- •1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
- •2. Виникнення теоретичних знань про право в Україні
- •3. Загальна теорія права в радянський період вітчизняної історії.
- •4. Загальна теорія права в умовах незалежної України.
- •5. Предмет загальної теорії права.
- •6. Місце загальної теорії права в системі юридичних наук.
- •7. Багатоманітність розуміння права та її причини і наслідки.
- •8. Поняття типу праворозуміння.
- •9.Природноправове праворозуміння: загальна характеристика.
- •10. Позитивістське праворозуміння.
- •11. Соціологічне праворозуміння.
- •12. Інші підходи до праворозуміння (психологічна школа права, феноменологічна теорія права тощо).
- •13. Типи праворозуміння і вітчизняне загальнотеоретичне правознавство: історія і сучасність.
- •14. Проблема створення універсального поняття права. Інтегративна юриспруденція.
- •15. Загальносоціальні (соціопсихологічні і соціокультурні) умови виникнення права.
- •16. Проблема додержавного права. Вплив на її вирішення підходів до праворозуміння.
- •17. Фази правової еволюції. Первісне право та його форми.
- •18 Раннє звичаєве право як активний фактор політогенеза і утворення держави
- •Роль держави у процесі становлення і розвитку права.
- •20. Природні невідчужувані права людини: поняття та значення.
- •21. Суспільство та його інститути.
- •22 Громадянське суспільство: поняття, ознаки та структура.
- •23 Засоби і способи контролю громадянського суспільства над державою.
- •24 Межі втручання держави в громадянське суспільство, приватне життя особи.
- •Статья 8
- •25 Поняття соціального регулювання та його типи (види).
- •26 Місце права в системі соціального регулювання.
- •27 Право і мораль. Право і звичаї. Право і корпоративні норми. Право і релігія.
- •28 Функції права в суспільстві. Справедливість і право. Рівність і право. Свобода і право.
- •29. Право і культура. Культура права.
- •30 Суспільні кризи і право. Правові реформи, їх необхідність і ефективність.
- •31 Поняття держави та її специфічні ознаки.
- •32 Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право та права на державу.
- •33 Правове забезпечення принципу розподілу влади. Функціональний, інституціональний та особистісний розподіл влади.
- •34. Монархічна форма правління та її види.
- •Види: абсолютні та обмежені(дуалістичні та парламентські)
- •35 Характеристика республіканських форм правління.
- •36 Вплив форми державного правління на процес становлення, функціонування і розвитку права.
- •37 Характеристика форми державного правління в Україні.
- •38 Поняття форми державного устрою.
- •39 Унітарна держава і право.
- •40 Особливості правового регулювання у державах з федеративним устроєм.
- •41 Поняття державного режиму та його види.
- •42 Демократія як оптимальне середовище для правотворення, функціонування і розвитку права.
- •43 Авторитарний режим і право.
- •44 Право в тоталітарних державах: ідеологічні міфи і реальність.
- •45. Режим надзвичайного стану і право.
- •46 Поняття механізму держави та його структура. Правове забезпечення механізму держави.
- •47. Органи законодавчої влади: поняття, функції, повноваження.
- •48. Принципи законотворчості та її межі.
- •49. Органи виконавчої влади і правотворчість. Межі правотворчості органів виконавчої влади.
- •50. Судова влада та її місце в механізмі держави
- •51. Поняття та класифікації функцій держави
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •52. Правове забезпечення функцій держави.
- •53. Внутрішні функції держави і право
- •54. Зовнішні функції держави і право.
- •55. Витоки ідей правової держави. Її поняття, основні ознаки
- •56. Правова і соціальна держава: співвідношення. Історія становлення соціальної правової держави.
- •57. Концепції правової держави (Rechtssfaat) і верховенства права (rule of law): відмінність і спільні риси.
- •Верховенство Конституції
- •Незалежність суду і суддів.
- •58. Соціальна правова держава в Україні: стан та перспективи
- •59 Поняття правової системи
- •60. Критерії класифікації правових систем
- •61 Національні (внутрішньодержавні) і міжнародні правові системи.
- •1) По предмету регулювання.
- •2) За способом створення правових норм.
- •3) За джерелами права (формам втілення міжнародних норм).
- •4) По суб'єктах права.
- •5) За способом забезпечення виконання норм.
- •62 Проблема колізій національного та міжнародного права, способи їх розв’язання.
- •63. Поняття правового регулювання
- •64 Предмет правового регулювання. Методи, способи і типи правового регулювання.
- •65. Стадії правового регулювання
- •1. Видання законотворчим органом державних нормативних актів.
- •2. Індивідуалізація і конкретизація прав і обов’язків.
- •3. Реалізація тих прав і обов’язків конкретних суб’єктів.
- •66 Поняття механізму правового регулювання та його структура.
- •67. Правове регулювання і правовий вплив
- •68 Поняття і структура правосвідомості.
- •69. Види правосвідомості
- •70 Поняття правової культури та її види
- •71. Національна правосвідомість і правова культура: історичні особливості формування та сучасний стан.
- •72 Правовий нігілізм: поняття, причини існування.
- •73. Поняття та основні ознаки правовідносин
- •74 Види правовідносин
- •75. Склад (структура) правовідносин
- •76. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності.
- •77. Зміст правовідносин. Об’єкт правовідносин
- •78. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •79 Поняття правової норми та її ознаки.
- •- Має завжди загальний характер, тобто це таке розпорядження, що адресоване безлічі індивідуально не визначених суб'єктів і розраховано на багатократність застосування за певних життєвих обставин.
- •80 Структура правової норми.
- •81 Види правових норм.
- •3.За функціями
- •4. За способом встановлення правил поведінки
- •5.В залежності від походження, способу об’єктивації
- •82 Соціальне буття правових норм (зовнішній вираз правових норм). Неписані і писані форми буття (виразу) правових норм.
- •83 Поняття та види джерел права.
- •84 Правовий звичай. Звичаєве право.
- •85 Судовий прецедент.
- •86 Релігійні форми права.
- •87 Судова практика, її значення в нормативному регулюванні.
- •88 Фактори, які обумовлюють різноманітність форм права.
- •89. Джерела права в сучасній Україні. Роль прецеденту в правовій системі України.
- •90 Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
- •91 Види (класифікація) нормативно-правових актів.
- •92.Поняття та ознаки закону як акту вищої юридичної сили
- •111. Поняття та ознаки нпа
- •Приймається з дотриманням процедури
- •93 Різновиди законів. Особливості Конституції як основного закону.
- •95. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.
- •96 Поняття правотворчості, її відмінності від правотворення
- •97 Принципи і функції правотворчості
- •98 Види правотворчості
- •1. За суб'єктом:
- •2. За характером:
- •99 Поняття та основні риси системи права
- •100. Структурні елементи системи права
- •Норма права:
- •101. Критерії поділу системи права на галузі права
- •102. Публічне та приватне право
- •103. Система права і система нормативно-правових актів: співвідношення і взаємозв’язок
- •104. Систематизація законодавства
- •105. Поняття реалізації права та її форми
- •106. Застосування права та його особливості. Ознаки правозастосовчої д-сті
- •107. Стадії застосування права
- •108 Акти застосування права та їх види
- •109. Прогалини в нормативних актах та способи їх переборення. Аналогія права і аналогія закону.
- •110 Юридична колізія
- •111. Буква і дух права в процесі його застосування
- •112 Поняття тлумачення права
- •113 Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами
- •114. Способи (прийоми) тлумачення
- •115. Тлумачення норм права за обсягом
- •116 Функції тлумачення.
- •117 Акти тлумачення права: їх правова природа та значення в нормативному регулюванні.
- •118. Рішення Конституційного Суду України як акти тлумачення норм права.
- •119 Поняття правопорушення: теоретичні підходи до його розуміння
- •120 Ознаки правопорушення. Склад правопорушення
- •121 Види правопорушень та їх причини
- •122 Соціальні відповідальність та її види
- •123 Поняття юридичної відповідальності та її ознаки.
- •124. Підстави та принципи юридичної відповідальності.
- •126 Незнання закону і юридична відповідальність.
- •127 Поняття законності: різні теоретичні підходи
- •128 Принципи законності. Гарантії законності
- •129. Поняття правопорядку. Структура правопорядку.
1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його розвитку.
Загальна теорія права не відразу сформувалася з такою назвою і змістом. Теорія права (legal theory) є німецьким поняттям, уживаним у континентально-європейському правовому регіоні. Це поняття не властиве англо-американській правовій думці. Тут оперують поняттям «юриспруденція». У Західній Європі та Росії теорія держави і права склалася в XVIII — XIX століттях на підґрунті таких наук і навчальних дисциплін, як енциклопедія права, філософія права.
1. Початок викладання курсу «енциклопедії законодавства» в кінці XVI ст., який згодом трансформувався в «енциклопедію права» (підручник «Універсальна енциклопедія права» Г. Гуніуса 1638 або ще іноді пишуть 1675 року). Широко відомі також роботи з енциклопедії права К. Неволіна, Е. Трубецького(энциклопедия законоведения), Г. Чичеріна та інших (XIX — початок XX ст.).
ЕП – короткий огляд галузевих наук. Спочатку енциклопедія права не мала чітко окресленого предмета і єдиної стрункої системи. Вона містила перелік і огляд усіх юридичних наук як початкових відомостей про право, різні його галузі та методи вивчення. По-різному вирішувалося питання про статус енциклопедії права. Одні вчені розглядали її як самостійну юридичну науку зі своїм предметом і методом, інші — тільки як навчальну дисципліну. Поступово вона почала тлумачитися як загальне вчення про право, котре охоплювало увесь зміст правознавства в єдності і системі, в його основних і загальних засадах.
ФП – вивчає, яке має бути право. Попередницею загальної теорії держави і права була також філософія права, яка грунтувалася на теорії природного права. Першими авторами, що ввели термін «філософія права» у науковий обіг, були Гуго (1798), Гегель (1820), Остин (1832). Певний поштовх до оформлення філософії права як внутрішньо узгодженої єдиної узагальнюючої науки про право був даний Ф. Шеллінгом (1803).
2. «Загальна теорія права» почала формуватись у 20-30-х роках XIX. Термін «теорія права» замість «філософії права» був введений німецьким юристом А. Меркелем у 70-х роках XIX ст., причому не в значенні ідеальних першооснов права (такий підхід властивий теорії природного права, що була покладена до основи філософії права), а у значенні чинної системи правових норм-(«звести докупи те, що нагромаджено в позитивному праві, має саме теорія права»). У такий спосіб на основі енциклопедії права і філософії права поступово сформувалася загальна теорія права, яка охоплює як філософське осмислення правової дійсності, так і найзагальніші уявлення про систему юридичних наук. Раніше за всіх загальна теорія права затвердилась в Англії. У 70— 80-х роках XIX ст. у країнах Західної Європи, Росії, Україні затвердилася назва нової навчальної дисципліни — загальна теорія права, котра являла собою узагальнюючу галузь знань.
3. Після 2СВ під впливом боротьби проти позитивізму (який позбавляв сил і здатності протистояти зловживанням нацистського законодавства та підніс відродження природного права). Визначилася як наука, метою якої є викладення принципів, понять і характерних рис, загальних для різних правових систем. Нині теорія держави і права є міждисциплінарною наукою. Вона використовує досягнення як галузевих юридичних наук, так й інших суспільних наук. При цьому виконує інтегруючу функцію: по-перше, забезпечує взаємодію різноманітних наук у дослідженні права; по-друге, об'єднує результати їх досліджень з елементами філософії права.