Тема 10.2. Аудит активів підприємства"

План

1. Нормативно-правові акти, які регулюють здійснення бухгалтерського обліку активів в Україні.

2. Порядок формування облікової інформації необхідної для аудиту активів.

3. Методика складання програми аудиту окремих складових активів підприємства.

4. Можливі порушення П(С)БО, які виявляються аудитором при дослідженні документів, операцій і записів, пов'язаних з обліком активів.

Література:

Основна [2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11 , 12, 13-19]

Додаткова [20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29-31, 32, 33]

Вказівки до лекції

1. Нормативно-правові акти, які регулюють здійснення бухгалтерського обліку в Україні

• Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.07.1999 р.

• Основні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затв. Наказом МФУ від 30.11.1999р. № 291).

• Інструкція про застосування плану рахунків (затв. Наказом МФУ від 30.11.1999р.№ 291).

• Наказ МФУ від 29.11.2000р. № 302 "Про примітки до річної звітності".

• Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку(затв. наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356)

• Наказ МФУ від 19.04.2001р. "Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку".

Обов'язковим для організації обліку є наявність розпорядницького документа (тобто наказу керівника) про облікову політику на підприємстві. Визначення облікової політики приведено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (ст. 1): "Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються для складання і надання фінансової звітності підприємства".

Принципи і методи теж визначені названим Законом України (ст. 4): обачності; автономності; безперервності; періодичності; повного висвітлення; нарахування і відповідності доходів і витрат; превалювання суті над формою; історичної (фактичної) собівартості; єдиного грошового вимірника.

Методи, що застосовуються при складанні фінансової звітності, визначені різними стандартами:метод нарахування амортизації ОЗ (П(С)БО 7);метод списання запасів при їхньому вибутті (П(С)БО 9);метод нарахування резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10);метод визначення доходу від надання послуг (П(С)БО 15);метод нарахування амортизації НМА (П(С)БО 8).

Підприємство самостійне вибирає, хто веде (здійснює) бухгалтерський облік. Закон пропонує кілька варіантів: штатний бухгалтер; бухгалтерська служба під керуванням головного бухгалтера; власник чи підприємства його керівник; централізована бухгалтерія; аудиторська фірма; приватний підприємець – фахівець з бухгалтерського обліку.

Наказ про облікову політику повинен визначати наступні питання:

• Вибір суб'єкта, що здійснює облік: бухгалтерська служба; бухгалтер; керівник; приватний підприємець; аудиторська фірма. Обов'язки (відповідальність) бухгалтера. Відповідальність керівника - регулюються Законом

• Елементи облікової політики , наприклад:

Елемент облікової політики	Можливі варіанти
Форма бухгалтерського обліку	журнально-ордерна; спрощена без регістрів обліку майна; спрощена з регістрами обліку майна
Метод нарахування зносу ОЗ	прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий; згідно норм та методів, що встановлені податковим законодавством.
Метод нарахування зносу МНМА	згідно методам, що встановлені П(С)БО 7 (вказати, який) для ОЗ; 100% у першому місяці використання; 50% у першому місяці використання, 50% в місяці вибуття.
Метод нарахування зносу НМА	прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий; згідно норм та методів, що встановлені податковим законодавством.
Метод формування резерву сумнівних боргів	на основі класифікації дебіторської заборгованості (метод періодизації); виходячи з платоспроможності окремих дебіторів
Метод списання запасів при їхньому вибутті	ідентифікованої собівартості; середньозваженої собівартості; нормативних витрат; ціни продажу; ФІФО ЛІФО
Метод визначення доходу від надання послуг	метод оцінки ступеня завершеності робіт; рівномірного нарахування
Технологія обробки облікової інформації	ручна; із застосуванням автоматизованої системи

На підприємстві повинна бути створена постійно діюча комісія (інвентаризаційна) для оперативного вирішення проблем, пов'язаних з використанням та обліком нематеріальних активів та запасів.

Ще одним необхідним елементом є Робочий план рахунків. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій затверджений наказом МФУ від 30.11.1099 р. № 291, зареєстрований у Мінюсту 21.12.1999 р. Підприємствам дозволено для обліку специфічних господарських операцій використовувати додаткові субрахунки зі збереженням номерів рахунків діючого плану. Усі застосовувані субрахунки повинні бути затверджені наказом. Затверджений робочий план рахунків не може змінюватися протягом звітного року. Відступ від нього є порушенням законодавства про ведення бухгалтерського обліку.

Вивчаючи систему бухгалтерського обліку аудитор має здійснити наступні процедури:

• вивчення структури облікових підрозділів та розподілу обов'язків;

• вивчення системи внутрішнього контролю з облікових питань;

• перевірка відповідності обраної обліковою політики діючим нормативним документам;

• перевірка незмінності або обґрунтованості змін облікової політики протягом звітного року;

• перевірка відповідності обліку вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

З метою виконання Програми аудита співробітниками аудиторської фірми систематизується інформація, результати вивчення якої необхідно документувати в робочих документах довільної форми. Одним з них може бути запропонований авторами тест. Відповідь формується на підставі джерел інформації, зазначених нами в Програмі. Правильна відповідь відзначається в тесті умовним знаком. Як правило, це "+", але можливі будь-які варіанти. У примітках фіксується посилання на документ. Якщо використовується документ, складений аудитором при аудиті інших розділів, то досить вказати його шифр. Якщо документ формується вперше, то він додається до самого тесту. У випадках, коли використовуються документи підприємства чи третіх осіб, до тесту додаються їхні ксерокопії.

Опис системи обліку може бути викладено у довільній формі. Але деякі джерела пропонують використовувати заздалегідь приготовлені анкети.

2. Порядок формування облікової інформації необхідної для аудиту активів.

Порядок формування облікової інформації необхідної для аудиту основних засобів

Підприємства можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що включаються до складу малоцінних необоротних активів. Предмети вартістю вище встановленої межі будуть обліковуватися в складі ОЗ, нижче – у складі малоцінних необоротних активів.

Оцінка основних засобів: Первісна вартість – історична собівартість ОЗ у сумі коштів чи справедливої вартості інших активів, переданих чи витрачених для придбання (створення) основних коштів. Склад первісної вартості залежить від способу одержання. Це наочно представлено в таблиці.

Спосіб одержання ОЗ	Склад первісної вартості
Купівля ОЗ	сума, сплачена постачальникам (без непрямих податків); непрямі податки, якщо вони не відшкодовуються підприємству (акцизний збір; ПДВ у вартості невиробничих ОЗ; ПДВ, що сплачений неплатниками); увізне мито; витрати по страхуванню ризиків доставки.
Безоплатне одержання	Справедлива вартість на дату одержання. При відсутності інших даних це може бути залишкова вартість, відображена в документах на передачу.
Внесок у статутний фонд	Погоджена засновниками підприємства справедлива вартість. Вона повинна бути зафіксована в установчих документах.
Переведення в ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції і т.д.	Собівартість оборотних активів, визначена у відповідності зі стандартами 9 "Запаси" і 16 "Витрати"
Одержання за бартером	справедлива вартість переданих активів (обмін на неподібний об'єкт); залишкова вартість переданих об'єктів (обмін на подібний об'єкт).
Будівництво ОЗ	суми, що сплачуються підрядчикам за виконання будівельно-монтажних робіт; непрямі податки, якщо вони не відшкодовуються підприємству.

Незалежно від способу одержання в первісну вартість включаються:

• державний збір, реєстраційні збори й інші платежі, зв'язані з придбанням прав на об'єкт;

• витрати на установку, монтаж, налагодження й інші витрати, безпосередньо зв'язані з доведенням об'єкта ОЗ до робочого стану.

Первісна вартість збільшується на суму витрат, зв'язаних з поліпшенням об'єкта. До таких поліпшень відносяться модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція, модифікація.

Витрати на підтримку об'єкта в робочому стані не збільшують його вартість, тобто ремонт, що як поточний, так і капітальний, в бухгалтерському обліку відноситься на витрати.

Термін корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого ОЗ будуть використовуватися підприємством або з їхнім використанням буде вироблений очікуваний обсяг продукції. Тобто термін експлуатації може визначатися як кількістю років, так і кількістю одиниць продукції. Згідно П(С)БО 7 термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно з урахуванням наступних факторів:

• очікуване використання об'єкта з урахуванням його чи потужності продуктивності;

• передбачає фізичний і моральний знос;

• правові обмеження щодо термінів використання.

Амортизація основних засобів:Амортизація нараховується з місяця, наступним за місяцем оприбуткування об'єкта ОЗ. Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступним за місяцем вибуття. Нарахування амортизації здійснюється щомісяця. Місячна сума амортизації визначається розподілом річної суми амортизації на 12.Стандартом визначено п'ять методів нарахування амортизації:прямолінійний;зменшення залишкової вартості;прискореного зменшення залишкової вартості;кумулятивний;виробничий.

Бухгалтерський облік: Планом рахунків для обліку ОЗ передбачено рахунок 10 "Основні засоби" класу 1 "Необоротні активи".Знос відображається на субрахунку 131 "Знос основних коштів" рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів".Нарахування амортизації:

• при обліку витрат із застосуванням рахунків класу 8 відображається по Дт 831 "Амортизація основних коштів"

• при обліку витрат із застосуванням рахунків класу 9 відноситься в дебет відповідних рахунків: 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності".