
- •2. Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Знання вчителем початкових класів психології та фізіології як необхідна умова педагогічної майстерності.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження в практиці вчителя початкових класів.
- •4. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер. Виховний ідеал українського народу. «Концепція національного виховання» про мету виховання.
- •5. Поняття про розвиток і формування особистості. Фактори розвитку особистості. Народне уявлення про чинники формування особистості.
- •6. Психолого-педагогічні основи вікової періодизації дитинства. Фізіологічні, психологічні та узагальнено особистісні особливості дітей молодшого шкільного віку.
- •8. Значення народної педагогіки в розвитку педагогічної науки. Основні риси народної педагогіки та її джерела.
- •9. Учитель школи як суб’єкт педагогічної діяльності. Основні групи вимог до учительської професії (світоглядні, професійні, особистісні).
- •10. Сутність процесу виховання, його риси та рушійні сили. Народно-педагогічний досвід виховання підростаючого покоління.
- •11. Самовиховання та його роль у формуванні особистості. Взаємозв’язок виховання, самовиховання і перевиховання.
- •12. Принципи виховання учнів. Відображення в них закономірностей виховного процесу.
- •13. Принципи гуманізації, демократизації та етнізації виховання.
- •14. Поняття про методи, прийоми та засоби виховання. Класифікація методів виховання. Народно-педагогічні методи виховання.
- •15. Методи формування свідомості молодших школярів. Умови оптимального вибору методів.
- •16. Методи стимулювання діяльності і досвіду поведінки молодших школярів. А.Макаренко, в.Сухомлинський про заохочення та покарання.
- •17. Методи організації діяльності і досвіду поведінки молодших школярів. Органічна єдність цих методів у діяльності вчителя.
- •18. Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві. Завдання, зміст, форми громадянського виховання молодших школярів.
- •19. Завдання розумового виховання молодших школярів. Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду.
- •20. Моральне виховання молодших школярів: завдання, методи, форми, засоби. Роль народної педагогіки в моральному вихованні школярів.
- •21. Зміст, форми і методи трудового виховання в навчальній та позаурочній роботі. Особливості економічного виховання молодших школярів.
- •22. Фізичне виховання молодших школярів. Використання засобів козацької педагогіки в фізичному вихованні дітей. Досвід сім’ї Нікітіних у фізичному вихованні дитини у сім’ї.
- •23. Завдання та зміст естетичного виховання молодших школярів. Естетичне виховання засобами народної педагогіки.
- •24. Формування екологічної культури молодших школярів. Зв’язок з іншими напрямками виховання.
- •26. Сучасні дитячі та молодіжні громадські організації, їх роль у формуванні особистості молодшого школяра.
- •27. Виховання в сім’ї як першооснова розвитку дитини. Основні народно педагогічні традиції сімейного виховання. А.Макаренко, в.Сухомлинський про роль батьків у вихованні дітей.
- •28. Основні напрями і форми організації спільної роботи школи і сім’ї з виховання дітей. Робота вчителя початкових класів з батьками.
- •29. Позакласна та позашкільна робота з учнями початкових класів. Форми позакласної роботи на засадах народної педагогіки.
- •30. Поняття про дидактику. Виникнення і розвиток дидактики. Завдання дидактики на сучасному етапі.
- •31. Сутність і структура процесу навчання. Види навчання.
- •32. Етапи оволодіння знаннями. Майстерність вчителя початкових класів в організації процесу оволодіння знаннями.
- •33. Мотиви навчання, їх види, формування та розвиток. Майстерність вчителя початкових класів у їх формуванні.
- •34. Функції навчання та його рушійні сили.
- •35. Зміст освіти в сучасній народній школі, його державний та шкільний компоненти. Вимоги до змісту освіти у школі.
- •36. Навчальний план, програми, підручники для початкової школи, їх удосконалення та перебудова.
- •37. Закономірності та принципи навчання. Народна педагогіка про принципи навчання.
- •38. Принцип науковості навчання. Майстерність вчителя по формуванню у молодших школярів первинних наукових знань.
- •39. Принципи системності та послідовності навчання. Залежність якості знань від логіки та структури процесу їх засвоєння.
- •40. Принцип міцності знань, умінь та навичок. Роль повторення і різноманітних вправ у закріпленні знань, умінь, навичок.
- •41. Реалізація принципу доступності в навчанні молодших школярів.
- •42. Урахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі.
- •43. Принцип наочності навчання. Види наочності. Обґрунтування я.Каменським, к.Ушинським ролі наочності у формуванні якості знань учнів початкових класів.
- •44. Принципи свідомості та активності навчання. Майстерність вчителя початкових класів у спонуканні розвитку інтересів, бажань, прагнень школярів до навчання.
- •45. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •46. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •48. Форми організації навчання у сучасній школі. Розвиток організаційних форм навчання. Теоретичне обґрунтування я.Каменським класно-урочної системи навчання.
- •49. Урок – основна форма організації навчального процесу. Типи та структура уроку. Педагогічні вимоги до уроку.
- •50. Підготовка учителя до уроку, її основні етапи. Майстерність вчителя на уроці.
- •51. Нетрадиційні та інтегровані уроки, особливості їх проведення. Підготовка вчителя початкових класів до цих уроків.
- •52. Навчальна екскурсія як форма організації навчального процесу. Види екскурсій та методика проведення.
- •53. Домашня навчальна робота молодших школярів. Дозування та специфіка домашніх завдань в початкових класах.
- •54. Види, методи, форми і функції контролю знань. Вимоги до контролю знань, умінь, навичок. В.Сухомлинський, ш.Амонашвілі про функції перевірки знань та оцінку.
- •55. Школознавство як розділ педагогічної теорії. Принципи управління сучасною школою.
- •56. Права та повноваження директора школи та його заступників. Сучасні вимоги до особистості керівника зош. В.Сухомлинський – приклад творчого гуманного керівника школи.
- •57. Планування роботи в школі як фактор управління. Види планів. Матеріально-навчальна база школи. Шкільна документація.
- •58. Організація методичної роботи в школі, її зміст та форми. Предметні комісії та методичні об’єднання.
- •59. Педагогічна рада школи, її склад і повноваження.
- •Алгоритм підготовки педагогічної ради
- •60. Передовий педагогічний досвід та шляхи його впровадження в практику школи.
- •61. Педагогічна майстерність та її компоненти. Значення педагогічної майстерності для вдосконалення підготовки майбутнього вчителя.
- •62. Педагогічна техніка як необхідна умова досягнення педагогічного результату, її компоненти. Мовленнєва культура вчителя в структурі його діяльності.
- •63. Поняття педагогічного спілкування. Особливості різних стилів спілкування вчителя з учнями. Педагогічний такт.
- •64. Функції, обов’язки та особливості педагогічної діяльності вчителя та вихователя в умовах групи подовженого дня.
- •Учень не повинен:
22. Фізичне виховання молодших школярів. Використання засобів козацької педагогіки в фізичному вихованні дітей. Досвід сім’ї Нікітіних у фізичному вихованні дитини у сім’ї.
Фізичне виховання – система заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.
Основні завдання фізичного виховання:
1) створення умов для нормального фізичного розвитку, збереження здоров’я;
2) оволодіння знаннями про організм людини;
3) набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок;
4) підтримання організму у здоровому стані.
Форми фізичного виховання: уроки фізичної культури, діяльність спортивних секцій, гуртків та ін.
Козацька педагогіка – це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім’ї, школі і громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.
Створена козаками педагогіка ввібрала в себе ідейно-моральний, емоційно-естетичний, психолого-педагогічний зміст богатирської епохи в житті наших пращурів, періоду славнозвісної Київської Русі.
Зміст, ідейно-моральний і емоційно-естетичний потенціал козацької виховної мудрості втілюють у собі національну психологію, характер, світогляд, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу.
Характерною особливістю козацького родинного виховання був його високий рівень, який забезпечував ідеї та засоби козацької духовності, народної педагогіки, багатющі національні традиції, звичаї та обряди, здобутки християнської моралі. У козацьких сім’ях панував культ Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу.
Традиції фізичного та психофізичного загартування підростаючих поколінь продовжувалися в козацьку епоху. Загартовуючи себе і готуючи свій організм до складних випробувань долі, козаки влітку спали проти зоряного неба, уявою і думкою ширяли в невідомі світи, прагнули проникнути в таємниці Космосу. Вони грунтовно знали народну медицину, її рецепти, які забезпечували міцне здоров’я, повноцінне довголіття. Г.Боплан писав: «маючи міцне здоров’я, козаки майже не знають хвороб».
Багатодітна сім’я Нікітіних (7 дітей) – вірогідно, одна з найзнаменитіших в світі. Їх метод виховання дає надію на здійснення заповітної, іноді несвідомої мрії багатьох батьків – мати фізично міцну, інтелектуально обдаровану дитину, талантом і успіхами якого можна пишатися.
Основні принципи виховання, якими керувалися Нікітіни:
По-перше, це легкий одяг і спортивна обстановка в будинку; спортснаряди увійшли до повсякденного життя хлоп’ят з раннього віку (стали для них як би середовищем незаселеного нарівні з меблями і іншими домашніми речами).
По-друге, це свобода творчості дітей. Ніяких спеціальних тренувань, зарядок, уроків. Хлоп’ята займалися стільки, скільки хотіли, поєднуючи спортивні заняття зі всіма іншими видами діяльності. Але в них постійно стимулювався і підтримувався пізнавальний інтерес.
По-третє, неодмінна батьківська участь в іграх, змаганнях, заняттях і самому житті хлоп’ят (до того, що і як у них виходило).