1.2. Домашнє насильство як прояв жорстокого ставлення до дітей в сім’ї

Одним із різновидів жорстокого ставлення до дітей в сім’ї є насильство.

Насильство – не взагалі примус, не взагалі шкода (збиток) життю і власності, а такий примус і така шкода (збиток), котрі здійснюються всупереч волі того чи тих, проти кого вони спрямовані [4].

Насильство є узурпацією свободної волі. Воно є посяганням на свободу людської волі. Таке розуміння поняття насильства дозволяє відрізнити насильство як певну форму суспільних відносин від:

- інстинктивних природних властивостей людини (войовничості, агресивності, плотолюбності);

- інших форм примусу у суспільстві (патерналістського і правового).

У правовій базі України визначення насильства представлене Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 р. № 2789-ІІІ. У ст. 1 Закону визначені наступні види насильств [20].

• Фізичне насильство в сім'ї – умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного або психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі й гідності.

Фізичне насильство – дії з застосуванням фізичної сили по відношенню до дитини. Тобто таке поширене побиття дітей. Зауважимо, що мова йде не тільки про побиття з серйозними наслідками. Побиття різкою, паском, ляпаси тощо також є протизаконними. Всі дії, направлені на спричинення дитині фізичного страждання, заборонені законом. Фізичним насильством вважаються дії, коли дитину штовхають, завдають болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків; жбурляють в дитину предмети, загрожують зброєю або завдають ран; фізично перешкоджають при спробі вийти з дому; закривають ззовні дитину в помешканні; залишають одну в небезпечних місцях; відмовляються допомогти, коли дитина хвора; перешкоджають при спробі звернутися за медичною допомогою; не дають заснути вночі; відмовляються купувати продукти харчування та інші необхідні для дитини товари; псують її майно; загрожують заподіяти шкоду.

• Сексуальне насильство в сім'ї – протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканність іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї. Поняття «сексуальне насильство» містить у собі не тільки зґвалтування, але й сексуальне домагання, непристойні пропозиції, а також будь-які образливі дії, що мають сексуальний характер. Сексуальним насильством вважаються такі дії, коли поводяться з дитиною як з сексуальним об'єктом; змушують роздягатися проти її волі; змушують вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтують її; здійснюють статевий акт з особливою жорстокістю; змушують вступати у статевий акт після побоїв; змушують дивитися і/або повторювати порнографічні дії.

• Психологічне насильство в сім'ї – насильство, пов'язане з дією одного члена родини на психіку іншого члена родини шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна непевність, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Психологічним насильством вважаються дії, коли постійно дитину принижують, кричать на неї та/або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.); ігнорують почуття дитини; висміюють її переконання; забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками; маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду; кривдять її родичів і друзів або проганяють їх; критикують її, висміюють.

• Економічне насильство в сім'ї – умисне позбавлення одним членом родини іншого члена родини житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного або психічного здоров'я.

Насильство в сім'ї може поєднувати ознаки всіх вище перелічених видів насильства. Разом з тим воно є чи не найбільш небезпечним, тому що має пролонгований характер і тому що людина переживає насильство з боку того, хто за родинним чи сімейним станом мав би захищати, підтримувати жертву, а не кривдити її. Особливо небезпечний такий вид насильства по відношенню до дітей, оскільки значно деформує особистість дитини та формує озлоблення до оточуючих, стає причиною самогубств (суїцидів).

За свідченням дітей, з жорстокістю вони вперше зустрічаються у власній сім'ї, з боку батьків та старших братів і сестер, тобто тих осіб, які повинні їх захищати та підтримувати. [37, с.28-40]

Насильство порушує цілу низку прав людини:

• на рівний захист перед законом;

• на захист від гендерної дискримінації;

• не піддаватися жорстокому ставленню;

• на життя та фізичну недоторканність;

• на найвищі стандарти фізичного та психічного здоров'я [17,с.93].

Отже, під сімейним насильством розуміють агресивні і ворожі дії стосовно членів сім’ї, в результаті яких об’єкту насильства можуть бути заподіяні шкода, травма чи приниження, а іноді і смерть. Такі дії можуть представляти собою фізичне, сексуальне, психічне чи економічне насильство.