Документальне оформлення:Операції з запасами оформляються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України і повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах.

Порядок формування облікової інформації необхідної для аудиту грошових коштів

Методичні рекомендації з підготовки аудиторського висновку по перевірці відкритих акціонерних товариств і підприємств – емітентів облігацій (крім комерційних банків) не містять вимог до перевірки готівкових коштів. Проте, слід зазначити, що відповідно до Вимог до аудиторського висновку, що подається в Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, висновок повинний містити підтвердження правильності класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку відкритого акціонерного товариства.

Крім того, аудит коштів дуже актуальний при проведенні певних операційних перевірок. Якщо власник відділений від керівництва, то його цікавить не тільки і не стільки відповідність бухгалтерського обліку вимогам. Як показала практика, власника більше цікавить законність і обґрунтованість витрат безготівкових коштів; відсутність порушень у обігу готівки, які можуть стати причиною застосування штрафних санкцій. Нерідко саме аудитор виявляє факти шахрайства. Не маючи права кваліфікувати їх, аудитор зобов'язаний повідомити про виявлені порушення власникам і керівнику. Право прийняття рішень за результатами перевірки належить винятково керівнику і власникам.

Методика аудиту готівкових коштів будується по загальновстановлених принципах. Послідовність дій наступна:

• аудит внутрішнього контролю;

• розробка програми аудита на підставі даних аудиту внутрішнього контролю;

• здійснення обраних процедур з метою збору аудиторських доказів;

• формування висновків на підставі зібраних доказів.

При призначенні аудиторів на перевірку доцільно розподіляти завдання таким чином, щоб весь цикл операцій, пов'язаних з готівковим обігом, перевіряв один виконавець (при значній кількості первинних документів – одна група виконавців). До такого циклу операцій можна умовно віднести:

• касові операції;

• операції на поточних рахунках у банках;

• розрахунки з підзвітними особами.

При наявності операцій в іноземній валюті доцільно розділити процес аудита на два етапи: аудит операцій у національній валюті й аудит операцій в іноземній валюті.

Щодо визначення межі суттєвості при аудиті операцій з коштами висловлюються різні думки. У процесі проведення обов'язкового аудиту вона може бути визначена аналогічно межі, що застосована до аудиту інших активів; при операційній перевірці з метою дотримання законодавства про обіг готівки – у розмірі встановленого ліміту залишку в касі. Якщо операційний аудит замовлений власником в інших цілях, то межу суттєвості необхідно погодити з ним. Нерідко незначні порушення, що допускаються неодноразово, певним чином характеризують виконавців, але при цьому не роблять суттєвого впливу на достовірність звітності і фінансовий стан підприємства за підсумками діяльності.

Аудит внутрішнього контролю здійснюється за такими напрямками:

• розподіл функціональних обов'язків посадових осіб;

• забезпечення належних умов доставки і збереження готівкових коштів;

• наявність контролю з боку керівництва за рухом коштів (наявність віз керівництва на документах, що є ідставою для оплати);

• здійснення заходів, що попереджають порушення в грошовому обігу (суцільна нумерація банківських і касових документів; наявність пропусків чи порушень хронології в нумерації; проведення раптових ревізій каси і т. і.)

При суцільній перевірці складається перелік виявлених порушень. Такий перелік може складатися виконавцем у вільній формі, але доцільно розробити єдину форму для всіх розділів перевірки. Одноманітні робочі документи значно зручніші на завершальному етапі аудиту, тобто при систематизації виявлених недоліків.

При вибірковій перевірці заповнюється відповідний тест, прикладений до Програми. Тести найчастіше складаються двох типів: тести відповідності та тести наявності. Тести контролю для аудиту операцій на рахунках у банках складаються аналогічно, хоча мають певні особливості.

У процесі операційної перевірки перелік питань у програмі може бути значно розширений. Для перевірки деяких аспектів іноді включаються такі задачі:

• перевірка відповідності одержувачів коштів, що зазначені у видаткових касових документах, зі списком співробітників підприємства;

• перевірка відповідності одержувачів коштів, що зазначені у видаткових банківських документах і в аналітичних регістрах обліку розрахунків з дебіторами (кредиторами);

• перевірка відповідності призначення платежу у видаткових банківських виписках з фактично отриманими активами чи послугами і т. і.

У таких випадках вибіркові перевірки не завжди ефективні, доцільно здійснити суцільні дослідження.

При здійсненні підприємством операцій в іноземній валюті аудитором складаються додаткові розділи в анкетах внутрішнього контролю та у робочому плані і відповідні тести вибіркового контролю. Основною відмінністю аудита операцій в іноземній валюті є аудит розрахунку і відображення в обліку курсових різниць. При аудиті курсових різниць найбільш прийнятною процедурою є перерахунок.

Дослідженню підлягають наступні документи та операції: нормативні документи, що регулюють обіг готівки і касову дисципліну, а також рух грошових коштів на рахунках в банку; організація роботи грошовими коштами на підприємствах; ліміт залишку каси; документальне оформлення; ведення касової книги; бухгалтерський облік

Порядок формування облікової інформації необхідної для аудиту дебіторської заборгованості

Мета аудиту дебіторської заборгованості полягає в одержані аудиторських доказів, що підтверджують суми дебіторської заборгованості. Найбільшу увагу, як правило, приділяють дебіторській заборгованості покупців.

Запити на підтвердження заборгованості.

Необхідна процедура для звірки наявності заборгованості, що відображена у звітності – підтвердження сальдо дебіторів. Існує два типи запитів:

• позитивний – дебітору пропонується дати відповідь незалежно від того, чи вірна інформація, яку необхідно підтвердити;

• негативний –дебітору пропонується дати відповідь тільки у разі, якщо інформація невірна.

На практиці більш поширені позитивні запити. Негативні запити надсилаються у наступних випадках:

• ризик суттєвого перекручення інформації дуже малий;

• у звітності велика кількість малих сальдо;

• існують причини вважати, що всі особи наділять запитам достатню увагу.

Запити можуть мати вигляд листа, або стандартної форми, яка затверджена аудиторською фірмою.

Запити можуть складатися на кінець року, або на іншу дату. До відправлення запитів необхідно виконати попередні аудиторські процедури:

• відібрати суми до підтвердження

• підготувати документ для контролю за запитами;

• підготувати запити та зробити їх копії;

• ознайомити представника підприємства із складеними запитами.

Запити повинні надсилати співробітники аудиторської фірми. Відповіді на запити мають бути надіслані на адресу аудиторської фірми. Надсилання запитів доцільно здійснювати заздалегідь, тому що термін одержання відповідей може перевищувати термін проведення перевірки. Тому звірення заборгованості методом запитів можна здійснювати на проміжну дату (а не на дату звітності). Це, безумовно, має сенс тільки за умов, що обслуговування підприємства має постійний характер.

Після надіслання запитів треба обробити результати звіряння.

Тести відсікання.:Аудитор підтверджує не тільки реальність заборгованості, але також своєчасність її відображення. Тому необхідно виконати тести відсікання. Вони полягають у перевірці операцій по відвантаженню у період перед датою балансу і після неї. Необхідно провести звірку дат, що зазначені у документах на відвантаження та у регістрах бухгалтерського обліку.

Резерв сумнівних боргів.: Аудит резерву сумнівних боргів полягає у перевірці:

• доцільності обраного методу створення РСБ;

• правильності розрахунку коефіцієнта сумнівності;

• правильності відображення у бухгалтерському обліку погашення заборгованості , що була раніше віднесена до сумнівної.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує впевненість у її неповерненні або по якій закінчився термін позовної давності.

Аудит заборгованостей в іноземних валютах.Всі операції, розрахунки по яких провадяться в іноземній валюті, перераховуються в еквівалент грошової одиниці України за курсом, що встановлює НБУ (офіційний курс НБУ). Особливістю обліку операцій в іноземній валюті, що викликає складності та помилки, є курсові різниці. Якщо здійснювались операції в іноземних валютах необхідно ретельно перевірити застосування валютних курсів та їх відповідність офіційному курсу НБУ.

З метою бухгалтерського обліку терміни варто розуміти у значенні, визначеному П(с)БО 21.

Валютний курс – установлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

До статей, по яких здійснюється перерахування в бухгалтерському обліку в зв'язку зі зміною курсу НБУ, відносяться тільки монетарні статті.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, що будуть отримані чи оплачені у фіксованій (чи визначеної) сумі чи грошей їхніх еквівалентах. До них відносяться: кошти на рахунках і в касі; заборгованості за отримані товари, роботи, послуги; заборгованості за надані товари, роботи, послуги.

Немонетарні статті – статті інші, ніж монетарні статті балансу. До них відносяться аванси отримані і перераховані.

У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті відображаються шляхом перерахування суми в інвалюті за курсом на дату здійснення операції. На дату балансу:

• монетарні статті відображаються за курсом на дату балансу;

• немонетарні статті відображаються за курсом на дату операції (тобто на дату балансу не перераховуються).

Визначення курсових різниць по монетарних статтях провадиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.

Порядок формування облікової інформації для аудиту витрат та виробничої собівартості

Метою операцій з обліку витрат є встановлення вірогідності даних первинних документів щодо визначення витрат, повноти та своєчасності відображення первинних даних в облікових реєстрах, відповідності методики обліку витрат чинним нормативним документам.

У процесі вивчення операцій з обліку витрат з'ясовується:

• облікова політика щодо обліку витрат;

• підтвердження витрат відповідними первинними документами;

• обґрунтованість відображення витрат згідно класифікації видів діяльності;

• наявність окремого обліку витрат різних видів діяльності;

• правильність розподілу операційних витрат на адміністративні, збутові та інші витрати операційної діяльності;

• повнота розкриття інформації про витрати у Примітках до звітності.

Вивчення зазначених питань здійснюється у такій послідовності:

1. Перевірка правильності визнання та класифікації витрат.

2. Перевірка правильності відображення адміністративних витрат.

3. Перевірка правильності відображення витрат на збут.

4. Перевірка правильності відображення інших операційних витрат.

5. Перевірка правильності відображення фінансових витрат.

6. Перевірка правильності відображення втрат від участі в капіталі.

7. Перевірка правильності відображення інших витрат.

За наявності надзвичайних витрат необхідно перевірити наявність рішення компетентних органів про визнання надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної катастрофи, аварії, тощо.

Метою операцій з обліку виробничої собівартості є встановлення вірогідності даних первинних документів щодо визначення витрат, які включаються до виробничої собівартості, повноти та своєчасності відображення первинних даних в облікових реєстрах, відповідності методики розподілу загальновиробничих витрат чинним нормативним документам.

У процесі вивчення операцій з обліку доходів здійснюється:

• перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг)

• перевірка правильності віднесення витрат до складу собівартості продукції (робіт, послуг).

• оцінка стану синтетичного та аналітичного облік витрат на виробництві, що включаються до собівартості продукції, (робіт, послуг).

• перевірка повноти, правильності та достовірності відображення операцій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в обліку та звітності.

• оцінка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) по об'єктах калькулювання витрат.

Вартість незавершеного виробництва, готової продукції та реалізованої продукції обліковується за виробничою собівартістю. До виробничої собівартості включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; нші прямі витрати; загальновиробничі витрати.Загальновиробничі витрати підрозділяються на постійні і перемінні.

Якщо підприємство працює ритмічно (на встановлену потужність), то і перемінні і постійні витрати включаються у виробничу собівартість, тобто розподіляються на кожен об'єкт витрат.

Якщо підприємство працює неритмічно (нижче встановленої потужності), то постійні витрати підрозділяються на розподілені і нерозподілені.

Розподілені загальновиробничі витрати включаються у виробничу собівартість і враховуються в складі готової продукції. Нерозподілені витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в період їхнього виникнення.

У Додатку 1 до П(С)БО 16 «Витрати» приведений зразок розрахунку розподілу. Базою розподілу можуть бути: нормальна потужність (машино-години); відпрацьований час; заробітна плата; прямі витрати; планований обсяг виробництва і т.д.

2. Методика складання програми аудиту окремих складових активів підприємства

Програма аудиту необоротних активів повинна включати наступні питання

:

Досліджуване питання	Джерело інформації
Детальна перевірка даних реєстрів обліку необоротних активів, їх підрахунок	Інвентарні картки обліку необоротних активів, відомості, журнали, машинограми, тощо
Перевірка даних інвентаризації необоротних активів і порівняння її результатів з даними аналітичного обліку	Інвентаризаційні описи та інвентарні картки обліку необоротних активів
Аналіз правильності нарахування амортизації згідно з відповідними нормами та методами	Відомості, таблиці амортизаційних відрахувань, нормативні документи
Перевірка правильність віднесення нарахованої амортизації на відповідні рахунки з обліку витрат	Відомості розподілу амортизаційних відрахувань
Перевірка обґрунтування розділу витрат, пов’язаних з покращенням основних засобів (ремонт, реконструкція і т.п.) і відображення цього на відповідних рахунках	Проектно-кошторисна документація, приймально–здавальні акти, інші первинні документи, дані аналітичного обліку витратних рахунків
Розгляд необхідності переоцінки основних засобів та перевірка правильності її проведення	Відомості переоцінки, висновки експертів
Перевірка документів на право власності (якщо вони є)	Інвентаризаційні описи, результати поточної інвентаризації, акти приймання-передавання, договори, рахунки-фактури, реєстраційні посвідчення, технічні паспорти тощо

З метою виконання Програми аудита співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація, результати вивчення якої необхідно документувати в робочих документах довільної форми.

Методика складання програми аудиту запасів

Мета аудиту запасів:

• Встановлення достовірності первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів.

• Перевірка повноти та своєчасності відображення первинних даних по обліку запасів в зведених документах та облікових регістрах.

• Перевірка правильності ведення обліку запасів відповідно до діючих законодавчих та нормативних актів, облікової політики господарюючого суб’єкта

• Перевірка достовірності відображення залишку запасів у звітності господарюючого суб’єкта.

Програма аудиту запасів має включати наступні питання:

Досліджуване питання	Джерело інформації
Перевірка повноти оприбутковування запасів	Накладні, товаро-транспортні накладні, акти виготовлення, картки обліку запасів, відомості, журнали, машинограми, тощо
Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні	Рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг
Перевірка фактичної наявності запасів	Інвентаризаційні описи та інвентарні картки обліку запасів
Перевірка законності списання запасів	Договори на продаж, норми витрат на виробництво, норми природного убутку, акти непридатності тощо
Перевірка методів оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продаж, або інше вибуття	Наказ про облікову політику, відомості розрахунку, фактичне списання

З метою виконання Програми аудита співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація, результати вивчення якої необхідно документувати в робочих документах довільної форми.

Методика складання програми аудиту грошових коштів

Мета аудита безготівкових операцій:

• Кошти маються в наявності і у володінні клієнта.

• Залишок по рахунку коштів належним чином відбиває грошові надходження і виплати в зміну звітних періодів

• Залишки коштів, представлені в бухгалтерському балансі підприємства, відповідним чином відбивають усі кошти на рахунках та в дорозі.

• Залишки по рахунках коштів належним чином класифіковані у фінансовій звітності

Мета аудиту готівкових операцій

• Кошти маються в наявності і у володінні клієнта.

• Залишок по рахунку коштів належним чином відбиває грошові надходження і виплати в зміну звітних періодів.

• Залишки коштів, представлені в бухгалтерському балансі компанії, відповідним чином відбивають усю готівку у власності клієнта.

• Залишки по рахунках коштів належним чином класифіковані у фінансовій звітності

Програма аудиту грошових коштів повинна включати наступні питання:

Досліджуване питання	Джерело інформації
Детальна перевірка даних реєстрів обліку грошових коштів, їх підрахунок	Відомості, журнали, машинограми, тощо
Перевірка наявності всіх прибуткових і видаткових документів, відображених у касових звітах;	Касові звіти, касова книга, відомості аналітичного обліку
Перевірка повноти оприбуткування виторгу та здачі виторгу з каси в банк	Касові звіти, журнали обліку розрахункових операцій, банківські виписки, журнали-ордери, аналітичні відомості
Перевірка дотримання ліміту залишку каси	Касові звіти, довідка про встановлений ліміт залишку готівки у касі
Перевірка цільового використання коштів, отриманих з банку	Касові звіти, банківські виписки, журнали-ордери, аналітичні відомості

Методика складання програми аудиту дебіторської заборгованості

Мета аудиту дебіторської заборгованості (ДЗ):

1. Перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів по ДЗ.

2. Оцінка синтетичного та аналітичного обліку, правильності використання рахунків Плану рахунків.

3. Оцінка стану ДЗ за встановленими критеріями.

4. Перевірка правильності розрахунків по ДЗ (оплата коштами, векселями, застосування бартерних операцій, розрахунки іншими матеріальними цінностями).

5. Правильність оцінки ДЗ, розрахунок величини резерву сумнівних боргів.

6. Перевірка належної класифікації ДЗ і розкриття необхідної інформації в примітках до фінансової звітності .

7. Оцінка стану внутрішнього контролю ДЗ.

8. Упевненість в порівнянності показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) відносно ДЗ.

Програма аудиту дебіторської заборгованості повинна включати наступні питання:

Досліджуване питання	Джерело інформації
Визначення великих дебіторів і складання їхнього переліку.	Регістри аналітичного обліку заборгованостей
Перевірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.	Порівнювальної відомості, акти звірки
Направлення запитів на підтвердження заборгованості.	Договори, регістри аналітичного обліку заборгованостей
Перевірка повноти і своєчасності оплати за відвантажені товари, надані послуги.	Регістри синтетичного та аналітичного обліку, платіжні доручення, виписки банку, акти про приймання, накладні
Перевірка правильності розрахунків в іноземній валюті	Накладні, виписки банку по валютних рахунках, бухгалтерські довідки

З метою виконання Програми аудита співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація, результати вивчення якої необхідно документувати в робочих документах довільної форми.

Методика складання програми аудиту виробничої собівартості

Мета аудиту виробничої собівартості:

1. Перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг)

2. Перевірка правильності віднесення витрат до складу собівартості продукції(робіт, послуг).

3. Оцінка стану синтетичного та аналітичного облік витрат на виробництві , що включаються до собівартості продукції,( робіт, послуг).

4. Перевірка повноти правильності та достовірності відображення операцій з формування собівартості продукції(робіт, послуг) в обліку та звітності.

5. Оцінка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) по об'єктах калькулювання витрат.

Програма аудиту виробничої собівартості повинна включати наступні питання:

Досліджуване питання	Джерело інформації
Правильність віднесення до собівартості прямих матеріальних витрат	Затверджені норми витрат сировини та, матеріалів; лімітно-забірні картки; акти на списання палива та енергії
Правильність віднесення до собівартості витрат на оплату праці та відрахувань на обов'язкове держане страхування	Норми, розцінки, посадові оклади, тарифні ставки відрядників, наряди на відрядні роботи, табелі обліку відпрацьованого часу, розрахункові та платіжні відомості
Правильність віднесення до собівартості інших прямих витрат	Бухгалтерські розрахунки, довідки, первинні документів
Правильність розподілу загальновиробничих витрат, обґрунтованість вибору бази розподілу загальновиробничих витрат	Затверджений перелік постійних та змінних витрат, кошторис витрат, аналітичні відомості та розрахунки
Детальна перевірка даних реєстрів обліку виробничої собівартості, їх підрахунок	Відомості журнали, машинограми, тощо

4. Можливі порушення П(С)БО, які виявляються аудитором при дослідженні документів, операцій і записів, пов'язаних з обліком активів

Перелік можливих порушень:

• П(С)БО 7 "Основні засоби", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів:

Можливі порушення П(С)БО	Пункти П(С)БО
Включення до первісної вартості основних засобів (у разі придбання їх за кредитні позики) витрат на оплату відсотків за користування кредитом.	п. 8
Неправильне визначення собівартості оборотних активів, товарів, готової продукції при, зарахуванні їх до складу основних засобів	п. 11
Не включення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об'єкта до складу витрат звітного періоду при отриманні ОЗ в обмін на подібні активи.	п. 12
Збільшення вартості основних засобів на суму витрат, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані. Включення витрат на модернізацію, модифікацію, дообладнання та реконструкцію до складу витрат підприємства	п. п 14-15
Проведення переоцінки лише одного об'єкту основних засобів з групи. Відсутність відомостей про зміну первісної вартості та суми зносу основних засобів в регістрах аналітичного обліку.	п. п. 16-21
Нарахування амортизації основних засобів: під час їх перебування на реконструкції, модернізації, в добудові, дообладнанні та консервації; щоквартально; з дати надходження основних засобів на підприємство; після дати вибуття основного засобу; протягом календарного року (підприємствами з сезонним виробництвом).	п. п. 23, 26-30
Невиправдана зміна строку корисного використання (експлуатації) основного засобу.	п. п. 24-25
Безпідставне зменшення корисності основних засобів	п. п. 31-32

• П(С)БО 8 "Нематеріальн6і активи", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів:

Можливі порушення П(С)БО	Пункти П(С)БО
Включення до вартості витрат на сплату відсотків за кредит, за рахунок якого був придбаний об'єкт.	п. 12
Не включення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об'єкта до складу витрат звітного періоду у разі придбання НА в обмін на подібні..	п. 12
Збільшення первісної вартості нематеріальних активів за рахунок поточних витрат	п. п. 17-18
Визначення строку корисного використання, нарахування зносу на нематеріальні активи строком, що перевищує граничний термін, передбачений Положеннями (стандартами).	п. п.25-31
Проведення переоцінки нематеріальних активів щодо яких не існує активного ринку. Проведення переоцінки лише окремого об'єкту групи.	п. п. 19-24
Безпідставне відображення в обліку суми зменшення корисності нематеріальних активів.	п. п. 32-33

• П(С)БО 9 "Запаси", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів:

Можливі порушення	Пункти П(С)БО
Неправильне визначення первісної вартості запасів при їх придбанні: завищення первісної вартості; витрати, що включені до первісної вартості, документально не обґрунтовані або не передбачені П(С)БО 9	п. п. 9, 14
Включення адміністративних витрат до первісної вартості готової продукції	п. 10
Використання декількох методів оцінки при відпуску запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання .	п. 16
Неправильне визначення норм витрат на одиницю продукції	п. 21
Неправильний розрахунок торгівельної надбавки на реалізовані товари.	п. 22
Відображення в балансі (на балансовому рахунку 22) вартості МШП, які передані в експлуатацію (завищення вартості активів); відсутність або неналежна організація оперативного кількісного обліку переданих в експлуатацію МШП	п. 23
Неналежна організація обліку сум уцінки, що підлягають до відшкодування винними особами
Проведення дооцінки запасів після їх уцінки до чистої вартості реалізації на суму, що перевищує первісну вартість (завищення вартості активів, порушення принципу обачності)	п. 28

• П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів:

Можливі порушення	Пункти П(С)БО
Не визнання дебіторської заборгованості при визнанні доходу від реалізації, товарів, робіт, послуг. Відображення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги без одночасного визначення доходу від реалізації	п.6
Віднесення до складу довгострокової дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу, або заборгованості, термін погашення якої менше 12 місяців з дати балансу	п.4
Відображення довгострокової заборгованості, на яку не нараховуються відсотки, за теперішньою вартістю	п. 12
Резерв сумнівних боргів не нараховується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги	п. 7
Резерв сумнівних боргів нараховується на інші види дебіторської заборгованості, крім поточної за продукцію, товари, послуги, роботи	п. 7
Резерв нараховується на всю поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, в той час, як коефіцієнт визначається виходячи з сумнівної дебіторської заборгованості	п. 9
Безпідставне віднесення дебіторської заборгованості до сумнівної	п. 4
При наявності резерву сумнівних боргів списання дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги, не за рахунок резерву сумнівних боргів	п. 11
Безпідставне віднесення дебіторської заборгованості до складу безнадійної	п. 14

• П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів:

Питання, що досліджуються	Можливі порушення	Пункти П(С)БО
Визнання фінансових інвестицій активом	Неправомірне визнання активом тих фінансових інвестицій, по яких неможливо достовірно визначити оцінку, або тих, від використання яких немає можливості одержання економічних вигод	п. 10
Оцінка фінансових інвестицій при придбанні	Неправомірне включення до собівартості фінансових інвестицій витрат, безпосередньо не пов'язаних з їх придбанням. Заниження собівартості фінансових інвестицій шляхом не включення до неї вартості, безпосередньо пов'язаних з їх придбанням. Завищення собівартості фінансових інвестицій шляхом включення до неї витрат, безпосередньо не пов'язаних з їх придбанням	п. 4
	Неправомірне відображення справедливої вартості фінансових інвестицій, здійснених шляхом обміну на інші активи	п. 6, Додаток до П(С)БО 19
Визнання доходів за дивідендами, відсотками, роялті і ренти, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями	Відображення таких доходів у складі інших ніж фінансові доходи. Невизнання доходу від дивідендів, відсотків, роялті і ренти, що підлягають отриманню, при їх нарахуванні, за винятком випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(С)БО 15 "Дохід"	п. 7
Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу	Відображення фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення, за вартістю іншою, ніж амортизована собівартість	п. п.8, 10
	Відображення фінансових інвестицій, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, за методом участі в капіталі або за амортизованою собівартістю	п. 9
	Відображення фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства та в спільну діяльність за методом, іншим, ніж метод участі в капіталі, крім випадків, наведених в п.п. 17 і 22 П(С)БО 12	п. 4 П(С)БО 3, п. 4 П(С)БО 19
Відображення фінансових інвестицій в балансі	Неправомірне віднесення до довгострокових інвестицій, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент і які розміщені на період менше одного року	п. 17
	Неправомірне віднесення до поточних фінансових інвестицій активів, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, або інвестиції, які здійсненні на період більше одного року	п. 33
Відображення на дату балансу фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі	Відображення зменшення балансової вартості фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку на суму, що призвела до її від'ємного значення	п. 12
	Відображення суми прибутку (збитку) об'єкта інвестування у інвестора при придбанні активів у дочірнього, спільного, асоційованого підприємства, якщо ці активи не були перепродані іншим особам або на придбані необоротні активи амортизація не нараховувалася.	п. 14
Облік фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства	Відображення фінансових інвестицій за методом участі в капіталі, якщо вони придбані та утримаються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання	п. 17
	Неправомірне застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій підприємства, які не відповідають критеріям асоційованого або дочірнього	п. 18
Облік фінансових інвестицій для провадження спільної діяльності	Не відображення учасником спільної діяльності без створення юридичної особи у своїх облікових регістрах і фінансовій звітності інформації про: активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах; дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.	п. 19
	Здійснення обліку фінансових інвестицій контролюючим учасником за методом участі в капіталі, якщо він перестав здійснювати спільний контроль за спільним підприємством або суттєво впливати на його діяльність	п. 23

• П(С)БО 16 "Витрати", які виявляються аудиторами при дослідженні формування виробничої собівартості:

Питання, що досліджуються	Можливі порушення	Пункти П(С)БО
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включає окрім виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілені постійні загальновиробничі та понаднормативні виробничі витрати, інші витрати	п. 11
	До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати	п. 17
Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг)	До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються всі загальновиробничі витрати, в т.ч. і нерозподілені постійні загальновиробничі витрати	п. 11
	До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати	п. 17
Склад прямих витрат	Неправильне віднесення витрат до складу прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат. Включення до складу прямих витрат таких, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат	п. п. 12, 13, 14
Загальновиробничі витрати	Неправильне віднесення витрат до складу загально виробничих витрат. Включення до загально виробничих витрат таких, що не пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (цехів, дільниць)	п. 15
	До змінних загально виробничих витрат включаються витрати, що не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності
	Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи не з фактичної потужності звітного періоду
	До постійних загально виробничих витрат включаються втрати, що не залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності
	Постійні загальновиробничі втрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи не з нормальної потужності, а з фактичної, планової, нормативної тощо
	Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
	Загальна суму розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат більше їх фактичної величини