- •2. Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Знання вчителем початкових класів психології та фізіології як необхідна умова педагогічної майстерності.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження в практиці вчителя початкових класів.
- •4. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер. Виховний ідеал українського народу. «Концепція національного виховання» про мету виховання.
- •5. Поняття про розвиток і формування особистості. Фактори розвитку особистості. Народне уявлення про чинники формування особистості.
- •6. Психолого-педагогічні основи вікової періодизації дитинства. Фізіологічні, психологічні та узагальнено особистісні особливості дітей молодшого шкільного віку.
- •8. Значення народної педагогіки в розвитку педагогічної науки. Основні риси народної педагогіки та її джерела.
- •9. Учитель школи як суб’єкт педагогічної діяльності. Основні групи вимог до учительської професії (світоглядні, професійні, особистісні).
- •10. Сутність процесу виховання, його риси та рушійні сили. Народно-педагогічний досвід виховання підростаючого покоління.
- •11. Самовиховання та його роль у формуванні особистості. Взаємозв’язок виховання, самовиховання і перевиховання.
- •12. Принципи виховання учнів. Відображення в них закономірностей виховного процесу.
- •13. Принципи гуманізації, демократизації та етнізації виховання.
- •14. Поняття про методи, прийоми та засоби виховання. Класифікація методів виховання. Народно-педагогічні методи виховання.
- •15. Методи формування свідомості молодших школярів. Умови оптимального вибору методів.
- •16. Методи стимулювання діяльності і досвіду поведінки молодших школярів. А.Макаренко, в.Сухомлинський про заохочення та покарання.
- •17. Методи організації діяльності і досвіду поведінки молодших школярів. Органічна єдність цих методів у діяльності вчителя.
- •18. Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві. Завдання, зміст, форми громадянського виховання молодших школярів.
- •19. Завдання розумового виховання молодших школярів. Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду.
- •20. Моральне виховання молодших школярів: завдання, методи, форми, засоби. Роль народної педагогіки в моральному вихованні школярів.
- •21. Зміст, форми і методи трудового виховання в навчальній та позаурочній роботі. Особливості економічного виховання молодших школярів.
- •22. Фізичне виховання молодших школярів. Використання засобів козацької педагогіки в фізичному вихованні дітей. Досвід сім’ї Нікітіних у фізичному вихованні дитини у сім’ї.
- •23. Завдання та зміст естетичного виховання молодших школярів. Естетичне виховання засобами народної педагогіки.
- •24. Формування екологічної культури молодших школярів. Зв’язок з іншими напрямками виховання.
- •26. Сучасні дитячі та молодіжні громадські організації, їх роль у формуванні особистості молодшого школяра.
- •27. Виховання в сім’ї як першооснова розвитку дитини. Основні народно педагогічні традиції сімейного виховання. А.Макаренко, в.Сухомлинський про роль батьків у вихованні дітей.
- •28. Основні напрями і форми організації спільної роботи школи і сім’ї з виховання дітей. Робота вчителя початкових класів з батьками.
- •29. Позакласна та позашкільна робота з учнями початкових класів. Форми позакласної роботи на засадах народної педагогіки.
- •30. Поняття про дидактику. Виникнення і розвиток дидактики. Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •31. Сутність і структура процесу навчання. Види навчання.
- •32. Етапи оволодіння знаннями. Майстерність вчителя початкових класів в організації процесу оволодіння знаннями.
- •33. Мотиви навчання, їх види, формування та розвиток. Майстерність вчителя початкових класів у їх формуванні.
- •34. Функції навчання та його рушійні сили.
- •35. Зміст освіти в сучасній народній школі, його державний та шкільний компоненти. Вимоги до змісту освіти у школі.
- •36. Навчальний план, програми, підручники для початкової школи, їх удосконалення та перебудова.
- •37. Закономірності та принципи навчання. Народна педагогіка про принципи навчання.
- •38. Принцип науковості навчання. Майстерність вчителя по формуванню у молодших школярів первинних наукових знань.
- •39. Принципи системності та послідовності навчання. Залежність якості знань від логіки та структури процесу їх засвоєння.
- •40. Принцип міцності знань, умінь та навичок. Роль повторення і різноманітних вправ у закріпленні знань, умінь, навичок.
- •41. Реалізація принципу доступності в навчанні молодших школярів.
- •42. Урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі.
- •43. Принцип наочності навчання. Види наочності. Обґрунтування я.Каменським, к.Ушинським ролі наочності у формуванні якості знань учнів початкових класів.
- •44. Принципи свідомості та активності навчання. Майстерність вчителя початкових класів у спонуканні розвитку інтересів, бажань, прагнень школярів до навчання.
- •45. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •46. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •48. Форми організації навчання у сучасній школі. Розвиток організаційних форм навчання. Теоретичне обґрунтування я.Каменським класно-урочної системи навчання.
- •49. Урок – основна форма організації навчального процесу. Типи та структура уроку. Педагогічні вимоги до уроку.
- •50. Підготовка учителя до уроку, її основні етапи. Майстерність вчителя на уроці.
- •51. Нетрадиційні та інтегровані уроки, особливості їх проведення. Підготовка вчителя початкових класів до цих уроків.
- •52. Навчальна екскурсія як форма організації навчального процесу. Види екскурсій та методика проведення.
- •53. Домашня навчальна робота молодших школярів. Дозування та специфіка домашніх завдань в початкових класах.
- •54. Види, методи, форми і функції контролю знань. Вимоги до контролю знань, умінь, навичок. В.Сухомлинський, ш.Амонашвілі про функції перевірки знань та оцінку.
- •55. Школознавство як розділ педагогічної теорії. Принципи управління сучасною школою.
- •56. Права та повноваження директора школи та його заступників. Сучасні вимоги до особистості керівника зош. В.Сухомлинський – приклад творчого гуманного керівника школи.
- •57. Планування роботи в школі як фактор управління. Види планів. Матеріально-навчальна база школи. Шкільна документація.
- •58. Організація методичної роботи в школі, її зміст та форми. Предметні комісії та методичні об’єднання.
- •59. Педагогічна рада школи, її склад і повноваження.
- •Алгоритм підготовки педагогічної ради
- •60. Передовий педагогічний досвід та шляхи його впровадження в практику школи.
- •61. Педагогічна майстерність та її компоненти. Значення педагогічної майстерності для вдосконалення підготовки майбутнього вчителя.
- •62. Педагогічна техніка як необхідна умова досягнення педагогічного результату, її компоненти. Мовленнєва культура вчителя в структурі його діяльності.
- •63. Поняття педагогічного спілкування. Особливості різних стилів спілкування вчителя з учнями. Педагогічний такт.
- •64. Функції, обов’язки та особливості педагогічної діяльності вчителя та вихователя в умовах групи подовженого дня.
- •Учень не повинен:
26. Сучасні дитячі та молодіжні громадські організації, їх роль у формуванні особистості молодшого школяра.
Дитячі та юнацькі громадські організації:
1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем. Найпомітніші серед них Молоді республіканці України, Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Соціалістичний конгрес молоді, Ліберальне молодіжне об'єднання, Спілка українського студентства (СУС), Асоціація молодих українських політологів і політиків, Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл», Львівський фонд «Молода Україна» та молодіжні організації при політичних партіях та рухах.
2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем. Цю групу становлять Спілка молодіжних організацій України (СМОУ), Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України «Укрінтербуд», Українська республіканська рада молодих вчених і спеціалістів, Палата молодих підприємців України та ін.
3. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України. До цієї групи належать «Товариство Лева», товариство «Щире братство», Молодіжне товариство «Кіш», Молодіжна єврейська організація «Шахар» та ін.
4. Молодіжні благодійницькі організації. Найпомітніші серед них Південноукраїнське благодійне товариство «Молодь за милосердя», Асоціація молодіжних пошукових об'єднань України «Обеліск», Республіканський молодіжний благодійницький фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, Молодіжне благодійне товариство «Гуманіст».
5. Релігійні молодіжні організації. Цю групу представляють Комітет української католицької молоді (КУКМ), Організація «Українська молодь Христові», Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України, Всеукраїнське православне молодіжне Братство ім. Петра Могили та ін.
6. Дитячі громадські організації. З-поміж інших своєю активністю виділяються Українська скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ».
Неформальний молодіжний рух: Хіппі, Індіаністи, Толкієністи, Уніформісти, Репери, Рейвери, Брейкери, Скінхеди, Хакери.
27. Виховання в сім’ї як першооснова розвитку дитини. Основні народно педагогічні традиції сімейного виховання. А.Макаренко, в.Сухомлинський про роль батьків у вихованні дітей.
Сім’я відновлює духовні й фізичні сили людини, заряджає її енергією для активної участі в суспільному житті. У ній відбувається не тільки фізичне народження людини, але й первинна соціалізація й виховання, духовне дозрівання особистості.
Особливо актуальним це є для школярів, адже саме в молодшому шкільному віці, батьківське відношення здобуває вирішального значення для становлення й закріплення образу свого “Я”. Цей образ і відношення до себе формується під впливом того образа, що склався в батьків.
Спілкування батьків з дитиною визначається установками щодо неї, що відображають особливості їхнього сприйняття й розуміння дитини.
Метою сімейного виховання є формування таких рис і якостей особистості, які допоможуть гідно подолати життєві труднощі, перешкоди й негаразди. Розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальних сил і початкового досвіду трудової діяльності, морального та естетичного формування, емоційної культури і фізичного здоров'я дітей — все це залежить від сім'ї, від батьків і все це є завданнями сімейного виховання.
Українці розглядали сім’ю, як святиню, а виховання дітей, як святий обов’язок батьків.
У вихованні дитини брала участь вся сім’я. Перебуваючи у сімейному колі, дитина була предметом виховання і водночас суб'єктом засвоєння традиційних норм співжиття та родинних взаємин.
А.С. Макаренко приділяв значну увагу місцю і ролі батьківського авторитету в сімейному вихованні дітей. Адже діти ще не мають достатнього соціального досвіду, відбувається активний процес його успадкування, і вияви авторитету батька і матері можуть позитивно чи негативно впливати на збагачення дітей їхнім соціальним досвідом.
"Праця любові, — писав В.О. Сухомлинський, — це і є свідоме прагнення до того, щоб у дітях утвердити самого себе, продовжити у них своє духовне багатство. Якщо ви по-справжньому любите своїх дітей, якщо віддані і вірні їм, ваша любов до дружини з роками не лише не слабшає, але стає більш глибокою і єдиною. Любов — ніжне, тендітне, вередливе дитя мужності. Продовжувати себе у своїх дітях — це значить бути мужнім у любові?"