Тема 5. Звіт про власний капітал
Загальні положення Стандарту бухгалтерського обліку «Звіт про власний капітал».
Складники власного капіталу.
Зміст статей про класний капітал та порядок складання звіту про власний капітал.
Особливості формування звітних даних про зміни статутного капіталу, додатково вкладеного капіталу, резервного капіталу.
Розкриття інформації про зміни у власному капіталі у примітках до бухгалтерських звітів.
1. Звіт подають всі підприємства, організації та інші юридичні особи (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням (стандартом).
4. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
6 Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
2. Складники власного капіталу
Джерела
утворення
ГЗ
поділяються на: власні
і залучені.
Власні джерела (капітал) визначаються вартістю майна, тобто чистими активами, які обчислюються як різниця між вартістю майна і залученими джерелами:
Статутний капітал – загальна сума внесків власника для забезпечення нормальної господарської діяльності. Його розмір визначається засновниками і залежить від організаційно-правової форми підприємства.
Пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в товаристві для здійснення господарської діяльності (кредитні спілки, житлово-будівельні кооперативи тощо).
Додатково вкладений капітал – сума перевищення вартості продажу акцій над їх номінальною вартістю (емісійний дохід).
Інший додатковий капітал – це сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих активів від фізичних та юридичних осіб тощо.
Резервний капітал – це сума резерву, яка створюється підприємством згідно з його установчими документами. Його розмір не менше 25% статутного капіталу і щороку має поповнюватись не менш ніж на 5% чистого прибутку.
Нерозподілений прибуток – прибуток, одержаний в результаті господарської діяльності підприємства і зменшений на суму прибутку, що використаний у звітному році. Він може бути використаний на збільшення статутного і резервного капіталу, виплату дивідендів.
Залучені джерела (капітал) – це частина вартості майна суб’єкта господарювання, придбаного за рахунок виникнення зобов’язань, які необхідно повернути банкам, постачальникам, інвесторам:
Довгострокові кредити – кредити банку на строк понад 1 рік.
Довгострокові фінансові зобов’язання – це фінансові зобов’язання на придбання цінних паперів, зобов’язання з оренди, термін погашення яких більше 1 року.
Короткострокові кредити – як правило, надаються банками підприємствам до 1 року. Основні об’єкти кредитування – виробничі запаси, незавершене виробництво, товари.
Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.