1.2 Цілі та принципи соціального страхування.
Необхідність убезпечити себе у разі несприятливих випадків , виявляє потребу у страховій галузі, а змога в результаті покрити нанесену шкоду лише збільшує інтерес до страхування. Воно являється однією з важливих економічних галузей, та складається з багатьох важливих принципів. Страхування ґрунтується на таких специфічних принципах:
вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком — виду страхування;
страховий ризик;
страховий інтерес;
максимальна сумлінність;
відшкодування в межах завданих збитків;
суброгація;
контрибуція;
диверсифікація.
Вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком — виду страхування. Цей принцип являється одним із самих важливих на сьогоднішній день, так як право вибору дає змогу страховику вибрати більш підходящу страхову компанію та більш вигідні для себе умови, а страховику можливість конкурувати з іншими компаніями та постійно вдосконалюватись.
В усьому існує певний ризик і у страхуванні також. Страховий ризик ,являє собою певні події або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Тобто це ситуації, які можуть виникнути, і страховики страхують своє життя чи майно , щоб убезпечити себе від ймовірної загрози, а фактичних підстав на момент страхування немає, загроза ймовірна, а не фактична. Завжди страховий інтерес пов’язаний із зацікавленістю юридичних та фізичних осіб у збереженні об'єктів, у які вкладені гроші, життя та здоров'я при настанні різних несприятливих подій та нещасних випадків. Важливим аспектом є те що страховий інтерес повинен піддаватися таким факторам як:
піддаватися фінансовій оцінці;
виникати на законних підставах.
Між сторонами повинна існувати, максимальна сумлінність, для того, щоб кожна сторона мала змогу виконати свої зобов’язання, та скористатися своїми правами. Кожна сторона має повідомити все , що стосується справи, та не залишати підводних каменів, а також будувати відносини на довірі.
Суброгація — це передача страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми. Якщо страхувальник на відшкодування збитків отримує кошти з іншого джерела, то він повинен повідомити про це страховика, який візьме їх до уваги при розрахунках страхового відшкодування. Якщо цього не зробити, то страхова установа, має право стягнути в судовому порядку переплачені кошти страховику.
Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків. Цей принцип не дає можливості страхувальникам застраховувати одне й те саме майно кілька разів з метою наживи. Цей принцип унеможливлює масове шахрайство, з метою наживи, а в результаті виникнення страхового випадку відшкодування лише розмір збитків, а не більшу суму.
Диверсифікація — обмеження поширення активності страхових компаній за рамки основного бізнесу.
Функції страхування.
1. Ризикова функція полягає в переданні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником. Інші події, які не вказані у державному переліку, чи переліку певної страхової компанії не підлягають виплатам.
2. Функція формування спеціалізованого страхового фонду є характерною для страхової діяльності, тому що для забезпечення відшкодування заподіяного збитку внаслідок страхового випадку необхідно сконцентрувати кошти, сформувати їх у достатньому обсязі. Фонд може формуватися як примусово, так і в добровільному порядку, виходячи з економічної та соціальної обстановки, і повинен дозволяти не тільки проводити виплати страхувальникам, які зазнали збитків у поточному періоді, а й у майбутньому (при можливих значних збитках). Ця функція забезпечує стабільність страхування та гарантію виплат відшкодувань. Вона є однією з найважливіших, тому що демонструє спроможність виплат та збільшує інтерес до страхування.
3. Функція створення і використання страхових резервів проявляється у накопичені страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією. Формування страхових резервів — основа діяльності страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них.
4. Функція заощадження коштів полягає у накопичені коштів страхувальника його внесками, обумовлених у договорі страхування, і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненню заощаджуваних коштів страхувальнику (особисте страхування) або інше за умов страхування (майнове страхування).
5. Функція попередження страхових випадків і зменшення розміру збитків (превентивна) спрямована на фінансування заходів щодо зменшення страхового ризику за рахунок частини коштів страхового фонду. Здійснення цієї функції передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування їх задля недопущення або зменшення наслідків страхових подій, а її економічна сутність полягає в тому, що сама страхова компанія об'єктивно зацікавлена у попередженні настання страхових випадків.
6. Контрольна функція полягає в суворо цільовому формуванні коштів страхового фонду. Згідно з контрольною функцією на підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за проведенням операцій по страхуванню.
7. Інвестиційна функція полягає у поліпшені стану грошового обігу, підвищені купівельної спроможності національної валюти, збільшені інвестиційних можливостей країни.
8. Кредитна функція в повній мірі проявляється в особистому страхуванні. Тому, що клієнт купуючи страховий поліс сплачує внесок і цим самим кредитує страхову компанію.
Однією з передумов подальшого розвитку страхування є посилення його функцій через модифікацію діючих та виявлення нових.
Страховий фонд являється невід’ємним компонентом, страхування. Він являється економічною необхідністю й обов'язковим елементом суспільного відтворення у будь-якому суспільстві. Розрізняють три основних форми створення страхового фонду:
Рис. 1.1. Форми страхового фонду