •28 Функції права в суспільстві. Справедливість і право. Рівність і право. Свобода і право.
- •29. Право і культура. Культура права.
- •30 Суспільні кризи і право. Правові реформи, їх необхідність і ефективність.
- •31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •32 Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •33 Правове забезпечення принципу розподілу влади. Функціональний, інституціональний та особистісний розподіл влади.
- •34. Монархічна форма правління та її види.
- •Види: абсолютні та обмежені(дуалістичні та парламентські)
- •35 Характеристика республіканських форм правління.
- •36 Вплив форми державного правління на процес становлення, функціонування і розвитку права.
- •37 Характеристика форми державного правління в Україні.
- •38 Поняття форми державного устрою.
- •39 Унітарна держава і право.
- •40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
- •41 Поняття державного режиму та його види.
- •42 Демократія як оптимальне середовище для правотворення, функціонування і розвитку права.
- •43 Авторитарний режим і право.
- •44 Право в тоталітарних державах: ідеологічні міфи і реальність.
- •45. Режим надзвичайного стану і право.
- •46 Поняття механізму держави та його структура. Правове забезпечення механізму держави.
- •47. Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •48. Принципи законотворчості та її межі.
- •49. Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •50. Судова влада та її місце в механізмі держави
- •51. Поняття та класифікації функцій держави
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •52. Правове забезпечення функцій держави.
- •53. Внутрішні функції держави і право
- •54. Зовнішні функції держави і право.
- •55. Витоки ідей правової держави. Її поняття, основні ознаки
- •56. Правова і соціальна держава: співвідношення. Історія становлення соціальної правової держави.
- •57. Концепції правової держави (Rechtssfaat) і верховенства права (rule of law): відмінність і спільні риси.
- •Верховенство Конституції
- •Незалежність суду і суддів.
- •58. Соціальна правова держава в Україні: стан та перспективи
- •59 Поняття правової системи
- •60. Критерії класифікації правових систем
- •61 Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •62 Проблема колізій національного та міжнародного права, способи їх розв’язання.
- •63. Поняття правового регулювання
- •64 Предмет правового регулювання. Методи, способи і типи правового регулювання.
- •65. Стадії правового регулювання
- •1. Видання законотворчим органом державних нормативних актів.
- •2. Індивідуалізація і конкретизація прав і обов’язків.
- •3. Реалізація тих прав і обов’язків конкретних суб’єктів.
- •66 Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •67. Правове регулювання і правовий вплив
- •68 Поняття і структура правосвідомості.
- •69. Види правосвідомості
- •70 Поняття правової культури та її види
- •71. Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •72 Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •73. Поняття та основні ознаки правовідносин
- •74 Види правовідносин
- •75. Склад (структура) правовідносин
- •76. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності.
- •77. Зміст правовідносин. Об’єкт правовідносин
- •78. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •79 Поняття правової норми та її ознаки.
- •- Має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі індивідуально не визначених суб'єктів і розраховано на багатократність застосування за певних життєвих обставин.
- •80 Структура правової норми.
- •81 Види правових норм.
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •82 Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •83 Поняття та види джерел права.
- •84 Правовий звичай. Звичаєве право.
- •85 Судовий прецедент.
- •86 Релігійні форми права.
- •87 Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •88 Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •89. Джерела права в сучасній Україні. Роль прецеденту в правовій системі України.
- •90 Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •91 Види (класифікація) нормативно-правових актів.
- •92.Поняття та ознаки закону як акту вищої юридичної сили
- •111. Поняття та ознаки нпа
- •Приймається з дотриманням процедури
- •93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
- •95. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.
- •96 Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення
- •97 Принципи і функції правотворчості
- •98 Види правотворчості
- •1. За суб'єктом:
- •2. За характером:
- •99 Поняття та основні риси системи права
- •100. Структурні елементи системи права
- •Норма права:
- •101. Критерії поділу системи права на галузі права
- •102. Публічне та приватне право
- •103. Система права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозв’язок
- •104. Систематизація законодавства
- •105. Поняття реалізації права та її форми
- •106. Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої д-сті
- •107. Стадії застосування права
- •108 Акти застосування права та їх види
- •109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •110 Юридична колізія
- •111. Буква і дух права в процесі його застосування
- •112 Поняття тлумачення права
- •113 Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами
- •114. Способи (прийоми) тлумачення
- •115. Тлумачення норм права за обсягом
- •116 Функції тлумачення.
- •117 Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •118. Рішення Конституційного Суду України як акти тлумачення норм права.
- •119 Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння
- •120 Ознаки правопорушення. Склад правопорушення
- •121 Види правопорушень та їх причини
- •122 Соціальні відповідальність та її види
- •123 Поняття юридичної відповідальності та її ознаки.
- •124. Підстави та принципи юридичної відповідальності.
- •126 Незнання закону і юридична відповідальність.
- •127 Поняття законності: різні теоретичні підходи
- •128 Принципи законності. Гарантії законності
- •129. Поняття правопорядку. Структура правопорядку.
31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
За Поляковим: Держава – розвинена форма політичної організації суспільства, що має загально-соціальні ознаки (характерні всім первісним суспільствам) та специфічні.
1. Загально-соціальні ознаки:
1). Наявність групи людей, пов’язаних між собою дух., ек., політ., етнічними, правовими та іншими комунікативними відносинами та публічною владою (верховна, легітимна, правова), котра регулює публічні відносини.
2). Будь-яка соціальна влада основана на управлінні поведінкою інших суб’єктів і включає підпорядкування (тобто, така влада має бути легітимною).
3). Нерозривно пов’язана правом.
2. Специфічні ознаки:
1). Природа влади (згадане «підпорядкування» тепер відрізняється існуванням апарату влади, який складається з професіоналів і створює правові тексти).
2). Наявність спеціального апарату, котрий займається видатками та прибутками, державними прибутками.
3). Територіально-організована влада.
4). Атрибутивні ознаки (гімн, прапор..)
5). Внутрішні глибинні ознаки.
Поляков стверджує, що держава – це історично необхідна форма матеріального і духовного існування певного народу як політично-правового союзу.
Термін «держава» в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають у субстанціональному, атрибутивному, інституційному та міжнародному значеннях.
У субстанціональному значенні держава — це організоване в певні корпорації населення, що функціонує у просторі й часі.
В атрибутивному значенні — це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства, його оформлення.
В інституційному значенні — це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.
У міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.
Отже, держава— це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна з допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
Держава - спільність людей, пов’язяних між собою духовними, економічними, політичними, етнічними, правовими та іншими комунікативними відносинами та публічною владою, яка, будучи верховною, легітимною і правовою, регулює суспільні відносини, у тому числі використовуючи примус.
До основних ознак держави відносять:
- суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдиність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах.
- територіальне розселення населення країни. Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політично-територіальні одиниці. Політична влада держави, її суверенітет поширюється на всіх людей, що живуть на її території.
- наявність апарату управління і примусу. Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації.
- здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки. Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права.
- здатність збирати податки, робити позики і давати кредити. Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг.
- спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення. У соціально неоднорідному суспільстві влада виражає та захищає інтереси певної частини населення, носії влади в організаційному відношенні відокремлені від громадянського суспільства.
