61. Педагогічна майстерність та її компоненти. Значення педагогічної майстерності для вдосконалення підготовки майбутнього вчителя.

Педагогічна майстерність — вияв високого рівня педагогічної діяльності.

Ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Розглядається як вияв власного «Я» у професії, як самореалізація особистості вчителя в педагогічній діяльності, тому визначається як вища, творча його активність, що передбачає доцільне використання методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній ситуації навчання та виховання.

Критеріями педагогічної майстерності є гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність).

До елементів педагогічної майстерності належать:

1. Гуманістична спрямованість діяльності.

2. Професійна компетентність, професіоналізм.

3. Педагогічні здібності.

4. Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння).

62. Педагогічна техніка як необхідна умова досягнення педагогічного результату, її компоненти. Мовленнєва культура вчителя в структурі його діяльності.

Поняття "техніка" походить від гр. technikos — вправний, і означає сукупність прийомів та пристосувань. Техніку вчителя називають педагогічною, у 20-х роках XX ст. її розуміли як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.

До основних компонентів педагогічної техніки належать такі уміння:

· спілкуватися вербально (культура і техніка мовлення);

· спілкуватися невербально (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд);

· керувати своїм психофізичним станом (дихання, напруження м'язів, емоції, увага, уява, спостережливість).

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежної думки, людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Вона передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.

Неоднозначно висловлював цю думку і Василь Сухомлинський. Ось лише кілька цитат з творів цього класика методичної думки на підтвердження істинності сказаного. “Відчуваючи, переживаючи красу побаченого і почутого, діти сприймали найтонші відтінки слова, і через слово краса входила в їхні душі.»

63. Поняття педагогічного спілкування. Особливості різних стилів спілкування вчителя з учнями. Педагогічний такт.

Педагогічне спілкування – це професійне спілкування вчителя з усіма учасниками навчально-виховного процесу, яке спрямоване на створення оптимальних умов для здійснення мети, завдань виховання і навчання.

Педагогічне спілкування – це багатоплановий процес організації, встановлення й розвитку комунікації, взаєморозуміння й взаємодії між педагогами й учнями, педагогами і батьками, породжуваний цілями й змістом їхньої спільної діяльності – виховання дітей.

Функції педагогічного спілкування:

1.Інформаційно-комунікативні;

2.Регуляційно-комунікативні (регулювання поведінки);

3.Афективно-комунікативні (визначення, вплив емоцій людини).

Звертаючи увагу на поліфункціональність педагогічного спілкування, В.Н. Никитенко виділяє на основі аналізу процесу навчальної взаємодії викладача й учня називає 8 функцій (стилі )цього інструмента діяльності викладача:

- інформаційну;

- комунікативну;

- організаційну;

- дослідницьку;

- розвиваючу;

- орієнтаційну;

- мобілізуючу;

- конструктивну.